Ухвала

від 31.08.2023 по справі 904/4705/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

31.08.2023м. ДніпроСправа № 904/4705/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчук В.О., розглянувши заяву Міністерства юстиції України (м. Київ)

про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову, та додані до неї матеріали,

особи, які можуть отримати статус учасника у справі:

Позивач: Міністерство юстиції України (м. Київ)

Відповідачі: Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (м. Київ)

Дніпропетровська міська організація Комуністичної партії України (м. Дніпро)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Комуністична партія України (м. Київ)

про визнання недійсним договору дарування

ВСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України (далі - заявник) 29.08.2023 звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на нерухоме майно - 55/100 частки нежитлового приміщення загальною площею 183,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Комсомольська (вул. Старокозацька), буд. 16/18, приміщення 2,1,5, приміщення 1,1-4,9-15, м. Дніпропетровськ (місто Дніпро), Дніпропетровська обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 681225412101;

- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення, реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - 55/100 частки нежитлового приміщення загальною площею 183,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Комсомольська (вул. Старокозацька), буд. 16/18, приміщення 2,1,5, приміщення 1,1-4,9-15, м. Дніпропетровськ (місто Дніпро), Дніпропетровська обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 681225412101.

Заява обґрунтована наступним.

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання «Свобода», Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації «Воля-Громада-Козацтво», Української республіканської партії, Борківського Віктора Вікторовича , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії, задоволено.

Заборонено діяльність Комуністичної партії України. Передано майно, кошти та інші активи Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

З метою повного та об`єктивного виконання рішення у справі №826/9751/14, Міністерством юстиції було вжито заходів щодо моніторингу відповідних відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за результатами якого було встановлено, що у період з 11.07.2014 (дата ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження у справі №826/9751/14) по 29.06.2022 (дата ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду з питань забезпечення позову у справі №826/9751/14), стосовно об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок, які належали Комуністичній партії України та її структурним утворенням на праві власності було вчинено ряд договорів дарування об`єктів нерухомого майна.

Так, зокрема, Дніпропетровською міською організацією Комуністичної партії України відчужено 55/100 частки нежитлового приміщення загальною площею 183,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Комсомольська (вул. Старокозацька), буд. 16/18, приміщення 2,1,5, приміщення 1,1-4,9-15, м. Дніпропетровськ (місто Дніпро), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 681225412101 (далі - спірне майно), яке відчужено на підставі договору дарування: серія та номер: НАН 678164, НАН 678165 від 16.07.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. (далі - спірний Договір).

Заявник вважає, що спірне майно має бути повернено у власність Міської організації і в подальшому передане державі, про що Мін`юстом буде подано відповідний позов в установленому порядку.

Щодо обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову зазначає, що згідно із інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.2023 №342907278, набувачем спірного майна на підставі спірних договорів, стала Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", керівником та представником якої з 2007 року був і є син народного депутата України та керівника Комуністичної партії України Симоненка Петра Миколайовича , ОСОБА_3 .

При цьому, засновником Благодійного фонду є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково комерційна фірма "Контур" (код ЄДРПОУ: 32735812), засновниками якого є сини керівника Комуністичної партії України Симоненка Петра Миколайовича , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Таким чином, заявник вважає, що у даному випадку укладення спірного договору спрямовано не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.

Розглянувши подану заяву, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Положеннями ч. 1 ст. 190 ЦК України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 139 ГК України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

У рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 910/11739/19.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як зазначено вище, заявник має наметі звернутися із позовною заявою про визнання недійсним договору дарування від 16.07.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., на підставі якого набувачем спірного майна є Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення".

З предмету спору вбачається, що позов такого типу може бути поданий лише до титульного власника нерухомого майна. У разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, виконання такого рішення суду буде неможливим. Що в свою чергу, може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.

Разом з тим, здійснюючи оцінку адекватності обраного заявником способу забезпечення позову, слід значити, що обраний заявником вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично залишиться у володінні та користуванні титульного власника (майбутнього відповідача), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.

Тому, суд вважає, що обрані заявником заходи забезпечення позову до подачі позовної заяви та вирішення судом спору по суті, узгоджуються з критеріями співмірності, розумності, обґрунтованості та адекватності.

За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів заявника в майбутньому, заяву про забезпечення позову слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на нерухоме майно - 55/100 частки нежитлового приміщення загальною площею 183,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Комсомольська (вул. Старокозацька), буд. 16/18, приміщення 2,1,5, приміщення 1,1-4,9-15, м. Дніпропетровськ (місто Дніпро), Дніпропетровська обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 681225412101.

3. Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення, реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - 55/100 частки нежитлового приміщення загальною площею 183,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Комсомольська (вул. Старокозацька), буд. 16/18, приміщення 2,1,5, приміщення 1,1-4,9-15, м. Дніпропетровськ (місто Дніпро), Дніпропетровська обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 681225412101.

Стягувач: Міністерство юстиції України (ідентифікаційний код: 00015622; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).

Боржник: Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (ідентифікаційний код 35087436, місцезнаходження: 03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7).

Ухвала є виконавчим документом, підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання у строк до 31.08.2026 включно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 31.08.2023 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.О. Татарчук