Рішення

від 31.08.2023 по справі 320/3974/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2023 року справа №320/3974/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-ХІМ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМ-ХІМ» (далі позивач та/або «ВМ-ХІМ») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач та/або ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.02.2023 №12472 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-ХІМ» (код ЄДРПОУ 40963628) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМ-ХІМ» (код ЄДРПОУ 40963628) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що його безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, оскільки товариство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. При цьому, позивач зауважив, що ним надавалися всі належні первинні документи по взаємовідносинах з його контрагентами, однак з незрозумілих причин не були враховані контролюючим органом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

22.03.2023 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача стверджує про правомірність прийнятого рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому, представник контролюючого органу наполягає, що оскаржуване рішення жодним чином не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМ-ХІМ» зареєстровано як юридична особа за адресою: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, б. 8, код ЄДРПОУ 40963628, основний вид діяльності код КВЕД: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Інші: 73.11 Рекламні агентства; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 43.91 Покрівельні роботи; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 20.16 Виробництво пластмас у первинних формах; 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

17.02.2022 Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №24871, у відповідності до якого ТОВ «ВМ-ХІМ» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з наступних підстав: «В ході аналізу бази даних ДПС отримано податкову інформацію, що податковий кредит формується від ризикових контрагентів постачальників, а саме: ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Будальянс» (код 42459085), ТОВ «Будівельна компанія «Тоталбуд» (код 42833829), ТОВ «ТЕМП-2000» (код 31111758), ТОВ «Гудсвудс» (код 40884955), ТОВ «Будівельна компанія «Артерієн» (код 42360282), ТОВ «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» (код 33782727), ДП «Бау-Інжиніринг» (код 35900482), ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» (код 39018350)» (т. 1, а.с. 13).

За наслідком отримання вказаного рішення позивачем подано повідомлення від 22.06.2022 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (т. 1, а.с. 14).

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від 22.06.2022 №1 Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 27.06.2022 №141211, у відповідності до якого ТОВ «ВМ-ХІМ» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з наступних підстав: «Використовуючи бази даних ДПС, надані пояснення і документи, проведено аналіз діяльності ТОВ «ВМ-ХІМ» (40963628), в процесі якого встановлено, що податковий кредит формується від ризикових контрагентів постачальників, а саме: ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Будальянс» (код 42459085), ТОВ «Будівельна компанія «Тоталбуд» (код 42833829), ТОВ «ТЕМП-2000» (код 31111758), ТОВ «Гудсвудс» (код 40884955), ТОВ «Будівельна компанія «Артерієн» (код 42360282), ТОВ «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» (код 33782727), ДП «Бау-Інжиніринг» (код 35900482), ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» (код 39018350)» (т. 1, а.с. 15).

ТОВ «ВМ-ХІМ» повторно подано повідомлення від 26.08.2022 №3 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, за результатами розгляду яких Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 05.09.2022 №159374, у відповідності до якого ТОВ «ВМ-ХІМ» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з наступних підстав: «Використовуючи бази даних ДПС, надані пояснення і документи, проведено аналіз діяльності ТОВ «ВМ-ХІМ» (40963628), в процесі якого встановлено, що податковий кредит формується від ризикових контрагентів постачальників, а саме: ТОВ «Будівельна компанія «Тоталбуд» (код 42833829), ТОВ «ТЕМП-2000» (код 31111758), ТОВ «Гудсвудс» (код 40884955), ТОВ «Будівельна компанія «Артерієн» (код 42360282), ТОВ «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» (код 33782727), ДП «Бау-Інжиніринг» (код 35900482), ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» (код 39018350) надано уточнюючі розрахунки та зменшено суму податкового кредиту, яку задекларовано до сплати. Станом на 05.09.2022 зазначена сума до бюджету не сплачена. По підприємству значиться заборгованість» (т. 1, а.с. 16).

22.12.2022 позивачем подано повідомлення №1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та письмові пояснення до повідомлення (т. 1, а.с. 17-25), за результатами розгляду яких, Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 02.01.2023 №93, у відповідності до якого ТОВ «ВМ-ХІМ» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з наступних підстав: «Використовуючи бази даних ДПС, надані пояснення і документи, проведено аналіз діяльності ТОВ «ВМ-ХІМ» (40963628), в процесі якого встановлено, що по підприємствам-постачальникам, які значаться в переліку ризикових платників, а саме: ТОВ «Будівельна компанія «Тоталбуд» (код 42833829), ТОВ «ТЕМП-2000» (код 31111758), ТОВ «Гудсвудс» (код 40884955), ТОВ «Будівельна компанія «Артерієн» (код 42360282), ТОВ «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» (код 33782727), ДП «Бау-Інжиніринг» (код 35900482), ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» (код 39018350) надано уточнюючі розрахунки та зменшено суму податкового кредиту, яку задекларовано до сплати» (т. 1, а.с. 26).

27.01.2023 позивачем подано повідомлення №1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та письмові пояснення до повідомлення (т. 1, а.с. 27-32), за результатами розгляду яких Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 08.02.2023 №12472, у відповідності до якого ТОВ «ВМ-ХІМ» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (далі спірне та/або оскаржуване рішення) (т. 1, а.с. 33-34).

У спірному рішенні наведено інформацію, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (тип операції, період здійснення господарської операції, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова, код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції) та вказано про не надання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до оскаржуваного рішення за кодами ЄДРПОУ визначено наступних платників податків, задіяних в ризиковій операції: ТОВ «Будівельна компанія «Тоталбуд» (код 42833829), ТОВ «Гудсвудс» (код 40884955), ТОВ «Будівельна компанія «Артерієн» (код 42360282), ТОВ «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» (код 33782727), ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» (код 39018350), ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Будальянс» (код 42459085).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМ-ХІМ» категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За правилами пункту 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У той же час, пунктом 74.1 статті 74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Разом з цим, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 2 вказаного порядку автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За правилами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Між тим, пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як вже було вказано вище, контролюючим органом прийнято рішення про відповідність позивача пункту 8 критеріям ризиковості платника податку.

На момент прийняття спірного рішення, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пункт 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.».

Аналіз наведеного правового регулювання у своїй сукупності свідчить про те, що чинним законодавством встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Як слідує з матеріалів справи, первинне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості прийнято комісією регіонального рівня (№24871 від 17.02.2022) про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

Тобто, первинне рішення про відповідність ТОВ «ВМ-ХІМ» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

В подальшому, судом встановлено, що позивач реалізувавав своє право на подання документів з метою виключення з переліку ризикових платників податків, проте не зважаючи на подання ним контролюючому органу первинних документів по взаємовідносинах із його контрагентами, відповідачем було прийнято спірне рішення

Суд зазначає, що зі змісту доводів, викладених у відзиві на позовну заяву вбачається, що оскаржуване рішення прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Разом з цим, суд відмічає, що у спірному рішенні, всупереч положенням пункту 7 Порядку №1165 комісією регіонального рівня у відповідних полях рішення не зазначено/не обрано з переліку документ/документи, не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Натомість, в оскаржуваному рішення в розділі «Документи» вказано, що по ризиковим підприємствам-постачальникам надано уточнюючі розрахунки та зменшено суму податкового кредиту, які задекларовано до сплати, але не сплачено.

Суд наголошує, що представником відповідача жодним чином не обґрунтовано, яким чином наведена інформація є підставою для застосування до платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Більше того, суд відмічає, що за порушення строків сплати самостійно узгоджених грошових зобов`язань нормами ПК України передбачена інша відповідальність платника податку, однак окреслене не є підставою, в силу вимог Порядку №1165, для віднесення платника податків до переліку ризикових.

Разом з цим, при вирішенні спору по суті, суд вважає за необхідне вказати по кожному з постачальників-контрагентів позивача, які відображені відповідачем в оскаржуваному рішенні, наступне.

По ТОВ «Будівельна компанія «Тоталбуд» (код 42833829): між позивачем та ТОВ «БК «Тоталбуд» укладено договір №12/0401 від 04.12.2020 про надання послуг, у відповідності до якого виконавець (ТОВ «БК «Тоталбуд») зобов`язується за завданням замовника надати йому послуги за допомогою автомобільної техніки будівельної техніки й інших технічних засобів (т. 1, а.с. 35-37). В межах вказаного договору сторонами складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-091201 від 03.12.2020, №ОУ-111201 від 11.12.2020, №ОУ-221201 від 22.12.2020, №ОУ-060101 від 06.01.2021, №ОУ-120101 від 12.01.2021, ОУ-280101 від 28.01.2021, №ОУ-190201 від 19.02.2021, №ОУ-020301 від 02.03.2021, №ОУ-050301 від 05.03.2021, №ОУ-110301 від 11.03.2021, №ОУ-050401 від 05.04.2021, №ОУ-080401 від 08.04.2021, №ОУ-120401 від 12.04.2021, №ОУ-140402 від 14.04.2021, №ОУ-070502 від 07.05.2021, №ОУ-110503 від 11.05.2021, №ОУ-130502 від 13.05.2021. ТОВ «БК «Тоталбуд» на користь ТОВ «ВМ-ХІМ» виписано рахунки-фактури: №СФ-12/0401 від 04.12.2020, №СФ-12/1101 від 11.12.2020, СФ-12/2101 від 21.12.2021, №СФ-060101 від 06.01.2021, №СФ-120101 від 12.01.2021, №СФ-280101 від 28.01.2021, №СФ-150201 від 15.02.2021, №СФ-010301 від 01.03.2021, №СФ-220301 від 22.03.2021, №СФ-290301 від 29.03.2021, №СФ-120401 від 12.04.2021. Окрім цього позивачем надано копії платіжних доручень про оплату на користь ТОВ «БК «Тоталбуд» наданих ним послуг.

По ТОВ «Гудсвудс» (код 40884955) сторонами укладено договір субпідряду №СП05-08/2021 від 05.08.2021, у відповідності до якого генпідрядник (позивач) доручає, а субпідрядник зобов`язується своїми, або залученими, силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору роботи по влаштуванню полімерного покриття підлоги об`єкту що має назву: територія в комерційному приміщенні №А24 під магазин HЈM, розташованому за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 226а (т. 1, а.с. 77-82). В межах вказаного договору сторонами складено та підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг): №318 від 29.09.2021. Окрім цього, в матеріалах справи наявна копія платіжного доручення про оплату позивачем наданих його контрагентом послуг за вказаним вище договором.

По ТОВ «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» (код 33782727) судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №640/13418/21, яке набрало законної сили на підставі ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 визнано протиправним та скасовано рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01 березня 2021 року № 134719.

Зобов`язано Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Навчально-виробничий центр "Професійна безпека" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як вже вказувалось вище, пунктом 6 Порядку №1165, серед іншого, регламентовано, що у разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача не аргументовано не врахування вказаного судового рішення та не мотивовано відсутність підстав для застосування пункту 6 Порядку №1165 у вказаній частині.

Також у відзиві на позовну заяву ГУ ДПС у м. Києві не вказано жодних підстав щодо віднесення постачальника-контрагента позивача ТОВ «Будівельна компанія «Артерієн» (код 42360282) до ризикових.

По ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» (код 39018350). Як повідомлено позивачем у позовній заяві ТОВ «ПК «ЗР, Україна» поставляло товар ТОВ «ВМ-ХІМ» без укладання окремого договору. По взаємовідносинах із даним контрагентом в матеріалах справи наявні наступні документи: рахунки на оплату №9449 від 04.09.2020, №9769 від 11.09.2020; видаткові накладні: №8396 від 07.09.2020, №8648 від 14.09.2020; платіжні доручення.

По ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Будальянс» (код 42459085) судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ІБК «Будальянс» укладено договір субпідряду №СП0809-20 від 08.09.2020, згідно якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати своїм, або залученими, силами і засобами відповідно до умов цього договору влаштування полімерного покриття за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, б. 18/16. В межах вказаного договору сторонами складено та підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2021 №78. Крім цього, сторонами також було укладено договір субпідряду №СП11/02-21 від 11.02.2021, в межах якого складено та підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №102 від 13.08.2021; договір субпідряду №СП28/04-21 від 28.04.2021 (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №149 від 30.09.2021); договір субпідряду №СП2804-21 від 28.04.2021 (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2021 №84); договір субпідряду №СП21/05-21 від 21.05.2021 2021 (акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2021 №82, №98 від 31.07.2021, №124 від 30.08.2021, №132 від 15.09.2021, №152 від 30.09.2021, №167 від 20.10.2021); договір субпідряду №СП24/06-21 від 24.06.2021 (акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №153 від 30.09.2021, №178 від 26.11.2021); договір субпідряду №СП1/07-21 від 01.07.2021 (акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №95, №120 від 30.08.2021, №131 від 15.09.2021); договір субпідряду №СП28/07-21 від 28.07.2021 (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №127 від 03.09.2021); договір субпідряду №СП05/08-21 від 05.08.2021 (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №117 від 20.08.2021); договір субпідряду №СП11/08-21 від 11.08.2021 (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №123 від 30.08.2021); договір субпідряду №СП09/09-21 від 09.09.2021 (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №150 від 30.09.2021); договір субпідряду №СП13/09-21 від 13.09.2021 (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №164 від 26.10.2021).

Разом з цим при вирішенні спору по суті суд враховує, що поширення на позивача ознак "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські операції із платником(ами) податків, які на думку податкового органу є ризиковими, суд оцінює критично.

Водночас, документального підтвердження обставин, що «ВМ-ХІМ» та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Під час розгляду справи відповідач не надав належного доказу, який досліджувався в ході засідань Комісії і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Суд зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що спірне рішення не містить належних мотивувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку на додану вартість відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а відтак, рішення комісії регіонального рівня про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.02.2023 №12472 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-ХІМ» (код ЄДРПОУ 40963628) критеріям ризиковості платника податку є таким, що не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що має своїм наслідком наявність підстав для його скасування та й, відповідно задоволення позовних вимог в цій частині.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії, суд враховує наступне.

Як вже було вказано вище, пунктом 6 Порядку № 1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Вказане вище означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 ПК України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, протиправність якого була встановлена судом в ході розгляду цієї справи, а також подальше включення відповідачем позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі такого рішення тягне за собою виникнення негативних правових наслідків для позивача.

Отже, на думку суду, наявність запису в базах даних ДПС України про позивача як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що фактично позбавляє можливості товариству належним чином проводити свою господарську діяльність.

При цьому, такі додаткові ускладнення у вигляді необхідності надання позивачем додаткових документів та пояснень задля здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування після зупинення їх реєстрації, ставлять позивача у нерівне становище відносно інших платників податку, не включених до переліку ризикових, податкові накладні/розрахунки коригування яких реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних безперешкодно та своєчасно.

Також у цій справі суд враховує правову позицію, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14 жовтня 2011 року у справі Щокін проти України (заява №23759/03) та від 07 липня 2011 року у справі Серков проти України (заява №39766/05) в яких Суд дійшов висновку: по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Тобто, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

У контексті з наведеним вище суд вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача, який забезпечить ефективне поновлення його порушених прав, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та задовольнити позовні вимоги у цій частині.

При цьому, суд зауважує, що задоволення цієї вимоги не є втручанням у здійснення відповідачем своїх дискреційних повноважень, оскільки позовна вимога про зобов`язання Головного управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМ-ХІМ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає частинам 2 і 3 статті 245 КАС України, як похідна вимога, а тому також підлягає задоволенню. Крім того, така вимога, як зазначено вище, відповідає останньому абзацу пункту 6 Порядку № 1165.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2467 від 17.02.2023.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України Про судовий збір визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, суд звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.

При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов`язані одна з одною.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено одну вимогу немайнового характеру, позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн., оскільки предметом оскарження є одне рішення суб`єкта владних повноважень про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а вимога про зобов`язання виключити товариство з переліку платників податків є наслідком протиправності акта.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сума сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ТОВ «ВМ-ХІМ».

Відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір, питання про повернення з Державного бюджету України судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, вирішується за клопотанням особи, що його сплатила.

Беручи до уваги відсутність такого клопотання у матеріалах справи, питання про повернення позивачеві надміру сплаченої суми судового збору у розмірі 2684,00 грн. судом під час розподілу судових витрат не вирішується.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.02.2023 №12472 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-ХІМ» (код ЄДРПОУ 40963628) критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМ-ХІМ» (код ЄДРПОУ 40963628) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-ХІМ» (місцезнаходження: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, б. 8, код ЄДРПОУ 40963628) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 31.08.2023.

Суддя Кушнова А.О.