Ухвала

від 31.08.2023 по справі 751/6658/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 751/6658/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/4823/357/23 Категорія - арешт майна. Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

31 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

сторін кримінального провадження

власника майна ОСОБА_6

її представника власника майна адвоката ОСОБА_7

слідчого ОСОБА_8

прокурора ОСОБА_9

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові судове провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 серпня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволене клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 2023141400000026 від 18.01.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України та накладений арешт на вилучене 03 серпня 2023 року в ході проведення обшуку майно, в тому числі і на грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, купюрами по 100 доларів, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, як його власникам, так й іншим особам, з метою збереження речових доказів для подальшого проведення відповідних та необхідних слідчих дій в рамках досудового розслідування.

В апеляційній скарзі представник власника майна адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту саме на грошові кошти в сумі 20 000 доларів США скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Грошові кошти за результатами апеляційного розгляду повернути власнику.

Мотивує тим, що вказані у клопотання слідчого та в ухвалі суду факти про засудження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , їх показання про те, що в присутності ОСОБА_13 були передані грошові кошти ОСОБА_14 , не можуть свідчити про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_13 підозри у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.

Крім того, диспозиція ч. 2 ст. 332 КК України не передбачає такої кваліфікуючої ознаки як корисливий мотив,тобто навіть якщо в ухвалі суду про надання дозволу на проведення обшуку і було зазначено «відшукання грошових коштів, здобутих злочинним шляхом», у зв`язку з чим взагалі надався такий дозвіл та яким чином ідентифікувати грошові кошти, що вони здобуті злочинним шляхом, якщо відсутні будь-які документи підтверджуючі вручення, в тому числі і ОСОБА_13 , коштів із заздалегідь зазначеними номерами.

При цьому, санкція ч. 2 ст. 332 КК України не передбачає такого виду покарання, як конфіскація майна, що доводить безпідставність накладення арешту на вказані вище грошові кошти.

Грошові кошти були добровільно видані ОСОБА_6 на вимогу слідчого із зазначенням того, що це спільні сумісні кошти сім`ї, які накопичувались протягом певного часу, що підтверджується рядом документів, наданих стороною захисту.

Так, було надано договір відчуження ОСОБА_6 у 2021 році частки житлового будинку по АДРЕСА_1 за 504 000 гривень та квартири по АДРЕСА_2 за 317 000 гривень, а всього, тільки з цих правочинів було заощаджено грошових коштів в сумі 820 000 гривень, що у еквіваленті по курсу станом на 2021 рік становить 30 000 доларів США.

Суд безпідставно не взяв до уваги ці документи, вказавши, що розрахунки були проведені в національній валюті, адже особа має право зберігати кошти в будь-якій валюті на свій вибір.

Стороною захисту також були надані довідки про дохід приватного підприємця ОСОБА_6 за вказаний період, відповідно до яких її загальний дохід становить близько 760 000 гривень, що також надає можливість заощаджувати. Був також наданий договір купівлі-продажу автомобіля, відповідно до якого ОСОБА_13 продав автомобіль за 25 000 гривень, однак відповідно до дійсної його вартості та переданих коштів, ця сума є значно вищою ніж зазначено в договорі.

На думку апелянта, суду були доведені обставини законного походження вилучених під час обшуку грошових коштів, які підлягають поверненню їх законному власнику.

Окремо апелянт звертає увагу на те, що слідчий суддя зазначив про те, що слідчий звернувся з клопотанням в межах визначеного законодавцем строку, направивши його засобами поштового зв`язку 04 серпня 2023 року. Однак, суд не вказав, коли це клопотання було отримано, оскільки його розгляд відбувався 10 серпня 2023 року в після обідній час, а відповідно до норм ч. 6 ст. 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя постановляє не пізніше 72 годин із дня надходження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Заслухавши доповідача, власника майна та її представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили повернути грошові кошти, вилучені під час обшуку, як такі, що були набуті законним шляхом та не мають відношення до кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_13 , слідчого та прокурора, які не погодились з доводами апеляційної скарги адвоката, ухвалу слідчого судді вважали законною та обґрунтованою, вказали на те, що всі вилучені речі, в тому числі і грошові кошти можуть мати відношення до кримінальних правопорушень, грошові кошти могли бути набуті підозрюваним в результаті злочинної діяльності, вважали, що надані стороною захисту документи не доводять, що грошові кошти зберігались в ОСОБА_13 з 2021 і до моменту обшуку, отже в подальшому можуть бути використані для доказування події кримінальних правопорушень, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна задоволенню не підлягає.

Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023141400000026 від 18.01.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України.

У ході досудового розслідування оголошена підозра про те, що ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , у період дії воєнного стану в Україні незаконно, тобто без наявності підстав, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Правилами перетинання державного кордону громадянами України» (далі «Правила»), затвердженими постановою Кабінету міністрів України № 57 від 27.01.1995 (в редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1285 від 15.11.2022), перетнути державний кордон України, діючи з мотивів порушення суспільних відносин з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканності її кордонів, на початку грудня 2022 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у м. Чернігові (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), вступили у злочинну змову та розробили план незаконного переправлення громадян України через державний кордон України на підставі п. 2-9 «Правил» у якості водія автотранспортного підприємства, яке має ліцензію на міжнародні перевезення пасажирів.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення громадян України через державний кордон України, ОСОБА_14 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13 , перебуваючи у м. Чернігові (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), використовуючи від імені директора ТОВ «ПАС БАС ЄВРОПА», яке має ліцензію № 625 від 09.12.2022 на міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, ОСОБА_15 , який не був обізнаний про злочинну діяльність ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , засоби персонального доступу до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (далі ЄКІС «Шлях») Укртрансбезпеки, внесли до зазначеної системи недостовірні відомості про оформлення громадян України водіями ТОВ «ПАС БАС ЄВРОПА» з метою створення можливості перетину ними державного кордону України на підставі п. 2-9 «Правилами», тим самим усунувши законодавчу перешкоду, встановлену ч. 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у вигляді заборони перетину державного кордону України військовозобов`язаним громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Крім того, до своєї злочинної діяльності ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 , залучили ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , яким відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та мають право перетину державного кордону України.

Також з метою використання у якості засобу для незаконного переправлення громадян України, ОСОБА_14 , діючи відповідно до спільного з ОСОБА_13 , ОСОБА_16 та ОСОБА_11 злочинного умислу, надав у користування «ПАС БАС ЄВРОПА» належний йому автомобіль «VOLKSWAGEN LТ 35», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Діючи протягом тривалого часу, у період з грудня 2022 року до січня 2023 року, ОСОБА_14 , діючи відповідно до спільного з ОСОБА_13 , ОСОБА_16 та ОСОБА_11 злочинного умислу, здійснювали протиправну діяльність, пов`язану з незаконним переправленням через державний кордон України осіб призовного віку в умовах воєнного стану.

У ході досудового розслідування задокументовано 12 (дванадцять) фактів незаконного переправлення через державний кордон України осіб призовного віку в умовах воєнного стану.

03 серпня 2023 року ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України та останнього затримано у порядку ст. 615 КПК України.

На підставі ухвали слідчого судді, 03 серпня 2023 року під час проведення обшуку на території земельних ділянок № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 з кадастровими номерами: 7425589300:08:000:4034 та 7425589300:08:000:4033, що розміщені за адресою Чернігівська область, Чернігівський район, Хмільницька с/рада, садівниче товариство «Сокіл», в жилих, господарських приміщеннях та спорудах, які розміщені на вказаних земельних ділянках, де проживає ОСОБА_13 , слідчим виявлено та вилучено догорів купівлі-продажу автомобіля, цивільно - правові договори між ОСОБА_14 та іншими особами, копії витягів Укртрансбезпеки про ліцензію ТОВ «Бла Бас Тревел», подорожні листи, незаповнені, ПП «Торнадо плюс» в кількості 33 шт.; списки пасажирів прямуючих автобусом ПП «Торнадо плюс», незаповнені бланки, в кількості 16 шт.; договір цивільно - правового характеру між ОСОБА_14 та ОСОБА_17 ; страхові полюси; дорожні листи, бланки, незаповнені ТОВ «Бла Бас Тревел»; розклад руху автобусів, ТОВ «Бла Бас Тревел»; трудовий договір між ОСОБА_13 та ОСОБА_18 ; інші документи що стосуються діяльності ТОВ «Комфавто»; флеш-носії; печатки; банківські картки; грошові кошти в сумі 20 000 доларів США; мобільні телефони; тримачі для сім-карток; ноутбук, та інші речі та документи, всього 56 найменувань.

04 серпня 2023 року постановою слідчого перераховані речі визнано речовими доказами і приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Під час постановлення ухвали про арешт майна слідчим суддею було враховано, що вилучені під час обшуку речі, документи набої та грошові кошти вірно визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки слідчим було доведено, що існують обґрунтовані підстави вважати, що вони можуть бути використані в якості доказів фактичних обставин кримінальних правопорушень, грошові кошти могли бути отримані в результаті незаконної діяльності та все вилучене майно матиме значення для проведення досудового розслідування, що повністю узгоджується із визначенням речових доказів, наведеному у ст. 98 КПК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_13 підозрюється в організації, керівництві незаконним переправленням осіб через державний кордон України та сприянні вказівками,наданням засобів та усуненням перешкод незаконному переправленню осіб через державний кордон України, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 КК України, якою передбачене покарання до 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_13 не пред`явлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення з корисливою метою не приймається до уваги, адже досудове розслідування перебуває на початковому етапі, що свідчить про можливість зміни суті підозри, в разі встановлення доказів корисливих мотивів.

При цьому, з показань свідків, які були долучені слідчим до клопотання, убачається, що лише за один епізод перетину кордону водій ОСОБА_11 привіз та передав ОСОБА_14 в присутності ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, які йому передали п`ять осіб за переправлення через державний кордон. У січні 2023 року ОСОБА_11 та ОСОБА_12 привезли та передали ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 4 000 доларів США та 2 000 євро, які отримали від осіб, яких переправляли через державний кордон.

Такі показання свідків, вказують на те, що за вчинення інкримінованих йому незаконних дій щодо сприяння особам призовного віку в незаконному перетині кордону, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 отримували значні суми грошових коштів в іноземній валюті, що вказує на об`єктивні підстави вважати, що вилучені під час обшуку грошові кошти цілком обґрунтовано могли бути здобуті злочинним шляхом, а отже, є предметом вчинення кримінального правопорушення, та можуть підлягати спеціальній конфіскації.

Так, відповідно до вимог законодавства, майно та грошові кошти, які були здобуті злочинним шляхом підлягають спеціальній конфіскації, незалежно від того, чи з корисливих мотивів було вчинене кримінальне правопорушення. Зокрема, спеціальна конфіскація застосовується у разі, коли майно вилучається в особи, яка не є власником або добросовісним володільцем такого майна.

Повернення грошових коштів, у разі доведення того, що вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 20 000 доларів США були здобуті ОСОБА_13 злочинним шляхом, позбавить суд можливості виконати приписи ст. ст. 96-1, 96-2 КК України.

На думку колегії суддів, стороною захисту не доведено належними доказами той факт, що грошові кошти належать ОСОБА_6 , які вона отримала в результаті підприємницької діяльності та відчуження нерухомого майна, а також відчуження ОСОБА_13 транспортного засобу.

По-перше, доводи щодо походження вилученої під час обшуку суми грошових коштів в розмірі 20 000 доларів США з дня обшуку і до дня апеляційного перегляду значно змінилися.

Так, під час видачі грошових коштів слідчому ОСОБА_6 та ОСОБА_13 пояснювали, що ці грошові кошти були зароблені в результаті господарської діяльності ОСОБА_6 .

Після закінчення обшуку, ОСОБА_6 вказала, що грошові кошти в сумі 20 000 доларів США були отримані в результаті продажу автомобіля Мерседес та від ведення нею господарської діяльності.

Жодних відомостей про те, що грошові кошти були отримані в результаті відчуження нерухомого майна ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_13 не повідомляли.

По-друге, грошові кошти були вилучені не за місцем проживання ОСОБА_6 , а на земельних ділянках №№ НОМЕР_4 садівничого товариства. В той же час, ОСОБА_6 та двоє дітей зареєстровані за однією адресою, а з вступної частини апеляційної скарги убачається, що проживають вони за іншою адресою.

По-третє, доходи приватного підприємця ОСОБА_6 становили: за 2020 рік 250 750 грн., за 2021 рік 384 000 грн., за 2022 рік -134 247 грн., тобто протягом трьох років складали 21 361 грн. на місяць, що з урахуванням наявності на утриманні ОСОБА_6 двох дітей, кілька об`єктів нерухомості, ставить під сумнів можливість накопичення такої суми грошових коштів,яка була вилучена під час обшуку.

Відчуження об`єктів нерухомості в 2021 році не є підтвердженням того, що в садівничому товаристві в 2023 році були вилучені саме ці грошові кошти, які ОСОБА_6 отримала два роки назад.

На думку колегії суддів, на даному етапі досудового розслідування ініціювання питання про повернення вилучених під час обшуку грошових коштів, колегія суддів вважає передчасними, оскільки на даний час триває перевірка відповідних обставин у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. У випадку, якщо наявність зв`язку між арештованим майном (грошовими коштами) та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, особа, яка доведе, що є законним володільцем арештованого майна, не позбавлена права ініціювати питання про скасування накладеного арешту у порядку ст. 174 КПК України.

Колегія суддів переконана, що на даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Твердження захисника про порушення слідчим суддею строків розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно, передбачених ч. 1 ст. 172 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого,прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якого його було вилучено.

З матеріалів провадження убачається, що обшук, в ході якого було вилучено майно, документи та грошові кошти був проведений 03 серпня 2023 року, наступного дня засобами поштового зв`язку слідчим було скеровано до суду клопотання про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно.

Тобто, слідчим були дотримані вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України.

Частиною першою ст. 172 КПК України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду.

З матеріалів судового провадження убачається, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно було отримано Новозаводським районним судом м. Чернігова 08 серпня 2023 року та зареєстроване за вхідним номером 28772. У цей же день відбувся автоматизований розподіл клопотання та визначено головуючого суддю для здійснення судового розгляду ОСОБА_1 . Розгляд клопотання був призначений 10 серпня 2023 року, тобто в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 172 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422, 424 КПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 серпня 2023 року про накладення арешту на майно, без змін.

Ухвала є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_19 ОСОБА_20 ОСОБА_21 ОСОБА_22