Ухвала

від 31.08.2023 по справі 761/2527/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2527/23

Провадження № 2-з/761/622/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Матвєєвої Ю.О.

при секретарі: Каніковського Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Матвєєвої Ю.О. на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

30 серпня 2023 року представником позивача адвокатом Старовойтова Д. подано заяву про забезпечення позову накладення арешту на корпоративні права, які належать фізичній особі - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІГОН» (код ЄДРПОУ: 43369731) в розмірі 50 (п'ятдесят) %, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОСЕРВІС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 36406575) в розмірі 100 (сто) %, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОАЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ: 41205962), в розмірі 50 (п`ятдесят) %, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

В обґрунтування заяви представник позивача, зазначила, що сторони перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2365. Під час шлюбу подружжям було набуте рухоме та нерухоме майно, яке є спільною власністю.

Зокрема, у період перебування у шлюбі сторонами була придбана квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 12.08.2019 року № 2987.

Крім того, в період шлюбу Позивач та Відповідач вкладали спільні кошти в діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, засновником і учасником яких виступає Відповідач, чим сприяли здійсненню товариствами господарської діяльності, отриманню доходу товариствами та фактично збільшували вартість часток Відповідача у зазначених товариствах.

Так, станом на теперішній час Відповідач є учасником наступних товариств з обмеженою відповідальністю:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОСЕРВІС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ЕКСПОСЕРВІС УКРАЇНА») (частка Відповідача у статутному капіталі товариства складає 100%);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОАЛЬЯНС» (далі - ТОВ «ЕКСПОАЛЬЯНС») (частка Відповідача у статутному капіталі становить 50%);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІГОН» (далі - ТОВ «ТЕХНОПОЛІГОН» (частка Відповідача у статутному капіталі становить 50%).

Наведені відомості підтверджуються інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.11.2021 року у справі № 761/14154/21 шлюб між сторонами розірвано.

До розірвання шлюбу сторони не вирішили питання про поділ майна подружжя і станом на сьогодні згоди щодо поділу майна не дійшли, з огляду на що Позивач звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя, у якій просила:

- визнати за Позивачем право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнати об`єктом спільної сумісної власності доходи в розмірі 200 000 грн. 00 коп., отримані протягом 2017-2022 років Відповідачем від діяльності ТОВ «ЕКСПОСЕРВІС УКРАЇНА», ТОВ «ЕКСПОАЛЬЯНС», ТОВ «ТЕХНОПОЛІГОН»;

- визнати за Позивачем право власності на 1/2 частину доходів, отриманих протягом 2017-2022 років від діяльності ТОВ «ЕКСПОСЕРВІС УКРАЇНА», ТОВ «ЕКСПОАЛЬЯНС», ТОВ «ТЕХНОПОЛІГОН»;

- стягнути з Відповідача на користь Позивача 1/2 доходів, отриманих протягом 2017-2022 років Відповідачем від діяльності ТОВ «ЕКСПОСЕРВІС УКРАЇНА», ТОВ «ЕКСПОАЛЬЯНС», ТОВ «ТЕХНОПОЛІГОН».

Разом з тим, представником Позивача подано заяву про зміну предмета позову, у якій остання просила стягнути на її користь грошову компенсацію 1/2 вартості часток у статутному капіталі товариств та 1/2 дивідендів, що підлягають виплаті Відповідачу як учаснику ТОВ «ЕКСПОСЕРВІС УКРАЇНА», ТОВ «ЕКСПОАЛЬЯНС», ТОВ «ТЕХНОПОЛІГОН».

З метою унеможливлення відчуження часток Відповідача у статутному капіталі цих товариств або зменшення вартості часток до набрання законної сили рішенням у справі зазначені обставини змусили позивача звернутися до суду з відповідною позовною заявою для захисту своїх прав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи судом за відсутності учасників справи.

Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказана заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одними із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконавати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08.05.2019 у справі № 487/7097/18 та від 25.09.2019 у справі №320/3560/18, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Матеріали заяви не містять належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить представник позивача, всі доводи ґрунтуються тільки на припущеннях сторони.

Враховуючи відсутність належного обґрунтування представником позивача обраних ним заходів забезпечення позову суд приходить до висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 149 ЦПК України підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим в забезпеченні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154, 157 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Старовойтова Д. про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

31 серпня 2023 року