ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/8312/23
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю Хорнет-Плюс про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
В С Т А Н О В И В:
Чернігівський обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Хорнет-Плюс, в якому просить:
-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хорнет-Плюс (код ЄДРПОУ. 37558233) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Чернігівській області. Чернігівський район, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок: UA778999980313141230000025522, ККДБ: 50070000, код ЄДРПОУ: 37972475) 36 678,14 грн адміністративно-господарських санкцій та 1 760,40 грн пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, тим самим порушив вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову та зазначив про відсутність правових підстав для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій. Вказує, що обов`язок по забезпеченню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю виникає, коли середньооблікова кількість штатних працівників за рік складає 8 осіб і більше. Роботодавці з середньообліковою кількістю штатних працівників за рік сім і менше осіб не зобов`язані створювати робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд виходить з такого.
Дана адміністративна справа згідно частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до справ незначної складності.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, пунктом 2 ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що відповідачем в клопотанні не обґрунтовано необхідності проведення судового засідання та не повідомлено суду обставин, які унеможливлюють розгляд даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Крім того, на переконання суду, характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи викладене, клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні не підлягає задоволенню.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Хорнет-Плюс є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.
Згідно вимог чинного законодавства України відповідач несе обов`язок по обов`язковому працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, гарантії їх рівності з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами встановлює Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі Закон).
Статтею 17 Закону встановлено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до частин другої та п`ятої статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Частиною першою статті 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
За змістом частини третьої статті 50 Закону України Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію, зокрема, про попит на робочу силу (вакансії).
Так, згідно проведеного позивачем розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік 8 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа (а.с.5).
В свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з урахуванням вимог цього Закону відповідач не належить до категорії суб`єктів, яким відповідно до статті 19 Закону встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки штатна чисельність працівників підприємства становить 7 осіб.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 № 2682-ІХ, вся робота щодо аналізу виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, що використовують найману працю, у яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю проводиться за офіційними даними про сплату суб`єктами господарювання єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (звіт ЄСВ), який надається до територіального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яким є Пенсійний фонд України.
Тобто, висновки щодо виконання нормативу робочих місць працевлаштування осіб з інвалідністю виходять з поданого звіту ЄСВ до Пенсійного фонду України.
Так, згідно з поданим звітом ЄСВ за І квартал 2022 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ «Хорнет-Плюс» за 2022 рік склала 8 осіб, з яких 6 осіб штатна чисельність товариства та 2 особи, які працюють за угодою ЦПХ, що підтверджується інформацією зазначеною у Додатку і до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, де зазначено «Код категорії 30»-26, що не враховується при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників ( ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Згідно з поданим звітом ЄСВ за II квартал 2022 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ «Хорнет-Плюс» за 2022 рік склала 8 осіб, з яких 6 осіб штатна чисельність товариства та 3 особи, які працюють за угодою ЦПХ, що підтверджується інформацією зазначеною у Додатку і до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, де зазначено «Код категорії 30»-26, що не враховується при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників ( ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Згідно з поданим звітом ЄСВ за III квартал 2022 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ «Хорнет-Плюс» за 2022 рік склала 8 осіб, з яких 6 осіб штатна чисельність товариства та 2 особи, які працюють за угодою ЦПХ, що підтверджується інформацією зазначеною у Додатку і до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, де зазначено «Код категорії 30»-26, що не враховується при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників ( ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Згідно з поданим звітом ЄСВ за IV квартал 2022 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ «Хорнет-Плюс» за 2022 рік склала 6 осіб, з яких 2 особи, які працюють за угодою ЦПХ, що підтверджується інформацією зазначеною у Додатку 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, де зазначено «Код категорії 30»-2б, що не враховується при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників ( ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Також, як слідує з матеріалів справи відповідачем подано до Головного управління ДПС у Чернігівській області уточнюючі звіти за кожний квартал 2022 року щодо середньооблікової кількості штатних працівників.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, оскільки штатна чисельність працівників підприємства, з наданих суду доказів, становить 7 осіб, а тому відповідач не належить до категорії суб`єктів, яким відповідно до ст. 19 Закону встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю Хорнет-Плюс про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. В. Радченка, 14, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 14220194).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Хорнет-Плюс (пр-т. Миру, буд. 194, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 37558233).
Повне судове рішення складено 30.08.2023.
Суддя О.М. Тихоненко
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2023 |
Оприлюднено | 04.09.2023 |
Номер документу | 113154272 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі зайнятості населення, з них зайнятості осіб з інвалідністю |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Тихоненко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні