Рішення

від 31.08.2023 по справі 910/8559/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2023Справа №910/8559/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 910/8559/23

За позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ Технолоджі Груп»

про стягнення 464935,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ Технолоджі Груп» (далі - відповідач) про стягнення 464935,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов договору №Т/ІОЦ-237/18 (про закупівлю послуг) від 28.11.2018, не здійснив реєстрації податкової накладної по господарській операції за договором, у зв`язку з чим позивач зазнав збитків у розмірі 464935,00 грн не отриманого податкового кредиту на суму ПДВ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8559/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.06.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63.

Втім, ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

За змістом частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»)

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.06.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 ГПК України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами частини 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2018 року між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТ Технолоджі Груп» (далі - виконавець) укладено договір про закупівлю послуг № Т/ІОЦ-237/18, за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених договором, виконавець зобов`язується протягом 2018 року надати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування обладнання серверної підприємства, а замовник зобов`язується оплатити такі послуги.

Цей правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками наведених суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 2.1 договору загальна вартість послуг за ним складає 2789610,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 464 935,00 грн, яка включає в себе вартість матеріалів та змінно-запасних частин, необхідних для надання послуг, та вартість всіх обґрунтованих витрат виконавця, які пов`язані з наданням послуг за договором, та визначається на підставі додатку № 1 до цього договору (перелік та вартість послуг), який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору замовник здійснює розрахунки за кожну окрему надану послугу протягом 5 банківських днів після підписання сторонами відповідного акту здавання-приймання наданих послуг, згідно з виставленим виконавцем рахунком, шляхом здійснення прямого банківського переведення коштів. До рахунку додається акт здавання-приймання наданих послуг.

Пунктом 4.9 договору передбачено, що здавання наданої виконавцем кожної окремої послуги та її приймання замовником оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який готується виконавцем та підписується повноважними представниками сторін протягом 5 робочих днів після фактичного надання послуги.

За приписами підпункту 6.3.11 договору виконавець зобов`язаний надати замовнику податкову накладну, складену належним чином, оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений законодавством України строк. Податкова накладна надається за допомогою програмного забезпечення "M.E.Doc Is.", або іншої спеціалізованої програми на електронну адресу: medoc@port-yuzhny.com.ua виключно в електронній формі після її реєстрації в ЄРПН.

Згідно з пунктом 7.1 договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до діючого законодавства України та умов, викладених у цьому договорі.

За умовами пункту 7.8 договору в разі втрати права замовника на податковий кредит внаслідок відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН виконавцем протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, замовник протягом 10 календарних днів, наступних за 1095-м календарним днем з дати складання податкової накладної, має право на компенсування збитків у розмірі суми втраченого податкового кредиту на підставі письмової претензії з наданням документів, що обґрунтовують факт заподіяння збитків.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2018, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії (пункти 10.1 та 11.1 вказаного правочину).

У додатку № 1 до договору сторонами узгоджено перелік та вартість послуг за договором, загальна сума яких становить 2789610,00 грн.

Відповідно до акту від 29.12.2018 № 1 здавання-приймання наданих послуг згідно договору № Т/ІОЦ-237/18 ТОВ «ІТ Технолоджі Груп» надало, а ДП МТП «Південний» прийняло виконані останнім послуги з ремонту і технічного обслуговування обладнання серверної підприємства на загальну суму 2789610,00 грн, з яких ПДВ становить 464935,00 грн.

Вказаний акт підписаний без заперечень та зауважень уповноваженими представниками сторін та оплачений ДП МТП «Південний» у повному обсязі за рахунком на оплату від 29.12.2018 № 2, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 04.01.2019 № 163.

Втім, ТОВ «ІТ Технолоджі Груп» не виконало свого обов`язку щодо реєстрації електронних податкових накладних, що призвело до позбавлення ДП МТП «Південний» можливості віднести суми ПДВ до податкового кредиту, що підтверджується роздруківкою з електронного кабінету платника податків ДП МТП «Південний» за пошуком податкових накладних по контрагенту за кодом ЄДРПОУ 41721344 та додатком 8 до податкової декларації з ПДВ - заявою зі скаргою на постачальника товарів/послуг, яка подається покупцем у порядку пункту 201.10 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Окрім того, ДП МТП «Південний» було направлено запит за вих. № 4339/01/103/22 від 28.11.2022 до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким було запитано відомості щодо реєстрації ТОВ «ІТ Технолоджі Груп» в ЄРПН податкових накладних, зокрема, за актом від 29.12.2018 № 1 здавання-приймання наданих послуг до договору № Т/ІОЦ-237/18 на суму 2789610,00 грн, у т.ч. ПДВ 464935,00 грн.

Листом від 13.12.2022 № 2339/6/34-00-04-02-02 Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомило про те, що відповідно даних ЄРПН за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 року відсутня будь-яка реєстрація податкових накладних, виписаних ТОВ «ІТ Технолоджі Груп» (код ЄДРПОУ 41721344) на адресу ДП МТП «Південний».

Відтак, оскільки у зв`язку з невиконанням ТОВ «ІТ Технолоджі Груп» обов`язку щодо реєстрації податкової накладної за актом від 29.12.2018 № 1 здавання-приймання наданих послуг до договору № Т/ІОЦ-237/18, ДП МТП «Південний» було завдано збитки на суму 464935,00 грн у вигляді недоотриманого податкового кредиту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна за змістом норма міститься у частині 1 статті 193 ГК України.

За приписами підпункту 6.3.11 договору виконавець зобов`язаний надати замовнику податкову накладну, складену належним чином, оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений законодавством України строк. Податкова накладна надається за допомогою програмного забезпечення "M.E.Doc Is.", або іншої спеціалізованої програми на електронну адресу: medoc@port-yuzhny.com.ua виключно в електронній формі після її реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

За умовами пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок у встановлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту

Відтак, враховуючи наведені приписи ПК України, а також положення пункту 6.3.11 укладеного між сторонами договору, відповідач повинен був зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за актом виконаних робіт від 29.12.0218 № 1 на суму 2789610,00 грн, з яких ПДВ становить 464935,00 грн, - до 15 січня 2019 року (включно).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вищенаведених положень законодавства не зареєстрував відповідні податкові накладні у встановленому законом порядку, що позбавило позивача права включити суму податку на додану вартість у загальному розмірі 464935,00 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, права скористатись можливістю зменшення податкового зобов`язання на вказану суму.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 908/1568/18, Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 серпня 2018 року у справі № 917/877/17 та Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Так, у силу приписів статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Таким чином, при пред`явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

У даному випадку, протиправна поведінка відповідача, яка полягала в порушенні обов`язку щодо складення та реєстрації відповідних податкових накладних, позбавила позивача права включити суми податку на додану вартість у розмірі 464935,00 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, права скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на вказану суму. Відтак, саме внаслідок поведінки відповідача ДП МТП «Південний» понесло збитки.

Згідно з пунктом 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 № 520 (далі - Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 12 названого Порядку передбачено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Разом із цим, доказів прийняття рішень податковим органом щодо відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН податкової накладної, складеної за актом виконаних робіт від 29.12.2018 №1 на суму 2789610,00 грн, з яких ПДВ становить 464935,00 грн і відповідно оскарження відповідачем таких рішень, матеріали справи також не містять.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 908/1568/18).

Враховуючи зазначене, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 3 серпня 2018 року у справі № 917/877/17 та від 3 грудня 2018 року в справі № 908/76/18.

Зважаючи на наявність усіх елементів складу господарського правопорушення у даному випадку, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимоги позивача щодо відшкодування на його користь збитків у розмірі 464935,00 грн за рахунок ТОВ «ІТ Технолоджі Груп».

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі. Закон не регулює порядок роздумів судді. Проте норми права встановлюють зовнішні умови, гарантії, які забезпечують істинність логічних висновків суддів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги в повному обсязі та свідчили про відсутність у нього обов`язку відшкодувати позивачу завдані збитки, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 165, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ Технолоджі Груп» про стягнення 464935,00 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ Технолоджі Груп» (01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний код 41721344) на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» (65481, Одеська область, місто Южне, вулиця Берегова, 13, ідентифікаційний код 04704790) збитки у сумі втраченого податкового кредиту в розмірі 464935 (чотириста шістдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять п`ять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 6974 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) грн 02 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2023.

Суддя Т.В. Васильченко