Рішення

від 22.01.2020 по справі 757/42141/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42141/17-ц

Категорія 18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді - Новака Р.В.,

при секретарі - Талдоновій М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Гарант Брук», про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Гарант Брук», про стягнення коштів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неналежно виконував свої обов`язки за кредитним договором від 29 травня 2008 року № 010/08/3965, а тому рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року, з нього було стягнуто заборгованість у сумі 29347476,07 грн. Проте, дане рішення суду відповідачем не виконано.

На підставі вищевикладеного, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором, а саме: заборгованість за відсотками за період з 01 серпня 2014 року по 10 серпня 2015 року в сумі 2735649,06 грн. та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився. До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника банку.

В судове засідання представник відповідача не з`явився. До суду надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в яких відповідач позов не визнав та пояснив, що позивачем змінено строк виконання зобов`язань за кредитним договором; позивач повторно звертається до суду з позовом про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв`язку із чим, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи ТОВ «Гарант Брук» в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не відомі.

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.05.2008 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Гарант Брук» укладено кредитний договір № 010/08/3965 «Про надання кредиту під іпотеку комерційної нерухомості для корпоративних клієнтів» (кредитна лінія не відновлювальна) від 29.05.2008 р.

До кредитного договору були внесені зміни та доповнення додатковою угодою № 1 від 11.06.2008 р., додатковою угодою № 2 від 28.01.2009 р., додатковою угодою № 3 від 27.04.2009 р., додатковою угодою № 4 від 11.08.2009 р., додатковою угодою № 5 від 26.03.2010 р., додатковою угодою № 6 від 30.11.2010 р., додатковою угодою № 7 від 29.09.2011 р.

18.02.2009 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 12/42/011.

Згідно з п. 1.2. договору поруки, сторони договору встановили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед кредитором відповідати по борговим зобов`язанням боржника ТОВ «Гарант Брук», які виникають з умов кредитного договору № 010/08/3965 від 29.05.2008 р.

В зв`язку з тим, що відповідач неналежно виконував умови кредитного договору, позивач 16 травня 2013 року надіслав відповідачу вимогу про дострокове погашення заборгованості по кредитному договорі та процентів.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/08/3965 від 29.05.2008 р. у загальній сумі 29 347 476, 07 грн. (двадцять дев`ять мільйонів триста сорок сім тисяч чотириста сімдесят шість гривень сім копійок). Вирішено питання про судові витрати.

Дане рішення вступило в законну силу.

Таким чином, позивач в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором з 15 листопада 2015 року на травень 2013 року та мав право звернутися до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості. Таким правом позивач скористався і його позовні вимоги були задоволені повністю рішенням суду від 19 листопада 2013 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

При зверненні до суду, банк посилався на пункт 6.1 кредитного договору від 29 травня 2008 року, згідно з яким має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після зміни строку виконання зобов`язання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою від 16 травня 2013 року позичальник був зобов`язаний повернути кредит в повному обсязі до вказаної у вимозі дати й усі наступні щомісячні платежі за графіком після письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості не підлягали виконанню.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 02 грудня 2015 року (№ 6-1707цс15 та № 6-249цс15), які є обов`язковою для судів.

Таким чином, після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості, кредитний договір припинив свою дію та позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, оскільки нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено.

З моменту ухвалення вказаного рішення, яким вирішено спір сторін щодо боргових зобов`язань відповідача, правовідносини сторін перейшли в іншу площину виконання судового рішення. Ці правовідносини врегульовані спеціальним законом Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, згідно положень абзацу 2 пункту 17 Постанови Пленуму ВССУ № 5, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, і не надає права на нарахування і отримання відсотків за Кредитним договором (нарахування і отримання яких можливо лише у разі стягнення коштів за виконавчим написом нотаріуса, згідно положень абзацу 3 пункту 17 Постанови Пленуму ВССУ № 5).

Таким чином, після ухвалення рішення суду від 19 листопада 2013 року про стягнення суми боргу, позивач має право лише на отримання інфляційного нарахування на суму боргу, виражене в національній валюті та на три проценти річних від простроченої суми боргу, згідно положень ст. 625 ЦК України.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по відсотках в сумі 2735649,06 грн. не підлягають задоволенню, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 625 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212, 218, 223, 224-226, 280 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Гарант Брук», про стягнення коштів - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Р.В. Новак