Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
28 серпня 2023 року справа №520/9381/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бідонько А.В.,
за участю секретаря судового засідання Вишневської М.С.,
представника відповідача - Капінос Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" про відстрочення виконання рішення по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду 11.07.2023 року звернувся відповідач із заявою про відстрочення виконання рішення за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, в якій просить суд:
- Ухвалити рішення /ухвалу/ про відстрочення Рішення Харківського Окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року по справі №520/9381/21 на строк 1 (один) рік з моменту набрання Рішенням законної сили.
В обґрунтування заяви зазначив, що з перших днів повномасштабного вторгнення військ РФ підприємство Відповідача, яке розташовано між Куп?янськом, Ізюмом, Балаклією, опинилось в зоні активних бойових дій, на тимчасово окупованій території та зазнали великих втрат та пошкоджень майна. Влучаннями снарядів і ракет були пошкоджені дахи, перекриття, сільськогосподарська техніка, вікна, стіни майже всіх господарських будівель, складів, адмінбудівлі. При цьому, велика частина майна (споруди, обладнання, техніка, продукція тощо) була зруйнована та розграбована окупантами. На вулиці Центральній села Безмятежне, поряд з адмінбудівлею, будівлями та спорудами ТОВ «Безмятежне» знаходились будівлі: сільської Ради, загальноосвітної школи, дитячого садочку. В ході бойових дій в 2022 році вказані будівлі інфраструктури були повністю знищені військами ворога. Протягом всього часу окупації (з кінця лютого по жовтень 2022 року) підприємство та населений відключено від електроенергії. Люди зазнавали жорсткого психологічного тиску з боку ворога. В таких умовах підприємство не мало можливості провести весняну посівну кампанію в 2022 році, виростити і зібрати врожай, окупанти забороняли виходити в поля, користуватися технікою. Весною 2023 року ТОВ «Безмятежне» через брак грошових коштів також не змогло повноцінно здійснити сільськогосподарські роботи. Крім того, підприємство вимушено вишукувати кошти і можливості відновлення втраченого та зруйнованого майна. Крім того, територія громади, де розташовано підприємство Відповідача до цього часу систематично обстрілюється ворогом. У разі додаткової перевірки ДСНС на нинішній час неможливо встановити чи усунені раніше виявлені порушення законодавства час неможливо тa яка ступень вини Відповідача у виникненні даного спору. На підставі викладеного просить задовольнити заяву в повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав, визначених у заяві.
Представник позивача до судового засідання не прибув, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви та заперечень проти неї, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023, адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,61013) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" (вул. Центральна,с. Безмятежне,Шевченківський район, Харківська область,63652) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задоволено.
Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Товариства з обмеженою відповідальністю «Безмятежне», за адресою: Харківська область, Шевченківський район, с. Безмятежне, вул. Центральна шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Вищевказане судове рішення набрало законної сили 23 травня 2023 року.
У відповідності до частини першої статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
З метою забезпечення належного виконання судового рішення в публічно-правових спорах адміністративні суди можуть здійснювати відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміну чи встановлення способу та порядку виконання (стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України). Вказані процесуальні засоби адміністративні суди можуть застосовувати у виключних випадках, зокрема, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення.
Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013, розстрочення виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з визначеним інтервалом у часі; строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.
Конституційний Суд України також зазначив, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. При встановленні можливості розстрочення виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.
Приписами частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Таким чином, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан.
Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Разом з цим, суд зауважує, що підстави для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, які регулюють загальні підстави відстрочення чи розстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу, не є вичерпними й мають застосовуватись в сукупності з нормами матеріального права.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 у справі №813/3195/14, яка враховується судом з огляду на приписи частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом з цим, наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи заборгованості.
Суд зауважує, що відповідач зазначає про тяжкий фінансовий стан, однак не надає належних пояснень та доказів того, яким чином розстрочення судом виконання рішення сприятиме виконанню вищевказаного рішенню суду у майбутньому.
Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.03.2019 у справі №809/927/14, від 24.01.2019 у справі №813/3195/14, згідно яких, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення. З огляду на викладене, посилання позивача та суду першої інстанції на перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі, є неприйнятними, оскільки не можуть підтвердити наявність достатніх підстав для розстрочення виконання судового рішення.
Щодо позиції відповідача про повномасштабне вторгнення військ РФ та наявність воєнного стану в країні, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2500-IX від 15.08.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 21 листопада 2022 року.
Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
В Україні наразі воєнний стан, строк дії якого продовжено.
Однак, як рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року по справі №520/9381/21, так і постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 по справі №520/9381/21 встановлено, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Введення в Україні воєнного стану та продовження строку дії воєнного стану не може слугувати підставою для відстрочення виконання рішення, оскільки виявлені під час проведення перевірки порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (як персоналу об`єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).
З огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для розстрочення відповідачу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року по справі №520/9381/21.
Положеннями частини восьмої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 229, 248, 256, 293-295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" про відстрочення виконання рішення за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 01 вересня 2023 року.
Суддя Бідонько А.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2023 |
Оприлюднено | 04.09.2023 |
Номер документу | 113172933 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Бідонько А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні