Постанова

від 31.08.2023 по справі 640/6523/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року

м. Київ

справа №640/6523/21

адміністративне провадження № К/9901/45571/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді - Кравчук В.М., Коваленко Н.В.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 (судді - Бужак Н.П., Костюк Л.О., Кобаль М.І.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція", Державний реєстратор Виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко Ірина Сергіївна, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу,-

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України в особі Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції щодо розгляду скарги ОСОБА_3 від 24.12.2020, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за №П-36427;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністра юстиції №612/5 від 17.02.2021 "Про задоволення скарги".

У подальшому представник позивача подав через канцелярію суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову до набрання законної сили рішенням у справі шляхом:

- зупинення дії наказу Міністра юстиції №612/5 від 17.02.2021 "Про задоволення скарги" в частині п. 2, а саме: скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 09.12.2020 №1000221070042001211 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко Іриною Сергіївною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція;

- заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, Офісу протидії рейдерству, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеними функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити дії щодо скасування в ЄДРПОУ дію від 09.12.2020 №1000221070042001211 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко Іриною Сергіївною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач покликалась на очевидність протиправності рішення відповідача та зазначала, що не застосування заходів забезпечення позову ускладнить у подальшому поновлення її прав та призведе до негативних наслідків.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Зупинено дію наказу Міністра юстиції №612/5 від 17.02.2021 "Про задоволення скарги" в частині п. 2 щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 09.12.2020 №1000221070042001211 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко Іриною Сергіївною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція".

Заборонено суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, Офісу протидії рейдерству, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеними функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати дії щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 09.12.2020 №1000221070042001211 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко Іриною Сергіївною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція".

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на етапі розгляду заяви про забезпечення позову, доведеними та не спростованими є наступні твердження: 1) ОСОБА_1 була належним чином повідомлена у розумінні п. 11 Порядку №1128, 2) повідомлення зацікавленої сторони за Порядком №1128 не гарантує обізнаність такої сторони, 3) представником ОСОБА_1 заявлено про бажання взяти участь у процесі прийняття рішення та надано докази об`єктивної неможливості присутності на засіданні 27.01.2021 о 13:30, 4) таке бажання та доводи залишені поза увагою Колегією Мін`юсту.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Колегія Мін`юсту, маючи можливістьоперувати доводами заінтересованих осіб, які виявили бажання їх надати, допустила бездіяльність, яка призвела до позбавлення права, зокрема, ОСОБА_1 , на участь у процесі прийняття рішення щодо юридичної особи, учасником якої є остання.

При цьому суд зазначив, що оцінка правомірності або протиправності такої бездіяльності, в розрізі спеціальних нормативно-правових актів, надаватиметься під час розгляду справи по суті, водночас, порушення загального права особи, незалежно від того, чи відбулось таке обмеження внаслідок справедливих нормативних застережень або через дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, завжди містять ознаки протиправності, яка є очевидною в контексті наявних на даний час матеріалів справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені обставини є самостійними для висновку про необхідність застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, суд виходив з того, що виконання оскаржуваного наказу №612/5 від 17.02.2021 призведе до скасування реєстраційної дії від 09.12.2020 №1000221070042001211 та повернення повноважень виконавчого органу Товариства ОСОБА_4 , дії якого, вірогідно, можуть бути спрямовані на настання негативних наслідків для юридичної особи та її засновників. При цьому, до набрання законної сили рішенням по суті, навіть у разі задоволення позовних вимог, поновлення порушених прав, імовірно, вимагатиме від заінтересованих осіб докладання значних зусиль, як то врегулювання спорів із контрагентами, розшук майна товариства та його повернення або отримання належної компенсації.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2021 скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволеннні заяви про забезпечення позову, апеляційний суд виходив з того, що наявність ознак протиправності оскаржуваного акту може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їхній сукупності.

Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Зміст заяви позивача про забезпечення позову не дає підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь заявника, оскільки оскаржуване рішення уважатиметься скасованим з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Крім того, суд виходив з того, що для застосування заходів забезпечення позову необхідним є встановлення судом обставин, які б свідчили саме про вжиття уповноваженим суб`єктом заходів стягнення, проте із долучених до матеріалів справи документів та наданих представниками сторін в судовому засіданні пояснень, не вбачається наявність таких.

Суд дійшов висновку, що наведені позивачем обґрунтування на даний час є лише припущеннями про можливе порушення її прав чи інтересів у майбутньому та не свідчать про існування обставин, за яких є неможливим чи ускладненим поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обгрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення, яке підлягає скасуванню.

Покликається на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що наявність ознак протиправності оскаржуваного акту може бути виявлена тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

На переконання заявника, підстави забезпечення позову, визначені в п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 150 КАС України, є самостійними і закон не вимагає застосування таких підстав в їх сукупності.

Також наголошувала на тому, що у заяві про забезпечення позову взагалі не зазначала про можливе ускладнення або неможливість виконання судового рішення. Водночас, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, крім іншого, обгрунтував своє рішення тим, що зміст заяви позивача про забезпечення позову не дає підстав вважати, що невжиття таких заходів якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Крім того покликалась на порушення апеляційним судом норм процесуального права в частині відкриття провадження за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3 та Міністерства юстиції України без вирішення питання поважності причин пропуску процесуального строку.

Просила постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у її задоволенні відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, апеляційний суд виходив з того, що наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення, може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їхній сукупності.

Також судом встановлено, що позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Зміст заяви позивача про забезпечення позову не дає підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь заявника, оскільки оскаржуване рішення уважатиметься скасованим з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову та постановив рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що протиправність оскаржуваного рішення була очевидною, є безпідставним, оскільки таку очевидність позивач обґрунтовує порушенням процедури розгляду скарги на рішення державного реєстратора.

Водночас, перевірка таких доводів потребує встановлення фактичних обставин справи та доведення на підставі відповідних доказів, що не може характеризувати оскаржуване рішення, як очевидно протиправне.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04.06.2021 у справі №380/9871/20, від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 та від 26.12.2019 у справі №640/13245/19.

Також безпідставним є покликання позивача на те, що апеляційним судом зроблено висновки щодо доводів, які не наводились позивачем, зокрема щодо істотного ускладнення поновлення порушеного права позивача, оскільки за змістом рішення суду першої інстанції позивачем такі доводи наводились і їм надавалась оцінка судом першої інстанції.

Також безпідставним є покликання позивача, в обґрунтування касаційної скраги, на пропуск особами, які подавали апеляційні скарги строку апеляційного оскарження, оскільки в ухвалах про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання строку апеляційного оскарження.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційних скарг в цілому не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі №640/6523/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

В.М. Кравчук

Н.В. Коваленко