Постанова

від 30.08.2023 по справі 655/747/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

30серпня 2023року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 655/747/19

Номер провадження: 22-ц/819/146/23

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ :

головуючого Радченка С.В.,

суддів : Вейтас І.В., Склярської І.В.

секретар : Павлова Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства "Гера", від імені якого діє адвокат Пасько Надія Вікторівна, на рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2021 року, ухваленого під головування судді Посунько Г.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "Гера" про зобов`язання повернути земельні ділянки та визнання припиненим договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції

У серпні 2019 року позивачка звернулась до суду з позовом, в обґрунтування якого посилалася на те, що вона є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 12,89 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0003, площею 11,00 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0001, площею 1,62 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0002. Зазначені земельні ділянки вона передала в оренду ФГ "Гера" строком на десять років, про що 30 листопада 2007 року між сторонами був укладений договір оренди землі, зареєстрований 08 квітня 2009 року в Горностаївському районному реєстраційному відділу Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру". Строк дії договору закінчився 08 квітня 2019 року. 22 березня 2019 року та 06 травня 2019 року ( до закінчення строку дії договору) позивач ОСОБА_1 письмово повідомляла відповідача ФГ "Гера" про небажання продовжувати договір оренди. Після закінчення строку дії договору позивач ОСОБА_1 дізналась, що 03 червня 2015 року між нею та ФГ "Гера" нібито була укладена додаткова угода до договору оренди землі, за умовами якої строк дії основного договору продовжено строком на 49 років. Зазначала, що вказаної додаткової угоди вона не підписувала, підпис від її імені виконаний невідомою особою. Крім того, їй стало відомо, що відповідач ФГ "Гера", діючи як недобросовісний орендар, передало вказані земельні ділянки в суборенду відповідачу ОСОБА_2 , хоча позивач не давала на це своєї згоди. Посилаючись на наведене, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, остаточно просила зобов`язати відповідача ФГ "Гера" повернути ОСОБА_1 належні їй на праві власності наступні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 12,89 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0003, площею 11,00 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0001, площею 1,62 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0002; визнати припиненим з 08 квітня 2019 року договір оренди землі, укладений 30 листопада 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ФГ "Гера", зареєстрований 08 квітня 2009 року в Горностаївському районному реєстраційному відділу Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за реєстраційним номером 040972200007, відносно земельних ділянок площею 12,89 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0003, площею 11,00 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0001, площею 1,62 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0002; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2021 року позовні вимоги задоволено. Зобов`язано ФГ "Гера" повернути ОСОБА_1 належні їй на праві власності земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 12,89 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0003, площею 11,00 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0001, площею 1,62 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0002; визнано припиненим з 08 квітня 2019 року договір оренди землі, укладений 30 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ФГ "Гера", зареєстрований 08 квітня 2009 року в Горностаївському районному реєстраційному відділу Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за реєстраційним номером 040972200007, відносно земельних ділянок площею 12,89 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0003, площею 11,00 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0001, площею 1,62 га з кадастровим номером 6522682500:05:002:0002. Вирішено питання щодо судових витрат.

Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року виключено з числа учасників даної цивільної справи відповідача ОСОБА_2 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не підписувала додаткових угод до договору оренди землі, укладеного 30 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та ФГ "Гера", тому не погоджувала істотних умов цих додаткових угод, відповідно, не погоджувала продовження строку договору оренди на 49 років.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Не погоджуючись з рішенням суду ФГ "Гера", від імені якої діє адвокат Пасько Н.В., подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального законодавства. Посилається на те, що суд першої інстанції належним чином не дослідив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, не звернув уваги на те, що орендар користувався земельною ділянкою після закінчення строку оренди та позивачка не заперечувала проти цього протягом одного місяця, що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору. При цьому повідомлення орендарем про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Поновлення договору оренди відбувається автоматично на тих же умовах, за фактом настання обставин, наведених в ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", а тому формальне не надсилання орендарем проекту додаткової угоди не може бути підставою для відмови в поновленні договору оренди із зазначених підстав.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

Заперечень на апеляційну скаргу від учасників справи не надходило.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

ОСОБА_1 є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 12,89 га (кадастровий номер 6522682500:05:002:0003), площею 11,00 га (кадастровий номер 6522682500:05:002:0001) та площею 1,62 га (кадастровий номер 6522682500:05:002:0002), розташованих на території Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області (на даний час Каїрського старостинського округу Горностаївської територіальної громади Каховського району Херсонської області).

30 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 " ОСОБА_5 " було укладено договір оренди землі строком на десять років (а.с.17-18), зареєстрований 08 квітня 2009 року в Горностаївському районному реєстраційному відділу Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

Десятирічний строк дії договору оренди землі закінчився 08 квітня 2019 року.

22 березня 2019 року та 06 травня 2019 року (до закінчення строку дії договору) позивач ОСОБА_1 письмово повідомила відповідача ФГ "Гера" про небажання продовжувати договір оренди (а.с.13-16).

З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 175135820 від 25 липня 2019 року (а.с.19-20, 21-23) вбачається, що 03 червня 2015 року здійснено державну реєстрацію права оренди ФГ "Гера" на земельну ділянку площею 12,89 га (кадастровий номер 6522682500:05:002:0003), на земельну ділянку площею 1,62 га (кадастровий номер 6522682500:05:002:0002), на земельну ділянку площею 11,00 га (кадастровий номер 6522682500:05:002:0001), які належать на праві власності ОСОБА_1 , строком на 49 років. Державна реєстрація права оренди здійснена на підставі договору оренди землі від 30 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Гера", та додаткової угоди від 03 червня 2015 року, укладеної між ОСОБА_1 та ФГ "Гера".

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи, проведеної 21 вересня 2020 року судовим експертом Херсонського НДЕКЦ МВС України (а.с.156-178), встановлено, що на додаткових угодах про продовження строку дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Гера" відносно земельних ділянок площею 11,0043 га (кадастровий номер 6522682500:05:002:0001), площею 1,6233 га (кадастровий номер 6522682500:05:002:0002) та площею 12,8924 га (кадастровий номер 6522682500:05:002:0003), підписи в графах "Орендодавець. Громадянка ОСОБА_1 " виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документів, оцінною майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольових дій, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети: породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочин, вчинені з дефектом волевиявлення під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статті 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

За частиною першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їж ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умов про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першої статті 14 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місця розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесенняі перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

В оцінці застосування наведених норм права Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах зробила висновок, відповідно до якого правочин, який не вчинено ( договір, який не укладено), не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки (постанова Великої палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19).

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року в справі №581/39/20 (провадження 61-1313св21).

Суд першої інстанції встановивши, що додаткові угоди до договору оренди землі, укладеного 30 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ФГ "Гера" , ОСОБА_1 не підписувалися, а тому є неукладеними, дійшов обґрунтованого висновку, що саме з цих підстав слід визнати припиненим вищезазначений договір оренди з 08 квітня 2019 року та зобов`язати відповідача повернути позивачці належні їй земельні ділянки.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що укладений між сторонами договір оренди було пролонговано на підставі "мовчазної згоди", оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, згідно ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 08 квітня 2019 року, на момент закінчення строку договору оренди) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Згідно ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 08 квітня 2019 року, на момент закінчення строку договору оренди) додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Таким чином, поновлення договору оренди землі можливе лише шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди.

Іншими доводами апеляційна скарга не обґрунтовується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фермерського господарства "Гера", від імені якого діє адвокат Пасько Надія Вікторівна, залишити без задоволення, а рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С.В. Радченко

Судді І.В. Вейтас

І.В.Склярська