Рішення

від 24.08.2023 по справі 916/2044/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" серпня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2044/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Крайнюк А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача Громадської організації Заклад пауерліфтингу про стягнення 177796,19грн та виселення

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Громадської організації Заклад пауерліфтингу в якому просить:

- стягнути з Громадської організації Заклад пауерліфтингу 8618,27грн заборгованості з орендної плати та 169177,92грн неустойки;

- виселити Громадську організацію Заклад пауерліфтингу з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 104,03кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів 21/4 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог Департамент комунальної власності Одеської міської ради посилається на неналежне виконання Громадською організацією Заклад пауерліфтингу умов укладеного між сторонами договору оренди №116/4 від 23.09.2014р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2022р відкрито провадження у справі №916/2044/22, ухвалено справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.11.2022р о 11:00.

17.11.2022р. підготовче засідання не відбулось, у зв`язку із відсутністю у Господарському суді Одеської області електропостачання про що було повідомлено учасників судових проваджень через засоби масової інформації через мережу Internet.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2022р призначено підготовче засідання на 15.12.2022р о 11:00 та повідомлено учасників справи.

В підготовчому засіданні від 15.12.2022р було оголошено перерву на 24.01.2023р о 11:50, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2022р повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 24.01.2023р було оголошено перерву на 09.03.2023р о 12:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2023р повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

09.03.2023р за вх.суду№7510/23 позивач звернувся до суду з клопотанням про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Позивачем до позовної заяви були надані докази направлення відповідачу позовної заяви на адресу 65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 62, кв. 49, яка також зазначена і в позовній заяві, однак згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань адресою Громадської організації Заклад пауерліфтингу є 65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 32, кв.1.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.03.2023р позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви.

23.03.2023р за вх.суду№9479/23 позивач звернувся до суду з заявою про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.03.2023р продовжено розгляд справи №916/2044/22, призначено підготовче засідання на 02.05.2023р о 11:15 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

02.05.2023р за вх.суду№14301/23 позивач звернувся до суду з клопотанням про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

02.05.2023р за вх.суду№14302/23 позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.

В підготовче засідання від 02.05.2023р представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2023р відкладено підготовче засідання на 13.06.2023р о 12:15 повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

12.06.2023р за вх.суду№19316/23 позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2023р закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 01.08.2023р о 11:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні від 01.08.2023р було винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/2044/22.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

23.09.2014р між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (позивач, Орендодавець) та Громадською організацією Заклад пауерліфтингу (відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення №116/4 (далі договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частини нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 104,03кв.м. (у т.ч. МЗК 20,03кв.м.), що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 21/4 (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.3. договору термін дії договору 23.09.2014р 23.08.2017р.

Згідно п.п.2.1., 2.2. договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995р №786 зі змінами та доповненнями. За орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить 1260,72грн (без урахування податку на додану вартість). Орендар зобовязаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

20.09.2017р між Департаментом комунальної власності Одеської міської та Громадською організацією Заклад пауерліфтингу було укладено Додатковий договір відповідно до якого продовжено строк дії договору до 20.08.2020р та змінено орендну плату на 2219,92грн без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.

Як вказує позивач, у зв`язку з невиконанням Громадською організацією Заклад пауерліфтингу зобов`язань за договором оренди, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації Заклад пауерліфтингу про стягнення заборгованості за договором оренди №116/4 від 23.09.2014р у розмірі 101129,74грн у тому числі 97467,07грн заборгованості з орендної плати та 3662,67грн пені. Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.09.2020р по справі №916/1771/20 позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено та стягнуто з Громадської організації Заклад пауерліфтингу на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість за договором оренди №116/4 від 23.09.2014р у розмірі 101129,74грн у тому числі 97467,07грн заборгованості з орендної плати та 3662,67грн пені. Рішення набрало законної сили 29.09.2020р та в апеляційній інстанції не оскаржувалось.

Позивач зазначає, що в порушення вказаних вище вимог законодавства України, відповідач неналежним чином не виконує взяті на себе за договором оренди зобов`язання. Орендарем систематично не сплачується орендна плата, що є порушенням умов договору, визначених в п.п. 2.2., 2.4. договору оренди (щодо сплати орендної плати своєчасно та в повному обсязі). Тим самим, відповідачем також порушуються вимоги ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 1, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якими визначені обов`язки орендаря по сплаті орендної плати. Відповідно до розрахунку заборгованості від 18.07.2022р сума заборгованості з орендної плати становить 8618,27грн у період 01.06.2020р - 20.08.2022 р.

Як вказує позивач, зі змісту укладеного між позивачем та відповідачем договору вбачається, що строк дії договору визначено до 20.08.2020р. Відповідно до п. 7.11. договору оренди, дія договору припиняється серед іншого у разі закінчення строку, на який його було укладено. Пунктом 4.7. договору оренди визначено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду.

Позивач зазначає, що після настання дати закінчення строку договору оренди, а саме 08.09.2021р відповідач продовжує користуватись об`єктом оренди, що свідчить про невиконання відповідачем зобов`язань які виникли на підставі п. 4.7. договору оренди, та про порушення норми ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» 03.10.2019 р, №157-ІХ, відповідно до якої у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди. Як вбачається з акту обстеження частини нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 104,03кв.м. які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів. 21/4, від 29.07.2022р на теперішній об`єкт оренди Відповідачем не використовується, зачинений та доступ до приміщення у позивача відсутній, що окремо підтверджується матеріалами фотофіксації. Слід також зауважити, що пунктом 7.8. договору оренди сторони узгодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором. Зазначений пункт договору узгоджується з положеннями статті 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269- XII від 10.04.1992р. Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то. за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Частиною 2 статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна №2269-ХІІ від 10.04.1992 р. (у редакції, що діяла на момент укладення договору оренди) було передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Однак, 01.02.2020р Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІІ від 10.04.1992р втратив чинність і набрав чинності Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019р, який введений в дію 01.02.2020р.

Як зазначає позивач, за загальним принципом, дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той нормативно-правовий акт. під час дії якого вони настали або мали місце. Пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019р №157-ІХ визначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 ч. 2 ст. 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Приймаючи до уваги загальні принципи дії нормативно-правових актів в часі, а також факт погодження сторонами в пункті 7.11 договору оренди застосування чинного законодавства України, з 1 липня 2020 року договір оренди має продовжуватися в порядку, визначеному Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019р. Окремо слід враховувати, що відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019р орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Відповідно до п. 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020р №483 (далі Порядок), продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках. У відповідності до п. 135 Порядку, орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акту приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості. Згідно з п. 7.11. договору, термін дії договору оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, с однією з підстав його припинення (ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України). У свою чергу, припинення договору оренди свідчить про відсутність у Орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди. За таких обставин, оскільки продовження договору оренди відбувається відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ, яким в свою чергу встановлений відповідний порядок щодо продовження договірних відносин, термін дії договору закінчився 08.09.2021р, тобто договір припинився у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке сталося під час дії договору (ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України). Виходячи із наведеного, відповідач за прострочення виконання зобов`язань щодо повернення об`єкта оренди нарахована неустойка у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що за період 21.08.2020р - 31.07.2022р складає 169177,92грн.

Як вказує позивач, виселення є ефективним способом захисту, так як забезпечує поновлення порушеного права позивача як особи, яка має речове право на майно - право господарського відання, та відповідно право орендодавця на вільне розпорядження об`єктом оренди. Так, з огляду на закінчення строку дії договору оренди та обов`язок Орендаря повернути майно Орендодавцю після закінчення дії договору, у випадку невиконання відповідного обов`язку, ефективним способом захисту прав є саме вимога про виселення, яка передбачає реальне відновлення порушеного права.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме стягнути з відповідача 8618,27грн заборгованості з орендної плати, 169177,92грн неустойки та виселити відповідача з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 104,03кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів 21/4 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Стаття 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2014р між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежилого приміщення №116/4, згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування частини нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 104,03кв.м. (у т.ч. МЗК 20,03кв.м.), що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 21/4 (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.3. договору термін дії договору 23.09.2014р 23.08.2017р.

20.09.2017р між позивачем та відповідачем було укладено Додатковий договір відповідно до якого продовжено строк дії договору до 20.08.2020р та змінено орендну плату на 2219,92грн без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.

Позивач зазначає, що після настання дати закінчення строку договору оренди, а саме 08.09.2021р відповідач продовжує користуватись об`єктом оренди, що свідчить про невиконання відповідачем зобов`язань які виникли на підставі п. 4.7. договору оренди, та про порушення норми ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» 03.10.2019р, №157-ІХ, відповідно до якої у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Як вбачається з акту обстеження частини нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 104,03кв.м. які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів. 21/4, від 29.07.2022р на теперішній об`єкт оренди Відповідачем не використовується, зачинений та доступ до приміщення у позивача відсутній, що окремо підтверджується матеріалами фотофіксації.

Пунктом 7.8. договору оренди сторони узгодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором. Зазначений пункт договору узгоджується з положеннями статті 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269- XII від 10.04.1992р.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то. за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна №2269-ХІІ від 10.04.1992 р. (у редакції, що діяла на момент укладення договору оренди) було передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Однак, 01.02.2020р Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІІ від 10.04.1992р втратив чинність і набрав чинності Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019р, який введений в дію 01.02.2020р.

Пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019р №157-ІХ визначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 ч. 2 ст. 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Приймаючи до уваги загальні принципи дії нормативно-правових актів в часі, а також факт погодження сторонами в пункті 7.11 договору оренди застосування чинного законодавства України, з 1 липня 2020 року договір оренди має продовжуватися в порядку, визначеному Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019р.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019р орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.

Відповідно до п. 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020р №483 (далі Порядок), продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

У відповідності до п. 135 Порядку, орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акту приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості.

Згідно з п. 7.11. договору, термін дії договору оренди припиняється, зокрема, у разі

закінчення строку, на який його було укладено. Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, с однією з підстав його припинення (ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України). У свою чергу, припинення договору оренди свідчить про відсутність у Орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.

За таких обставин, оскільки продовження договору оренди відбувається відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ, яким в свою чергу встановлений відповідний порядок щодо продовження договірних відносин, термін дії договору закінчився 08.09.2021р, тобто договір припинився у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 7.11. договору оренди, дія договору припиняється серед іншого у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Положеннями п. 4.7 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов`язаний у 15-тиденний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати об`єкта оренди.

Враховуючи положення ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 4.7 договору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про виселення Громадської організації Заклад пауерліфтингу з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 104,03кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів 21/4 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 8618,27грн заборгованості з орендної плати слід зазначити наступне.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачувалась орендна плата за користування орендованим приміщення, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з орендної плати у сумі 8618,27грн за період 01.06.2020р 20.08.2022р.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати орендної плати або доказів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок орендної плати у сумі 8618,27грн за період 01.06.2020р 20.08.2022р, вважає його вірним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки у сумі 169177,92грн за період 21.08.2020р 31.07.2022р слід зазначити наступне.

За змістом ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. З ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Законодавець у ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Невиконання передбаченого ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує право на застосування відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користу вання річчю за час прострочення.

Отже, відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання.

Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу У країни визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено поняття штрафних санкцій. Ними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1ст. 548 Цивільного кодексу України).

Тобто, неустойка згідно із ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 зазначеного вище Кодексу, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке сталося під час дії договору (ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи несвоєчасно повернення відповідачем орендованого майна у зв`язку із закінченням строку дії договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення за період 21.08.2020р - 31.07.2022р у сумі 169177,92грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки у сумі 169177,92грн за період 21.08.2020р - 31.07.2022р, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає неустойка у сумі 169177,92грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації Заклад пауерліфтингу про стягнення з Громадської організації Заклад пауерліфтингу 8618,27грн заборгованості з орендної плати та 169177,92грн неустойки та виселення Громадської організації Заклад пауерліфтингу з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 104,03кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів 21/4 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 5147,94грн покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача Громадської організації Заклад пауерліфтингу про стягнення 8618,27грн заборгованості з орендної плати, 169177,92грн неустойки та виселення задовольнити у повному обсязі.

2. Виселити Громадську організацію Заклад пауерліфтингу (65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 32, кв.1, код ЄДРПОУ 38785921) з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 104,03кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів 21/4 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595).

3. Стягнути з Громадської організації Заклад пауерліфтингу (65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 32, кв.1, код ЄДРПОУ 38785921) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) 8618,27грн заборгованості з орендної плати, 169177,92грн неустойки, 5147,94грн судового збору.

Накази видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 31 серпня 2023 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова