Рішення

від 31.08.2023 по справі 916/2432/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2432/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/2432/23

За позовом: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перемоги 91 (68091, Одеська область, м. Чорноморськ, смт. Олександрівка, вул. Перемоги, буд. 91, код ЄДРПОУ 40444889)

про стягнення 45 849,22грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перемоги 91 про стягнення 45849,22грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором №20/21-3239-ТЕ-23 від 16.11.2020р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2432/23. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

16.11.2020р. між АТ НАК "Нафтогаз України" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Перемоги 91 було укладено договір №20/21-3239-ТЕ-23 постачання природного газу, за умовами п.1.1. якого Постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України (п.1.3 договору).

Пунктом 2.1 Договору Постачальник передає споживачу у листопаді 2020 квітні 2021р року замовлений споживачем обсяг (обєм) природнього газу у кількості 42 тис. куб. метрів.

Відповідно до п.3.8. Договору, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі.

Згідно п.4.2. договору ціна за 1000куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.

Пунктом 5.1. Договору, оплата за природній газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами 100-відсотків проточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно п.7.2 Договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за яким нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженим перстениками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природнього газу до 30.04.2021р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

23.11.2020р. між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору постачання природного газу від 16.11.2020р. №20/21-3239-ТЕ-23.

Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 від 23.11.2020р. доповнено п.4.2. договору абзацом наступного змісту: Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно) за цим договором складає 5 375,370 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ 6 450,444грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019р. №3013 124,16 грн, за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 148,99 грн. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 5 499,53 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 6 599,44грн..

22.12.2020р. між сторонами була підписана додаткова угода №2 до договору постачання природного газу від 16.11.2020р. №20/21-3239-ТЕ-23.

Згідно додаткової угоди №2 від 22.12.2020р. доповнено п.4.2. абзацом наступного змісту: Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) за цим договором складає 6 103,100 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ 7 323,720грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019р. №3013 124,16 грн, за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 148,99 грн. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 6 227,26 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 7 472,71грн..

29.01.2020р. між сторонами була підписана додаткова угода №3 до договору постачання природного газу від 16.11.2020р. №20/21-3239-ТЕ-23.

Згідно додаткової угоди №3 від 29.01.2020р. доповнено п.4.2. абзацом наступного змісту: Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року (включно) за цим договором складає 7 331,45 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ 8 797,74грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019р. №3013 124,16 грн, за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 148,99 грн. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 7 455,61 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 8 946,73грн..

26.02.2021р. між сторонами була підписана додаткова угода №4 до договору постачання природного газу від 16.11.2020р. №20/21-3239-ТЕ-23.

Згідно додаткової угоди №4 від 22.12.2020р. доповнено п.4.2. абзацом наступного змісту: Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 лютого 2021 року по 31 березня 2021 року (включно) за цим договором складає 5 700,840 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ 6 841,008грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019р. №3013 124,16 грн, за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 148,99 грн. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 лютого 2021 року по 31 березня 2021 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 5 825,00грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 6 990,00грн..

Позивач вказує, що на виконання умов договору, передав в власність відповідача природній газ на загальну суму 330 888,29грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2020р., обсяг переданого газу: 4,80400 тис.куб.м, вартістю 31 703,69грн., Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2020р., обсяг переданого газу: 8,89100 тис.куб.м, вартістю 66 439,88грн., Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2021р., обсяг переданого газу: 10,39100 тис.куб.м, вартістю 92 965,50грн., Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2021р., обсяг переданого газу: 8,70300 тис.куб.м, вартістю 60 833,96грн., Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2021р., обсяг переданого газу: 7,84100тис.куб.м, вартістю 54 808,60грн., Акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2021р., обсяг переданого газу: 3,02600 тис.куб.м, вартістю 24 136,66грн.

Проте, як зазначає позивач, відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не в строк, визначений у Договору, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, п.5.1. Договору, з урахування чого простроченого та несплаченого основного боргу склала 20 888,29грн.

Крім того, позивачем в зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором відповідно до положень ст. 625 ЦК України та умов договору п. 7.2 було нараховано останньому пеню в сумі 10 346,72грн., 3% річних в розмірі 3 055,15грн. та інфляційні витрати в сумі 11 559,06грн.

Отже, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором постачання природнього газу від 16.11.2020р. №20/21-3239-ТЕ-23, щодо своєчасного розрахунку за отриманий природній газ, АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як встановлено судом 16.11.2020р. між АТ НАК "Нафтогаз України" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Перемоги 91 було укладено договір №20/21-3239-ТЕ-23 постачання природного газу, за умовами п.1.1. якого Постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу" Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов`язки за Договором та поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 330 888,29грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2020р., обсяг переданого газу: 4,80400 тис.куб.м, вартістю 31 703,69грн., Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2020р., обсяг переданого газу: 8,89100 тис.куб.м, вартістю 66 439,88грн., Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2021р., обсяг переданого газу: 10,39100 тис.куб.м, вартістю 92 965,50грн., Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2021р., обсяг переданого газу: 8,70300 тис.куб.м, вартістю 60 833,96грн., Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2021р., обсяг переданого газу: 7,84100тис.куб.м, вартістю 54 808,60грн., Акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2021р., обсяг переданого газу: 3,02600 тис.куб.м, вартістю 24 136,66грн.

Пунктом 5.1. Договору, оплата за природній газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами 100-відсотків проточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

В той же час відповідач оплату за отриманий природній газ здійснював не вчасно та не в повному обсязі, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 20 888,69грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, позовна вимога Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо стягнення з відповідача основного боргу за договором постачання природнього газу від 16.11.2020р. №20/21-3239-ТЕ-23 в розмірі 20 888,29грн., є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у розмірі 10 346,72грн., 3% річних в розмірі 3 055,15грн. та інфляційних витрат в сумі 11 559,06грн. господарський суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Відповідачем оплати згідно п. 5.1. Договору, Відповідач зобов`язується сплатити Позивачу пеню у розмірі 14,2 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України пені в розмірі 10 346,72грн., суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком необхідність задоволення позовних вимог в названій частині у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійснених позивачем розрахунків. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 3 055,15грн. та інфляційні витрати в сумі 11 559,06грн..

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справив зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перемоги 91 (68091, Одеська область, м. Чорноморськ, смт. Олександрівка, вул. Перемоги, буд. 91, код ЄДРПОУ 40444889) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перемоги 91 (68091, Одеська область, м. Чорноморськ, смт. Олександрівка, вул. Перемоги, буд. 91, код ЄДРПОУ 40444889) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг в сумі 20 888 (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім)грн. 29коп., пеню в розмірі 10 346 (десять тисяч триста сорок шість)грн. 72коп., інфляційні витрати в сумі 11 559 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять)грн. 06коп., 3% річних в розмірі 3 055 (три тисячі п`ятдесят п`ять)грн. 15коп. та судових збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31 серпня 2023 р. (у зв`язку з перебуванням судді Погребної К.Ф. у відпустці з 17.07.2023р. по 25.08.2023р.).

Суддя К.Ф. Погребна