Постанова

від 03.07.2006 по справі 6148-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6148-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.07.2006Справа №2-7/6148-2006А

За позовом: Приватного багатопрофільного малого підприємства «Дюн», 96100, м. Джанкой, вул. Московська, 138, к. 13

До відповідача:  Головного управління в справах захисту прав споживачів в АР Крим, 95700, м. Сімферополь, вул. Імені газети „Кримська Правда”, 61

Про скасування постанови.

 Суддя господарського суду АР Крим І. І. Дворний    

                                                      Секретар судового засідання С.О. Холодняк

представники:

Від позивача –  Сельський Г. А., директор, наказ №06-к від 21.02.2006 р; Мартьянов О.В., предст., дов. від 05.12.2005 р.

Від відповідача  –  Мустафаєва Е. Т., предст., дов. №1 від 10.01.2006 р.

   Суть адміністративної  справи:

   ПБМП «Дюн» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Головного управління в справах захисту прав споживачів в АР Крим про визнання недійсною постанови № 213 від 22.03.2005 р.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства, не повідомив ПБМП «Дюн» про час та місце розгляду питання про накладання штрафних санкцій та прийняв відповідне рішення без присутності позивача. Крім того, ПБМП «Дюн» зазначив, що ГУ в справах захисту прав споживачів в АР Крим  не повідомило позивача про результати випробувань, для яких відбирались зразки продукції.

Відповідач  проти позову заперечував і пояснив, що в ході проведеної перевірки ПБМП «Дюн» були відібрани зразки бензина А-95, про що складений акт відбору зразків від 03.03.2006 р. За результатом випробувань, які були проведені на обладнанні лабораторії ТОВ ТД «НК Альянс-Крим» було встановлено, що бензин А-95 не відповідає стандарту ДСТУ 4063-2001 по октановому числу, що є порушенням ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991 р. та п. 29 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 р.. За результатом розгляду результатів перевірки ПБМП «Дюн» було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 6783,58 грн.  

Заявою від 13.04.2006 р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати нечинною та скасувати Постанову Головного управління в справах захисту прав споживачів в АР Крим №213 від 22.03.2005 р. Оскільки скасування постанови має наслідком одночасне припинення її дії, суд вважає за можливе частково задовольнити вказану заяву позивача, прийняти уточнення позовних вимог в частині прохання скасувати постанову та відмовити в задоволенні заяви в частині визнання постанови нечинною.

          Слухання справи відкладалось у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України. У судовому засідання оголошувалась перерва у порядку ст. 150 КАС України. Після перерви слухання справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд-

                                                            встановив:

На підставі Розпорядження №00000817 від 28.02.02005 р. Головним управлінням в справах захисту прав споживачів в АР Крим 18.11.2005 р. була проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів Приватним багатопрофільним малим підприємством «Дюн», про що складенй акт №00000564 від 03.03.2005 р.

Під час проведення даної перевірки був здійснений відбір зразків автомобільного бензину А-95 для дослідження фізико-хімічних показників бензину, про що складений відповідний акт б/н від 03.03.2005 р.

Після проведених випробувань ГУ в справах захисту прав споживачів в АР Крим було виявлено невідповідність бензина А-95 стандарту ДСТУ 4063-2001 по октановому числу та прийнято Постанову №213 від 22.03.2005 р., якою до ПБМП «Дюн» застосовані штрафні санкції у розмірі 6783,58 грн. Штраф застосовано у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991 р., згідно з яким за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, — у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналогічний вид санкції закріплений в п. 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1177 від 17.08. 2002 р.

  Оцінивши в сукупності представлені докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок застосування до суб'єктів господарювання штрафних санкцій за порушення законодавства про захист прав споживачів визначений Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1177 від 17.08.2002р.

Згідно п. 4 вказаного Положення питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що всупереч вимогам вищенаведеної норми питання про застосування до позивача штрафних санкцій було розглянуто Головним управлінням в справах захисту прав споживачів в АР Крим без присутності представника ПБМП «Дюн». Судом критично оцінюється ствердження  відповідача про те, що позивач був належним чином проінформований про час та місце розгляду матеріалів перевірки, оскільки дане посилання  не підтверджується відповідними доказами.

Також, матеріали свідчать про те, що позивач не був повідомлений про результати дослідження відібраних зразків бензину А-95, як того вимагає чинне законодавство. Так, п. 9 Порядку відбору у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №215 від 02.04.1994 р., передбачено, що результати дослідження відібраних зразків товарів і відповідне рішення щодо партії товарів, реалізація (відвантаження) якої була затримана, повідомляються службовою особою, що відбирала ці зразки, суб'єкту господарської діяльності: стосовно товарів, що швидко псуються, — негайно, стосовно інших товарів — не пізніше двох днів після одержання результатів дослідження, тоді як в матеріалах справи відсутній належний доказ повідомлення ПБМП «Дюн» про результати здійснених випробувань. Посилання відповідача не те, що копія паспорта №395 від 09.03.2005 р. з результатами відбору проб бензину був особисто вручений директору АЗС Теванян А. Л. в приміщенні Головного управління в справах захисту прав споживачів в АР Крим не може бути прийнято судом до уваги, оскільки не підтверджується належними доказами. Крім того, в п. 5.7 Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, затвердженої Наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №321 від 03.06.2002 р., зазначено, що за результатами випробувань складається не паспорт, а рекомендований протокол випробувань за формою, передбаченою додатком 5 до Інструкції, який підписують державні інспектори, спеціалісти, залучені до перевірки, представники суб'єкта підприємницької діяльності. Вказаний порядок не був дотриманий відповідачем при оформленні результатів випробувань.

          Також суд вважає, що акт відбору зразків не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством з огляду на наступне. Так, в додатку 3 до Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, затвердженої Наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №321 від 03.06.2002 р.передбачено, що акт відбору зразків повинен містити інформацію про назву, код та адресу суб'єкта підприємницької діяльності, у якого відбираються зразки, а також місце відбирання зразків, у той час, як в акті відбору зразків від 03.03.2005 р., наявному в матеріалах справи, вказана інформація не зазначена. Також, в акті від 03.03.2005 р. вказаний лише вид дослідження та не відображено, за якими показниками проводитиметься дослідження відібраних зразків, як того вимагає п. 4 Порядку відбору у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №215 від 02.04.1994 р.

          Крім того, як вбачається з Постанови  Головного управління в справах захисту прав споживачів в АР Крим №213 від 22.03.2005 р. штраф в сумі 6783,58 грн. застосований відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару. Проте, матеріали перевірки і  документи,  надані відповідачем  суду, не містять інформації про приходні документи, на підставі яких був визначений розмір штрафних санкцій.

          Більш того, матеріали справи свідчать про неправомірність визначення відповідачем розміру штрафу, про  що свідчить наступне.

          Відповідно  до ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів” штрафні санкції застосовуються  до  субєкта підприємницької діяльності  в розмірі 50 % від суми одержаної  для реалізації  партії товару, тобто, сума штрафу повинна  розраховуватися  від приходної  вартості  товарів,  тоді як в акті  перевірки  не вказані  приходні документи. Крім того, акт перевірки №00000564 від 03.03.2005 р. містить інформацію, що позивачем було отримано партію бензину кількістю 5614 л загальною вартістю 16280,60 грн. Отже, виходячи з цієї інформації, до позивача повинен бути застосований штраф у розмірі 8140,30 грн., у той час як фактично бул накладений штраф на суму 6783,58 грн.

          Таким чином,  відповідач  визначив позивачеві штрафні санкції у розмірі 6783,58 грн. необгрунтовано.

          Ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи  та  підлягають задоволенню у повному обсягу.

Судовий збір у розмірі 3,40 грн у порядку ч. 1 ст. 94, п. 1, 2 ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, п.п. „б” п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

У порядку п. 3 ст. 160, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вступна та резолютивна частини постанови оголошені та підписані у судовому засіданні 03.07.2006 р. Повний текст постанови складений та підписаний 10.07.2006 р.

    Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 - 163, п. 4 ст. 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

          П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2.           Скасувати постанову Головного управління в справах захисту прав споживачів в АР Крим №213 від 22.03.2005 р.

3.           Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 в банку отримувача: Управління Держказначейства в АР Крим; МФО 824026 Отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь; код ЗКПО 22301854) на користь Приватного багатопрофільного малого підприємства «Дюн» (96100, м. Джанкой, вул. Московська, 138, к. 13, код ЄДРПОУ 20723781)  3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу за заявою стягувача.

         Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України,  відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.