Рішення

від 28.03.2023 по справі 757/26488/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26488/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Головко Ю.Г.,

за участю секретаря судових засідань Солонухи Д.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Іванченка В. А. ,

представника відповідача Шимохіна О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр-Проект» про захист трудових прав.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2022 до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр-Проект» про захист трудових прав.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що працював в ТОВ «Прем`єр-проект» на посаді керівника структурного підрозділу, головним спеціалістом електро-технічного відділу. Вказує, що трудовий договір в період з березня по липень 2022 року не був призупинений, позивач не був у відпустці за цей період. Однак, йому не виплачувалася заробітна плата за березень - липень 2022 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені у позовній заяві та надані докази.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, вимоги викладені у відзиві на позовну заяву підтримали.

Суд, вислухавши учасників провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач згідно з наказом 01.11.2017 № 26-к, перебував у трудових правовідносинах з відповідачем та працював на посаді керівника структурного підрозділу- головного спеціаліста електротехнічного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр-Проект».

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому неодноразово було породжувався та триває на момент розгляду справи.

У зв`язку із цим прийнято наказ № 2/ОД 24.02.2022 «Рішення про призупинення діяльності підприємства». Працівникам підприємства в телефонному режимі було запропоновано написати заяви про відпустку за власним бажанням без збереження заробітної плати на період призупинення діяльності підприємства. Позивач відмовився від даної пропозиції.

Генеральним директором та фінансовим директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр-Проект» зіставили акт про відсутність працівників на робочому місці в тому числі і на позивача від 24.02.2022.

Відповідно до наказу № 4/к/тр 24.02.2022 припинено нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 , оскільки він відсутній на робочу місці і загалом на території підприємства, робота працівником фактично не виконується.

15.03.2022 Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», метою якого є врегулювання окремих питань трудових відносин між працівником та роботодавцем в умовах воєнного часу, який набрав законної сили 24.03.2022.

Керуючись положеннями ст. 13 Закону, у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи, відповідачем було вирішено видати наказ про призупинення дії трудового договору між позивачем та відповідачем від 24.03.2022 № 6/к/тр та повідомити, про це позивача в телефонному режимі.

Надалі, відповідачем був виданий Наказ № 29/к/тр від 28.07.2022 про скасування призупинення трудового договору між відповідачем та позивачем, в якому зазначалось, що позивач має стати до роботи 08.08.2022 про що повідомити його з дня прийняття наказу в телефонному режимі.

Під час судового розгляду судом встановлено, що з 24.02.2022 по 08.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем`єр-Проект» не забезпечувало позивача роботою, яку він виконував раніше, оскільки підприємство не працювало, так як жодних замовлень щодо основної діяльності підприємства не було.

Доповідною запискою від 08.08.2022 № 6 фінансового директора товариства Е. Баранової було зафіксовано факт виходу позивача на робоче місці, що також відображено в табелі виходу на роботу.

05.09.2022 ОСОБА_1 подана заява про звільнення за власним бажанням.

Наказом відповідача від 09.09.2022 № 35/к/тр. позивача звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, відповідно до ст.38 КЗпП України на підставі поданої заяви.

При розрахунку з позивачем відповідачем не враховувались дні 24.02.2022 по 07.08.2022 у зв`язку із призупиненням діяльності підприємства відповідно до Наказу від 24.02.2022 №2/0Д, та наказом про призупинення трудового договору між відповідачем та позивачем від 24.03.2022 № 6/к/тр.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» він визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 р.) призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ від 01.07.2022 внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

У редакції Закону від 19.07.2022 стаття 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» викладена в новій (розширеній) редакції. Зокрема у ч.1 даної статті дане більш розширене визначення поняттю призупинення дії трудового договору та вказано, що це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

У частині 2 даної статі вказано, що наказ про призупинення дії трудового договору повинен містити кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові інші персональні данні відповідних працівників.

Таким чином, законодавець прямо передбачив, що призупинення дії трудового договору може відбуватись не по відношенню до всього персоналу, а відносно конкретних працівників (наведених у відповідному переліку).

При цьому, умовами такого призупинення на тлі російської військової агресії є неможливість надання та виконання певної роботи (в новій редакції ст. 13 Закону неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором).

Таким чином, суд вважає, що підставами для призупинення дії трудового договору відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» може бути не лише абсолютна непрацездатність підприємства через його руйнування чи руйнування частини його інфраструктури, а й інші, викликані збройною агресією, фактичні та економічні чинники, які не дозволяють забезпечити працівника роботою, яку він виконував раніше, наприклад: скорочення замовлень чи обсягу послуг, які надаються підприємством, суттєве зниження доходів підприємства, неможливість виконання роботодавцем перед працівником зобов`язань з виплати заробітної плати та страхових внесків тощо.

При цьому саме на керівництво підприємства покладаються дискреційні повноваження щодо визначення переліку працівників, з якими необхідно призупинити дії трудових договорів, з самостійним визначенням відповідних трудових критеріїв для цього (певні посади, що можуть бути незадіяні в умовах зміненої господарської діяльності; кваліфікація окремих працівників, наявність у них певних знань, навичок та умінь, допущення певними працівниками порушень трудового розпорядку тощо).

Суд звертає увагу на те, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а Законом визначено, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Так, статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з відповідними змінами встановлено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Водночас, Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022 не скасував дію наказів про призупинення трудових відносин, виданих роботодавцями у період з 24.03.2022 по 19.07.2022.

Таким чином, відповідач, який видав наказ № №6/к/тр від 24.03.2022 «Про призупинення дії трудового договору на період дії воєнного стану» не повинен доводити відповідність цього наказу критерію «неможливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором», оскільки такі зміни набрали чинності через декілька місяців після видачі наказу.

Крім того, позивач не висуває вимоги про неправомірність та/або безпідставність наказу №6/к/тр від 24.03.2022, не оскаржує його.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Судом встановлено та доведено матеріалами справи, що позивач у період з 24.02.2022 по 07.08.2022 не виконував посадових обов`язків та трудових зобов`язань у відносинах з ТОВ «Прем`єр-Проект», не з`являвся на своєму робочому місці, що підтверджується табелем виходу на роботу та не заперечується позивачем.

Щодо посилання позивача на те, що він працював дистанційно та зроблену роботу надсилав електронною поштою, суд зазначає, що такі доводи не підтверджуються належними доказами.

Оскільки матеріалами справи не підтверджується, що позивач був переведений на дистанційну роботу з 24.02.2022, наказом від 24.03.2022 № 6/к/тр дію трудового договору було призупинено, при цьому позивач фактично на робочому місці був відсутнім, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що протягом вказаного часу позивач виконував визначену трудовим договором роботу, а також відповідно відсутні підстави для нарахування йому заробітної плати за вказаний період.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, ст.ст. 32, 34, 116, 117 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр-Проект» про захист трудових прав, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю. Г. Головко