Рішення

від 01.09.2023 по справі 826/3119/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2023 року м.Київ справа №826/3119/18

Колегія суддів Київського окружного адміністративного суду у складі суддів Терлецька О.О., Леонтович А.М., Лисенко В.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Планета страхування" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Планета страхування» (далі позивач) з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі відповідач), - про визнання протиправними та скасування постанов.

Зміст позову складають наступні позовні вимоги - визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафної санкції (штрафу) на позивача за невиконання розпорядження №540: 1)1055/1720/13-4/14П від 20.09.2017, 2) №1194/1973/13-4П від 22.11.2017, 3) 08/8/13-5/14П від 01.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем порядку притягнення до відповідальності позивача за порушення на ринку фінансових послуг.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на своє право щодо винесення оскаржуваних постанови у зв`язку з повторним порушенням на ринку фінансових послуг, вчиненим позивачем.

Ухвалою від 30.08.2023 Окружний адміністративний суд м.Києва задовольнив заяву відповідача та замінив його на правонаступника Національний банк України.

Відповідно до ч.2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX, - Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. У зв`язку з зазначеним та на підставі статей 241, 248, 256 КАС України,

Київським окружним адміністративним судом справу ухвалою від 21.04.2023 було прийнято до провадження. Протокольною ухвалою від 19.07.2023 суд перейшов до письмового порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали судової справи, суд встановив наступне.

Позивач, відповідно до п.2.2 Статуту здійснює діяльність зі страхування життя, перестрахування та фінансової діяльності, пов`язаної з формуванням, розміщенням резервів (грошових фондів) та їх управлінням.

14.03.2017 відповідачем застосовано до позивача захід впливу у вигляді розпорядження №540 про усунення порушення до 04.04.2017, яким зобов`язано позивача усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 04.04.2017, а саме: частини другої статті 20 Закону України «Про страхування» щодо невиконання страховиком інших обов`язків передбачених умовами договору страхування; пункту 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 913, щодо невиконання фінансовою установою зобов`язання виконувати укладені нею договори з надання фінансових послуг і під час укладання, виконання та припинення дії таких договорів дотримуватися вимог, визначених книгою п`ятою Цивільного кодексу України та законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

18.04.2017 актом №839/13-4/14 відповідач встановив порушення, яке полягало у невиконанні розпорядження №540.

12.05.2017 постановою №551/839/13-4/14 відповідач застосував до позивача штрафну санкцію у розмірі 1700.

Даний штраф позивачем у добровільному порядку сплачено не було.

Відповідно до пунктів 2,4 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням відповідача від 20.11.2012 №2319 (далі Положення №2319), - у разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.

Відповідно до акту від 18.07.2017 №1366/13-4/14 до позивача було застосовано повторно штрафну санкцію, згідно постанови від 04.08.2017 за №912/1366/13-4/14/П у розмірі 3400 грн.

20.09.2017 Нацкомфінпослуг було винесено постанову №1055/1720/13-4/14/П, про застосування штрафної санкції у розмірі 6800 грн за порушення, визначені актом про правопорушення позивачем на ринку фінансових послуг №1720/13-4/14 від 05.09.2017, а саме невиконання розпорядження відповідача №540 від 14.03.2017.

22.11.2017 Нацкомфінпослуг було винесено постанову №1194/1973/13-4/14/П про застосування штрафної санкції у розмірі 13600 грн за порушення, визначені актом про правопорушення позивачем на ринку фінансових послуг №1973/13-4/14 від 14.11.2017, а саме невиконання розпорядження відповідача №540 від 14.03.2017.

31.01.2018 Нацкомфінпослуг було винесено постанову №08/8/13-5/14/П про застосування штрафної санкції у розмірі 17000 грн за порушення, визначені актом про правопорушення позивачем на ринку фінансових послуг №08/13-5/14 від 12.01.2018, а саме невиконання розпорядження відповідача №540 від 14.03.2017.

У зв`язку з зазначеним слідує висновок, що відповідачем було засновано штрафну санкцію кілька разів за одне і те саме правопорушення. Це, на думку позивача, який посилається на норму ч.1 ст.61 Конституції України є порушенням, оскільки особа не може повторно притягатись до юридичної відповідальності повторно за одне і те ж саме правопорушення.

З відзиву відповідача також слідує, що позивач відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 27.02.2018 №266 (копія додається) виключений з державного реєстру фінансових установ та йому анулювано ліцензію про реєстрацію фінансової установи.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно пунктів 2, 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070, Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Нацкомфінпослуг є здійснення, в межах своїх повноважень, державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері, а також захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, релевантним до спірних правовідносин в даній справі є Закон України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-ІІІ з наступними його редакціями (далі Закон України №2664).

При дослідження правомірності оскаржуваних рішень відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, суд застосовує законодавство, яке було чинним при винесенні оскаржуваних рішень і яке, відповідно, було обов`язковим для виконання відповідачем.

Відповідно до ст.39 Закону України №2664, в редакції від 21.12.2017, чинної станом на нас звернення позивача до суду, - у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Діяльність первісного заявленого відповідача станом на час винесення оскаржуваних рішень та звернення до суду регулювалась Положенням «Про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги», затвердженим розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.11.2012 за №2319 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2112/22424 (далі Положення №2319).

Згідно пункту 1.7. розділу І Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.12 за № 2112/22424 (далі Положення №2319), рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи про правопорушення. Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в установленому законом порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення законодавства про фінансові послуги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.2.1 Положення №2319, - Нацкомфінпослуг може застосовувати зокрема такі заходи впливу: 1) зобов`язати порушника вжити заходів для усунення порушення; 2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; 3) накладати штрафи в розмірах, передбачених ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; 4) тимчасово зупиняти (обмежувати) або анулювати (відкликати) ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; 5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію; 6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; 7) виключати відповідно до законодавства учасників ринку фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги; 8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій; 9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам суб`єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України №2664, - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за: 1) провадження діяльності на ринках фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації - у розмірі від 1000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наведених норм слідує, що у разі ухилення від виконання розпорядження позивачем, - відповідачем може бути застосовано захід впливу у вигляді штрафу.

Згідно пункту 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.12.2012 за № 2112/22424 (далі - Положення), яким визначено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов`язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.

З матеріалів справи слідує, що у зв`язку із невиконанням вимог Розпорядження від 14.03.2017 №540, Нацкомфінпослуг винесено Постанову №551/839/13-4/14 від 12.05.2017, якою до позивача було застосовано штрафну санкцію (штраф) у розмірі 1700 грн.

Відповідно до п.2.4 Положення №2319, - у разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.

На час розгляду цієї справи вимоги розпорядження №540 та сплати позивачем штрафу останнім не були виконані.

Зазначений вище п.2.4 Положення №2319, станом на момент подачі позову містив абзац 18, який передбачав порядок повторного застосування заходу впливу на порушника, відповідно до якого, якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений п.1 пп.2.1 цього розділу.

Пп.1 п.2.1 Положення №2319, станом на момент подачі позову, передбачено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу, крім іншого: зобов`язати порушника вжити заходи для усунення порушення, яке в свою чергу, згідно п.2.2 оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг.

З зазначеного слідує, що Нацкомфінпослуг наділений правом повторного застосування заходу впливу шляхом зобов`язання порушника вжити заходів для усунення порушення, що оформлюється розпорядженням, лише у разі оплати порушником штрафу та неусуненням правопорушення, яке застосовано штрафну санкцію (штраф).

Однак з матеріалів справи слідує, що відповідачем, в порушення вищезазначених приписів, оскаржуваними постановами повторно застосовано відносно позивача штрафну санкцію за невиконання одного і того самого розпорядження і з порушенням порядку повторного застосування заходу впливу.

При цьому суд зазначає, що позивачем не заперечується факт порушення ним розпорядження №540, до чого апелює відповідач у своєму відзиві. Матеріалами справи також не спростовується та обставина, що позивачем порушено вимоги законодавства про фінансові послуги, а саме пункту 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів виливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2112/22424 (далі - Положення № 2319), яким визначено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов`язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.

Натомість відповідач не спростовує доводів позивача, щодо порушення відповідачем порядку накладення штрафних санкцій, що призвело до винесення протиправних рішень щодо повторного накладення на позивача штрафу за одне і те саме правопорушення.

Також суд звертає увагу на неможливість застосування висновків суду касаційної інстанції у справі №826/1418/14, а саме рішення Вищого адміністративного суду від 14.11.2015, оскільки вт межах зазначеної справи судами і зокрема судом касаційної інстанції не досліджувалось питання щодо правомірності застосування порядку повторного накладення за одне і те саме правопорушення на ринку фінансових послуг. Отже зазначена судова практика суду касаційної інстанції є не релевантною відносно предмета дослідження в даній справі.

З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку про відсутність належних спростувань відповідачем аргументів позивача щодо порушень при винесенні оскаржуваних рішень, що призвело до протиправності таких рішень. Відповідно, - оскаржувані рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат налжить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати Постанову № 1055/1720/13-4/14/П від 20.09.2017 року, Постанову № 1194/1973/13-4/14/П від 22.11.2017 року, Постанову № 08/8/13-5/14/П від 22.11.2017 року, Постанову № 08/8/13-5/14/П від 31.01.2018 року про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Планета Страхування" за невиконання Розпорядження № 540.

3. Стягнути з Національного банку України на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Планета Страхування" (ЄДРПОУ 32827253) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.

Суддя Леонтович А.М.

Суддя Лисенко В.І.