Ухвала

від 31.08.2023 по справі 383/559/23

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/559/23

Номер провадження 2/383/244/23

УХВАЛА

31 серпня 2023 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Могиленко В.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Резнік К.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)», в якому після уточнення позовних вимог просить поновити її на роботі в Державній установі «Снігурівська виправна колонія (№5)» на посаді завідувача канцелярії та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

24.05.2023року представниквідповідача Державноїустанови «Снігурівськавиправна колонія(№5)»подав досуду письмовеклопотання прозакриття провадженняу справіяк таке,що непідлягає розглядув порядкуцивільного судочинствата відсутностіпідстав спору.Клопотання обґрунтованетим,що спірміж сторонамивиник усфері публічно-правовихвідносин зприводу припиненняпублічної служби.Отже,вимоги позивачапідлягають розглядув порядкуадміністративного,а нецивільного судочинства.Крім того,зміст наказуДержавної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)» від 26.05.2023 року №77/ОС, яким позивач звільнена з посади містить підставу звільнення «через зміни в організації виробництва і праці», що не відповідає дійсності, тобто позивач оскаржує неіснуючу підставу свого звільнення.

В судовому засіданні позивач та її представник заперечили проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши клопотанняпро закриттяпровадження усправі танаявні вматеріалах справидокази вмежах розгляду клопотання, вважає, що клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є 1) наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства; 2) спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Пунктом 1, 2, ч.1 ст.4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій.

За правилами ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 17 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З аналізу наведених норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.

При наданні спору статусу публічно-правового з приводу прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.

Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України від «Про державну службу».

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України від «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Разом з цим, до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівниківдержавних ікомунальних підприємств,установ таорганізацій;б)працівників,які працюютьза трудовимдоговором удержавних органахі органахмісцевого самоврядування;в)працівників бюджетних установ та інше.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як встановлено судом, відповідно до копій наказу Снігурівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№5) від 01.08.2012 року №28 «Про особовому складу», наказу Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)» спеціалізована туберкульозна лікарня від 14.07.2017 року №159/0/с-17 «По особовому складу», довідки Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)» від 17.08.2023 року №5/8-1044/56, трудової книжки позивача посада завідувача канцелярії, з якої її було звільнено, не відноситься до державної служби.

У постанові Верховного Суду від 05.10.2022 року у справі №460/280/19 зазначено, що для розгляду позову в порядку адміністративного судочинства необхідно встановити: по перше, чи є спір за своєю природою правовим, тобто чи звернення з позовом спрямоване на вирішення юридичного конфлікту між учасниками правовідносин; по друге, чи має такий спір ознаки публічно-правового, тобто чи позовні вимоги ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо особи не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. У протилежному випадку суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

Згідно з п.1ч.1ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, а тому клопотання представника відповідача Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)» про закриття провадження задоволенню не підлягає.

Посилання представника відповідача на відсутність підстав спору не є підставою для закриття провадження, оскільки є предметом розгляду справи по суті, а тому клопотання в цій частині також задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 255, 258, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)» Олександра Гавриленка про закриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бондаренко