6396-2006А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.08.2006Справа №2-23/6396-2006А
Запозовом Приватного підприємства „Оріон-Агро”, 98215, АР Крим, Ленінський район, с.Каменське, пров. Парковий,4
До відповідача Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим, 98200, АР Крим, Ленінський район, смт. Леніне, вул.Дзержинського, 7
Про скасування податкового повідомлення-рішення
Суддя Г.М.Іщенко
При секретарі Єменджієвої А.М.
представники:
Від позивача Зубок І.Є. – представник, дов. від 04.08.2006р. №88, Ністор Н.М. – представник, дов. від 05.04.2006р. №35
Від відповідача Тимощук С.В. – представник, дов. від 20.06.2006р. №9/10/10-0
Сутність спору: Приватне підприємство „Оріон-Агро” звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою Керченської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000622301/2 від 08.12.2005р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3385,17грн., у тому числі: основний платіж – 2609,75грн., штрафні санкції – 775,42грн., при цьому позивач вважає, що він на підставі діючого законодавства України не збільшив базу оподаткування по прибутку на суму 10339,00грн.
Відповідач з позовними вимогами не згоден за мотивами, викладеними у відзиві на позов та вказує, що доходи в сумі 2626,00грн., отримані від перерахунку курсової різниці по заборгованості по кредиту в іноземній валюті, не є доходами від сільськогосподарської діяльності і повинні включатися до декларації про прибуток, отриманий від сільськогосподарської діяльності. Крім того, позивачем до оподатковуваного валового доходу не включено суми отриманих штрафних санкцій на суму 7713,38грн. Таким чином, підприємством порушені вимоги п.п.4.1.3, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження валового доходу за 2004р. на суму 10339,00грн. та відповідно податку на прибуток в розмірі 2609,75грн.
17.05.2006р. позивач уточнив позовні вимоги і просить також скасувати податкове повідомлення-рішення №0000622301/3 від 14.02.2006р. як невідповідне чинному законодавству.
В судовому засіданні 17.08.2006р. представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача на правонаступника – Державну податкову інспекцію в Ленінському районі.
Враховуючи наказ Державної податкової адміністрації у Автономній Республіці Крим від 30.03.2006р. №162 “Про реорганізацію Керченської міжрайонної державної податкової інспекції”, згідно якому створені Державна податкова інспекція у м.Керчі та Державна податкова інспекція в Ленінському районі з правами юридичних осіб шляхом поділу Керченської міжрайонної державної податкової інспекції, які є правонаступниками останньої, суд в порядку ст.55, ч.6,ч.7 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив здійснити заміну відповідача на належного – Державну податкову інспекцію в Ленінському районі АР Крим.
Згідно з п.6 Закону України „Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” №2953-1У від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
У період з 02.08.2005р. по 17.08.2005р. Керченською міжрайонною державною податковою інспекцією була проведена комплексна виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватним підприємством „Оріон-Агро” за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р.
Актом перевірки №275/23-0/30862783 від 17.08.2005р. встановлено заниження податку на прибуток за 2004р. на суму 2609,75грн., що є порушенням п.п.4.1.3, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
На підставі вказаного акту, 19.08.2005р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000622301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3392,67грн., у тому числі: 2609,75грн. - основного платежу та 782,92грн.- штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами апеляційного оскарження відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення №0000622301/1 від 21.09.2005р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3392,67грн., у тому числі: 2609,75грн. - основного платежу та 782,92грн.- штрафних (фінансових) санкцій; 08.12.2005р. податкове повідомлення-рішення №0000622301/2 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3385,17грн., у тому числі: 2609,75грн. - основного платежу та 775,42грн.- штрафних (фінансових) санкцій та 14.02.2006р. №0000622301/3 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3385,17грн., у тому числі: 2609,75грн. - основного платежу та 775,42грн.- штрафних (фінансових) санкцій.
Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення №0000622301/2 від 08.12.2005р. та податкове повідомлення-рішення №0000622301/3 від 14.02.2006р.
Позовні вимоги Приватного підприємства „Оріон-Агро” підлягають задоволенню через наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. визначено що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії її реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2609,75грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 775,42грн. стали наступні обставини.
Відповідач вважає, що доходи у сумі 2626,00грн., отримані від перерахунку курсової різниці по заборгованості по кредиту в іноземній валюті, не є доходами від сільськогосподарської діяльності і повинні включатися до декларації про прибуток, отриманий від несільськогосподарської діяльності. Крім того, сума фактично отриманих штрафних санкцій у розмірі 7713,38 грн. повинна була бути включена до оподатковуваного доходу. Вищевказані порушення при формуванні валових доходів за 2004р. призвели до заниження податку на прибуток за 2004р. на суму 2609,75 грн.
Такий висновок не заснований на законі. Правова позиція відповідача є помилковою і його доводи не приймаються судом до уваги при вирішенні спору з наступних обставин.
Судом встановлено, що 06.02.2003р. між позивачем та Феодосійською філією „Приватбанка” був укладений кредитний договір №КЛV-08/03/484, згідно п.1.1 якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом 17325,00$ CША у строк до 08.02.2003р. у обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті процентів та комісійної винагороди у оговорені договором строки. 27.03.2003р. була укладена додаткова угода до кредитного договору №КЛV-08/03/484 від 06.02.2003р. згідно якої п.1.1 договору був викладений у іншій редакції, банк зобов'язувався надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом 100 000,00$ CША у строк до 31.03.2003р. у обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті процентів та комісійної винагороди у оговорені договором строки.
Згідно додатковій угоді №2 до кредитного договору №КЛV-08/03/484 від 06.02.2003р. кредит надавався на такі цілі: придбання основних коштів, поповнення оборотних коштів (придбання сировини, матеріалів, добрив, ПММ, запчастин, сплата послуг, бюджетних платежів), збільшення об'ємів виробництва.
Як вбачається з довідки від 23.04.2004р. №3077/10/15-0, виданої Державною податковою інспекцією у Ленінському районі АР Крим, Приватне підприємство „Оріон-Агро” є платником сільськогосподарського податку з 01.01.2004р. та звільняється до 31.12.2004р. від сплати податку на прибуток (а.с.55).
Таким чином, суд приходить до висновку, що кредит був взятий Приватним підприємством „Оріон-Агро” для сільськогосподарських цілей.
Згідно Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі економіки” платниками сільськогосподарського податку також є суб'єкти господарювання, утворені в результаті реорганізації сільськогосподарського підприємства - платника фіксованого сільськогосподарського податку (незалежно від терміну реорганізації), які також займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. Новостворені суб'єкти господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво (вирощування), переробка та збут сільськогосподарської продукції, у рік створення є платниками фіксованого сільськогосподарського податку. Підприємства, які займаються іншими видами діяльності, крім сільськогосподарської, зазначеної у цій статті, з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до пункту 7.20 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які підлягають оподаткуванню на загальних підставах".
Згідно п.4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.
Таким чином, курсова різниця в даному випадку є не іншим видом діяльності, а іншим доходом від основного виду діяльності, так само як і сплачені відсотки за кредит є валовими витратами від основного виду діяльності.
Крім того, оскільки штрафні санкції у розмірі 7713,38 грн. передбачені договором продажу власного зерна підприємству „Птахокомплекс”, то штрафні санкції також є доходом позивача від основного виду діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Приватне підприємство „Оріон-Агро” правомірно не збільшило базу оподаткування прибутку на суму 10339,00грн.
Як на основу незаконності прийняття Керченською міжрайонною державною податковою інспекцією податкових повідомлень-piшень №0000622301/2 від 08.12.2005р. та №0000622301/3 від 14.02.2006р. в частині визначення штрафних санкцій у розмірі 775,42грн. суд зазначає наступне.
Згідно з п.1.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Спірні податкові повідомлення-piшення винесені на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України, якою передбачено, що у разі кoли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, для законного начислення штрафних санкцій ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлює необхідність первісного отримання податкового повідомлення-piшення платником податків від контролюючого органу з донарахованого зобов'язання.
Оскільки згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-111 від 21.12.2000р. податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, то фактично п.п.17.1.3 встановлює необхідність погодження податкового зобов'язання, з якого сплачуються штрафні санкції.
Даний факт також підтверджується тім, що п.п.17.1.3. зазначає обов'язок платника податків сплатити штраф, на момент отримання податкового повідомлення, до узгодження податкового зобов'язання, платник податків не має можливості встановити суму для розрахунку штрафних санкцій.
Згідно з п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податковими повідомленнями-piшеннями №0000622301/2 від 08.12.2005р. та №0000622301/3 від 14.02.2006р. одночасно зазначене основне зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2609,75грн., також штрафні санкції по даному зобов'язанню у сумі 775,42грн. На момент винесення рішення про визначення штрафних санкцій у сумі 775,42грн. податкове зобов'язання у сумі 2609,75грн. не було узгоджене.
Визначення Приватному підприємству „Оріон-Агро” податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3385,17грн. є неправомірним і висновки акту перевірки згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України мали бути підтверджені відповідачем.
Таким чином, невірне застосування відповідачем норм матеріального права спричинило прийняття неправильних податкових повідомлень - piшень, що є підставою для визнання їх не чинними.
Згідно ст. 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституцію і закони України, інші нормативно-правові акти, права і інтереси громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.
За таких обставин справи позовні вимоги Приватного підприємства „Оріон-Агро” підлягають задоволенню.
Оскільки п.2 ч.3 розділу УII Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору визначається відповідно п.п.б п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3,40грн., зайво сплачене держмито у сумі 81,60 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України відповідно до п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” по його заяві.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні 17.08.2006р. Постанова складена у повному обсязі 22.08.2006р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати не чинним податкове повідомлення-рішення Керченської міжрайонної державної податкової інспекції №0000622301/2 від 08.12.2005р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3385,17грн., у тому числі: основний платіж – 2609,75грн., штрафні санкції – 775,42грн.
Визнати не чинним податкове повідомлення-рішення Керченської міжрайонної державної податкової інспекції №0000622301/3 від 14.02.2006р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3385,17грн., у тому числі: основний платіж – 2609,75грн., штрафні санкції – 775,42грн.
Стягнути з Державного бюджету України (код платежу 22090200, одержувач – Державний бюджет м.Сімферополя, рахунок 31118095600002, Управління Державного казначейства в АР Крим, ЗКПО 22301854, МФО 824026) на користь Приватного підприємства „Оріон-Агро” (98215, АР Крим, Ленінський район, с.Каменське, пров. Парковий,4, рахунок №26005261484001 у КРУ „Приватбанк”, МФО 384351, ЄДРПОУ 30862783) 3,40грн. державного мита.
Виконавчий документ видати після набрання постановою законної сили.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 113143 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Іщенко Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні