Рішення

від 31.08.2023 по справі 917/957/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2023 Справа № 917/957/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техком АВ

до Фізичної особи - підприємця Максименко Павла Васильовича

про стягнення 114 999,85 грн

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Техком АВ" з позовом до Фізичної особи - підприємця Максименко Павла Васильовича про стягнення 114 999,85 грн за договором купівлі-продажу № 20/09/2021 від 20.09.2021, у тому числі: 86 600,00 грн - повернення попередньої оплати, 1732,00 грн пені, 3295,54 грн - 3 % річних, 23 372,31 грн - інфляційних втрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором, не повідомив про готовність товару, не здійснив поставку товару, отриману предоплату не повернув.

Ухвалою від 27.06.2023 суд встановив відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвала від 27.06.2023 вручена відповідачу 04.07.2023, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.42). Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 19.07.2023.

Відповідач відзив на позов суду не надав. Строки для його подання закінчилися.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у заяві від 27.06.2023 (вхід. № 8508 від 10.07.2023) повідомив, що заборгованість відповідач не сплатив.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У цій справі суд вчинив такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 цей позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.26-27).

Ухвалою від 16.06.2023 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків (а.с.31-32). Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.34-38).

Ухвалою суду від 27.06.2023 року відкрито провадження у справі № 917/957/23, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.39).

Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином.

Ухвала від 27.06.2023 надіслана на електронну пошту позивача (а.с.41). Позивач у заяві від 27.06.2023 (вхід. № 8508 від 10.07.2023) підтвердив отримання вказаної ухвали.

Ухвала від 27.06.2023 вручена відповідачу 04.07.2023, що підтверджується поштовим повідомленням від 28.06.2023 (а.с.42).

Згідно заяви відповідача від 05.07.2023 скановані матеріали справи 06.07.2023 направлені відповідачеві на вказану ним електронну пошту.

На офіційному сайті Судової влади України 27.06.2023 було розміщено відповідне оголошення про розгляд цієї справи (а.с.40).

Отже, сторони належним чином повідомлені про розгляд цієї справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Для надання можливості сторонам реалізувати право на подання доказів та пояснень щодо спірних правовідносин, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, а також в зв`язку з відпусткою судді, прийняття рішення суд відклав на розумний строк.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техком АВ" (далі - позивач, покупець) та Фізичною особою - підприємцем Максименко Павлом Васильовичем (далі - відповідач, продавець) укладений договір купівлі-продажу № 20/09/2021 від 20 вересня 2021 (надалі - Договір; а.с. 5-6), за умовами якого сторони домовилися про таке:

- п.1.1. - продавець зобов`язується передавати партіями у власність покупцеві пиломатеріал обрізний хвойний (далі по тексту «товар»), а покупець зобов`язується, оплачувати й приймати товар, на умовах даного договору;

- п.1.2. - ціни на товар, кількість, асортимент, номенклатура і найменування вказуються в специфікаціях та/або видаткових накладних, які є невід`ємними частинами даного договору;

- п. 2.1. - поставка товару продавцем здійснюється партіями, за заявками, узгодженими сторонами телефонним зв`язком, в строк 7 (семи) робочих днів, з моменту такого узгодження заявки. Під партією розуміється кількість товару, зазначене у відповідному видатковому документі.

- п.2.4. - повідомлення про готовність партії товару здійснюється продавцем шляхом направлення покупцю електронного листа або засобами телефонного зв`язку;

- п.2.5. - приймання товару здійснюється на складі продавця уповноваженими представниками покупця перед завантаженням у транспортний засіб;

- п.2.7. - моментом передачі товару вважається дата, передачі такого товару покупцю (або його представнику) за видатковим документом в пункті передачі. Право власності на товар і ризики втрати й/або ушкодження товару переходять від продавця до покупця з моменту передачі товару;

- п.3.2. - ціни на товар визначається за домовленістю сторін і формується в національній валюті України та зазначається в рахунках-фактурах та/або видаткових накладних в специфікації, які є невід`ємною частиною даного договору;

- п.3.3. - порядок оплати грошових коштів за Товар також може бути додатково узгоджений у специфікаціях до даного договору.

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2021 до договору (а.с.7) сторони внести зміни до пункт 7.6. та пункт 5.4. та викласти їх у наступній редакції:

« 7.6. Цей договір діє до 31 грудня 2022 року. Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання даного договору за 15 днів до терміну його закінчення, договір вважається пролонгованим ще на один рік.»;

« 5.4. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється представником покупця в присутності уповноваженого представника продавця, на складі продавця. У разі надання товару неналежної якості, продавець замінює неякісний товар, або повертає покупцеві сплачені кошти за неякісний товар та сплачує покупцеві пеню у розмірі 1% від вартості товару.»

У специфікації № 3 від 08.02.2022 (а.с.8) сторони домовилися, що продавець зобов`язується передати у власність покупця пиломатеріал або обрізний хвойний (товар), а покупець зобов`язується оплатити й прийняти товар;

- узгодили найменування товару, що постачається: пиломатеріал обрізний хвойний, його кількість 38 куб.м та загальну вартість - 173 242,00 грн без ПДВ;

- термін поставки товару: товар поставляється протягом 20 (двадцяти) днів із моменту отримання передоплати, на умовах FCA (склад продавця);

- умови оплати: передоплата 50% вартості товару, зазначеної у специфікації, на підставі виставленого рахунку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий paxунок продавця, друга частина оплати проводиться шляхом перерахування 50% вартості товару, зазначеної у специфікації, в день завантаження товару, на підставі виставленого рахунку. Оплата здійснюється згідно до банківських реквізитів продавця.

На виконання договору позивач перерахував відповідачу 86 600,00 грн за платіжним дорученням № 4210 від 10.02.2022 (а.с.9).

В п. 3. специфікації № 3 від 08.02.2022 встановлено, що товар поставляється протягом 20 (двадцяти) днів із моменту отримання передоплати.

Позивач у позові вказує, що у визначений строк відповідач не поставив товар та не повідомив про його готовність.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 22.12.2022 (а.с.11) з вимогою повідомити дату готовності товару до відвантаження, або прохав повернути кошти попередньої оплати. Направлення претензії відповідачу підтверджується поштовою накладною та описом вкладення від 23.12.2022 (а.с. 12-17).

Позивач у позові зазначає, що відповідач про готовність товару не повідомив, товар не поставив, кошти попередньої оплати не повернув.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.1-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, доказів повідомлення про готовність товару до відвантаження, доказів поставки товару, повернення коштів чи інших заперечень щодо позову відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач порушив права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду; а аналіз наведених у позові аргументів та поданих позивачем доказів свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Отже, позовні вимоги про стягнення 86 600,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного Кодексу України передбачається, що у разі порушення зобов`язання мають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 ГК України встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Тобто, зазначеною ста встановлені альтернативні підстави визначення розміру штрафних санкцій й передбачено можливість обрання їх розміру сторонами договору.

Відповідно до пункту 5.3 Договору за несвоєчасне або не в повному обсязі надання товару продавець сплачує покупцеві пеню в розмірі 2 % від вартості ненаданого своєчасно товару. В разі коли прострочення термінів надання товару триває більше ніж 10 днів, продавець на вимогу покупця повертає всі сплачені за товар кошти, що не звільняє від сплати пені.

Згідно із ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, розмір погодженого сторонами у договорі пені, обрахованого у відсотковому розмірі до вартості товару, відповідає поняттю «штраф».

Оскільки відповідач не поставив товар за Договором, то позивач правомірно заявив вимоги про стягнення пені (штрафу) за прострочення поставки товару у сумі 1732,00 грн (з розрахунку: 86600 грн * 2% = 1732,00 грн). Позов в цій частині суд задовольняє.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19, про наступне:

- виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17);

- за змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання;

- за змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18);

- у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань;

- не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України;

- з огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України;

- тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу;

-тобто у постачальника, продавця виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Отже, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач правомірно заявив вимоги про стягнення 23372,31 грн. - інфляційних за період 03.03.2022 по 30.04.2023 та 3295,54 грн. - 3% річних за період 03.03.2022 по 08.06.2023 (а.с.21-23). Правильність розрахунків перевірена судом. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Отже, позов задовольняється повністю.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у цій справі на сплату судового збору.

За подачу цього позову позивач сплатив 2684,00 грн судового збору за платіжною інструкцією від 09.06.2023 № 6228 (а.с.4). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 12.06.2023 (а.с.28).

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України вказані судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Максименка Павла Васильовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техком АВ" (вул. Ціолковського, буд. 41, м. Чернігів, 14001; ідентифікаційний код 36931600) 86 600 грн 00 коп. - боргу з повернення коштів попередньої оплати, 1732 грн 00 коп. - пені, 23372 грн 31 коп. - інфляційних втрат, 3295 грн 54 коп. - 3% річних, 2684 грн 00 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 31.08.2023.

Суддя Т. М. Безрук