Рішення

від 30.08.2023 по справі 906/707/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/707/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання: Воробйова І. Г.

за участю представників сторін:

- від позивача: Бевз Т. С., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВК №1083585 від 09.05.2023 (в режимі відеоконференції)

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд"

до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод"

про стягнення 1034764,69 грн

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

ТОВ "Юлія Трейд" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" 1034764,69 грн, з яких 608114,47 грн основного боргу, 118494,46 грн інфляційних втрат, 19592,95 грн 3% річних, 288562,81 грн пені. Витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором поставки №17/02/2022/1 від 17.02.2022 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 24.05.2023 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду (а. с. 38).

22.06.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору про надання правової допомоги №372/23 від 09.05.2023, укладеного між ТОВ "Юлія Трейд" та адвокатом Бевз Т.С. (а. с. 52 - 54).

Ухвалою від 10.07.23 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 22.08.2023, відклав підготовче засідання на 07.08.2023 о 11:00 (а. с. 59).

Ухвалою господарського суду від 07.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті на 23.08.2023 о 12:00 (а. с. 61).

22.08.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до справи акту приймання-передачі наданих послуг правничої допомоги (а. с. 62 - 69).

Ухвалою господарського суду від 23.08.2023 розгляд справи по суті відкладено на 30.08.2023 о 10:30 (а. с. 72).

Представник позивача в судовому засіданні 30.08.2023 позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про розгляд справи був обізнаний, про що свідчить подане клопотання про відкладення розгляду справи від 08.06.2023 (а. с. 39 - 45).

Також відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

За ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 ГПК України подання заяв по суті справи є правом учасників процесу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався правами, передбаченими ст. 165 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача в режимі відеоконференції, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини справи та зміст спірних правовідносин.

17.02.2023 між ТОВ "Юлія Трейд" (постачальник, позивач) та ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №17/02/2022/1 (а. с. 11-13).

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати (поставити) у власність покупця зернові та олійні культури (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар у строки і на умовах, що передбачені цим договором та специфікаціями, що є додатками до договору та його невід`ємними частинами.

Термін поставки, асортимент товару, одиниця виміру, загальна кількість та вартість товару узгоджуються сторонами договору та зазначаються у специфікаціях, що є додатками до договору та його невід`ємними частинами. Якість забезпечується постачальником відповідно до вимог покупця (п. 1.2 договору).

За умовами п. 2.3 договору розмір партії (кількість товару) визначається у метричних тонах, у специфікаціях на кожну партію товару окремо. За відсутності окремої специфікації до договору видаткова накладна вважається специфікацією на відповідну партію товару. Остаточна кількість товару по кожній партії може відрізнятися від кількості, яка зазначена в специфікації та фіксується в момент поставки. Остаточна кількість товару по кожній партії визначається у видатковій накладній, яка формується по факту поставки такої партії товару.

Відповідно до п. 2.4 договору загальна кількість товару за договором дорівнює загальній кількості товару, яка зазначається у видаткових накладних, згідно яких зроблена поставка товару протягом строку дії договору.

Вартість однієї тонни товару на кожну конкретну партію товару вказана в специфікаціях чи видаткових накладних. У разі відвантаження постачальником партії товару нижчої якості ніж передбачено умовами стандартів, його загальна вартість підлягає корегуванню в сторону зменшення (п. 3.1 договору).

Згідно п. 3.2 договору точна вартість кожної партії товару визначається у видатковій накладній по факту кожної поставки.

Пунктом 3.4 договору визначено обов`язок покупця оплатити кожну партію товару передбачену або в специфікації, або у видатковій накладній в повному обсязі в термін, що зазначається в специфікації.

Моментом оплати товару є дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.5 договору).

Загальна ціна товару за договором дорівнює загальній вартості товару, яка зазначається у видаткових накладних, згідно яких зроблена поставка товару протягом строку дії договору (п. 3.6 договору).

3а невиконання та/або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 6.1 договору).

За умовами п. 6.4. договору у випадку прострочення строку оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення оплати. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань по цьому договору. Нарахування штрафних санкцій є правом сторін. За домовленістю сторін до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в 3 (три) роки (п. 6.6 договору).

Згідно п. 7.1 цей договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Після закінчення строку дії договору, у разі відсутності письмових заяв про його розірвання, цей договір пролонгується на кожен наступний рік на тих самих умовах.

Будь-які доповнення, зміни, додатки та специфікації до цього договору є його невід`ємними частинами І мають юридичну силу лише якщо вони зроблені у письмовій формі і скріплені печатками (п. 7.2 договору).

17.02.2022 між тими ж сторонами було підписано специфікацію (додаток 1 до договору), в якій узгоджено поставку відходів кукурудзи І категорії на загальну суму 636000,00 грн з ПДВ зі строком оплати до 18.03.2022 та специфікацію (додаток 2 до договору), в якій узгоджено поставку відходів кукурудзи І категорії на загальну суму 202500,00 грн з ПДВ зі строком оплати до 18.03.2022 (а. с.14-15).

Згідно п. 5 вищезазначених специфікацій від 17.02.2022 ці специфікації є невід`ємними частинами вищевказаного договору та не змінює жодних інших його умов, крім тих, які безпосередньо визначені у цих специфікаціях.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу продукції на загальну суму 808114,47грн, що підтверджується відповідними видатковими та товарно-транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи (а. с. 16-28).

ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" за поставлену позивачем продукцію розрахувався частково у сумі 200000,00грн, що підтверджується банківською випискою про рух коштів позивача за період з 01.09.2022 по 30.10.2022 (а. с. 32).

Решта вартості поставленої позивачем продукції відповідачем не оплачена, у зв`язку із чим, за останнім обліковується заборгованість у сумі 608114,47 грн.

За вказаних обставин, ТОВ "Юлія Трейд" звернулося до суду з даним позовом про стягнення з ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", крім основного боргу, 118494,46 грн інфляційних втрат, 19592,95 грн 3% річних, 288562,81 грн пені.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

За ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 193 ГК України).

Беручи до уваги зміст правовідносин та характер зобов`язань, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

За ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних, зокрема, з особистим, сімейним чи домашнім використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення 608114,47 грн основного боргу.

На підтвердження факту поставки відповідачу товару на загальну суму 808114,47 грн позивач надав такі видаткові накладні: №84 від 18.02.2022 на суму 208260,00 грн; №86 від 18.02.2022 на суму 131758,10 грн; №87 від 19.02.2022 на суму 124020,10 грн; №88 від 20.02.2022 на суму 109816,08 грн; №93 від 22.02.2022 на суму 122430,10 грн; №94 від 23.02.2022 на суму 111830,09 грн (а. с. 16, 19, 21, 23, 25, 27).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порушення умов договору отриману від позивача продукцію оплачено частково, у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 608114,47 грн, що відповідачем не спростовано, доказів сплати решти боргу суду не надано.

Оскільки розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 608114,47 грн заборгованості за поставлену продукцію є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

4. Щодо вимоги позивача про стягнення 118494,46 грн інфляційних втрат, 19592,95 грн 3% річних.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень цієї норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання. Ці нарахування не є штрафними санкціями, тому до них не застосовуються відповідні положення ГК України та ЦК України.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

У свою чергу, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 19592,95 грн 3% річних та 118494,46 грн інфляційних втрат за період з 19.03.2022 по 17.03.2023.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за вказаний період за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", судом встановлено, що розмір інфляційних втрат та 3% річних є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині їх донарахування, до задоволення підлягають інфляційні втрати та 3% річних в межах заявлених позовних вимог.

5. Щодо вимоги позивача про стягнення 288562,81 грн пені.

Відповідно до п. 6.4 договору, у випадку прострочення строку оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення оплати. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 288562,81 грн пені за період з 04.03.2022 по 17.03.2023.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за вказаний період за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", судом встановлено, що розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині її донарахування, до задоволення підлягає пеня в межах заявлених позовних вимог.

6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

За ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Питання про розподіл витрат на правову допомогу під час ухвалення рішення судом не розглядалося.

Розподіл судових витрат після ухвалення рішення вирішується в порядку ст. 221, 244 ГПК України. З огляду на викладене, слід призначити засідання суду для розгляду питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 38, код ЄДРПОУ 00375504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" (35500, Рівненська область, Дубенський район, м. Радивилів, вул. Кременецька, 52, код ЄДРПОУ 41155095):

- 608114,47 грн основного боргу;

- 118494,46 грн інфляційних втрат;

- 19592,95 грн 3% річних;

- 288562,81 грн пені;

- 15521,47 грн судового збору.

3. Призначити засідання суду для розгляду заяви ТОВ "Юлія Трейд" про стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" 40000,00 грн витрат на правову допомогу на "31" серпня 2023 року о 12:20 в приміщенні Господарського суду Житомирської області, каб. №107.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.08.23

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу на ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - відповідачу на ел. пошту: zlgz@lgz.com.ua