Рішення

від 01.09.2023 по справі 460/18080/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 вересня 2023 року м. Рівне№460/18080/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бабинської сільської ради Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Бабинської сільської ради Рівненської області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Бабинської сільської ради Рівненської області №1271 від 06.04.2023; 2) зобов`язати Бабинську сільську раду Рівненської області передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5621282000:07:001:0092 площею 0,0984 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована у с. Томахів Гощанського району Рівненської області. Позовні вимоги обґрунтовує тим, вона подала клопотання про передачу їй, безоплатно у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5621282000:07:001:0092, площею 0,0984 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована у с. Томахів Гощанського району Рівненської області. Окремо, у клопотанні нею зазначено, що своє право як громадянин України на безоплатну приватизацію вона не використала. Однак, рішенням Бабинської сільської ради Рівненської області №1271 від 06.04.2023 відмовлено гр. ОСОБА_1 у передачі безоплатно у власність цієї земельної ділянки, відповідно до ч.1, ч.2 ст. 118, ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України (гр. ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 5621282000:01:012:1027 за адресою: АДРЕСА_1 ). Позивач вважає рішення відповідача протиправним. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому з посиланням на вимоги земельного законодавства та законодавства про місцеве самоврядування заперечує проти позову. Свою позицію аргументує тим, що позивач не долучив до клопотання технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Крім того, рішенням сесії Бабинської сільської ради № 1246 від 06.04.2023 позивачу була передана у власність земельна ділянка площею 0,2500га з кадастровим номером 5621282000:01:012:1027 за адресою: АДРЕСА_1 . З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 31.07.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після її баби - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.04.2017, посвідченого приватним нотаріусом Гощанського районного нотаріального округу Савчук Н.Г., зареєстрованого в реєстрі за номером 206, ОСОБА_1 успадкувала після ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями номер АДРЕСА_1 .

Окрім цього, ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.04.2017, посвідченого приватним нотаріусом Гощанського районного нотаріального округу Савчук Н.Г., зареєстрованого в реєстрі за номером 207, успадкувала після ОСОБА_2 незавершене будівництво об`єкта житлової нерухомості номер АДРЕСА_2 .

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.04.2017, посвідченого приватним нотаріусом Гощанського районного нотаріального округу Савчук Н.Г., зареєстровано в реєстрі за №207, ОСОБА_3 є власником незавершеного будівництва об`єкта житлової нерухомості номер АДРЕСА_2 .

Рішенням Гощанського районного суду у справі № 557/7/19 від 03.02.2020 задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Горбаківська сільська рада та визнано незаконним і скасовано рішення Горбаківської сільської ради Гощанського району Рівненської області № 523 від 21.07.2009 «Про затвердження технічної документації по складанню Державного акта на право власності на землю», скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 890022 від 18.08.2009, виданий ОСОБА_5 , площею 0,0984 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5621282000:07:001:0092, яка розташована у с. Томахів Гощанського району Рівненської області, скасовано державну реєстрацію права на земельну ділянку, проведену 27.05.2014, на ім`я ОСОБА_5 , розташована у с. Томахів Гощанського району Рівненської області, кадастровий номер 5621282000:07:001:0092, площею 0,0984 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказане рішення суду набрало законної сили 17.03.2020.

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5621282000:07:001:0092 вже здійснена у Державному земельному кадастрі.

Отже, зазначене підтверджує, що така земельна ділянка є сформованою.

Враховуючи викладене, позивач 17.02.2023 подала відповідачу клопотання про передати їй, безоплатно у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5621282000:07:001:0092, площею 0,0984 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована у с. Томахів Гощанського району Рівненської області. Окремо, у клопотанні нею зазначено, що своє право як громадянин України на безоплатну приватизацію вона не використала.

Рішенням Бабинської сільської ради Рівненської області № 1271 від 06.04.2023 відмовлено гр. ОСОБА_1 у передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0984 га, кадастровий номер 5621282000:07:001:0092 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Томахів на території Бабинської сільської ради Рівненської області, відповідно до ч.1, ч.2 ст. 118, ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України (гр. ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 5621282000:01:012:1027 за адресою: АДРЕСА_1 ).

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, що передбачено пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята статті 118 ЗК України).

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (стаття 125 ЗК України).

На підставі рішення сесії Горбаківської сільської ради від 29 грудня 1997 року № 29 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», ОСОБА_2 передано безкоштовно в приватну власність земельні ділянки для обслуговування жилих будинків і господарських будівель площею 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,20 га.

Однак, за життя ОСОБА_2 не встигла посвідчити набуте право власності на вказані земельні ділянки державними актами. Доказів зворотного суду не надано і судом не встановлено.

Положеннями статей 6, 67 ЗК України 1990 року (у редакції від 22.06.1993, чинній на час надання ОСОБА_2 дозволу на приватизацію) передбачено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських споруд у розмірі не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 га.

Статтею 23 ЗК України 1990 року (у редакції від 22.06.1993, чинній на час надання ОСОБА_2 дозволу на приватизацію) визначено, що право власності на землю посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Приватизація земельних ділянок передбачена постановою Верховної Ради України від 13.03.1992 року № 2200-ХІІ «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» та Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (далі - Декрет).

Разом із тим порядок виготовлення та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку було зазначено в Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року № 43 (далі - Інструкція № 43).

Тобто на час вирішення питання про передачу земельної ділянки ОСОБА_2 у власність та затвердження акта про виніс земельної ділянки в натурі (на місцевості) порядку послідовних дій процедури та форми державного акта затверджено не було, як не було затверджено і самого нормативного акта, яким би регулювалися ці правовідносини.

Законом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ прийнято нову редакцію ЗК України, який набрав чинності 01.01.2002.

Відповідно до пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України 2002 року рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Декретом постановлено сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених ЗК України. Установлено, що передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов`язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, який його замінює. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Згідно із ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.

ЗК України у редакції, чинній до 01 січня 2013 року, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю чи укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 ЗК України).

Слід зазначити, що одним із проблемних питань, є порядок застосування так званого принцип слідування «superficies solo cedit» - збудоване на землі слідує за нею.

В Україні такий принцип закріплений з 2009 року у зв`язку з прийняттям закону № 1702-VІ. Цим законом внесені зміни до ЗК України. Зокрема, було визначено, що особа, набуваючи право власності на будівлю, розміщену на земельній ділянці іншої особи, одночасно набуває право власності на таку ділянку (її частину). Слідування земельної ділянки за будівлями та спорудами, що на ній розташовані, передбачене також ст. 377 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про іпотеку», ст. 7 Закону України «Про оренду землі».

Верховний Суд при розгляді цивільних та господарських справ неодноразово вказував, що перехід права власності на земельну ділянку відбувається одночасно з переходом права на об`єкт нерухомості, що відповідає принципу «superficies solo cedit» (Постанова Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 р. у справі № 461/2328/16-1, постанова Касаційного господарського суду від 23 листопада 2018 року у справі № 911/3665/16).

4 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду винесла постанову у справі № 910/18560/16, де висловила правову позицію, що чинне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.

Очевидно, що принцип «superficies solo cedit» має застосовуватися і у спадкових правовідносинах. Тобто, успадковуючи об`єкт нерухомості у набувача (спадкоємця) повинно одночасно виникати право власності на земельну ділянку, на якій розташована така нерухомість. Відповідний порядок спадкування закріплений в ч. 2 ст. 1225 ЦК України - до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

16 березня 2020 року Об`єднана палата КЦС ВС винесла постанову по справі № 675/2372/16-ц, де висловила правову позицію щодо застосування норм права при спадкуванні житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований.

Матеріалами справи стверджується, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_2 їй належало право на оформлення земельних ділянок для обслуговування жилих будинків і господарських будівель площею 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,20 га, яке увійшло до складу спадщини, а тому позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, мала право на оформлення цієї частини спадкового майна.

При цьому, варто звернути увагу, що ОСОБА_1 , як спадкоємець, оформила право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 5621282000:01:012:1027 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно рішення відповідача № 1246 від 06.04.2023), а не використала своє право на безоплатну приватизацію.

Також, згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5621282000:07:001:0092 вже здійснена у Державному земельному кадастрі, тому зазначене підтверджує, що така земельна ділянка є сформованою.

Так, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 1, 3, 4 ст.79-1 Земельного кодексу України).

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч. 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (ч. 10 ст.79-1 Земельного кодексу України).

Позаяк, судом встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5621282000:07:001:0092 вже здійснена у Державному земельному кадастрі, тобто така земельна ділянка є сформованою, то вимога щодо долучення до клопотання розробленої відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення, у цьому конкретному випадку вже виконана, така документація вже розроблена та на її підставі ця ж земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то позовні вимоги слід задовольнити повністю.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1073,60грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бабинської сільської ради Рівненської області № 1271 від 06.04.2023 « Про відмову у передачу безоплатно у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Бабинську сільську раду Рівненської області передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5621282000:07:001:0092 площею 0,0984га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована у с. Томахів, Гощанського району Рівненської області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Бабинської сільської ради Рівненської області судовий збір у сумі 1073,60грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 01 вересня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Бабинська сільська рада Рівненської області (вул. Незалежності, буд. 1, с. Бабин, Рівненський район, Рівненська область, 35341, ЄДРПОУ/РНОКПП 40128400)

Суддя Т.О. Комшелюк