Рішення

від 23.08.2023 по справі 691/1009/23

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1009/23

провадження № 2/691/371/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,-

встановив :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно.

Обґрунтовуючи свою позовну заяву позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зелена Діброва Городищенського району Черкаської області помер його батько - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Зеленодібрівської сільської ради Городищенського району Черкаської області 01 березня 2006 року Серії НОМЕР_1 , актовий запис №1. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Товста Городищенського району Черкаської області площею 2,6693 га, кадастровий номер 7120387500:02:001:0111, яка належала йому згідно Державного Акта на право власності на земельну ділянку Серії ЧР № 137758, виданого на підставі розпорядження райдержадміністрації від 14 вересня 2004 року № 467. ОСОБА_2 на день смерті проживав за адресою в АДРЕСА_1 . За вказаною адресою проживав разом з ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Вільшанської селищної ради від 27.02.2023 року № 16-18/76/4. За життя ОСОБА_2 заповіту не складав. Як спадкоємець першої черги після смерті батька звернувся до Шполянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,6693 га, кадастровий номер якої 7120387500:02:001:0111. Нотаріус, оглянувши подані документи, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували право власності на майно спадкодавця та родинні стосунки, оскільки у свідоцтві про народження, ОСОБА_2 не зазначений його батьком. У свідоцтві про народження Серії НОМЕР_2 , матір`ю зазначено ОСОБА_3 , а в графі батько стоїть прочерк. ОСОБА_3 не перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , саме з цих підстав він не зазначений, як батько. Зі слів ОСОБА_2 , відомо що сім`я перебувала у тяжкому матеріальному становищі і оформленню документів ніхто не приділяв уваги. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на той час йому було 12 років, і тому в подальшому проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_2 , який виховував та забезпечував його матеріально. За життя ОСОБА_2 визнавав його своїм сином, опікувався та допомагав, виконував батьківські обов`язки. Зазначені обставини позбавили його можливості реалізувати свої спадкові права, як сина, а тому прийняв рішення звернутися в суд за їх захистом.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 08 серпня 2023 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову.

В підготовчому засіданні 23 серпня 2023 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_4 та представник відповідача Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, будучи повідомленими про слухання справи, не з`явилися, подали клопотання від 22 серпня 2023 року за вхідним №4349/23, від 23 серпня 2023 року за вхідним №4353/23 про розгляд цивільної справи без їх участі, вказавши на підтримання та визнання позовних вимог в повному обсязі.

Неявка сторін не перешкоджає розглядові справи по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, вивчивши клопотання сторін про слухання без їх участі, враховуючи визнання позову відповідачем та дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.ч.1,4 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено, які факти, що мають юридичне значення, можуть бути встановлені судом, серед переліку яких зазначено факт родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.53 КпШС України 1969 року, батьківство може бути встановлено у судовому порядку за заявою дитини по досягненню нею повноліття у випадку народження дитини у батьків, які не перебували у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків до ЗАГСу. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства. За змістом наведеної норми закону встановлення судом батьківства може мати місце в разі доведення хоча б однієї із зазначених обставин: спільного проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем або спільне виховання чи утримання ними дитини або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.95 зазначено, що визначений в ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності. Згідно з пункту 15 вказаної постанови Пленуму ВСУ роз`яснено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 КпШС України. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 55 КпШС України запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Як зазначено в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України», яка була діючою на час дії КпШС України, згідно зі ст. 53 КпШС підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 "положення про встановлення батьківства, викладені у ч. 3 ст. 53 КпШС України, дають підстави для визнання ознаками сім`ї фактичних шлюбних відносин".

Згідно із п.п. 6,7 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 29.12.1969 «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР» правила частини другої та третьої статті 53 Кодексу про встановлення в судовому порядку батьківства особи, з якою мати не перебувала у шлюбі, застосовуються у відношенні дітей, що народилися після введення в дію Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім`ю, тобто після 1 жовтня 1968 року. У відношенні дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року від осіб, що не перебувають між собою в шлюбі, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка визнає себе батьком дитини. В разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком дитини, факт визнання нею батьківства, може бути встановлений в судовому порядку. На підставі спільної заяви батьків або рішення суду про встановлення факту визнання батьківства проводиться відповідна реєстрація в органах запису актів громадянського стану з внесенням запису про батька у свідоцтво про народження дитини.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим, суд, при встановленні факту родинних стосунків керується ст. 53 КпШС України.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Онер`їлдіз проти Туреччини" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно положень ст.ст. 1268, 1269,1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 грудня 2008 року за № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелічує підстави для державної реєстрації прав, так, зокрема, Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: свідоцтва про право на спадщину; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно та ін.

Відповідно до положень ст. 49 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Пунктом 4.15 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мін`юст України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені ст. 1225 ЦК України.

Відповідно до ст. 78 Земельного Кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується доказами у справі, що позивач ОСОБА_1 , згідно свідоцтва народження Серії НОМЕР_2 та паспорта громадянина України Серії НОМЕР_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11-14). У вказаному свідоцтві про народження, а саме у графі мати записано ОСОБА_5 , а у графі батько стоїть прочерк (а.с.14). ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_4 (а.с.15). Як вбачається із довідки Вільшанської селищної ради від 07 березня 2023 року №16-18/91/4, згідно Погосподарської книги №2, особистий рахунок № НОМЕР_5 (1980-1982 рр), ОСОБА_5 , 1941 року народження, до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , та на час її смерті з нею постійно проживали та були зареєстровані ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (а.с.16). ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с.15). Згідно довідки Вільшанської селищної ради від 07 березня 2023 року №16-18/76/4, ОСОБА_2 , 1938 року народження, на день смерті проживав за адресою АДРЕСА_1 , разом з ним проживав та був зареєстрований ОСОБА_1 , малолітніх, неповнолітніх, недієздатних спадкоємців у спадкодавця не має (а.с.17). Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Товста Городищенського району Черкаської області площею 2,6693 га, кадастровий номер 7120387500:02:001:0111, яка належала йому на підставі Державного Акта на право власності на земельну ділянку Серії ЧР № 137758, виданого згідно розпорядження райдержадміністрації від 14 вересня 2004 року № 467. Як спадкоємець першої черги після смерті батька, позивач ОСОБА_1 звернувся до Шполянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,6693 га, кадастровий номер якої 7120387500:02:001:0111. Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09 червня 2023 року, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, нотаріус відмовив позивачу, у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували право власності на майно спадкодавця та родинні стосунки, оскільки у свідоцтві про його народження, ОСОБА_2 не зазначений батьком (а.с.30). Оригінал Державного Акта на право власності на земельну ділянку Серії ЧР №137758, який виданий на ім`я ОСОБА_2 , був втрачений, про що подано оголошення до газети «Черкаський край» від 07 грудня 2022 року в № 47 (а.с.35). На адвокатський запит, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, 14 серпня 2023 року за вихідним №29-23-0.3-4369/2-23, надало копію Державного Акта на право власності на земельну ділянку Серії ЧР №137758 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.33). Відповідно до Витягу № НВ-9925811262023 із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 10 серпня 2023 року, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7120387500:02:001:0111 становить 97329,12 грн. (а.с.34).

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», Городищенський район Черкаської області був ліквідований і включений до складу нових Черкаського району та Звенигородського району.

За таких обставин, на підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 , мав підстави для звернення до суду, остільки у поза судовому порядку встановити факт родинних відносин між ним та батьком ОСОБА_2 , не має можливості, та його порушене право підлягає захисту у обраний ним спосіб, шляхом встановлення факту родинних відносин.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що ОСОБА_2 був батьком ОСОБА_1 , спірна земельна ділянка на праві власності належала ОСОБА_2 на підставі Державного Акта на право власності на земельну ділянку Серії ЧР №137758, не перебуває під заставою, не належить іншим особам, в силу чого позивач, не має можливості оформити спадкові права через наявність вищезазначених обставин, з метою узаконення спадщини, слід визнати за позивачем право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, згідно квитанцій №32528798800007476602 від 06 серпня 2023 року в сумі 1073, 60 грн. та №32528798800007476567 від 06 серпня 2023 року в сумі 1073, 60 грн.у зв`язку з розглядом цивільної справи з вимогами про встановлення факту що має юридичне значення та майнового характеру, які слід залишити за ним, без стягнення з відповідача, про що зазначено у позовній заяві, без вирішення питання про їх відшкодування.

Позов підтверджується: копією свідоцтва народження Серії НОМЕР_2 ; копією паспорта громадянина України Серії НОМЕР_3 ; копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_4 ; копією довідки Вільшанської селищної ради від 07 березня 2023 року №16-18/91/4; копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 ; копією довідки Вільшанської селищної ради від 07 березня 2023 року №16-18/74/4; копією Державного Акта на право власності на земельну ділянку Серії ЧР № 137758; копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 червня 2023 року; копією Витягу № НВ-9925811262023 із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 10 серпня 2023 року; квитанцією про сплату судового збору №32528798800007476602 від 06 серпня 2023 року; квитанцією про сплату судового збору №32528798800007476567 від 06 серпня 2023 року.

Керуючись ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 273, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 16, 319, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст.78, 125 ЗК України, суд, -

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, за яким ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зелена Діброва Городищенського району Черкаської області, актовий запис №1 у свідоцтві про смерть Серії НОМЕР_1 , видане 01 березня 2006 року виконавчим комітетом Зеленодібрівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,6693 га кадастровий номер 7120387500:02:001:0111 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована с.Товста Городищенського району Черкаської області на підставі Державного Акта на право власності на земельну ділянку Серії ЧР №137758, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію рішення суду направити сторонам у справі, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Представник позивача: особа 2 - адвокат Салій Сергій Антонович, юридична адреса м.Городище вул.Миру, №50 Черкаської області.

Відповідач: особа 4 Вільшанська селищна рада, код ЄДРПОУ 04407678, юридична адреса смт.Вільшана вул.Шевченка, №190 Звенигородського району Черкаської області.

Суддя О. М. Савенко