Ухвала

від 31.08.2023 по справі 756/14399/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №756/14399/20 Головуючий у 1 інстанції: Диба О.В.

провадження №22-ц/824/13702/2023 Головуючий суддя: Олійник В.І.

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

31 серпня 2022 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Олійника В.І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелнет»</a> на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелнет»</a>, третя особа: ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13 червня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач ТОВ «Шелнет» 02 серпня 2023 року здав на пошту апеляційну скаргу, яку адресував Київському апеляційному суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року вказану цивільну справу витребувано з Оболонського районного суду міста Києва, яка надійшла 22 серпня 2023 року.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 5, 6, 8 ч. 2 та п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, а саме: в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; не додано копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, а саме: до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви слід було сплатити судовий збір у розмірі 10 510 грн.

Відповідно до п. 6 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Виходячи з наведеного, за подання даної апеляційної скарги необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 15 765 грн.

Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором за такими реквізитами: рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783‚ банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Документи, що підтверджують сплату судових витрат подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.

Також, апеляційну скаргу було подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, а апелянт не порушує питання про його поновлення.

Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як убачається з матеріалів справи, рішення Оболонського районного суду міста Києва ухвалено 13 червня 2023 року, дата складання повного тексту - 23 червня 2023 року.

Апеляційну скаргу відповідач ТОВ «Шелнет» здав на пошту 02 серпня 2023 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення та не порушує питання про його поновлення.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та забезпечення принципу правової визначеності.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. (п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).

ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому її слід залишити без руху для усунення вказаних недоліків, а саме: надати апеляційну скаргу, в якій зазначити в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; до апеляційної скарги додати копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Також апелянту слід надати документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням поважності причин його пропуску.

Оскільки апеляційна скарга не відповідає ст. 356 ЦПК України, то вона не може бути призначена до розгляду в суді апеляційної інстанції і підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелнет»</a> на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 червня 2023 року без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, в іншому випадку апелянту буде відмовлено у відкритті провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду В.І. Олійник