Рішення

від 30.08.2023 по справі 440/2049/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/2049/23 Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арев" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арев" /надалі - позивач, ТОВ "Арев"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області № 156/0406 від 06 січня 2023 року та № 157/0406 від 06 січня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт від 20 жовтня 2022 року № 4976/16-3-04-06-03-01/39272453 про результати камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Арев" за червень 2022 року. В свою чергу висновки акту перевірки від 20 жовтня 2022 року № 4976/16-3-04-06-03-01/39272453 є помилковими, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки у позивача відсутній обов`язок щодо декларування податкових зобов`язань за червень 2022 року по взаємовідносинам з ТОВ «Укр-Бур» та ТОВ «Торговий дім «Інтеграл» на підставі податкових накладних, які були складені помилково та помилково направлені на реєстрацію і по ним прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Податкові накладні виписані помилково, тому що стосовно надання послуг з перевезення вантажу або вже виписувалися податкові накладні, або послуги з перевезення вантажу позивачем фактично не надавалися.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2049/23, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано докази від відповідача.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Арев» встановлено, що позивачем складено та направлено на реєстрацію 73 податкові накладні з періодом виписки червень 2022 року та загальною сумою ПДВ -726180,04 грн, проте сума ПДВ - 197693,04 грн по податковим накладним, що мають статус «відмовлено в реєстрації за рішенням Комісії», не включена позивачем до складу податкових зобов`язань у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року. Складаючи податкові накладні на загальну суму ПДВ 197693,04 грн та направляючи їх на реєстрацію в ЄРПН, платник усвідомлював свій податковий обов`язок в подальшому відобразити податкові зобов`язання в складі податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арев" зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 39272453, та основним видом економічної діяльності цього товариства є: 46.41 Вантажний автомобільний транспорт.

ТОВ «Арев» зареєстровано платником податку на додану вартість 06 жовтня 2014 року.

18 липня 2022 року ТОВ «Арев» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2022 року, в якій самостійно визначило усього податкових зобов`язань 528487,00 грн, усього податкового кредиту 536980,00 грн, суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду ) 8493,00 грн.

У Таблиці 1.1 розділу 1 "Податкові зобов`язання" додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року платником податку відображені реквізити 51 податкової накладної, не зареєстрованої в ЄРПН на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, на загальну суму ПДВ 528487,00 грн.

Посадовою особою Головного управління ДПС у Полтавській області проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Арев" за червень 2022 року, за результатами якої складено акт від 20 жовтня 2022 року № 4976/16-3-04-06-03-01/39272453.

В акті камеральної перевірки від 20 жовтня 2022 року № 4976/16-3-04-06-03-01/39272453 зроблено висновок про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 8493,00 грн та про заниження суми до сплати за червень 2022 року в розмірі 189200,00 грн.

При цьому в акті камеральної перевірки від 20 жовтня 2022 року № 4976/16-3-04-06-03-01/39272453 зазначено, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних платником ТОВ "Арев" відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію 73 податкові накладні на загальну суму ПДВ 726180,04 грн та з них податкові накладні на суму ПДВ 197693,04 грн не включено до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за червень 2022 року, які мають статус «відмовлено за рішенням Комісії» та «реєстрацію зупинено». Податкові накладні на загальну суму ПДВ 726180,04 грн складені, підписані та направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до діючого законодавства. Платником ТОВ "Арев" самостійно складено та направлено на реєстрацію податкові накладні на загальну суму ПДВ 726180,04 в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто платник усвідомлював про обов`язок в подальшому відображати податкове зобов`язання по зазначених податкових накладних.

06 січня 2023 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі акту камеральної перевірки від 20 жовтня 2022 року № 4976/16-3-04-06-03-01/39272453 прийнято податкове повідомлення-рішення №156/0406, яким ТОВ «Арев» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 236500,00, у тому числі: за податковими зобов`язаннями - на суму 189200,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 47300,00 грн, а також податкове повідомлення-рішення №157/0406, яким ТОВ «Арев» зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022 року на 8493,00 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Полтавській області від 06 січня 2023 року №156/0406 та №157/0406, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд дійшов таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України /надалі ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)/.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок складання податкової накладної, порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних регламентовано статтею 201 ПК України.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

З акту камеральної перевірки від 20 жовтня 2022 року № 4976/16-3-04-06-03-01/39272453 слідує, що підставою для висновку про порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року на 8493,00 грн та заниження податкового зобов`язання з ПДВ за червень 2022 року на суму 189200,00 грн, стала розбіжність даних податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року та даних Єдиного реєстру податкових накладних на суму ПДВ 197693,04 грн, що є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Така документальна позапланова виїзна перевірка не була призначена та проведена, а відтак, при збільшенні позивачу суми податкового зобов`язання та зменшення суми від`ємного значення спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних, не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника. Достовірність, повнота нарахування та сплати, зокрема, податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 22 грудня 2020 року у справі №640/15334/19, від 15 травня 2018 року у справі №804/6286/17, від 01 жовтня 2018 року у справі №821/1648/17, які підлягають обов`язковому врахуванню судом першої інстанції в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Разом з тим, за приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній та/або розрахунку коригування, складені за наслідками реальних операцій.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 813/2817/17.

За твердженням позивача податкові накладні № 393 від 01 червня 2022 року, № 339 від 01 червня 2022 року, № 395 від 02 червня 2022 року, № 397 від 03 червня 2022 року, № 343 від 03 червня 2022 року, № 399 від 04 червня 2022 року, № 345 від 04 червня 2022 року, № 402 від 06 червня 2022 року, № 404 від 07 червня 2022 року, № 406 від 08 червня 2022 року, № 408 від 09 червня 2022 року, № 410 від 10 червня 2022 року, № 392 від 01 червня 2022 року, № 394 від 02 червня 2022 року, № 396 від 03 червня 2022 року, № 398 від 04 червня 2022 року, № 400 від 05 червня 2022 року, № 401 від 06 червня 2022 року, № 403 від 07 червня 2022 року, № 405 від 08 червня 2022 року, № 407 від 09 червня 2022 року, № 409 від 10 червня 2022 року на загальну суму ПДВ 197693,04 грн складені помилково та направлені на реєстрацію в ЄРПН також помилково, оскільки вони не підтверджуються первинними документами та господарські операції, що зазначені в таких податкових накладних, фактично не здійснювалися. Вказані податкові накладні мають статус «реєстрацію зупинено» та «відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за рішенням Комісії», про що зазначено в акті камеральної перевірки від 20 жовтня 2022 року № 4976/16-3-04-06-03-01/39272453.

Також позивач стверджує, що перелічені податкові накладні помилково були складені на ті ж самі господарські операції, що й податкові накладні № 338 від 01 червня 2022 року, № 340 від 02 червня 2022 року, № 342 від 03 червня 2022 року, № 344 від 04 червня 2022 року, № 346 від 05 червня 2022 року, № 347 від 06 червня 2022 року, № 349 від 07 червня 2022 року, № 351 від 08 червня 2022 року, № 353 від 09 червня 2022 року, № 355 від 10 червня 2022 року (по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий дім «Інтеграл» за договором № АР-20 від 13 серпня 2019 року), № 341 від 02 червня 2022 року, № 350 від 07 червня 2022 року, № 352 від 08 червня 2022 року, № 354 від 09 червня 2022 року, № 356 від 10 червня 2022 року (по взаємовідносинам з ТОВ «Укр-Бур» за договором № АР-41/1 від 01 грудня 2020 року), реєстрацію яких також було зупинено, але ці податкові накладні були складені на реальні господарські операції, тобто такі, що підтверджені первинними документами.

Різниця між податковими накладними, які за твердженням позивача є правильними, та податковими накладними, які за твердженнями позивача є складеними помилково, полягає у номері податкової накладної, інші відомості є аналогічними.

З огляду на те, що відповідачем проведена камеральна, а не документальна позапланова виїзна перевірка та під час проведення камеральної перевірки відповідачем не досліджувалися первинні документи позивача та, як наслідок, суду не можуть бути надані жодні докази на спростування або підтвердження доводів позивача про помилковість складання податкових накладних № 393 від 01 червня 2022 року, № 339 від 01 червня 2022 року, № 395 від 02 червня 2022 року, № 397 від 03 червня 2022 року, № 343 від 03 червня 2022 року, № 399 від 04 червня 2022 року, № 345 від 04 червня 2022 року, № 402 від 06 червня 2022 року, № 404 від 07 червня 2022 року, № 406 від 08 червня 2022 року, № 408 від 09 червня 2022 року, № 410 від 10 червня 2022 року, № 392 від 01 червня 2022 року, № 394 від 02 червня 2022 року, № 396 від 03 червня 2022 року, № 398 від 04 червня 2022 року, № 400 від 05 червня 2022 року, № 401 від 06 червня 2022 року, № 403 від 07 червня 2022 року, № 405 від 08 червня 2022 року, № 407 від 09 червня 2022 року, № 409 від 10 червня 2022 року на загальну суму ПДВ 197693,04 грн та їх складання на ті ж самі господарські операції, що й податкові накладні № 338 від 01 червня 2022 року, № 340 від 02 червня 2022 року, № 342 від 03 червня 2022 року, № 344 від 04 червня 2022 року, № 346 від 05 червня 2022 року, № 347 від 06 червня 2022 року, № 349 від 07 червня 2022 року, № 351 від 08 червня 2022 року, № 353 від 09 червня 2022 року, № 355 від 10 червня 2022 року (по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий дім «Інтеграл» за договором № АР-20 від 13 серпня 2019 року), № 341 від 02 червня 2022 року, № 350 від 07 червня 2022 року, № 352 від 08 червня 2022 року, № 354 від 09 червня 2022 року, № 356 від 10 червня 2022 року (по взаємовідносинам з ТОВ «Укр-Бур» за договором № АР-41/1 від 01 грудня 2020 року), суд доходить висновку про передчасність висновку відповідача про порушення позивачем статті 187, пункту 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого платником було завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 8493,00 грн та занижено суму ПДВ до сплати за червень 2022 року в розмірі 189200,00 грн.

Тож, беручи до уваги ту обставину, що відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість підлягають лише ті податкові накладні, що спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, а така обставина не була та й не могла бути встановлена відповідачем під час проведення камеральної перевірки, є підстави стверджувати, що відповідачем не доведений факт заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2022 року на суму 189200,00 грн та факт завищення від`ємного значення податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року на суму 8943,00 грн, у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 156/0406 від 06 січня 2023 року та № 157/0406 від 06 січня 2023 року є протиправними та підлягають скасуванню, а позов- задоволенню.

Отже, адміністративний позов ТОВ "Арев" слід задовольнити.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 3674,89 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4373 від 14 лютого 2023 року.

Таким чином, при задоволенні позову ТОВ "Арев" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арев" витрати зі сплати судового збору в сумі 3674,89 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арев" (вул. Богаєвського Лікаря, буд. 31, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 39272453) до Головного управління ДПС у Полтавській області ( вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192 ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 156/0406 від 06 січня 2023 року та № 157/0406 від 06 січня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арев" витрати зі сплати судового збору в сумі 3674,89 грн (три тисячі шістсот сімдесят чотири гривні вісімдесят дев`ять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк