Рішення
від 01.09.2023 по справі 520/14215/23
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2023 р. Справа № 520/14215/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АЛЛІН-ТРЕЙД" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне підприємство "АЛЛІН-ТРЕЙД", з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості № UA807000/2023/000162/2 від 28.03.2023 та картку відмови №UA807200/2023/000162 від 28.03.2023;

- рішення про коригування митної вартості № UA807000/2023/000168/2 від 05.04.2023 та картку відмови №UA807200/2023/000178 від 05.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості № UA807000/2023/000212/2 від 21.04.2023 та картку відмови №UA807200/2023/000204 від 21.04.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000162/2 від 28.03.2023, № UA807000/2023/000168/2 від 05.04.2023 та № UA807000/2023/000212/2 від 21.04.2023, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000162 від 28.03.2023, №UA807200/2023/000178 від 05.04.2023 та №UA807200/2023/000204 від 21.04.2023, є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів (Т.2 а.с. 158 - 160).

30.06.2023 року представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами (Т.2 а.с. 161 - 205), в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що протягом березня - квітня 2023 року до митного поста "Барабашово" Харківської митниці ПП «АЛЛІН- ТРЕЙД» подано наступні митні декларації: 1) 27.03.2023 року - митна декларація №UA807200/2023/003263 (23UA807200003263U5); 2) 04.04.2023 року - митна декларація №UA807200/2023/003671 (23UA807200003671U0); 3) 20.04.2023 року - митна декларація №UA807200/2023/004421 (23UA807200004421U7).

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю вищевказаних ЕМД спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів за кодами: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості), 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів), 107-3 (Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД), 101-1 (Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів), 103-1 (Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби). За результатом аналізу інформації та співставлення вказаних документів встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні митницями раніше. Враховуючи вищезазначене, Харківська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000162/2 від 28.03.2023, № UA807000/2023/000168/2 від 05.04.2023 та № UA807000/2023/000212/2 від 21.04.2023. При прийнятті митницею вказаних рішень про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься у ціновій базі ЕАІС про товари, митне оформлення яких вже здійснено. Обґрунтування неможливості застосування для визначення митної вартості товару методів визначення митної вартості товарів, передбачених ст. ст. 58 - 63 МК України наведене у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення представником відповідача зазначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 визначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Товар позивача було оформлено та випущено у вільний обіг за новими електронними митними деклараціями (далі - ЕМД) №UA807200/2023/003396 (23UA807200003396U3) від 29.03.2023; №UA807200/2023/003751 (23UA807200003751U9) від 05.04.2023; №UA807200/2023/004478 (23UA807200004478U3) від 21.04.2023; і на теперішній час саме ці декларації мають юридичну силу. Зважаючи на вищезазначене, вимога позивача про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є неналежним способом захисту прав позивача, оскільки скасування оскаржуваних карток відмови не поновлюватиме митні декларації, за якими було вперше заявлено до митого оформлення товар позивача, бо цей товар вже оформлено у митному відношенні та випущено у вільний обіг за іншими митними деклараціями. Вказане в сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "АЛЛІН-ТРЕЙД" (Січеславська Набережна, буд. 29-А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42415294) зареєстроване в якості юридичної особи.

02.10.2020 року між Приватним підприємством «АЛЛІН-ТРЕЙД» (Покупець) та CHANGXING YUSEN TEXTILE CO., LTD (Постачальник) укладено контракт № CYT20201002 (далі Контракт).

01.01.2022 року між Приватним підприємством «АЛЛІН-ТРЕЙД» та CHANGXING YUSEN TEXTILE CO., LTD, підписано додаткову угоду № 3/1 до Контракту, якою внесені зміни до Контракту, а саме продовжено строк дії Контракту до 31.12.2023 року.

Також, 29.09.2022 року, у зв`язку зі зміною юридичної адреси позивача, між Приватним підприємством «АЛЛІН-ТРЕЙД» та CHANGXING YUSEN TEXTILE CO., LTD, підписано додаткову угоду № 4 до Контракту.

Статтею 1 вищевказаного Контракту визначено, що: «Постачальник за цим контрактом зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі «Товар»)».

Статтею 2 абзац 2 Контракту встановлено: «Загальна кількість та асортимент товару, що поставляється, складається з товарних партій, кількість яких визначається в рахунку фактури на кожну поставку».

Відповідно до ст. 3 Контракту: «Поставка товару за цим контрактом здійснюється з повною відповідністю з «ІНКОТЕРМС-2010». Умови поставки визначаються та узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються у рахунку - фактурі».

Згідно зі ст. 4 Контракту: «Ціна за одиницю Товару погоджується встановлюється у рахунку-фактурі на кожну окрему партію Товару до цього контракту. Загальна сума контракту визначається загальною сумою товару, поставленого за Контрактом. Валютою контракту та платежів є долар США.». 09.11.2018 року між Приватним підприємством «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (Виконавець) і ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» (Замовник) укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів № 09/11-18.

Додатковою угодою №3/1 від 01.01.2022 продовжено строк дії контракту до 31.12.2023 (Т.1 а.с. 140).

09.11.2018 року між Приватним підприємством «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (Виконавець) (далі Декларант) і ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» (Замовник) укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів № 09/11-18.

Пунктом 1.1. Договору № 09/11-18 визначено, що Замовник доручає, а виконавець зобов`язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі товарів) Замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митницях України, а також надавати інші, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги.

З метою митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно умов вищевказаного Контракту, декларантом було подано до Харківської митниці 3 електронні митні декларації.

1. ЕМД №23UA807200003263U5 від 27.03.2023 року на товари, що надійшли на адресу ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» за зовнішньоекономічним контрактом з CHANGXING YUSEN TEXTILE CO.LTD № CYT20201002 від 02.10.2020 (Т.2 а.с. 47 - 51).

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, разом із декларацією було подано наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) б/н від 30.01.2023;

2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № CYT20230130 від 30.01.2023;

3. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9692 22.03.2023;

4. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № CYT20230130 від 30.01.2023;

5. Розрахунок ціни (калькуляція) № CYT20230130 від 30.01.2023 (з перекладом);

6. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № CYT20201002 від 02.10.2020;

7. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3/1 від 01.01.2022;

8. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 29.09.2022;

9. Договір про надання послуг митного брокера № 09/11-18 від 09.11.2018;

10. Копія митної декларації країни відправлення № MRN23PL322080NS5SC2E7 від 20.03.2023;

11. Видаткова накладна № CYT20230130 від 30.01.2023 (з перекладом);

12. Відвантажувальна спец. № CYT20230130 від 30.01.2023 (з перекладом);

13. Комерційна пропозиція № б/н 18.09.2020 (з перекладом);

14. Лист № 03/16-1 від 16.03.2023 з інформацією від ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД», що страхування вантажу не здійснювалося;

15. Лист № 03/16-2 від 16.03.2023 з інформацією від ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД», що вантаж не підлягає ліцензуванню;

16. Лист № CYT20230130/1 від 30.01.2023 з інформацією від Постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

17. Лист № CYT20230130/2 від 30.01.2023 з інформацією від Постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

18. Лист № CYT20230130/3 від 30.01.2023 з інформацією від Постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб не було (з перекладом);

19. Лист № CYT20230130/4 від 30.01.2023 з інформацією від Постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом) ;

20. Лист № CYT20230130/5 від 30.01.2023 з інформацією від Постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

21. Прайс лист № 221226 від 26.12.2022 (з перекладом);

22. Якісний опис № CYT20230130 від 30.01.2023 (з перекладом).

Вказані документи були подані декларантом до митного органу разом з митною декларацією, що також підтверджено представником митного органу у відзиві на позов (арк. 5 відзиву). Копії вказаних документів також містяться в матеріалах справи (Т.2 а.с. 52 - 100).

Митну вартість було заявлено за першим методом (ціною договору).

У відзиві на позов представник митного органу зазначив, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, визначеної в ЕМД №UA807200/2023/003263 (23UA807200003263U5) від 27.03.2023, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодами:

- 101-1 (Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів) товар(и) Товар(и) № 2,3,4,5,6;

- 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,4,5,6);

- 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,4,5,6);

- 107-3 (Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД) товар(и) №2,3,4,5,6 (арк. 7 відзиву).

У зв`язку з чим, 27.03.2023 управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту повідомлення № 400035, в якому зазначалося, що в зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару № 1,2,3,4,5,6, в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР …. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів. На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини … В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСУР в ПІК АСМО Інспектор пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (Т.2 а.с. 101).

Отримавши повідомлення митного органу, 28.03.2023 позивачем надіслано до митного органу ряд листів - відповідей (Т.2 а.с. 102 - 106).

У відповіді № 28/03/23-1 від 28.03.2023, щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано наступне. Пунктом 3 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), та лише у випадку наявності такого документа. У відношенні товару відвантаженого по інвойсу № CYT20230130 від 30.01.2023 року посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом постачальника №CYT20230130/4 від 30.01.2023 року. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.

У відповіді № 28/03/23-2 від 28.03.2023, щодо надання виписки з бухгалтерської документації, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано наступне. Пунктом 4 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як виписку з бухгалтерської документації, та лише у наявності такого документа. В свою чергу, ст. 5 контракту № CYT20201002 від 02.10.2020 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата за Товар відбувається, як правило, на умовах відстрочення платежу три місяці з моменту поставки (митного очищення). Стовідсоткова попередня оплата можлива, на розсуд Покупця. Тобто, сторони домовились, що оплата за товар відбувається на умовах відстрочення платежу три місяці з моменту поставки (митного очищення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

У відповіді № 28/03/23-3 від 28.03.2023, щодо ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано, що ліцензійний та авторський договір покупця не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» таких договорів не вимагається.

У відповіді № 28/03/23-4 від 28.03.2023, щодо надання каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано, що прайс-лист № 221226 від 26.12.2022 ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» вже подано разом з митною декларацією №23UA807200003263U5 та вже знаходиться у митниці.

У відповіді № 28/03/23-5 від 28.03.2023, щодо копії митної декларації країни відправлення, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано, що пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документу. Декларацію № MRN23PL322080NS5SC2E7 від 20.03.2023 ПП «АЛЛІН- ТРЕЙД» вже подано разом із митною декларацією №23UA807200003263U5 та вже знаходяться у відповідача. Щодо проведення верифікації експортної митної декларації зазначено, що проведення верифікації експортної митної декларації не передбачено положенням чинного МК України або інших законів, а передбачене лише листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп. Однак зазначений лист адресований начальникам регіональних митниць, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, носить суто інформаційний характер та передбачений лише для митних органів, і не містить жодного правового обов`язку для ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД».

У відповіді № 28/03/23-6 від 28.03.2023, щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано, що пунктом 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Також, декларантом до листа додано звіт про оцінку майна № Б-28/03/23/06 від 28.03.2023 року, підготовлений товарною біржею (Т.2 а.с. 107 - 135).

У відповіді № 28/03/23-7 від 28.03.2023, щодо надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано, що інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України.

Крім того, у всіх вищевказаних відповідях підприємством зазначено, що всі необхідні та наявні у декларанта документи вже надано до митного органу, інші документи надаватися не будуть.

Також, 28.03.2023 року управлінням відповідачем було направлено декларанту повідомлення №400232, в якому зазначено, що з метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомляю, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного/подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: тов.№1= 5,49 $/кг.. тов.№2 = 3,02 $/кг..тов.№3 = 5,85 $/кг. тов.№4=30,02 $/кг.. тов. №5 = 5,93 $/кг.. тов.№6= 3,01 $/кг. Прохання повідомити про надання додаткових документів протягом терміну визначеному в частині 3 статті 53 МКУ, або про відмову (неможливість) в наданні зазначених додаткових документів протягом зазначеного терміну (Т.2 а.с. 140).

На вищевказане повідомлення, листом № 28/03/23-8 від 28.03.2023 ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» надано відповідь, в якій зазначено, що спрацювання ризиків АСАУР та наявність в АСМО Інспектор іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Разом із митною декларацією №23UA807200003263U5 вже подано відповідачу усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. Таким чином, з огляду на те, що подані ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості (Т.2 а.с. 141).

Харківською митницею відмовлено ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA807200/2023/000162/2 від 28.03.2023 року (Т.2 а.с. 144 - 146).

В рішенні про коригування митної вартості товарів в обґрунтування причин та обставин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі статей 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України, зазначено, у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була сплачена або підлягає сплаті за ці товари та у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58,59, 60, 62, 63 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та/або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: до митниці не надано митну декларацію країни відправлення, в митній декларації заявлено код товару, який не співпадає з кодом товару який зазначено у МД: відповідно до п.3 контракту умови поставки постачальник зобов`язаний тільки завантажити товар на борт судна в порту.., що свідчить про умови поставки FOB, тобто можливо не враховано морській фрахт товару, не надана цінова інформація щодо вартості товару (прайс-лист) від виробника товару, рахунок щодо транспортних витрат, договір перевезення, тобто не додані всі складові до розрахунку митної вартості: відомості зазначені у INVOICE №CYT20230130 який надано до митного оформлення зазначено SUS та Total 27369,30 не зрозуміло в якої валюти виставлено рахунок тощо), а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

В рішенні також зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар. 1) 5,49 $/кг. товар. 2) 3,02 $/кг товар. 3)5,85 $/кг товар. 4) 30,02 $/кг. товар. 5) 5,93 $/кг товар. 6) 3,01 $/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного рішення є наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС цінова інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін: №UA100180/2023/502072 від 13.02.2023, №UA500080/2023/1552 від 21.03.02.2023, №UA100180/2023/501024 від 24.01.2023, №UA408020/2023/19814 від 18.03.2023, №UA100180/2023/502072 від 13.02.2023, №UA408020/2023/8886 від 06.02.2023. При прийнятті даного рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості товарів № №1,3,5 здійснено за другорядним методом (за ціною угоди щодо ідентичних товарів) у відповідності до статті 59 МК України. Коригування митної вартості товарів №2,4,6. здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товари 1) 4,01 $/кг.

На підставі вказаного вище рішення про коригування митної вартості товару, Харківською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000162 від 28.03.2023 року (Т.2 а.с. 147 - 148).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "АЛЛІН-ТРЕЙД" складена нова МД ІМ 40 ДЕ МД №23UA807200003396U3, відповідно до якої товари були випущені у вільний обіг та визначено ціну товару за другорядним (резервним) методом (Т.2 а.с. 149 - 153).

2. ЕМД №23UA807200003671U0 від 04.04.2023 року на товари, що надійшли на адресу ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» за зовнішньоекономічним контрактом з CHANGXING YUSEN TEXTILE CO.LTD № CYT20201002 від 02.10.2020 (Т1. а.с. 196 - 197).

1. Пакувальний лист (Packing list) б/н 09.02.2023;

2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № CYT20230209 від 09.02.2023;

3. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 3777 від 30.03.2023;

4. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № CYT20230209 від 09.02.2023;

5. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Б-03/04/23/05 від 03.04.2023;

6. Розрахунок ціни (калькуляція) № CYT20230209 від 09.02.2023 (з перекладом);

7. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № CYT20201002 від 02.10.2020;

8. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3/1 від 01.01.2022;

9. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 29.09.2022;

10. Договір про надання послуг митного брокера № 09/11-18 від 09.11.2018;

11. Копія митної декларації країни відправлення № MRN23PL322080NS5T1KJ3 від 29.03.2023;

12. Видаткова накладка № CYT20230209 від 09.02.2023 (з перекладом);

13. Відвантажувальна специфікація № CYT20230209 від 09.02.2023 (з перекладом);

14. Комерційна пропозиція б/н 18.09.2020 (з перекладом);

15. Лист № 03/24-1 від 24.03.2023 з інформацією від ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД», що страхування вантажу не здійснювалося;

16. Лист №03/24-2 від 24.03.2023 з інформацією від ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД», що вантаж не підлягає ліцензуванню;

17. Лист № CYT20230209/1 від 09.02.2023 з інформацією від Постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

18. Лист №CYT20230209/2 від 09.02.2023 з інформацією від Постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

19. Лист № CYT20230209/3 від 09.02.2023 з інформацією від Постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

20. Лист № CYT20230209/4 від 09.02.2023 з інформацією від Постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

21. Лист №CYT20230209/5 від 09.02.2023 з інформацією від Постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

22. Прайс лист №221228 від 28.12.2022 (з перекладом);

23. Якісний опис № CYT20230209 від 09.02.2023 (з перекладом).

Митну вартість було заявлено за першим методом (ціною договору).

У відзиві на позов представник митного органу зазначив, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, визначеної в ЕМД №23UA807200003671U0 від 04.04.2023, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодами:

- 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1).

У зв`язку з чим, 04.04.2023 управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту повідомлення №401119, в якому зазначалося, що в зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару № 1,2,3,4,5,6, в зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару № 1 в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСУР …. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів; На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини …. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСУР в ПІК АСМО Інспектор пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Розмір файлу не може перевищувати 500 кб (Т.2 а.с. 25).

Отримавши повідомлення митного органу, 04.04.2023 позивачем надіслано до митного органу ряд листів - відповідей (Т.2 а.с. 26 - 32).

У відповіді № 04/04/23-1 від 04.04.2023, щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано наступне. Пунктом 3 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), та лише у випадку наявності такого документа. У відношенні товару відвантаженого по інвойсу № CYT20230209 від 09.02.2023 року посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом постачальника №CYT20230209/4 від 09.02.2023 року. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.

У відповіді № 04/04/23-2 від 04.04.2023, щодо надання виписки з бухгалтерської документації, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано наступне. Пунктом 4 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як виписку з бухгалтерської документації, та лише у наявності такого документа. В свою чергу, ст. 5 контракту № CYT20201002 від 02.10.2020 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата за товар відбувається, як правило, на умовах відстрочення платежу три місяці з моменту поставки (митного очищення). Стовідсоткова попередня оплата можлива, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №CYT20230209 від 09.02.2023 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовились, що оплата за товар відбувається на умовах відстрочення платежу три місяці з моменту поставки (митного очищення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст.53 МК України надання ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

У відповіді № 04/04/23-3 від 04.04.2023, щодо ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано, що ліцензійний та авторський договір покупця не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» таких договорів не вимагається.

У відповіді № 04/04/23-4 від 04.04.2023, щодо надання каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано, що прайс-лист № 221228 від 28.12.2022 ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» вже подано разом з митною декларацією №23UA807200003671U0 та вже знаходиться та вже знаходиться у митниці.

У відповіді № 04/04/23-5 від 04.04.2023, щодо копії митної декларації країни відправлення, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано, що пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документу. Декларацію № MRN23PL322080NS5T1KJ3 від 29.03.2023 року ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» подано разом з митною декларацією №23UA807200003671U0 та вже знаходиться у відповідача. Щодо проведення верифікації експортної митної декларації проведення верифікації експортної митної декларації не передбачено положенням чинного МК України або інших законів, а передбачене лише листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/1167-еп. Однак, зазначений лист адресований начальникам регіональних митниць, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, носить суто інформаційний характер та передбачений лише для митних органів, і не містить жодного правового обов`язку для ПП «АЛЛІН- ТРЕЙД».

У відповіді № 04/04/23-6 від 04.04.2023, щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано, що пунктом 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Незважаючи на це, Звіт про оцінку майна № Б-03/04/23/05 від 03.04.2023 року, підготовлений товарною біржею, ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» був поданий разом із митною декларацією № 23UA807200003671U0 та вже знаходився у відповідача..

У відповіді № 04/04/23-7 від 04.04.2023, щодо надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано, що інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України.

Також, 04.04.2023 року управлінням відповідачем було направлено декларанту повідомлення №401121, в якому зазначено, що з метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомляю, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор , мінімальна митна вартість ідентичного/ подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає:тов.1= 3,96 $/кг. Запропоновано повідомити про надання додаткових документів протягом терміну визначеному в частині 3 статті 53 МКУ, або про відмову (неможливість) в наданні зазначених додаткових документів протягом зазначеного терміну (Т.2 а.с. 33).

На вищевказане повідомлення, листом № 04/04/23-8 від 04.04.2023 ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» надано відповідь, в якій зазначено, що спрацювання ризиків АСАУР та наявність в АСМО Інспектор іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» разом із митною декларацією №23UA807200003671U0 вже подано відповідачу усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. Таким чином, з огляду на те, що подані ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості (Т.2 а.с. 34).

Також, 04.04.2023 Харківською митницею направлено позивачу третє повідомлення №401203, в якому зазначено, що у зв`язку з тим, що декларантом до митного оформлення подані не всі обов`язкові та/або додаткові документи, які передбачені ст.53 МКУ та/або контрактом, у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Ще раз повідомляємо, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено, в максимально наближений термін, складає: товар 1) 3,96 $/кг. Запропоновано відповісти на конкретне запитання: чи буде декларантом надано будь-які інші документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару або про відмову (неможливість) надання додаткових документів протягом терміну, визначеного ч.3 ст. 53 МКУ. Не отримавши відповідь на це питання митниця не має законодавчих підстав прийняти рішення щодо визначення митної вартості по МД №807200/2023/3671 (Т.2 а.с. 35 - 37, 39 - 40).

На дане повідомлення ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» надано відповідь листом від 04.04.2023 №04/04/23-9 щодо надання будь-яких інших документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару зазначивши, що ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» разом із митною декларацією вже подано усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. З огляду на те, що подані ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару. Всі необхідні та наявні у нього документи надано та вже знаходяться у відповідача, інші надаватися не будуть (Т.2 а.с. 38).

Харківською митницею відмовлено ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2023/000168/2 від 05.04.2023 року (Т.2 а.с. 41 - 42).

В рішенні про коригування митної вартості товарів в обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57, 58, 59-63. Митного кодексу України зазначено: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, зокрема (в наявності рішення про коригування митної вартості подібних товарів по даному підприємству, декларантом не була надана до митного оформлення декларація країни експорту, в митній декларації, наданій декларантом номер інвойсу вказаний без дати, відсутня цінова інформація щодо вартості товару. заявлено код товару який не співпадає з кодом товару який зазначено у МД, наданої до митного оформлення. Відповідно до п.3 контракту умови поставки постачальник зобов`язаний тільки, завантажити товар на борт судна в порту.., що свідчить про умови поставки FOB, тобто можливо не враховано морській фрахт: декларантом не надана будь яка цінова інформація щодо вартості товару (прайс-лист, калькуляція) від виробника товару: декларантом надано звіт оцінювача Звіту про оцінку майна № Б-03/04/23/05, Мета оцінки зазначено: визначення ринкової вартості майна, в якому в п.5.2.2 Розрахунок вартості, зазначено Вартість транспортування 5% від вартості на умовах поставки СPT Kharkiv, але при вартості 26405,83 $ - 5% складає 1320,29 дол. США. Тобто вартість фрахту з Китаю до Харкова не відповідає фрахту аналогічних поставок товарів, тобто можливо декларантом не включено всі складові інші складові до розрахунку митної вартості) не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ та відмовою декларанта надати додаткові документи щодо митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

В рішенні також зазначено, що джерелом інформації для даного рішення по товару - МД №UA807200/2023/3114 від 23.03.2023 коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості: товар № 1: 3,96 дол. США/кг. або разом = 47879,964 дол. США (Т.2 а.с. 41 - 42).

Також, на підставі вказаного вище рішення про коригування митної вартості товару, Харківською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000178 від 05.04.2023 року (Т.2 а.с. 43 - 44).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "АЛЛІН-ТРЕЙД" складена нова ІМ 40 ДЕ МД №23UA807200003751U9, відповідно до якої товари були випущені у вільний обіг та визначено ціну товару за другорядним (резервним) методом (Т.2 а.с. 45 - 46).

3. ЕМД №23UA807200004421U7 від 20.04.2023 року на товари, що надійшли на адресу ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» за зовнішньоекономічним контрактом з CHANGXING YUSEN TEXTILE CO.LTD № CYT20201002 від 02.10.2020 (Т1. а.с. 79 - 85).

1. Пакувальний лист (Packing list) б/н 24.02.2023

2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № CYT20230224 від 24.02.2023

3. Коносамент (Bill of lading) № 212892 від 03.03.2023

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 793907 від 11.04.2023

5. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № CYT20230224 від 24.02.2023

6. Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №23UA807200004096U5 від 20.04.2023

7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Б-18/04/23/06 від 18.04.2023

8. Розрахунок ціни (калькуляція) № CYT20230224 від 24.02.2023 (з перекладом)

9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № CYT20201002 від 02.10.2020

10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3/1 від 01.01.2022

11. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 29.09.2022

12. Договір про надання послуг митного брокера № 09/11-18 від 09.11.2018

13. Копія митної декларації країни відправлення № 23ROCT190000234825 від 11.04.2023

14. Видаткова накладна № CYT20230224 від 24.02.2023 (з перекладом)

15. Відвантажувальна специфікація № CYT20230224 від 24.02.2023 (з перекладом)

16. Лист №04/10-1 від 10.04.2023 ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД», що страхування вантажу не здійснювалося;

17. Лист №04/10-9 від 10.04.2023 ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД», що вантаж не підлягає ліцензуванню;

18. Лист № CYT20230224/1 від 24.02.2023 з інформацією від Постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

19. Лист № CYT20230224/2 від 24.02.2023 з інформацією від Постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

20. Лист №CYT20230224/3 від 24.02.2023 з інформацією від Постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

21. Лист №CYT20230224/4 від 24.02.2023 з інформацією від Постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

22. Лист № CYT20230224/5 від 24.02.2023 з інформацією від Постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

23. Прайс лист № 230102 від 02.01.2023 (з перекладом);

24. Фото від 14.04.2023;

25. Якісний опис № CYT20230224 від 24.02.2023 (з перекладом).

Митну вартість було заявлено за першим методом (ціною договору).

У відзиві на позов представник митного органу зазначив, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, визначеної в ЕМД №UA807200/2023/004421 (23UA807200004421U7) від 20.04.2023, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодами:

- 103-1 (Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби): товар(и) Товар(и) № 3,4,5;

- 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів). По товарах можливе заниження митної вартості товару.

У зв`язку з чим, 21.04.2023 управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту повідомлення № 403039, в якому зазначалося, що в зв`язку з надходженням до ВКМВ УМП, КМВ та МТРЗЕД запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товарів № 1-8 в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР .… що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп. Запропоновано декларанту або уповноваженій ним особі за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Розмір файлу не може перевищувати 500 кб! (Т.1 а.с. 173).

Отримавши повідомлення митного органу, 21.04.2023 позивачем надіслано до митного органу ряд листів - відповідей (Т.1 а.с. 175).

У відповіді № 21/04/23-1 від 21.04.2023, щодо надання додаткових документів, а саме договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано наступне. У відношенні товару відвантаженого по інвойсу №CYT20230224 від 24.02.2023 договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладалися. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» вказаних документів не вимагається.

У відповіді № 21/04/23-2 від 21.04.2023, щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано наступне. За контрактом №CYT20201002 від 02.10.2020 не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що додатково підтверджується листом постачальника №CYT20230224/3 від 24.02.2023, який вже знаходиться у відповідача.

У відповіді № 21/04/23-3 від 21.04.2023, щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано наступне. Пунктом 3 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), та лише у випадку наявності такого документа. У відношенні товару відвантаженого по інвойсу № CYT20230224 від 24.02.2023 року посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом постачальника №CYT20230224/4 від 24.02.2023 року. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.

У відповіді № 21/04/23-4 від 21.04.2023, щодо надання виписки з бухгалтерської документації, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано наступне. Пунктом 4 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як виписку з бухгалтерської документації, та лише у наявності такого документа. В свою чергу, ст. 5 контракту № CYT20201002 від 02.10.2020 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата за товар відбувається, як правило, на умовах відстрочення платежу три місяці з моменту поставки (митного очищення). Стовідсоткова попередня оплата можлива, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №CYT20230224 від 24.02.2023 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовились, що оплата за товар відбувається на умовах відстрочення платежу три місяці з моменту поставки (митного очищення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст.53 МК України надання ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

У відповіді № 21/04/23-5 від 21.04.2023, щодо ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано, що ліцензійний та авторський договір покупця не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» таких договорів не вимагається.

У відповіді № 21/04/23-6 від 21.04.2023 щодо надання каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» вказано, що прайс-лист № 230102 від 02.01.2023 ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» вже подано разом з митною декларацією №23UA807200004421U7 та вже знаходиться у відповідача.

У відповіді № 21/04/23-7 від 21.04.2023, щодо копії митної декларації країни відправлення, ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" вказано наступне. Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як копію митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документа. Позивачем зазначено, що декларацію №23ROST190000234825 від 11.04.2023 подано разом із митною декларацією №23UA807200004421U7 та вже знаходиться у відповідача. Окрім того зауважено, що 01.01.1988 було прийнято Конвенцію про спрощення формальностей у торгівлі товарами, до якої приєдналася також держава Україна. Ця Конвенція встановлює інструменти для спрощення формальностей у торгівлі між Європейським економічним співтовариством та країн ЄАВТ, зокрема, шляхом запровадження єдиного адміністративного документа (ЄАД), який необхідно використовувати для будь-якої процедури імпорту чи експорту, а також для процедури спільного транзиту, застосованого у торгівлі між Договірними сторонами незалежно від виду та походження товарів (ст. 1 Конвенції). Тобто Конвенцією від 01.01.1998 спрощено формальності у торгівлі товарами між країнами- учасницями Конвенції і третіми країнами шляхом укладення ЄАД за уніфікованою формою, переклад якої не вимагається. Окрім того проведення верифікації експортної митної декларації не передбачено положеннями чинного МК України або інших законів, а передбачене лише листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп. Однак, зазначений лист адресований начальникам регіональних митниць, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, носить суто інформаційний характер та передбачений лише для митних органів, і не містить жодного правового обов`язку для ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД».

Харківською митницею відмовлено ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2023/000212/2 від 21.04.2023 року (Т.1 а.с. 183 - 186).

В рішенні про коригування митної вартості товарів в обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57, 58, 59-63. Митного кодексу України зазначено: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, зокрема (в наявності рішення про коригування митної вартості подібних товарів по даному підприємству, декларантом не була надана до митного оформлення декларація країни експорту, відсутня цінова інформація щодо вартості товару. Відповідно до п.3 контракту умови поставки постачальник зобов`язаний тільки, завантажити товар на борт судна в порту.., що свідчить про умови поставки FOB, тобто можливо не враховано морській фрахт: декларантом не надана будь-яка цінова інформація щодо вартості товару (прайс-лист, калькуляція) від виробника товару, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ та відмовою декларанта надати додаткові документи щодо митної вартості.; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного рішення по товару: МД №UA504080/2023/1605 від 11.04.2023, №UA408020/2023/11500 від 15.02.2023, №UA100320/2023/6567 від 27.03.2023, №UA500420/2023/1018 від 27.02.2023, №UA100340/2023/310921 від 10.02.2023, №UA100160/2023/232792 від 28.03.2023, №UA100230/2023/1585 від 24.01.2023, №UA100060/2023/406442 від 24.03.2023. При прийнятті даного рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476.

В рішенні також зазначено, що коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості: т. № 1, 2: 3,96 дол. США/кг, т.3:1,70 дол. США/кг, т.4:1,91 дол. США/кг, т.5:2,29 дол. США/кг, т.6:6,95 дол. США/кг, т.7:3,01 дол. США/кг, т.8:3,02 дол. США/кг. (Т.1 а.с. 183 - 186).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "АЛЛІН-ТРЕЙД" складена нова ІМ 40 ДЕ МД №23UA807200004478U3, відповідно до якої товари були випущені у вільний обіг та визначено ціну товару за другорядним (резервним) методом (Т.1 а.с. 190 - 195).

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті електронних митних декларацій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

В постанові від 05.05.2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховний суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що перед прийняттям оскаржуваних рішень, після отримання ЕМД, поданих ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" до митного органу, управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту ряд повідомлень щодо надання пояснень та додаткової інформації у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів.

Листами ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД", в яких викладено додаткові пояснення, повідомлено Харківську митницю, що підприємством були направлені до митного органу усі можливі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару по вказаним вище ЕМД. Інші документи, які знаходяться у митного органу, надаватися не будуть.

Суд звертає увагу, що надання позивачем додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Суд звертає увагу, що митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 року у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Відтак, відповідачем було отримання позивачем вичерпної інформації щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у декларації вартістю.

Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, у відповідях на повідомлення митного органу підприємство-декларант зазначав, що усі необхідні та наявні у ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" документи надано та знаходяться у митного органу, інші документи надаватися не будуть.

Митним органом винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000162/2 від 28.03.2023, № UA807000/2023/000168/2 від 05.04.2023 та № UA807000/2023/000212/2 від 21.04.2023, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000162 від 28.03.2023, №UA807200/2023/000178 від 05.04.2023, а також №UA807200/2023/000204 від 21.04.2023.

Суд звертає увагу, що за змістом вказаних вище електронних митних декларацій ЕМД №23UA807200003263U5 від 27.03.2023 року, ЕМД №23UA807200003671U0 від 04.04.2023 року та ЕМД №23UA807200004421U7 від 20.04.2023 року, які подавалися декларантом, розмитнення здійснювалося по аналогічному товару (трикотажне полотно, текстильний матеріал), по аналогічній країні виробництва, в рамках одного контракту № CYT20201002 від 02.10.2020 року (строк дії контракту продовжено до 31.12.2023 року).

Водночас, підстави для винесення оскаржуваних вище рішень та коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, дублюються.

В спірному рішенні про коригування митної вартості товару №UA807200/2023/000162/2 від 28.03.2023 року (Т.2 а.с. 144 - 146), зокрема, зазначено, що документи подані декларантом, містять розбіжності та/або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В митній декларації Т1 заявлено код товару який не співпадає з кодом товару який зазначено у МД, не надана цінова інформація щодо вартості товару (прайс-лист) від виробника товару, рахунок щодо транспортних витрат, договір перевезення, тобто не додані всі складові до розрахунку митної вартості: відомості, зазначені у INVOICE №CYT20230130, який надано до митного оформлення зазначено SUS та Total 27369,30 не зрозуміло в якої валюти виставлено рахунок.

Судом встановлено, що вартість товару (дол. США) вказана у прайс-листі №221226 від 26.12.2022 року (Т.2 а.с. 97 - 98). Загальна вартість товару складає 27369,30 дол. США, яка і відображена в інвойсі № CYT20230130 від 30.01.2023 та в ЕМД № 23UA807200003263U5 від 27.03.2023 року (Т.2 а.с. 53 - 54).

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсу № CYT20230130 від 30.01.2023, вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, що підтверджується листом Постачальника №CYT20230130/1 від 30.01.2023 (Т.2 а.с. 88).

Як свідчать матеріали справи, разом з ЕМД №23UA807200003263U5 від 27.03.2023 року декларантом до митного органу надавався ряд документів, що не заперечувалося та підтверджено відповідачем у відзиві на позов, зокрема, листи з інформацією від ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД», якими повідомлено митні органи, що страхування вантажу, який був направлений ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» Постачальником згідно інвойсу № CYT20230130 від 30.01.2023, не здійснювалося (листи № 03/16-1 від 16.03.2023, № CYT20230130/2 від 30.01.2023), товар не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту (лист № 03/16-2 від 16.03.2023), вартість перевезення товару, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (лист № CYT20230130/1 від 30.01.2023), по відношенню до контракту №CYT20201002 від 02.10.2020 року ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (лист №CYT20230130/3 від 30.01.2023), у відношенні відвантаженого товару по інвойсу №CYT20230130 від 30.01.2023 посередницькі послуги не залучалися (лист № CYT20230130/4 від 30.01.2023), ліцензування відвантаженого по інвойсу №CYT20230130 від 30.01.2023 товару не передбачено (лист № CYT20230130/5 від 30.01.2023) (Т.2 а.с. 85 - 96).

Отже, твердження митного органу стосовно того, що надані позивачем (декларантом) разом з ЕМД № 23UA807200003263U5 від 27.03.2023 року не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є спростованими та не знайшли свого підтвердження. Доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, митним органом до суду не надано.

Суд звертає увагу, що у всіх спірних рішеннях митним органом зазначено про непідтвердження митної вартості товару, визначеної в поданих ЕМД. Проте, такі висновки спростовуються матеріалами справи, якими підтверджено, що разом з ЕМД №23UA807200003263U5 від 27.03.2023 року, ЕМД №23UA807200003671U0 від 04.04.2023 року та ЕМД №23UA807200004421U7 від 20.04.2023 року декларантом надавався ряд документів на підтвердження митної вартості товару, визначеної за першим методом. При цьому, у відзиві на позов представник митного органу також підтвердив надання позивачем ряду документів разом з ЕМД, копії яких також містяться в матеріалах справи.

В спірному рішенні №UA807200/2023/000162/2 від 28.03.2023 року також зазначено, зокрема, що: "в митній декларації Т1 заявлено код товару який не співпадає з кодом товару який зазначено у МД". При цьому, митним органом не зазначено жодних конкретних зауважень щодо коду товару, а лише абстрактно зазначено про те що « в митній декларації Т1 заявлено код товару який не співпадає з кодом товару який зазначено у МД». Не зазначено, який саме код товару з експортної декларації не відповідає коду товару зазначеному у митній декларації та яким чином це впливає саме на митну вартість задекларованого товару.

З приводу тверджень митного органу у спірному рішенні №UA807200/2023/000162/2 від 28.03.2023 року, що відомості, зазначені у інвойсі №CYT20230130, який надано до митного оформлення зазначено SUS та Total 27369,30, не зрозуміло в якій валюті виставлено рахунок, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 2 статті 4 Контракту від 02.10.2020, Ціна за одиницю товару узгоджується та встановлюється в рахунку - фактурі на кожну окрему партію товару до даного контракту. Загальна сума контракту визначається загальною сумою товару, постачаємого за контрактом. Валютою контракту та платежів є долар США (Т.1 а.с. 124).

В стовбці 6 інвойсу № CYT20230130 від 30.01.2023 визначено валюту «$US», що відповідно означає долар США (Т.2 а.с. 53).

Отже, твердження відповідача про незрозумілість валюти інвойсу, поданого до митної декларації № 23UA807200003263U5, є явно необґрунтованим та спростованим фактичними обставинами справи та наданими позивачем документами.

В спірному рішенні про коригування митної вартості товару № UA807000/2023/000168/2 від 05.04.2023 року (Т.2 а.с. 41 - 42), зокрема зазначено, що декларантом надано звіт оцінювача Звіт про оцінку майна № Б-03/04/23/05, Мета оцінки зазначено: визначення ринкової вартості майна, в якому в п.5.2.2 Розрахунок вартості, зазначено "Вартість транспортування 5% від вартості на умовах поставки СPT Kharkiv", але при вартості 26405,83 $ - 5% складає 1320,29 дол. США. Тобто, вартість фрахту з Китаю до Харкова не відповідає фрахту аналогічних поставок товарів, тобто можливо декларантом не включено всі складові інші складові до розрахунку митної вартості.

Судом встановлено, що декларантом на підтвердження митної вартості товару додатково до основних документів подано Звіт про оцінку майна № Б-03/04/23/05 від 03.04.2023. Мета оцінки: визначення ринкової вартості майна, що ввозиться на територію України (Т.1 а.с. 201 - 222).

Відповідно до п. 5.2.2. "Розрахунок вартості" Звіту про оцінку майна Б-03/04/23/05 від 03.04.2023 оцінювачем зроблено розрахунок вартості товару за одним із підходів за порівняльним підходом на підставі цінових пропозицій до продажу подібного майна. Оцінювачем отримані підтверджені цінові пропозиції до продажу подібного майна та зроблено висновок щодо ринкової вартості товарів розрахованої за порівняльним підходом, а саме: вартість об`єкту Fabric становить 1,38 дол. США/од., що зазначено в графі "ринкова вартість на умовах СРТ".

Згідно інвойсу № CYT20230209 від 09.02.2023 року Покупцю продається товар: «Fabric». Вартість товару «Fabric» за метр становить 1,39 USD, тобто дол. США (Т.1 а.с. 199).

Зважаючи на що, вартість товару «Fabric» знаходиться в межах ринкової вартості подібного майна відповідно до п. 5.2.2, визначеною за порівняльним підходом, та повністю відповідає ринковій вартості, визначеній Звіту про оцінку майна № Б-03/04/23/05 від 03.04.2023, вартість одиниці товару, в який включено витрати на транспортування на умовах CPT Kharkiv, відповідає ринковій вартості майна, а Звіт про оцінку майна № Б-03/04/23/05 від 03.04.2023 додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товару декларантом.

Отже, твердження митного органу в цій частині також є безпідставними та спростованими матеріалами справи.

Стосовно тверджень митного органу в спірних рішеннях про умови поставки FOB, суд зазначає наступне.

Згідно ст.3 "Умови поставки" Контракту № CYT20201002 від 02.10.2020, поставка товару за цим контрактом здійснюється з повною відповідністю з «ІНКОТЕРМС-2010». Умови поставки визначаються та узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються у рахунку - фактурі (Т.1 а.с. 124).

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС-2010, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.

Разом з митними деклараціями до митного органу надавалися рахунки - фактури (інвойси) (Commercial invoice) № CYT20230130 від 30.01.2023, (Commercial invoice) № CYT20230209 від 09.02.2023 та (Commercial invoice) № CYT20230224 від 24.02.2023, в яких умовою поставки визначено - зазначено «Terms of delivery: CPT Kharkiv, Ukraine».

Крім того, всі витрати вказано у калькуляціях собівартості CHANGXING YUSEN TEXTILE CO., LTD № CYT20230130 від 30.01.2023, № CYT20230209 від 09.02.2023 та №CYT20230224 від 24.02.2023, в тому числі і доставка, які також надавалися до митного органу та містяться в матеріалах справи.

Так, в постанові ВС від 17.01.2023 року у справі № 0440/5532/18 Верховний Суд дійшов висновку, що якщо поставка імпортованих платником товарів охоплює вартість завантаження та навантаження товару у постачальника і вартість пакування та маркування, то сторони контракту мають право встановити, що вартість упаковки та маркування входить до вартості товару, якщо інше не обумовлено в специфікаціях. Згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту така ціна товару включає вартість пакування, у зв`язку з чим, згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, під час визначення митної вартості ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар.

Таким чином, твердження митного органу, що поставка товару здійснювалася на умовах FOB, є помилковими, як і твердження про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості, а саме фрахту, є явно необґрунтованим та спростованим, адже вартість перевезення, логістика, вантажно - розвантажувальні роботи вже включені в ціну товару на умовах поставки CPT, на підтвердження чого надавалися листи "АЛЛІН-ТРЕЙД" та про що було повідомлено митний орган відповідями на його повідомлення стосовно надання додаткових пояснень та документів.

Крім того, у всіх трьох спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000162/2 від 28.03.2023, №UA807000/2023/000168/2 від 05.04.2023 та №UA807000/2023/000212/2 від 21.04.2023 також зазначено, що декларантом не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Стосовно тверджень митного органу в оскаржуваних рішеннях, що позивачем не надано митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.57 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства країни.

Зважаючи на що, твердження представника відповідача в цій частині є необґрунтованими та не беруться судом до уваги, оскільки, як вже зазначалося,

Суд звертає увагу, що оскільки копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, у митного органу відсутня необхідність порівнювати номер коносаменту, що вказаний в митній декларації країни відправлення, з номером коносаменту, поданого до митного оформлення та таке порівняння не може впливати на визначення митної вартості товару.

При цьому, як свідчать матеріали справи, на підтвердження факту здійснення експортування товарів разом з електронними митними деклараціями позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення № MRN23PL322080NS5SC2E7 від 20.03.2023, №MRN23PL322080NS5T1KJ3 від 29.03.2023, а також № 23ROCT190000234825 від 11.04.2023, про що повідомлявся митний орган листами на повідомлення.

Проте, митним органом дана обставина взагалі не була взята до уваги ані під час ознайомлення з додатками до ЕМД, ані під час ознайомлення з відповідями позивача на повідомлення митниці про надання додаткових пояснень та документів, ані на момент прийняття спірних рішень та формування карток відмов.

Стосовно тверджень митного органу, викладеного в повідомленнях від 27.03.2023, 28.03.2023 року, від 04.04.2023 та від 21.04.2023 про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, щодо обов`язку декларанта надання копії митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації, суд зазначає, що згідно з листом Державної митної служби України від 08.10.2010 р. № 11/2-10.16/11627-ЕП, адресованим Начальникам регіональних митниць (крім Регіональної інформаційної митниці), на який у повідомленнях, вказаних вище, посилається митний орган при витребуванні додаткових документів, начальникам митниць, з метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Відтак, вимога митниці про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.

Разом з цим, відповідачем в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару та в повідомленнях про надання додаткових документів не зазначено обґрунтування необхідності здійснення декларантом верифікації декларації країни відправлення, враховуючи, що в силу положень вказаного листа Державної митної служби України, на який посилається сам відповідач, верифікована експортна митна декларація використовується митними органами виключно як додаткова довідкова інформація.

Щодо надання цінової інформації щодо вартості товару (прайс-лист, калькуляція) від виробника товару, про що також зазначено в спірних рішеннях, суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено, що разом з електронними митними деклараціями позивачем надавалися прайс-листи та розрахунки ціни (калькуляції), що також підтверджено представником відповідача у відзиві на позов.

Крім того, факт надання митному органу прайс-листів також підтверджено інформацією, викладеною позивачем в листах на повідомлення митного органу про надання додаткових пояснень та документів. Проте, з невідомих причин дана обставина не була взята до уваги митними органом.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару митний орган також зазначив, що при визначенні (збільшенні) митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься у ціновій базі ЄАІС Держмитслужби України про товари, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений до митного оформлення час.

Тобто, основною підставою для коригування показників митної вартості товарів, зазначених в митних деклараціях, поданих позивачем, став аналіз цінової інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України.

Суд звертає увагу, що наявність у митного органу інформації щодо митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в ЄАІС Держмитслужби України згідно вказаних в рішеннях не свідчить та не може свідчити про факт навмисного заниження вартості товару.

При цьому, посилання у рішеннях лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування Відповідачем можливості визначення митної вартості за резервним методом.

У рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Поряд із тим, текст спірних рішень про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Своєю чергою, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту, за висновком суду першої інстанції, не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій як на джерела цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.01.2022 року у справі №520/11061/2020.

Таким чином, використані позивачем відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні та/або всі складові митної вартості, необхідні для її обчислення, присутні, а інформація в ЄАІС не свідчить та не може свідчити про заниження митної вартості товарів позивачем, що є підставою для відхилення аргументів Відповідача і в цій частині

Суд також не приймає до уваги посилання представника митного органу у відзиві на позов на те, що "під час здійснення митного контролю спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товару, оскільки таке посилання міститься лише у запитах на надання додаткових документів та у відзиві на адміністративний позов, при цьому цього не було покладено в основу спірних рішень.

Крім того, суд зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а.

Крім того, в постанові від 09.02.2022 року у справі № 520/12621/2020 Верховний Суд дійшов висновку, що сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таким чином, твердження відповідача щодо непідтвердження декларантом документально відомостей, зазначених в митній декларації, не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, митним органом не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого підприємством товару

В свою чергу, судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем були подані всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів, а також про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Проте, відповідачем не визначено встановлених під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товару.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 року у справі № 804/1755/17.

Відповідно, застосування митним органом другорядних методів - за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервного методу визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості суд також визнає необґрунтованим.

Таким чином, надані позивачем до суду так і відповідачу, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документи на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв`язку з чим оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000162/2 від 28.03.2023, № UA807000/2023/000168/2 від 05.04.2023 та № UA807000/2023/000212/2 від 21.04.2023 необґрунтовані та підлягають скасуванню в судовому порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що подання до митного оформлення нових митних декларацій жодним чином не перешкоджає, не відміняє та не виключає права позивача на оскарження в судовому порядку рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті ЕМД, прийнятих за первинно поданими митними деклараціями, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 18.05.2022 року у справі № 520/3246/2020, від 03.11.2022 року у справі №П/811/1614/16.

Щодо позовної вимоги про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000162 від 28.03.2023, №UA807200/2023/000178 від 05.04.2023 та №UA807200/2023/000204 від 21.04.2023, суд зазначає наступне.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Харківською митницею карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000162 від 28.03.2023, №UA807200/2023/000178 від 05.04.2023 та №UA807200/2023/000204 від 21.04.2023.

Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики (постанова Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі № 809/506/17 ).

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі v. Finlandвід 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spainвід 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАСФЕРА.

Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

З приводу клопотання про відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу при розгляді даної справи, які складають 40 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі № 820/4263/17.

Також, згідно ч.2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 лютого 2022 року у справі №280/569/21, що враховується судом при вирішенні питання відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Судом встановлено, що між АБ "Бідної Оксани Іванівни" (Бюро) в особі керуючого бюро Бідної О.І. та ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" (Клієнт) (Т.1 а.с. 74 - 76) укладено договір про надання правової допомоги від 01.06.2023 року, за умовами якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу.

Згідно п.3.1 розділу 3 договору, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді у фіксованому розмірі.

Додатковою угодою №2 від 01.06.2023 року (Т.1 а.с. 78) визначено, що розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги складає 50 000,000 грн., який клієнт сплачує до кінця червня 2023 року.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Представник відповідача у відзиві на позов заперечував щодо відшкодування за його рахунок суми понесених витрат на правничу допомогу та просив суд зменшити суму до відшкодування, оскільки сума 50 000,00 грн. є надмірною.

В постановах від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 та від 18 серпня 2022 року по справі № 340/323/21 Верховний Суд, надаючи оцінку відсутності детального опису робіт на виконання положень частини 4 статті 134 КАС України, звернув увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена для визначення розміру витрат, в той час як в межах справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Також, Верховний Суд в постанові від 03 березня 2021 року у справі №640/18964/17 зазначив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 134 КАС України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 19.07.2021 року по справі № 910/16803/19, яка враховується судом при вирішенні в рамках даної справи питання щодо відшкодуванню позивачу витрат на оплату послуг адвоката.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

В постанові від 16.03.2020 року по справі №1.380.2019.001962 Верховний Суд зазначив, що сума, яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, є ціною позову.

Враховуючи скасування оскаржуваних рішень Харківської митниці №UA807000/2023/000162/2 від 28.03.2023, №UA807000/2023/000168/2 від 05.04.2023 та №UA807000/2023/000212/2 від 21.04.2023, якими відкориговано митну вартість товару в бік збільшення на загальну суму 1 180 620,37 грн., суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн., що складає менше 10% від ціни позову.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "АЛЛІН-ТРЕЙД" (Січеславська Набережна, буд. 29-А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42415294) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Харківської митниці № UA807000/2023/000162/2 від 28.03.2023, № UA807000/2023/000168/2 від 05.04.2023 та № UA807000/2023/000212/2 від 21.04.2023.

Визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці №UA807200/2023/000162 від 28.03.2023, №UA807200/2023/000178 від 05.04.2023 та №UA807200/2023/000204 від 21.04.2023.

Стягнути на користь Приватного підприємства "АЛЛІН-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42415294) судові витрати в розмірі 25761 (дев`ятнадцять тисяч сто двадцять три) грн. 31 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626) на користь Приватного підприємства "АЛЛІН-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42415294) 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат на правничу (правову) допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.


Суд	Харківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	01.09.2023
Оприлюднено	04.09.2023
Номер документу	113172936
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Шевченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 01.09.2023 по справі 520/14215/23ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/14215/23

Рішення від 01.09.2023

Рішення
від 01.09.2023 по справі 520/14215/23
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД