Рішення

від 31.08.2023 по справі 643/4265/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/4265/23

Провадження № 2/643/1760/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2023 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костенюк А.В.,

представника позивача - Січної-Литвинової Л.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки «Самопоміч» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач КС «Самопоміч» звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в якій просить стягнути солідарно з відповідачів 528340, 04 грн., з яких 470107,85 грн. - інфляційні втрати та 58232,19 грн. - 3% річних за період з 01.12.2012 по 31.01.2022.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.07.2007 між позивачем та відповідачами укладено договір про іпотечний кредит № 158-7, згідно умов якого відповідачі отримали кредит у формі кредитної лінії, який зобов`язались повернути до 12.07.2008, а також, щомісячно сплачувати проценти. З лютого 2009 відповідача перестали сплачувати проценти за користування кредитом. У зв`язку з невиконанням умов договору у березні 2010 позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості. 07.12.2011 заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі № 2-980/11 позовом було задоволено. Цим рішенням суд присудив до стягнення загальну суму 246467,51 грн., з яких 244647, 51 грн. складає заборгованість за договором та 1820, 00 грн. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.11.2012 заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2011 загальна сума залишена без змін.

Оскільки відповідачами у добровільному порядку заборгованість не була сплачена, позивач звернувся до Московського районного суду м. Харкова із позовом про стягнення грошових коштів (процентів) за договором за період після 05.11.2020, а саме з 06.11.2010 по 08.07.2013. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01.12.2016, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 31.05.2017, позов КС «Самопоміч» задоволено. Постановою Верховного суду від 25.07.2018 рішення Московського районного суду м. Харкова від 01.12.2016 та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 31.05.2017 скасовано, і справу передано на новий розгляд. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 у задоволені позову відмовлено. Оскільки рішення Апеляційного суду Харківської області у справі № 2-680/11 від 07.11.2012 відповідачами у добровільному порядку не було виконано, позивач звернувся за його примусовим виконанням до Московського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким 27.10.2013 було відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6. Заборгованість у повному обсязі не сплачена, стягнення коштів, присуджених більше 10 років триває досі. У зв`язку з тим, що справа № 643/13017/15-ц щодо стягнення процентів за договором у розмірі 745922,91 грн, розглядалась неодноразово з 2015 по 2021 і останнє рішення від 18.03.2021 надійшло 21.02.2022 позивач не міг передбачити його заздалегідь, тим більше що у позові відмовлено. Позивач розраховував на захист своїх прав шляхом донарахування та стягнення процентів на підставі умов договору, а тому паралельне нарахування 3% річних та інфляційних втрат і подання даного позову було передчасним, а реалізував це право позивач лише після отримання 21.02.2022 повного тексту судового рішення Московського районного суду м. Харкова. При обрахуванні позовної давності представник позивача посилається на воєнні дії та карантині обмеження, які змусили відтермінувати подання даного позову. При розгляді позову просять врахувати преюдиціальність рішень Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2011 та Апеляційного суду Харківської області від 07.11.2012 у справі № 2-680/11 щодо загальної суми заборгованості у розмірі 246467, 51 коп. станом на 05.11.2010 встановленої рішеннями судів. Представник позивача посилається на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 у справі № 643/13017/15-ц встановлено, що станом на дату звернення до суду 11.08.2015 та станом на 11.12.2018 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-680/11 від 13.12.2012 Московського районного суду м. Харкова про солідарне стягнення з відповідачів на користь КС «Самопоміч» за договором про іпотечний кредит № 158-7 від 12.07.2007 сума боргу у загальному розмірі станом 246467,51 грн.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.05.2023 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження

12.06.2023 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

19.07.2023 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Захаровим О.О. до суду подано відзив на позовну заяву в якому прохає поновити строк на подання відзиву та прийняти відзив. Також подана заява про застосування строків позовної давності.

22.08.2023 ухвалою Московського районного суду м. Харкова представнику відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 відмовлено у поновленні строку для подання відзиву по справі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала, наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог в повному обсязі заперечував. Прохав застосувати строки позовної давності та відмовити позивачу у позовних вимогах щодо стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3 % річних, які заявлені після спливу строку позовної давності, з підстав викладених у письмовій заяві від 19.07.2023. Зазначив, що 17.07.2023 виконавче провадження по стягнення заборгованості позивачем з відповідачів закінчено зі сплатою заборгованості.

В свою чергу представник позивача ОСОБА_5 заперечувала щодо застосування строків позовної давності, вказавши, що рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 надійшло до позивача 21.02.2022, однак факт підтвердження направлення на адресу суду електронного запиту про отримання рішення навесні 2021 року відсутні. Не заперечувала щодо існування виконавчого провадження. Клопотання про ознайомлення з матеріалами справи відсутні.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх неявка не є перешкодою розгляду справи.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, 12.07.2007 між КС «Самопоміч» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладений договір про іпотечний кредит № 158-7, за умовами якого кредитом зобов`язався надати позичальникам кредит у формі кредитної лінії у сумі 100000,00 грн. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зобов`язались повернути кредит до 12.07.2008 та сплачувати проценти за ставкою 2,7% на місяць, що розраховується поденно від наданої суми кредиту. У разі прострочки сплати процентів більше п`яти днів позичальники зобов`язані сплачувати кредитору проценти за подвоєною ставкою, що розраховується поденно від суми наданого кредиту та заборгованості зі сплати процентів. Кредит надається після укладення іпотечного договору.

Пунктом 6 договору передбачено, що у разі порушення позичальниками зобов`язань щодо сплати процентів за цим договором чи іпотекодавцем зобов`язань за іпотечним договором кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати відсотків (а.с.14 ).

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2011 у справі № 2-680/11, зміненим рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.11.2012, в рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 158-7 від 12.07.2007 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Самопоміч» 82807,41 грн. суму кредиту, 161840,10 грн. процентів за користування кредитом. 1700,00 грн. державного мита, 120,00 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи, а всього 246467,51 грн. - звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.07.2007, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Палєвою Оленою Миколаївною, зареєстрованого в реєстрі за № 92 - квартиру житловою площею 44,7 кв.м., загальною площею 63,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житлового фонду Харківського міськвиконкому 31 січня 2007, із застосуванням способу реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ринкові ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (а.с.18-21).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 у задоволені позову КС «Самопоміч» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати процентів за договором про іпотечний кредит № 158-7 від 12.07.2007, що станом на 08.07.2013 складає 745922 грн. 91 коп. відмовлено (а.с.23-28).

В матеріалах справи відсутні і під час розгляду справи сторонами не надано будь-яких доказів виконання вищезазначеного рішення суду відповідачами.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Частиною другою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування суми боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржників за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018року у справі №686/21962/15-ц.

Правовий аналіз положень статей 526,599,611,625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення грошових коштів, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06. 2019 року у справі № 916/190/18.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції є законною.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Сума заборгованості встановлена заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2011 у справі № 2-680/11, зміненим рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.11.2012 становить 246467,51 грн., з яких суму кредит -, 161840,10 грн., проценте за користування кредитом. 1700,00 грн., державне мито, 120,00 грн., витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи, а тому в силу вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України вказана обставина не підлягає доказуванню під час розгляду цієї справи, у якій беруть участь ті ж самі особи.

Згідно наданого позивачем розрахунку інфляційні витрати за період з 01.12.2012 по 31.01.2022 становлять 470107,85 грн. (а.с.29).

Відповідно до розрахунку 3 % річних за період з 01.12.2012 по 31.01.2022 становлять 58232,19 грн. (а.с.30).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

За статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з вказаним позовом 24.05.2023, а тому враховуючи заяву представника відповідача ОСОБА_7 - адвоката Захарова О.О. про застосування наслідків спливу позовної давності вимоги про стягнення на підставі статті 625 ЦК України 3% річних та інфляційних витрат за період з 01.12.2012 по 31.01.2022 не підлягають до задоволення у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності, оскільки позивач звернувся з позовом 24.05.2023. На посилання представника позивача про те, що справа № 643/13017/15-ц щодо стягнення процентів за договором у розмірі 745922,91 грн, розглядалась неодноразово з 2015 по 2021 і останнє рішення від 18.03.2021 надійшло 21.02.2022, а тому строк позовної давності не пропущений, суд зазначає, що сума заборгованості за іпотечним кредитом була встановлена заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2011 у справі № 2-680/11, зміненим рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.11.2012, яке набрало законної сили 07.11.2012, а тому строк позовної давності слід рахувати з дня набранням рішення законної сили, а саме з 07.11.2012.

Враховуючи, що представником відповідача подано до суду письмову заяву про застосування строку позовної давності, та враховуючи, що представник позивача не надав суду жодного доказу поважності причин пропуску строку позовної давності, то у суду немає підстав для поновлення строку позовної давності. Таким чином заява представника відповідача - адвоката Захарова О.О. про застосування строків позовної давності підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідачі своєчасно не виконали грошового зобов`язання з повернення заборгованості за кредитом вони повинні на підставі ст 625 ЦК України сплатити 3% річних та інфляційні втрати за період з 24.05.2020 по 31.01.2022.

У постанові об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 зазначено, що відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, щодо неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі №911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення").

У разі, якщо погашення боргу не відбувалося, правильним є розрахунок, згідно з яким залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць розрахункового періоду перемножений послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та поділений на 100 %. Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, віднімається основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

При зменшенні суми боргу у конкретному місяці "А" на певну суму (до прикладу 100 грн), до уваги приймається сума боргу на початок розрахункового періоду "Х", помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу "і-1"), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн) Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).

За наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць, який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Отже, при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).

Таку формулу розрахунку інфляційних втрат наведено Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26 червня 2020 року у справі № 905/21/19, а також Верховним Судом у постанові від 20 серпня 2020 року у справі № 904/3546/19.

Окрім цього, згідно розділу 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що первісно правовідносини, які виникли між сторонами випливають із договору позики, то відповідач, як позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України у період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Представником позивача заявлено період стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних з 01.12.2012 по 31.01.2022, а отже, періодом стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних є період з 24.05.2020 по 31.01.2022 (згідно заявлених позивачем вимог, до 31.01.2022).

Таким чином, розрахунок проводиться за період з 24.05.2020 року по 31.01.2022.

Станом на 24.05.2020 заборгованість відповідачів за основним боргом становила 170950, 64 грн., разом інфляційними витратами 171463,49 грн. (170950,64 грн. х 100,3%)

На 01.06.2020 залишок 171463,49 грн. х 100,2% - (511,87 грн. + 10151,99 грн.- сума погашення) = 161142,57 грн.

На 01.07.2020 залишок становить: 161142,57 грн. х 99,4% - (3976,12 грн. +1184,42 грн.) = 155015,17 грн.

На 01.08.2020: 155015,17 грн. х 99,8 % - (511,87 грн. +7018,49 грн.) = 147174,78 грн.

На 01.09.2020: 147174,78 грн. х 100,5% - 511,87 грн. = 147398,78 грн.

На 01.10.2020: 147398,78 грн. х 101,0% - (5689,67 грн. + 4461,24 грн. + 511,83 грн.) = 138210,03 грн.

На 01.11.2020: 138210,03 грн. х 101,3% - 14266,11 грн. = 125740,65 грн.

На 01.12.2020: 125740,65 грн. х 100,9% - 1239,93 грн. = 125632,39 грн.

На 01.01.2021: 125632,39 грн. х 101,3% - 1038,74 грн. = 126226,87 грн.

На 01.02.2021: 126226,87 грн. х 101,0% ?100% (не відбулось погашення суми боргу) = 127489,14 грн.

На 01.03.2021: 127489,14 грн. х 101,7% - 557,10 грн. = 129099,36 грн.

На 01.04.2021: 129099,36 грн. х 100,7% ?100% (не відбулось погашення суми боргу) = 130003,06 грн.

На 01.05.2021: 130003,06 грн. х 101,3% ?100% (не відбулось погашення суми боргу) = 131693,10 грн.

На 01.06.2021: 131693,10 грн. х 100,2% ?100% (не відбулось погашення суми боргу) = 131956,49 грн.

На 01.07.2021: 131956,49 грн. х 100,1% ?100% (не відбулось погашення суми боргу) = 132088,45 грн.

На 01.08.2021: 132088,45 грн. х 99,8% ?100% (не відбулось погашення суми боргу) = 131824,27 грн.

На 01.09.2021: 131824,27 грн. х 101,2% ?100% (не відбулось погашення суми боргу) = 133406,16 грн.

На 01.10.2021: 133406,16 грн. х 100,9% - 2233,06 грн. = 132373,76 грн.

На 01.11.2021:132373,76 грн. х 100,8% - (2000,00 грн. + 3166,38 грн.) = 128266,37 грн.

На 01.12.2021: 128266,37 грн. х 100,6% - (4000,00 грн. + 3000,00 грн. + 49110,23 грн. +1200,00 грн.) = 71725,74 грн.

На 01.01.2022: 71725,74 грн. х 101,3% - (1000,00 грн. + 1016,84 грн.) = 70641,33 грн.

Для відокремлення інфляційних збитків від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою (70641,33 грн.) віднімаємо основний борг, яким залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду (46067,82 грн.).

Таким чином інфляційні втрати за період з 24.05.2020 по 31.01.2022 становлять: 70641,33 грн. - 46067,82 грн. = 24573,51 грн.

Згідно із розрахунками позивача, перевірених судом, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів на користь позивача за період з 24.05.2020 року по 31.01.2022 3% річних в сумі 5866 грн. 56 коп., за розрахунком позивача.

Враховуючи, вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про сплату відповідачами трьох процентів річних та інфляційних втрат від простроченої суми заборгованості, передбачених ст. 625 ЦК України є правомірними, та підлягають стягненню з урахуванням розрахунків, зроблених судом з урахування строків позовної давності.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (5,76%), та стягує з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 456 грн. 49 коп. в рівних частках по 152 грн. 16 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,10,12,76,80,81,141,259,264,265, 268,354 ЦПК України, ст.ст.256,526,530,625, ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Кредитної спілки «Самопоміч» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Самопоміч» за період з 24.05.2020 по 31.01.2022 заборгованість за невиконання грошового зобов`язання станом в розмірі 30440 (тридцять тисяч чотириста сорок) грн. 07 коп., з яких: 24573 грн. 51 коп. - інфляційні втрати та 5866 грн. 56 коп. - 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Самопоміч» судовий збір у розмірі 456 (чотириста п`ятдесят шість) грн. 49 коп., в рівних частках по 152 (сто п`ятдесят дві) грн. 16 коп. з кожного.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Кредитна спілка «Самопоміч», код ЄДРПОУ 22684157, адреса: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 148А, оф.4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 31.08.2023.

Суддя Т. В. Поліщук