Рішення

від 31.08.2023 по справі 400/2712/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2023 р. № 400/2712/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54008, про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просила суд:

визнати протиправними та дискримінаційними дії, рішення та бездіяльність відповідача, відповідно до здійснення розрахунку пенсії позивачки без здійснення автоматичних масових перерахунків щомісячної пенсії;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачки з 09.10.2020 року, з урахуванням передбачених Законом автоматичних масових перерахунків пенсії, за виключенням виплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

В обгрунтування позхову позивач вказала, що відповідачем за рішенням суду від 06.02.2020р. поновлено пенсію ОСОБА_1 . Позивач вважає, що відповідач повинен автоматично здійснювати масові перерахунки пенсії позивачу, а оскільки він такого не здійнював, то діяв протиправно, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві вказав, що позовні вимоги є необгрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Ухвалою від 05.05.2022р. суд відкрив провадження за вказаним вище позовом за праивлами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 06.09.2012 № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що проявом дискримінації по відношенню до позивача є прийняття рішення відповідачем про припинення виплати пенсії.

При цьому суд зауважує, що в діях відповідача не вбачається прояву дискримінації з огляду на те, що питання призначення, припинення, поновлення та перерахунку пенсійних виплат належать до компетенції органів Пенсійного фонду України і належить до їх звичайних повноважень, які здійснюються відповідно до закону.

До того ж, позивачем в позові не доведено в чому саме полягають дискримінаційні дії відповідача стосовно нього та не наводить доказів, які б підтверджували вказані обставини.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 14, статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судом встанволено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 по справі № 400/3751/19, яке набрало законної сили 01.09.2019, Головне управління зобов`язано поновити виплату пенсії та виплатити на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок недоотримані пенсійні виплати з урахуванням підвищення з 24.11.2017. На виконання рішення суду Головним управлінням з 24.11.2017 поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням підвищення, та в жовтні 2020 року зараховано на банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», пенсійну виплату за жовтень 2020 року в розмірі 1712,00 грн та суму боргу 52013,99 грн за період з 24.11.2017 по 30.09.2020.

Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено з 24.11.2017 року в розмірі на дату припинення виплати пенсії на підставі документів, які знаходилися в пенсійній справі, що чітко передбачено приписами статті 49 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту 2.8. Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846.

Розмір пенсійної виплати позивача складає:

- основний розмір пенсії за віком позивача з 19.10.2021 розраховано від: середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії - 2680,84 грн.; коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1 - 0.22167;

- складовими пенсійної виплати з 01.09.2020 є: розмір пенсії за віком - 594,26 грн.; доплата до прожиткового 1074 грн. - 479,74 грн.; доплата за понаднормативний стаж за 2 роки - 11,89 грн; доплата до мінімальної пенсійної виплати 1712 грн. - 626311 грн.; розмір пенсії з надбавками 1712 грн.

Отже, оскільки пенсію позивачу поновлено на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 по справі № 400/3751/19, яким інших зобов`язань щодо перерахунку пенсії на Головне управління Пенсійного фонду України не покладалось, тому розмір пенсійної виплати позивача визначено в межах наданих повноважень з урахуванням зобов`язань покладених судовим рішенням.

Відповідно до пункту 2 статті 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050 - ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» (далі Порядок № 159) сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Системний аналіз Порядку, дає змогу зробити висновок, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Тож визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів.

Оскільки відповідачем пенсія позивачу перераховувалась через в АТ «Ощадбанк», то порушення строків її виплати в даному випадку не вбачається, а отже вимога про виплату компенсації втрати частини доходів задоволенню не підлягає.

Отже, вважаємо, що вимоги позовної заяви є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість. Одночасно, дії та рішення відповідача суд вважає такими, що в повному обсязі відповідають нормам чинного законодавства.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку суд вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позов задоовленню не підлягає, оскільки він є необґрунтований належними доказами та нормами права.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов