Номер провадження: 33/813/1408/23
Номер справи місцевого суду: 521/5193/23
Головуючий у першій інстанції Передерко Д. П.
Доповідач Толкаченко О. О.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю секретаря судового засідання Воронової Є.Р., представника Одеської митниці ДМС України Кептене Д.А., захисника Главацького Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні його апеляційну скаргу на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 09 березня 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
зазначеною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Румунії, водій фірми ASOCIATIA «ALEGE VIATA», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Румунії НОМЕР_1 , виданий 20.05.2022 органом Bucuresti,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків товарів - безпосередніх предметів правопорушення, що складає 210 635 гривень 15 копійок з конфіскацією цих товарів.
Стягнутий судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Обставини справи
Відповідно до оскарженої постанови суду, 23.09.2022 року об 11 годині 41 хвилину в зону митного контролю в напрямку руху «в`їзд» пункту пропуску «Орлівка - Ісакча» митного поста «Орлівка» Одеської митниці заїхав автомобіль марки «FOFD», моделі «TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN - код № НОМЕР_3 , країна реєстрації Румунія, під керуванням водія фірми ASOCIATIA «ALEGE VIATA», громадянина Румунії ОСОБА_1 . Формою проходження митного контролю водій фірми ASOCIATIA «ALEGE VIATA», громадянин Румунії ОСОБА_1 , обрав порядок проходження митного контролю по смузі руху «червоний коридор».
Водій фірми ASOCIATIA «ALEGE VIATA», громадянин Румунії ОСОБА_1 , заповнив митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 23.09.2022 № UA500420/2022/3492, згідно з якою від відправника - фірми ASOCIATIA «ALEGE VIATA» на адресу отримувача - РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН СВЯТОЇ ТРІЙЦІ М.ОДЕСА (ЄДРПОУ 26506145, 65029, м.Одеса, вул Градоначальницька, буд. 4) в транспортному засобі марки «FOFD», моделі «TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN - код № НОМЕР_3 , країна реєстрації Румунія, задекларовано до переміщення наступний товар:
- продовольство у кількості 94 місця, загальною вагою 420 кг;
- санітарно-гігієнічні засоби у кількості 17 місць, загальною вагою 35 кг;
- одяг/взуття у кількості 16 місць, загальною вагою 300 кг;
- паливо, у кількості 1 місця, вагою 23 кг.
Загальна кількість задекларованого товару складає 128 місць, загальною вагою 778 кг.
На підставі вищевикладеного, митним органом проведено повний митний огляд товарів, переміщуваних у транспортному засобі марки «FOFD», моделі «TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN - код № НОМЕР_3 , країна реєстрації Румунія, в результаті проведення якого встановлено, що окрім задекларованих товарів, вказаних в митній декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, від 23.09.2022 № UA500420/2022/3492, у вказаному автомобілі переміщуються наступні незаявлені (незадекларовані) товари загальною вагою 204 кг, а саме, рукавички (перчатки) - 1150 пар; шарфи - 120 шт.; шапки - 520 шт.; куртки - 32 шт.; светри - 6 шт.
Вищезазначений незадекларований товар знаходився в багажному відсіку автомобіля марки «FOFD», моделі «TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN - код № НОМЕР_3 , країна реєстрації Румунія, без ознак приховування.
Відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 23.09.2022 № UA500420/2022/3492, декларування переміщуваного товару здійснював водій (посадова особа) фірми ASOCIATIA «ALEGE VIATA», громадянин Румунії ОСОБА_1 , що засвідчено його особистим підписом та печаткою фірми ASOCIATIA «ALEGE VIATA».
Таким чином, на думку митного органу, водій фірми ASOCIATIA «ALEGE VIATA», громадянин Румунії ОСОБА_1 , який прямував на автомобілі марки «FOFD», моделі «TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN - код № НОМЕР_3 , країна реєстрації Румунія, вчинив дії, що мають ознаки недекларування товарів, які переміщуються ним через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі їх переміщення через митний кордон України.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції захисник Главацький Ю.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п1) ст.247 КУпАП.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначив, що про існування оскарженої постанови йому стало відомо з ЄДРСР, а копію постанови захисник отримав 20 червня 2023 року.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що суд першої інстанції не перевірив всі обставини справи, які мають істотне значення.
Захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є громадянином Румунії, не розуміє української мови та потребує перекладача. Відповідно до протоколу було залучено перекладача, прізвище якого вказано нерозбірливим почерком, відсутні відомості про освіту та про право останнього здійснювати переклад з іноземної мови на українську, його не попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий переклад. На думку адвоката переклад було здійснено не коректно, що свідчить про істотні порушення та обмеження прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисник вважає, що не було виконано всіх вимог щодо залучення перекладача під час складання протоколу та не було належним чином роз`яснені права та обов`язки, в тому числі щодо гарантованого права на захист.
Крім того, під час складання протоколу митним органом не були враховано, що статтею 257 МК України, крім поняття декларування, визначена мета декларування. Співробітники митниці були повідомлені про те, що вміст автомобіля являє собою гуманітарну допомогу для незахищених верств населення України, однак було прийнято рішення про митний огляд товарів.
Захисник наголосив, що ОСОБА_1 не мав наміру не декларувати товари або заявляти в декларації недостовірні дані про товари, що переміщуються через митний кордон України, або приховувати товар, який призначався Релігійній громаді євангельських християн святої трійці м.Одеси для подальшої передачі малозабезпеченому населенню.
Захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є учасником добровільної акції, не має на меті отримання прибутку чи збагачення. Дії, які йому інкриміновані митним органом, не призвели до його звільнення від митних платежів або зменшення їх розміру, чи настання інших негативних наслідків. Митницею не доведено, що наслідки вчиненого порушення митних правил представляють собою суспільну небезпеку та завдали значної шкоди суспільству та державним інтересам, у вигляді митних платежів тощо, правам та свободам інших осіб.
Позиції учасників апеляційного розгляду
Під час апеляційного розгляду захисник Главацький Ю.А. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник Одеської митниці ДМС України Кептене Д.А. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану постанову без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил та перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.
Згідно зі ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.
Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст.494 МК України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом учинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Диспозиція ст.472 МК України передбачає відповідальність за недекларування товарів, (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.
Декларування, відповідно до вимог ч.1 ст.257 МК України, здійснюється шляхом заявленя за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частина 1 ст.495 МК України встановлює, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Як вбачається з матеріалів справи про порушення митних правил та протоколу про порушення митних правил № 1159/50000/22, 23.09.2022 року об 11 годині 41 хвилину в зону митного контролю в напрямку руху «в`їзд» пункту пропуску «Орлівка - Ісакча» митного поста «Орлівка» Одеської митниці заїхав автомобіль марки «FOFD», моделі «TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN - код № НОМЕР_3 , країна реєстрації Румунія, під керуванням водія фірми ASOCIATIA «ALEGE VIATA», громадянина Румунії ОСОБА_1 . Формою проходження митного контролю водій фірми ASOCIATIA «ALEGE VIATA», громадянин Румунії ОСОБА_1 , обрав порядок проходження митного контролю по смузі руху «червоний коридор».
Водій фірми ASOCIATIA «ALEGE VIATA», громадянин Румунії ОСОБА_1 , заповнив митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 23.09.2022 № UA500420/2022/3492, згідно з якою від відправника - фірми ASOCIATIA «ALEGE VIATA» на адресу отримувача - РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН СВЯТОЇ ТРІЙЦІ М.ОДЕСА (ЄДРПОУ 26506145, 65029, м.Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 4) в транспортному засобі марки «FOFD», моделі «TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN - код № НОМЕР_3 , країна реєстрації Румунія, задекларовано до переміщення наступний товар:
- продовольство у кількості 94 місця, загальною вагою 420 кг;
- санітарно-гігієнічні засоби у кількості 17 місць, загальною вагою 35 кг;
- одяг/взуття у кількості 16 місць, загальною вагою 300 кг;
- паливо, у кількості 1 місця, вагою 23 кг.
Загальна кількість задекларованого товару складає 128 місць, загальною вагою 778 кг.
Однак, під час проведення повного митного огляду товарів переміщуваних у вказаному транспортному засобі встановлено, що окрім задекларованих товарів, вказаних в митній декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою 23.09.2022 № UA500420/2022/3492, в автомобілі реєстраційний номер НОМЕР_2 , крім задекларованих товарів, було виявлено не задекларовані товари загальною вагою загальною вагою 204 кг, що знаходились серед задекларованого товару без ознак приховування, а саме: рукавички (перчатки) - 1150 пар; шарфи - 120 шт.; шапки - 520 шт.; куртки - 32 шт.; светри - 6 шт.
Порядок пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану визначено Постановою Кабінету міністрів України від 1 березня 2022 р. № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (далі Постанова), відповідно до якої пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Товари, пропуск яких здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту, визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.
Тобто, для пропуску товарів як гуманітарна допомога обов`язковим є заповнення декларації за формою згідно додатку 1 до вище вказаної Постанови.
Натомість, на інші товари поширюється положення ч.1 ст.318 МК України, відповідно до якої митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Статтею 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відтак, товари, які не були заявлені в додатку 1 до Постанови як гуманітарна допомога, вважаються такими, що нею не є та підлягають декларуванню на загальних підставах.
Як убачається з матеріалів справи про порушення митних правил водій ASOCIATIA «ALEGE VIATA», громадянин Румунії ОСОБА_1 , заповнив митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 23.09.2022 № UA500420/2022/3492 та подав зазначену митну декларацію митному органу, тобто підтвердив дійсність вказаних в неї відомостей щодо кількості, найменування та ваги товарів, що перевозились ним як гуманітарна допомога (а.с. 14).
Проте, окрім зазначених товарів орієнтованою вагою 420 кг, митним органом виявлено й інші товари, не внесені до митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 23.09.2022 № UA500420/2022/3492, загальною вагою 204 кг.
Відповідно до п.8) ч.1 ст.4 МК України декларант це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Тобто, громадянин Румунії, водій ОСОБА_1 , здійснював декларування товарів, які були зазначені ним як гуманітарна допомога, а тому саме він є суб`єктом адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до п.1) ч.2 ст.191 МК України громадянин Румунії ОСОБА_1 , який був перевізником товарів, зобов`язаний під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
Апеляційний суд звертає увагу, що згідно частинами 2 та 4 ст. 266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів, та у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Проте, громадянин Румунії ОСОБА_1 не скористався таким правом.
Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Подаючи декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, громадянин Румунії ОСОБА_1 підтвердив дійсність зазначених в ній відомостей.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.5 ст.11 ЗУ «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV, отримувач гуманітарної допомоги і набувач гуманітарної допомоги (юридична особа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги.
Тобто, товари, які не підпадають під поняття гуманітарна допомога є такими, що випускаються у вільний обіг та можуть бути реалізованими без необхідності у звіті такої реалізації та до таких товарів застосовується положення ч.1 ст.318 МК України, але вони підлягають обов`язковому митному контролю із здійсненням декларування за встановленою формою та сплати митних платежів.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність в діях громадянина Румунії ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України є необґрунтованими, оскільки товари, що були виявлені митними органами, як такі що не були задекларовані як гуманітарна допомога, підлягали митному оформленню та нарахуванню митних платежів.
Таким чином, в діях водія ASOCIATIA «ALEGE VIATA» громадянина Румунії ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а саме недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкція ст.472 МК України передбачає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
Апеляційний суд вважає, що у даному випадку слід враховувати практику ЄСПЛ щодо співмірності покарання, застосованого до особи, що передбачає обов`язкове застосування штрафу та конфіскація товару, як санкції за порушення митних правил, встановлених ст.483 Митного кодексу («Краєва проти України» (заява №72858/13)).
Так, ЄСПЛ у вказаній справі зазначив, що у питанні встановлення критерію справедливого балансу між інтересами суспільства та правами людини, високі судді не сприйняли аргументів представника України. Вони зазначили, що національний суд лише формально послався на характер правопорушення, дав інформацію про заявницю та її фінансове становище. Проте у тексті рішення не було дано оцінку обставинам поведінки особи, зв`язку між поведінкою та правопорушенням. І оскільки обсяг перевірки був надмірно вузьким, критерій справедливого балансу не дотримано. Крім того, згідно зі ст.483 Митного кодексу штраф у розмірі вартості товару та конфіскація товару були обов`язковими санкціями. Відсутність дискреції для судів не залишала можливості враховувати індивідуальні обставини. Це позбавляє сенсу будь-яку оцінку. ЄСПЛ раніше зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між спільним інтересом та захистом права власності окремо взятої особи. З огляду на це суд у Страсбурзі дійшов висновку, що в даній справі мало місце неспіврозмірне втручання у майнові права заявника. Тому ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції була порушена.
Означену позицію висловив і Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 05.07.2023 року № 5-р(II)/2023.
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ, від 06.11.2008 року по справі «Ісмаїлов проти Росії», встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннями МК України як обов`язкове.
Відповідно до ч.1 ст.465 МК України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.
Проте, в даному випадку, апеляційний суд вважає, що саме конфіскація товарів, безпосередніх предметів вчинення адміністративного правопорушення, забезпечить той справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, який буде і достатнім для покарання особи за вчинене порушення, так і для забезпечення компенсації порушених прав, з огляду на те, що такі товари підлягають безоплатній передачі їх у власність держави.
Крім того, на переконання апеляційного суду саме такий вид стягнення здатний забезпечити виконання мети ввезення цих товарів - гуманітарна допомога, на чому наголошує сторона захисту, оскільки подальше використання конфіскованих товарів на потреби держави в умовах воєнного стану, вочевидь є аналогічним розпорядженням цим товаром.
Відповідно до Акту проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, складеного митними органами щодо автомобілю B95MVA, було виявлено крім задекларованих, незадекларовані товари, які вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил, а тому саме ці товари підлягають конфіскації в дохід держави.
Відповідно до приписів п.4) ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право змінити постанову.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника Главацького Ю.А підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 472, 522, 529, 530 МК України, - суддя Одеського апеляційного суду -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Главацького Ю.А. - частково задовольнити.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 09 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів правопорушення, що складає 210 635 гривень 15 копійок, з конфіскацією цих товарів - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Виключити з резолютивної частини оскаржуваної постанови рішення суду щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.
В іншій частині оскаржувану постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2023 |
Оприлюднено | 04.09.2023 |
Номер документу | 113144780 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку Митний кодекс 2012 р. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення |
Адмінправопорушення
Одеський апеляційний суд
Толкаченко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні