Рішення

від 31.08.2023 по справі 560/8486/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/8486/23

РІШЕННЯ

іменем України

31 серпня 2023 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом фермерського господарства "ВІКТОРІЯ 2019" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою, в якій просить:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.03.2023 № 8389532/43003366.

2.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 28.02.2023, подану Фермерським господарством "ВІКТОРІЯ 2019".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що контролюючому органу було надано усі необхідні документи та пояснення, які підтверджують реальність господарської операції по спірній податковій накладній.

Ухвалою суду від 17.05.2023 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник ГУ ДПС у Хмельницькій області та ДПС України подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що в розділі «додаткова інформація» рішення деталізовано причини його прийняття.

Також вказав, що до позовної заяви, окрім копій документів, які надавались позивачем до контролюючого органу разом із повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію яких зупинено, надано також копії документів, які не надавалися до контролюючого органу. А саме: копії міжнародних товарно-транспортних накладних від 01.03.2023, 03.03.2023, копії митних декларацій за формою МД-2 від 02.03.2023, 03.03.2023, копію рішення № 95396 від 04.05.2023, копія податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, копії свідоцтв на реєстрацію техніки, копію рахунку № 2 від 03.03.2023, копії накладних від 01.03.2023, 02.03.2023, 03.03.2023 на кукурудзу, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо комплексу нерухомого майна.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій вказує, що в спірному рішенні відповідач лише формально зазначив, що платником податку надано неповний пакет документів для реєстрації податкової накладної, і не зазначив, що ФГ "Вікторія 2019", як платником податку, не надано до контролюючого органу саме податкові накладні (видаткові накладні) на поставку кукурудзи.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що в оскаржуваному рішенні зазначено, яких саме документі не надано для реєстрації ПН №3 від 28.02.2023. З огляду на відсутність накладних, не надання картки рахунку 361 по контрагенту ТОВ "Сойтекс", відсутність в оборотній відомості по рахунках з дебіторами та кредиторами за 2023 рік відображення відвантаження товару - кукурудзи для ТОВ "Сойтекс", не є можливим перевірити правильність складання податкової накладної в контексті дати виникнення податкових зобов`язань, як це визначено п.187.1 ст.187 ПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

22.02.2022 між фермерським господарством "ВІКТОРІЯ 2019" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «СОЙТЕКС» (покупець) укладено договір поставки №220223.CRN.002 від 22.02.2023 на продаж кукурудзи врожаю 2022 (згідно специфікації №1 до договору).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник бере на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно п.1.2 договору найменування товару, його ціна, одиниці виміру товару, що підлягає поставці, а також умови поставки, пакування, кількість, якість, кінцевий термін поставки товару та інші дані, необхідні для організації поставок, визначаються відповідно до специфікації до договору, які оформляються на кожну партію товару та є невід`ємними частинами договору.

Договір є укладеним з моменту його підписання і діє до "31 грудня 2023 року" (пункт 2.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору покупець оплачує товар за цінами, зазначеними в затверджених сторонами специфікаціях на кожну окрему партію товару.

Відповідно до п.3.4 договору загальна вартість договору складається з суми вартостей усіх партій товару, зазначених у відповідних затверджених сторонами специфікаціях. Орієнтовна ціна договору складає суму 3 500 000 (три мільйони п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ - 14% 429 824,56 грн.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки між сторонами здійснюються за договором у безготівковій формі формі після завантаження товару на підставі наданих продавцем електронних копій рахунку - фактури та CMR на кожну одиницю автотранспорту окремо.

Відповідно до п.4.2 договору покупець здійснює оплату у розмірі 86% від вартості завантаженого товару за кожним рахунком - фактурою та CMR протягом 1-го робочого дня з моменту їх отримання.

Відповідно до п.4.3 договору остаточний розрахунок у розмірі 14% покупець здійснює протягом 1-го робочого дня з моменту надання підтвердження реєстрації відповідної податкової накладної з ПДВ за відповідним рахунком-фактурою.

За умовами договору товариство з обмеженою відповідальністю «СОЙТЕКС» здійснило 28.02.2023 року попередню оплату в розмірі 646 490,90 грн., що склало 86% від вартості товару), що підтверджується платіжним дорученням №34 від 28.02.2023 за рахунком №1 від 28.02.2023.

За результатами здійснення господарської операції фермерським господарством «Вікторія 2009» було складено та подано на реєстрацію податкову накладну №3 від 28.02.2023 на загальну суму 646 490,00 грн., в тому числі ПДВ 79393,62 грн., яка була направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, позивачем отримано квитанцію від 03.03.2023 про прийняття документу та зупинення реєстрації із зазначенням: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної від 28.02.2023 №3 в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1005, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено до Головного управління ДПС в Хмельницькій області повідомлення про надання пояснення та подано документи про підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Контролюючий орган вказує, що позивачем було подано повідомлення від 03.03.2023 №4 про надання пояснень та копії документів, а саме:

- Договір поставки від 22.02.2023, де ТОВ "СОЙТЕКС" покупець та ФГ "Вікторія 2019" постачальник. Специфікація.

- Договір поставки від 22.11.2021, де ПРАТ «Лебединський насіннєвий завод» постачальник.

- Специфікація.

- Генеральний договір поставки нафтопродуктів від 17.09.2021, де ТОВ «Вог Ресурс» постачальник.

- Договір поставки від 05.05.2022, де ТОВ «Арта Хімгруп» постачальник. Специфікація.

- Договір поставки від 21.03.2022, де ТОВ «Украгропротект» постачальник. Специфікація. Договір оренди с/г техніки з екіпажем від 20.11.2022, де ФОП ОСОБА_1 орендодавець. Додаток. Акти приймання - передачі.

- Рахунок від 28.02.2023, де ТОВ "СОЙТЕКС" покупець, кукурудза на суму 736999,63 грн.

- Оборотна відомість розрахунків з дебіторами і кредиторами за 2023р.

- Видаткова накладна від 14.05.2022, де ТОВ «Вог Ресурс» постачальник, ДП. ТТН. Паспорт якості. Сертифікат якості.

- Видаткова накладна від 16.05.2022, де ТОВ «Украгропротект» постачальник, ЗЗР. ТТН. Рахунок на оплату.

- Видаткова накладна від 16.06.2022, де ТОВ «Украгропротект» постачальник, ЗЗР. ТТН. Рахунок на оплату.

- Видаткова накладна від 28.04.2022, де ТОВ «Арта Хімгруп» постачальник, міндобриво. ТТН. Рахунок на оплату.

- Видаткова накладна від 08.03.2022, де ПРАТ «Лебединський насіннєвий завод» постачальник, насіння кукурудзи. ТТН. Рахунок на оплату.

- Акт приймання передачі від 17.02.2023, де ФОП ОСОБА_1 виконавець, оренда комбайна. Рахунок на оплату.

- Акт на оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва на 18.02.2023, кукурудза, валовий збір 5000 ц з 70га.

- Акт списання добрив та засобів захисту рослин.

- Акт витрат насіння та садивного матеріалу.

- Облікові листи тракториста машиніста.

- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок, які перебувають у власності чи на праві користування у ФГ «Вікторія 2019».

- Витяг з ЄДРПОУ.

- Довідка про набуття ФГ «Вікторія 2019» статусу платника єдиного податку.

- Статут ФГ «Вікторія 2019».

- Звіт форми 4-СГ за 2022.

- Звіт форми 29-СГ за 2022.

- Повідомлення про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми 20-ОПП.

- Оборотно сальдова відомість по гербіцидах.

- Платіжне доручення від 28.02.2023, де ТОВ "СОЙТЕКС" платник, на суму 646490,90 грн.

- Платіжне доручення від 26.04.2022, де ТОВ «Арта Хімгруп» отримувач, на суму 67055,86грн.

- Платіжне доручення від 28.04.2022, де ТОВ «Арта Хімгруп» отримувач на суму 17871,84грн.

- Платіжне доручення від 28.02.2023, де ФОП ОСОБА_1 отримувач на суму 15000,0 грн.

- Платіжне доручення від 03.05.2022, де ТОВ «Вог Ресурс» отримував на суму 402130,26 грн.

- Платіжне доручення від 07.03.2022, де ПРАТ «Лебединський насіннєвий завод» отримувач на суму 131560,71 грн.

- Платіжне доручення від 16.05.2022, де ТОВ «Украгропротект» отримувач на суму 16005,0 грн.

- Платіжне доручення від 17.06.2022, де ТОВ «Украгропротект» отримувач на суму 9960,0 грн.

- Пояснення.

Проте рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Хмельницькій області за № 8389532/43003366 від 07.03.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 28.02.2023 у зв`язку з тим, що платником не надано копії документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В додатковій інформації зазначено, щоплатником податку надано не повний пакет документів для реєстрації ПН №3 від 28.02.2023. Крім того, платник має відносини з ризиковим контрагентом.

Не погоджуючись з рішенням комісії, фермерським господарством «Вікторія 2009» подано скаргу до ДПС України. За результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України прийнято рішення від 14.04.2023 №35333/43003366/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 7 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Згідно отриманих платником податків квитанцій, реєстрація ПН зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є те, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Згідно квитанції про зупинення реєстрації ПН, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН / РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Отже, пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Згідно пункту 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до пункту 44 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.

Позивачем були надані пояснення та копії ряду первинних документів, складених під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджується контролюючим органом.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, платником податку надано не повний пакет документів для реєстрації ПН №3 від 28.02.2023. Крім того, платник має відносини з ризиковим контрагентом.

Проте посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

У відзиві на позов наведено й інші підстави в обґрунтування оскаржуваного рішення, а саме, що не надано картки рахунку №361 чи оборотно-сальдову відомість. Проте такі доводи контролюючого органу є неприйнятними з огляду на ч.2 ст.77 КАС України, за якою суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2018 року по справі №2а-28/10/0870.

У той же час, стосовно ненадання контролюючому органу таких документів, суд зазначає, що Порядок №520 вимагає надання розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Рахунок та платіжне доручення були надані. Картка рахунку №361 чи оборотно-сальдова відомість не відноситься до переліку документів, визначених п.5 Порядку №520.

Суд також зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути саме по собі підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому до суду позивачем разом з позовною заявою надано копії міжнародних товарно-транспортних накладних від 01.03.2023, 03.03.2023, копії митних декларацій за формою МД-2 від 02.03.2023, 03.03.2023, копію рішення № 95396 від 04.05.2023, копія податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, копії свідоцтв на реєстрацію техніки, копію рахунку № 2 від 03.03.2023, копії накладних від 01.03.2023, 02.03.2023, 03.03.2023 на кукурудзу, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо комплексу нерухомого майна.

Отже, такі документи є в наявності у позивача. Враховуючи норми статті 77 КАС України, позивач скористався наданим йому правом довести належними і допустимими доказам заявлені ним позовні вимоги у суді. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі №1940/1950/18.

Щодо зазначення в оскаржуваному рішенні про те, що платник має відносини з ризиком контрагентом, суд зазначає таке.

Податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень.

Будь-яка податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Також, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Отже, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684 грн., тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Представник позивача у відповіді на відзив заявив клопотання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

В запереченні Головне управління ДПС у Хмельницькій області зазначає, що сума заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеною та неспівмірною зі складністю справи. Текст позовної заяви певною мірою дублює текст пояснень, які надсилались контролюючому органу. У тексті відповіді на відзив включено заяву на підтвердження витрат на правничу допомогу, що не було необхідним і неминучим.

Вказує, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом збагачення сторони.

Щодо цього суд звертає увагу на таке.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах 1 та 3 статті 139 КАС України. Разом із тим, у частині 9 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з п.1-2 ч.1ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду:

- копію договору про надання правової допомоги №20/2023 від 11.05.2023;

- копію додаткової угоди №01 про внесення змін до договору про надання правової допомоги №23/2023 від 11.05.2023, згідно якої вартість послуг за надання правової допомоги становить із розрахунку 1500,00 за 1 (одну) годину роботи, але не більше 15000,00 грн.

- копію рахунку-фактури №01-20/2023 від 15.05.2023 р. на суму 7500,00 грн.;

- копію рахунку-фактури №02-20/2023 від 07.06.2023 р. на суму 7500,00 грн.;

- копію платіжного доручення №1083 від 15.05.2023 р. на суму 7500,00 грн.;

- копію платіжного доручення №1116 від 08.06.2023 р. на суму 7500,00 грн.;

- копію банківської виписки про надходження коштів за рахунком-фактурою №01-20/2023 від 15.05.2023 р.;

- банківську виписку про надходження коштів за рахунком-фактурою №02-20/2023 від 07.06.2023 р.;

- акт прийому-передачі наданих послуг №01 від 07.06.2023, відповідно до якого виконавець надав, а клієнт прийняв юридичні послуги з питань надання правової допомоги на загальну суму 15000,00 грн., а саме:

1. складання та подання позовної заяви - 10500,00 грн. (7,0 години по 1500 грн./годину);

2. складання та подання відповіді на відзив - 4500,00 грн. (3,0 години по 1500 грн.).

Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15, підкреслено на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків.

При цьому суд зазначає, що послуги з подання позовної заяви/відповіді на відзив не може бути віднесена до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Аналогічний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2019 по справі №9901/264/19. Отже, такі послуги не пов`язані із наданням юридичних послуг, тобто не пов`язані із наданням позивачу правничої допомоги.

Водночас, суд враховує, що предмет спору в цій справі стосується одного епізоду спірних правовідносин.

При цьому предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви/відповіді на відзив, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною. Обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До позовної заяви адвокатом додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 та від 03 червня 2022 року по справі № 640/18492/18 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому розмір таких витрат належить зменшити до 7000 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в загальному розмірі 9684 грн., з них: судовий збір в сумі 2684 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов фермерського господарства "ВІКТОРІЯ 2019" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 07.03.2023 №8389532/43003366.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фермерського господарства "ВІКТОРІЯ 2019" №3 від 28.02.2023.

Стягнути на користь фермерського господарства "ВІКТОРІЯ 2019" судові витрати в сумі 9684 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 31 серпня 2023 року

Позивач:Фермерське господарство "ВІКТОРІЯ 2019" (вул. Шевченка, 59, Теофіполь, Хмельницька область,30602 , код ЄДРПОУ - 43003366) Відповідачі:Державна податкова служба України (Львівська площа, 8,Київ 1,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393) Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171) Головуючий суддя Д.А. Божук