Ухвала

від 31.08.2023 по справі 927/1192/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

31 серпня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1192/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Ноувен М.П., розглянувши заяву Міністерства юстиції України

вул. Городецького,13, м. Київ,01001

про забезпечення позову (до пред`явлення позову)

особи, які можуть отримати статус учасника справи

Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», код 35087436

вул. Ванди Василевської, буд. 7, м. Київ, 03055;

Новгород-Сіверська районна організація Комуністичної партії України, код 33460808

вул. Карла Маркса, буд.8, м. Новгород-Сіверський, 16000;

без виклику представників сторін:

В С Т А Н О В И В:

29.08.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Міністерства юстиції України про забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на нерухоме майно 1/50 частину нежитлової будівлі загальною площею 2468,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 661741174105;

заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - 1/50 частину нежитлової будівлі загальною площею 2468,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 661741174105.

Відповідно до ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Міністерство юстиції посилається на наступне.

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14 за позовом Міністерства юстиції України та Державної реєстраційної служби України до Комуністичної партії України, треті особи: Служба безпеки України, Всеукраїнське об`єднання "Свобода", Радикальна партія Олега Ляшка, Громадська організація "Воля-Громада-Козацтво", Українська республіканська партія, ОСОБА_1 за участю Офісу Генерального прокурора про заборону політичної партії заборонено діяльність Комуністичної партії України, код 00049147, передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

У ході виконання вказаного рішення в частині передачі майна, коштів та інших активів Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави встановлено, що після подання позовної заяви Міністерством юстиції України, Новгород-Сіверською районною організацією Комуністичної партії України було відчужене належне їй майно на користь Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» на підставі договору дарування від 28.09.2015, який, на переконання заявника, є фіктивним, укладення даного правочину спрямовано не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.

Крім того, заявник зазначає, що, оскільки на сьогодні частина майна, яка належала Комуністичній партії України та її структурним підрозділам, зокрема спірне майно, перебуває у власності пов`язаного із Партією Благодійного фонду, існують реальні ризики того, що останнім можуть бути вчинені дії для відчуження цього майна до прийняття рішення у справі, який має намір подати Міністерство юстиції України, про визнання недійсним договору дарування 1/50 частини нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 661741174105 та скасування реєстрації права власності на це майно за Благодійною організацією, у разі задоволення позову.

З огляду на наведені заявником підстави для забезпечення позову суд зазначає наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 № 921/40/20).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20).

Статтею 1291 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Господарським судом встановлено, що:

- заявник має намір подати позов про визнання недійсним договору дарування 1/50 частини нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 661741174105, скасування реєстрації права власності на це майно за Благодійною організацією «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», що відповідає ч.1 ст.138 ГПК України;

- в обґрунтування заяви заявник зазначив наступне: за результатами розгляду справи № 826/9751/14 за позовом Міністерства юстиції України до політичної партії «Комуністична партія України» про заборону діяльності політичної партії, заборонено діяльність останньої та передано її майно, кошти та інші активи Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

- у процесі виконання рішення Міністерством юстиції України виявлено, що на сьогодні частина майна, яка належала Комуністичній партії України та її структурним підрозділам, зокрема спірне майно, перебуває у власності пов`язаного із Партією Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», що було відчужено на підставі договору дарування від 28.09.2015 під час розгляду адміністративної справи № 826/9751/14.

Суд враховує ту обставину, що відчуження майна шляхом укладення договору дарування також відбулось вже після порушення провадження у справі № 826/9751/14.

Відтак, суд поділяє думку заявника щодо наявності ризиків відчуження майна в подальшому з боку відповідачів, і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ускладнити поновлення оспорюваних інтересів Держави, за захистом яких заявник має намір звернутися.

Отже, твердження заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення прав та інтересів держави та про можливість настання невідворотних наслідків у вигляді втрат Державного бюджету є обґрунтованими.

Також, суд зазначає, що будь-яке забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Згідно рішення від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобіганню порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В той же час, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» в рішенні від 17.07.2008, Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

Вказане, в свою чергу, також дає підстави для задоволення заяви Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.136,138,139,140,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову задовольнити.

2.Вжити заходи забезпечення позову:

Накласти арешт на нерухоме майно 1/50 частину нежитлової будівлі загальною площею 2468,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 661741174105.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна- 1/50 частину нежитлової будівлі загальною площею 2468,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 661741174105.

Стягувач: Міністерство юстиції України, код 00015622, вул. Городецького,13, м. Київ, 01001;

Боржник: Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», код 35087436, вул. Ванди Василевьскої,буд.7, м. Київ, 03055;

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 31.08.2023.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

СуддяМ.П. Ноувен