печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18600/20-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судового засідання Солонухи Д. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Прокатна Компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Консалт Проект» про визнання правочинів недійсними, -
В С Т А Н О В И В :
У травні 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Прокатна Компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Консалт Проект» про визнання правочинів недійсними, у якому просила суд: визнати недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8046/2020/1872239 від 14.01.2020, укладеного між ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ» (теперішня назва ТОВ «ГЛОБАЛ КОНСАЛТ ПРОЕКТ») та ТОВ «ПЕРША ПРОКАТНА КОМПАНІЯ»; визнати недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8046/2020/1877792 від 16.01.2020, укладеного між ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ» (теперішня назва ТОВ «ГЛОБАЛ КОНСАЛТ ПРОЕКТ») та ТОВ «ПЕРША ПРОКАТНА КОМПАНІЯ», повернути сторони в попереднє становище шляхом внесення змін до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а саме: скасувати реєстрацію транспортного засобу Toyota Corolla з номером кузова НОМЕР_1 за ТОВ «ПЕРША ПРОКАТНА КОМПАНІЯ»; зареєструвати транспортний засіб Toyota Corolla з номером кузова НОМЕР_1 за ТОВ «ГЛОБАЛ КОНСАЛТ ПРОЕКТ»; скасувати реєстрацію транспортного засобу FORD Fiesta з номером кузова НОМЕР_3 за ТОВ «ПЕРША ПРОКАТНА КОМПАНІЯ»; зареєструвати транспортний засіб FORD Fiesta з номером кузова НОМЕР_3 за ТОВ «ГЛОБАЛ КОНСАЛТ ПРОЕКТ».
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що на початку 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою про стягнення грошових коштів з ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ», яке 21.02.2020 було перейменоване в ТОВ «ГЛОБАЛ КОНСАЛТ ПРОЕКТ».
Позовні вимоги розглядалися в рамках цивільної справи №757/11539/18-ц. 09.09.2020 Печерським районним судом м. Києва ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ» (теперішня назва ТОВ «ГЛОБАЛ КОНСАЛТ ПРОЕКТ») про стягнення грошових коштів у розмірі 378 340, 09 грн.
14.01.2020 відповідно до Договору купівлі-продажу транспортного засобу №8046/2020/1872239 ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ» в особі ОСОБА_2 передав у власність ТОВ «ПЕРША ПРОКАТНА КОМПАНІЯ» в ОСОБА_2 , транспортний засіб Toyota Corolla з номером кузова НОМЕР_1 .
16.01.2020 відповідно до Договору купівлі-продажу транспортного засобу №8046/2020/1877792 ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ» в особі ОСОБА_2 передав у власність ТОВ «ПЕРША ПРОКАТНА КОМПАНІЯ» в особі ОСОБА_2 , транспортний засіб FORD Fiestа з номером кузова НОМЕР_3 .
У зв`язку з наведеним позивачка вважає, що оспорювані правочини вчинені в період, коли існувало рішення Печерського районного суду м. Києва про стягнення з Відповідача 2 грошових коштів у розмірі 378 340, 09 грн. й безпосередньо перед засіданням суду апеляційної інстанції такі дії порушують засади добросовісності й справедливості (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК).
Вчинення правочинів з пов`язаними особами (спільний керівник, засновник і бенефіціар). Вартість формального продажу відбувалася за неринковою (балансовою) вартістю з метою зменшення витрат на переоформлення транспортного засобу.
На підставі Листа Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві № 17529 від 07.05.2020 у Відповідача станом відсутнє майно, за рахунок якого можна провести стягнення грошових коштів у розмірі 378 340, 09 грн.
На підставі вищевикладеного, позивачка зазначає, що правочини, вчинені боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину. У зв`язку з чим позивачка була змушена звернутися до суду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.05.2020 відкрито провадження у цивільній справі за позовом та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.05.2020 заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено, та накладено арешт на транспортний засіб Toyota Corolla з номером кузова НОМЕР_1 , а також на транспортний засіб Ford Fiesta з номером кузова НОМЕР_3 , що належать ТОВ «Перша Прокатна Компанія».
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Згідно з Розпорядженням керівника апарату Печерського районного суду м. Києва Ліннік Н. В. № 61 від 07.02.2022 справу № 757/18600/20-ц призначено до проведення повторного автоматизованого розподілу справи: у зв`язку зі смертю судді ОСОБА_3, з метою недопущення порушення строків розгляду справи.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Головко Ю. Г.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2022 прийнято справу до провадження судді Головко Ю. Г.
В судове засідання позивачка не з`явилась, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача (від 02.09.2020).
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до відзиву, який міститься в матеріалах справи, відповідач позов не визнає.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
За змістом ч.ч. 1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи 09.09.2019 рішенням Печерського районного суду м. Києва було задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ». Стягнуто з ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 256 000,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 91 364,86 грн., 3% в розмірі 18 979,07 грн. та судовий збір в розмірі 3 996,16 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн. Зазначене рішення набрало законної сили після перегляду в апеляційному порядку.
14.01.2020 відповідно до Договору купівлі-продажу транспортного засобу №8046/2020/1872239 ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ» в особі ОСОБА_2 передав у власність ТОВ «ПЕРША ПРОКАТНА КОМПАНІЯ» в ОСОБА_2 , транспортний засіб Toyota Corolla з номером кузова НОМЕР_1 .
16.01.2020 відповідно до Договору купівлі-продажу транспортного засобу №8046/2020/1877792 ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ» в особі ОСОБА_2 передав у власність ТОВ «ПЕРША ПРОКАТНА КОМПАНІЯ» в особі ОСОБА_2 , транспортний засіб FORD Fiestа з номером кузова НОМЕР_3 .
З Листа Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 14.04.2020 за №31/26-233аз вбачається, що у відповідності з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів повідомляємо інформацію про зареєстровані транспортні засоби станом на 09.09.2019 за ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ» (ЄДРПОУ 34980001):
- автомобіль FORD FIESTA, номер кузова НОМЕР_3 ;
- автомобіль FORD FIESTA, номер кузова НОМЕР_4 ;
- автомобіль FORD FIESTA, номер кузова НОМЕР_5 ;
- автомобіль FORD FIESTA, номер кузова НОМЕР_6 ;
- автомобіль FORD FIESTA, номер кузова НОМЕР_7 ;
- автомобіль FORD FIESTA, номер кузова НОМЕР_8 ;
- автомобіль FORD FOCUS, номер кузова НОМЕР_9 ;
- автомобіль FORD FOCUS, номер кузова НОМЕР_10 ;
- автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, номер кузова НОМЕР_11 ;
- автомобіль SKODA OCTAVIA, номер кузова НОМЕР_12 ;
- автомобіль TOYOTA COROLLA, номер кузова НОМЕР_1 ;
- автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN, номер кузова НОМЕР_13 .
Згідно даних вищевказаного реєстру, станом на 06.02.2020 за ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ» (ЄДРПОУ 34980001) транспортні засоби не були зареєстровані.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких правочин може бути визнаний недійсним. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З огляду на те, що згідно із ч.1 ст.202, ч.3 ст.203 ЦК України головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому основним юридичним фактом, що суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
За таких обставин, для визнання правочину фіктивним суд має встановити наявність умислу в усіх сторін правочину.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що від нього не буде реальних наслідків, й учасники нібито правовідносин мають інші цілі, ніж передбачені правочином.
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір реального невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
Так, аналогічна правова позиція підтримана в Постанові Великої палати Верховного Суду України від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, де зазначено: «...Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено вирок про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та його сини (обдаровувані), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.».
Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті З ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).
Крім того, Верховний Суд України в Постанові від 24.07.2020 у справі № 405/1820/17 також виділив основні ознаки фіктивності (фраудаторності) правочину: «Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України. Верховний Суд врахував, що: 1) відповідач відчужив майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.».
Водночас, за висновками Верховного Суду, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.
Оцінивши вищенаведені письмові докази суд встановив, що оспорюваний правочин вчинений в період, коли існувало рішення Печерського районного суду м. Києва про стягнення з Відповідача 2 грошових коштів у розмірі 378 340, 09 грн.
Вбачається, що вчинення правочину з пов`язаними особами (спільний керівник, засновник і бенефіціар).
З Листа Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві № 17529/10 від 07.05.2020 у Відповідача станом відсутнє майно, за рахунок якого можна провести стягнення грошових коштів у розмірі 378 340, 09 грн.
Право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України).
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації (частина четверта статті 334 ЦК України).
Автомобіль є рухомою річчю. За загальним правилом право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.
Такий спосіб захисту, як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою.
За умовами договору купівлі-продажу, укладеного відповідачами, право власності на транспортний засіб виникає з моменту підписання договору.
Реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку транспортних засобів здійснюється згідно зі ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також інших самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ № 1388 від 07.09.1998 з наступними змінами (далі- Порядок №1388).
Відповідно до частин першої - п`ятої статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.
За змістом п. 8 Порядку №1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Відповідно до абз.5 п.40 Порядку №1388, державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів скасовується:
- на підставі документів, що підтверджують установлення факту знищення, підробки або зміни ідентифікаційного номера транспортного засобу, номера двигуна або заміни без відповідного дозволу номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу;
- на підставі відомостей про транспортний засіб, який під час здійснення його державної реєстрації (перереєстрації) або зняття з обліку перебував під дією обтяжень, або у разі подачі документів, інформація в яких не відповідає відомостям відповідних державних реєстрів;
- у разі визнання недійсним правочину, на підставі якого проводилася державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортного засобу;
- на підставі рішення суду;
- у разі встановлення факту підроблення митних документів або нездійснення митного оформлення транспортного засобу.
Відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
У статті 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та Порядку №1388 державній реєстрації підлягає сам транспортний засіб, а не право власності на нього.
Отже, суд доходить висновку про задоволення вимог в частині скасування державної реєстрації ТЗ і таке рішення суду не потребує додаткового забезпечення у самому рішенні у вигляді вимог про встановлення порядку виконання рішення, згідно з яким, після набрання ним законної сили, це рішення є підставою для перереєстрації права власності на зазначений автомобіль.
Згідно з частинами 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені у справі позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а обраний позивачкою спосіб захисту ґрунтується на встановлених в судовому засіданні фактичних обставинах справи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивачки, сплачені ним судові витрати у розмірі 3783, 60 грн., що складається з: 363,20 грн. судового збору за подання позовної заяви та 420,40 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
На підставі викладено та керуючись ст. 16, 203, 215, 217, 256, 261, 267, 525, 536, 559, 629, 638, 1054 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Прокатна Компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Консалт Проект» про визнання правочинів недійсними - задовольнити частково.
Визнати недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу №8046/2020/1872239 від 14.01.2020, укладеного між ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ» (теперішня назва ТОВ «ГЛОБАЛ КОНСАЛТ ПРОЕКТ») код ЄДРПОУ 34980001 та ТОВ «Перша Прокатна Компанія», код ЄДРПОУ 32160193.
Скасувати реєстрацію транспортного засобу FORD Fiestа з номером кузова НОМЕР_3 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Прокатна Компанія».
Визнати недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу №8046/2020/1877792 від 16.01.2020, укладеного між ТОВ «ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ» (теперішня назва ТОВ «ГЛОБАЛ КОНСАЛТ ПРОЕКТ») код ЄДРПОУ 34980001 та ТОВ «Перша Прокатна Компанія», код ЄДРПОУ 32160193.
Скасувати реєстрацію транспортного засобу Toyota Corolla з номером кузова НОМЕР_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Прокатна Компанія».
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Прокатна Компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ КОНСАЛТ ПРОЕКТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3783, 60 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю. Г. Головко
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2022 |
Оприлюднено | 04.09.2023 |
Номер документу | 113148958 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Головко Ю. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні