Ухвала

від 31.08.2023 по справі 927/1211/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

31 серпня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1211/23

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянув до подачі позову матеріали заяви Міністерства юстиції України від 24.08.2023 б/н про вжиття заходів забезпечення позову

за заявою: Міністерства юстиції України, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001;

адреса електронної пошти: vdmk@minjust.gov.ua; vpid@minjust.gov.ua;

до відповідача 1: Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», вул. Ванди Василевської, буд. 7, м. Київ, 03055;

до відповідача 2: Комуністичної партії України, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070;

адреса електронної пошти: CK-KPU@KPU.KIEV.UA;

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

29.08.2023, до подачі позову Міністерство юстиції України звернулось до Господарського суду Чернігівської області з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову з проханням:

- накласти арешт на нерухоме майно нежитлове приміщення загальною площею 56,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 659771974214;

- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування / припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі в володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна нежитлового приміщення загальною площею 56,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 659771974214.

За поясненнями заявника, останній планує звернутись до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідачів 1 та 2 - Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» та Комуністичної партії України про визнання недійсним договору дарування від 16.06.2015, укладеного між відповідачами та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Баршацьким І.В.; застосування наслідків двосторонньої реституції до сторін оскаржуваного правочину в вигляді скасування реєстрації права власності на це майно за Благодійною організацією.

Позов мотивований наступним: упродовж 8 років у порядку адміністративного судочинства розглядалась справа № 826/9751/14; за рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у вказаній справі (набуло чинності 27.07.2022), задоволено позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання «Свобода», Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації «Воля-Громада-Козацтво», Української республіканської партії, ОСОБА_1 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії. Заборонено діяльність Комуністичної партії України; передано майно, кошти та інші активи Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

У ході виконання Міністерством юстиції судового рішення в частині передачі майна, коштів та інших активів Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави встановлено, що після подачі Міністерством юстиції позову, Комуністична партія України безоплатно відчужила належне їй майно на користь Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» на підставі договору дарування від 16.06.2015, що на думку Міністерства, є фіктивним та підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, а спірне майно має бути повернуто в власність Комуністичної партії України (двостороння реституція), та в подальшому передане державі.

Відповідно до абзацу першого п. 2 та п. 3 Порядку переходу в власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень (затвердженого постановою КМУ від 12.08.2022 № 896, зі змінами) (далі Порядок) після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, в резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії в власність держави (далі - рішення суду), Мін`юст вживає заходів щодо розшуку майна політичної партії, зокрема, за відомостями єдиних державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст. За результатами заходів із розшуку майна політичної партії Мін`юст складає та затверджує перелік майна політичної партії, переданого у власність держави (далі - перелік майна).

Постановою КМУ від 10.02.2023 № 128 внесені зміни до Положення про Міністерство юстиції України, зокрема, п. 4 доповнений підпунктом 8335, за яким Мінюст відповідно до покладених завдань вживає заходів до розшуку майна забороненої судом політичної партії; затверджує перелік майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави.

З метою повного та об`єктивного виконання рішення в справі № 826/9751/14, Міністерством юстиції вжиті заходи щодо моніторингу відповідних відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за результатами якого встановлено, що в період з 11.07.2014 (дата ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження в справі № 826/9751/14) по 29.06.2022 (дата ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду з питань забезпечення позову в справі № 826/9751/14), стосовно об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок, які належали Комуністичній партії України та її структурним утворенням на праві власності вчинено ряд договорів дарування об`єктів нерухомого майна.

Зокрема, Комуністичною партією України, 16.06.2015, безоплатно відчужене нежитлове приміщення, магазин, загальною площею 56,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 659771974214 (далі - спірне майно), на підставі договору дарування від 16.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. (далі - спірний Договір).

Згідно із інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно (витяг сформовано 15.08.2023 за № 342939769), набувачем спірного майна на підставі указаного Договору, стала Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», керівником та представником з 2007 року є син народного депутата та керівника Комуністичної партії України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Водночас, засновником Благодійного фонду є Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково комерційна фірма «Контур» (код ЄДРПОУ 32735812), засновниками якого є сини керівника Комуністичної партії України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З урахуванням наведеного, наявні достатні підстави вважати, що в даному випадку Партія знала заздалегідь, що такий Договір не буде виконаний, що він має інші цілі, ніж передбачені цим Договором, тобто між відповідачами умисно укладений фіктивний правочин. Відтак, укладення спірного Договору спрямоване не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна в державну власність.

З огляду на зазначене, Мін`юст до подачі позову, звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна, що має на меті забезпечити превентивний захист речового права держави та виключити подальші спори між сторонами в межах інших судових проваджень.

Враховуючи, що на сьогодні частина майна, яка належала Партії та її структурним осередкам, зокрема спірне майно, перебуває в власності пов`язаного із Партією Благодійного фонду, тому існують реальні ризики того, що останнім можуть бути вжиті заходи для відчуження цього майна до прийняття рішення в справі, що розглядатиметься.

Вказана обставина унеможливить виконання судового рішення про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 659771974214 та скасування реєстрації права власності на це майно за Благодійною організацією, в разі задоволення цього позову. У такому разі й рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, не буде виконано в повному обсязі та не досягнута мета стосовно передачі майна в державну власність.

Наголошував, що запропоновані заходи забезпечення позову відповідають позовним вимогам та не перешкоджають діяльності Благодійної організації.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частиною 4 статті 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 3 частини 1 статті 139 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження в справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Положення статей 136, 137 ГПК України пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення, в контексті положень статті 73 ГПК України, як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.

Під час вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд не аналізує належність обраного способу захисту порушеного права, спір не вирішується по суті та не викладається думка суду щодо спору, проте надається оцінка ефективності виконання майбутнього судового рішення із будь-яким результатом вирішення справи.

Ефективність судової системи характеризується не лише оперативністю й законністю вирішення правових конфліктів, а й ступенем виконання винесених судами рішень. Судові органи виконують не тільки функції арбітражу (вирішення спору як такого), а і є гарантами поновлення законних прав та інтересів осіб, що звернулися до суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини в рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (п.77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

Враховуючи пов`язаність заходу забезпечення позову з його предметом, з огляду на те, що спірне нерухоме майно вибуло з власності Комуністичної партії України в ході вирішення в порядку адміністративного судочинства справи № 826/9751/14 щодо заборони діяльності Комуністичної партії України та, як наслідок, передачу майна Партії в власність держави, суд приймає як обґрунтовані доводи заявника про те, що виправданим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову буде накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного об`єкту нерухомого майна.

Вжиття заходів до забезпечення позову в наведений спосіб забезпечить ефективний захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача, в випадку якщо за результатами розгляду наявного спору буде встановлено факт їх порушення, та водночас попередить ймовірне порушення майнових прав держави в вигляді втрати об`єкту нерухомості, в разі невжиття в судовому порядку заходів забезпечення цього позову.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заявник у заяві про забезпечення позову обґрунтував причини звернення з такою заявою та подав докази наявності фактичних обставин, з якими він пов`язує застосування наведеного заходу до забезпечення позову. За висновком суду, обрані позивачем заходи забезпечення позову є співмірними з тими негативними наслідками, які можуть настати в разі, якщо такі заходи не будуть вжиті судом.

За частиною 3 статті 138 ГПК України в разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлені законом, в протилежному випадку вжитті судом заходи мають бути скасовані відповідно до п. 1 частини 13 статті 145 ГПК України.

Частиною 1 статті 144 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного, заява Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 144, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622) про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, задовольнити.

2. Накласти арешт на нерухоме майно нежитлове приміщення загальною площею 56,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 659771974214.

3. Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування / припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі в володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна нежитлового приміщення загальною площею 56,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 659771974214.

4. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили 31.08.2023, є виконавчим документом у силу статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

5. Копію ухвали направити сторонам у справі; заявнику направити ухвалу завірену підписом судді та гербовою печаткою суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статті 256 ГПК України.

Стягувач: Міністерство юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622);

Боржник: Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» (вул. Ванди Василевської, буд. 7, м. Київ, 03055; код ЄДРПОУ 35087436);

Повний текст ухвали складений та підписаний 31.08.2023

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Cуддя А.В. Романенко