Рішення

від 31.08.2023 по справі 910/9635/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2023Справа № 910/9635/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДМ КОМПАНІ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМК МЕТ-КОНСТРАКШН»

про стягнення 90 000,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДМ КОМПАНІ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМК МЕТ-КОНСТРАКШН» про стягнення заборгованості в сумі 90 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що грошові кошти в розмірі 90 000,00 грн перераховані позивачем на рахунок відповідача та отримані відповідачем без достатніх на те правових підстав, оскільки між сторонами не було погоджено істотних умов договору, на вимогу позивача відповідачем не повернуті, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 90 000,00 грн, посилаючись на ст. 1212 ЦК України.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2023 відкрито провадження у справі №910/9653/23, розгляд справи постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 23.06.2023, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 23.06.2023 вручена представнику відповідача - 30.06.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0105494741055.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що платіжними інструкціями (дорученнями) №141 від 28.10.2022 року та №142 від 31.10.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ВДМ КОМПАНІ» було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗМК МЕТ-КОНСТРАКШН» грошові кошти в розмірі 90 000,00 грн, які були сплачені на підставі рахунку №32 від 28.10.2022 року за товар - каркас контейнера, який мав бути виготовлений відповідачем у відповідності до умов договору.

Однак, між позивачем та відповідачем жодних двосторонніх договорів не укладалося, а відповідачем жодних товарно-матеріальних цінностей позивачу не передавалося, а тому кошти у сумі 90 000,00 грн є такими, що набуті відповідачем без достатніх правових підстав (безпідставно набутим майном), а отже підлягають поверненню на користь позивача на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДМ КОМПАНІ» (позивач) на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМК МЕТ-КОНСТРАКШН» (відповідач) № НОМЕР_1 , відкритому у АТ "КБ Приватбанк" було перераховано кошти в загальному розмірі 90 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №141 від 28.10.22 на суму 50 000,00 грн (призначення платежу: «оплата за каркас контейна, зг. рах. №32 від 28.10.2022, в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн»)., № 142 від 31.10.2022 на суму 40 000,00 грн (призначення платежу: «оплата за каркас контейна, зг. рах. №32 від 28.10.2022, в т.ч. ПДВ 20% 6 666,67 грн»).

До матеріалів справи долучено рахунок на оплату № 32 від 28.10.2022 на суму 127 800,00 грн за каркас контейнера за основним договором.

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на те, що кошти в загальному розмірі 90 000,00 грн сплачені на рахунок відповідача помилково, оскільки сторонами не досягнуто усіх істотних умов договору.

Позивач направив на адресу відповідача Вимогу вих. №28/05-23 від 24.05.2023, в якій просив відповідача повернути помилково сплачені кошти у розмірі 90 000,00 грн, проте відповідач не надав відповіді на претензію.

За доводами позивача, грошові кошти в розмірі 90 000,00 грн перераховані позивачем на рахунок відповідача є помилково сплаченими та отримані відповідачем без достатніх на те правових підстав, на вимогу позивача відповідачем не повернуті, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача помилково сплачених грошових коштів в розмірі 90 000,00 грн, посилаючись на ст. 1212 ЦК України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач платіжними інструкціями: №141 від 28.10.22 (призначення платежу: «оплата за каркас контейна, зг. рах. №32 від 28.10.2022, в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн»)., № 142 від 31.10.2022 (призначення платежу: «оплата за каркас контейна, зг. рах. №32 від 28.10.2022, в т.ч. ПДВ 20% 6 666,67 грн») перерахував на рахунок відповідача № НОМЕР_1 , відкритому у АТ "КБ Приватбанк" кошти у загальному розмірі 90 000,00 грн.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.

Згідно із матеріалами справи, перераховані кошти відповідачу у розмірі 90 000,00 грн було волевиявлення позивача на отримання товару від відповідача. Проте, сторонами не було досягнуто згоди усіх істотних умов договору, а також відсутні в матеріалах справи докази укладення договору у спрощений спосіб та відсутні докази укладення договору на поставку товару.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем обставин наведених у позові належними доказами не спростовано, доказів наявності підстав для набуття грошових коштів у сумі 90 000,00 грн суду не надано.

У матеріалах справи відсутні докази існування між сторонами договірних відносин станом на час розгляду справи, на виконання яких могли бути перераховані грошові кошти у сумі 90 000,00 грн.

Надані позивачем у матеріали справи докази, а саме: платіжні доручення №141 від 28.10.2022, № 142 від 31.10.2022 підтверджують обставини щодо помилковості перерахування позивачем на користь відповідача коштів у сумі 90 000,00 грн та безпідставності набуття відповідачем грошових коштів у вказаній сумі.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДМ КОМПАНІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМК МЕТ-КОНСТРАКШН».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМК МЕТ-КОНСТРАКШН» (03148, місто Київ, вулиця Жмеринська, будинок 22; ідентифікаційний номер 41644019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДМ КОМПАНІ» (01014, місто Київ, вулиця Соловцова Миколи, будинок 2, офіс 38/1, ідентифікаційний код 44509551) безпідставно набуті грошові кошти у сумі 90 000,00 грн та судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 31.08.2023.

Суддя О.В. Гулевець