Постанова

від 30.08.2023 по справі 240/37150/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/37150/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа В.А.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

30 серпня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мокрак С.А.,

представника відповідача: Шевчук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Полісся" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Полісся" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області № 2943834/37520440 від 04.08.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Автолюкс Полісся» від 01.07.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкову накладну складену ТОВ «Автолюкс Полісся» від 01.07.2021 №1;

- стягнути з відповідача сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу в сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 12.09.2022 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доводи відповідача про ненадання позивачем необхідних первинних документів спростовуються, адже позивач надав документи, яких на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що причиною відмови в реєстрації податкової накладної №1 від 01.07.2021 стало ненадання повного пакету документів, а саме відсутній пакет документів на реалізацію товаро-матеріальних цінностей, який підтверджує інформацію викладену в ПН. Згідно ПН № 1 від 01.07.2021 ТОВ «Автолюкс Полісся» (код згідно з ЄДРПОУ 37520440) було реалізовано автозапчастини на TOB «ОНВІ». Позивачем надано документи на підтвердження походження товару, проте на реалізацію відсутні документи. Вважає, що враховуючи відсутність деталізації наданих послуг відсутні підстави для стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у загальному розмірі 4500,00 грн.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з положеннями ч. 3ст. 308 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника сторони, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автолюкс Полісся» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, дата запису:21.01.2011, номер запису: 13051020000008313. Основний вид діяльності 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

01.07.2014 між ТОВ «Автолюкс Полісся» (Продавець) та ТОВ «ОНВІ» (Покупець) було укладено договір купівлі продажу № 26/07 відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити автозапчастини (далі - товар) у відповідності до умов даного Договору.

29.03.2013 між ПП «Оригінал Авто» (Постачальник) та ТОВ «Автолюкс Полісся» (Покупець) укладено договір поставки № №6-04, відповідно до якого Постачальник за заявками (замовленнями) Покупця, поставляє та передає у власність Покупцеві товари, а Покупець зобов`язується приймати цей товари та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України позивачем складено в електронній формі та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, податкову накладну: №1 від 01.07.2021.

Відповідно до квитанції від 29.07.2021 реєстрацію податкової накладної №1 від 01.07.2021 було зупинено.

Позивачем на розгляд Комісії ГУ ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подано пояснення та пакет копій документів до податкової накладної № 1 від 01.07.2021.

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Житомирській області № 2943834/37520440 від 04.08.2021 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з не наданням платником податку копій документів:договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Позивачем подано до ДПС України скаргу, за результатами розгляду якої прийнято рішення №37233/37520440/2 від 18.08.2021 про залишення скарги без задоволення, рішення регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (ПК України).

Пунктами 201.1, 201.4 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.201.10 ст.201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: 1. договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; 2. договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; 3. первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки -фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; 4. розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; 5. документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем на вимогу контролюючого органу направлено повідомлення з поясненнями та копіями документів щодо поданих на реєстрацію накладних/розрахунків коригування реєстрацію якої зупинено, зокрема:

- повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1 від 29.07.2021;

- товарно-транспортна накладна №D11819 від 22.08.2016;

- рахунок до сплати № ХВ-5206979 від 13.12.2020;

- видаткова накладна № ХВ 2683 30.09.2020;

- рахунок до сплати № ХВ-4284628 від 21.10.2020;

- видаткова накладна № ХВ 35511 15.12.2020;

- видаткова накладна № ХВ -29307 19 11.10.2020;

- видаткова накладна № ХВ-29307 19 11.10.2020;

- договір оренди будівлі від 01.02.2019 з ФОП ОСОБА_1 ;

- штатний розпис з 01.01.2021;

- договір поставки № 6-04 від 29.03.2013 з ПП Оригінал Авто;

- податкова накладна № 847 від 30.06.2016;

- податкова накладна № 596 від 22.08.2016;

- договір купівлі-продажу від 01.01.2019 з ФОП ОСОБА_2 ;

- прибуткова накладна № ПН-0000065 від 08.08.2019;

- прибуткова накладна № ПН-0000051 від 01.07.2019;

- договір поставки товару № 013316-14 від 07.02.2014 з ТОВ Торгово- промислова компанія Омега Автопоставка;

- видаткова накладна № ХВ -1385 03.07.2019;

- товарно-транспортна накладна № ХВ 1142486 від 03.07.2019;

- видаткова накладна № ХВ -18212 86 23.08.2019;

- прибуткова накладна № ПН-0000028 від 11.04.2019;

- прибуткова накладна № ПН-0000038 від 20.05.2019;

- прибуткова накладна № ПН-0000037 від 10.05.2019;

- прибуткова накладна № ПН-0000083 від 08.10.2019;

- прибуткова накладна № ПН-0000090 від 09.10.2019;

- прибуткова накладна № ПН-0000005 від 25.01.2019;

- рахунок фактура № СФ -0001460 від 26.12.2019;

- видаткова накладна № PH-001433 26.12.2019;

- рахунок до сплати № ХВ-3601308 від 11.09.2020;

- видаткова накладна № ХВ -2488 639 14.09.2020;

- товарно-транспортна накладна № ХВ 1944737 від 14.09.2020;

- рахунок до сплати №ХВ-3900172 від 29.09.2020;

- платіжні доручення від 30.08.2016, 13.08.2019, 07.06.2019, 26.09.2019, 05.11.2019, 07.06.2019, 22.01.2020, 11.02.2019, 20.03.2020, 19.08.2020, 15.01.2016, 25.07.2019, 19.09.2019, 11.09.2020, 14.12.2020, 21.10.2020, 29.09.2020..

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на спростування того, що відповідачем була надана оцінка поданим позивачем поясненням та документам при прийнятті оскаржуваних рішень.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних на відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3213, 3506, 4013, 6211, 8204, 8425, 8539, 8708 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсяги його постачання, оскільки подання такої таблиці є правом платника податків, при цьому, у вказаній квитанції не визначено, коли позивачем була подана відповідна таблиця даних платника податку на додану вартість, коли вона була врахована або неврахована податковим органом та взагалі не вказано щодо якої таблиці даних податковим органом здійснювалось співставлення даних з даними поданої на реєстрацію податкової накладної.

Отже, матеріалами справи доводи відповідача про ненадання позивачем необхідних первинних документів спростовуються, адже позивач надав документи, яких на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

При цьому, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

З матеріалів справи встановлено, що у рішенні ГУ ДПС у Житомирській області зазначено про ненадання платником податку: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність , паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Додаткова інформація: платником подано не повний пакет документів, а саме: відсутні договори, первинні документи, сертифікати відповідності та розрахункові документи з покупцем.

При цьому, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117.

Зокрема, форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, на порушення наведених вимог законодавства оскаржуване рішення ГУ ДПС у Житомирській області містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення, і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містить.

В свою чергу, ГУ ДПС у Житомирській області у графі "додаткова інформація" рішення №2943834/37520440 від 04.08.2021 було зазначено: «відсутні договори, первинні документи, сертифікати відповідності та розрахункові документи з покупцем» - що у свою чергу є опосередкованими первинними документами, щодо податкової накладної від 01.07.2021, неподання яких не спростовує правомірність реєстрації спірної податкової накладної з урахуванням подання інших первинних документів, безпосередньо підтверджуючих факт господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

Крім того, суд першої інстанції наголосив, що документи, які не надано, в спірному рішенні не підкреслені, як того вимагає форма додатку до п. 10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Разом з тим, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

При цьому, усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також слід зазначити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, тому, оскаржуване рішення є протиправним та підлягало скасуванню.

Колегія суддів вважає, що про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку щодо задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у загальному розмірі 4500,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частин 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №922/2604/20.

У постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом позивача Товянською І.О.. у даній справі надані копії: - договору -доручення від 26.10.2021 №19/2021 про надання правничої допомоги, акту прийму-здачі виконаних робіт (послуг) від 10.11.2021 відповідно до якого розмір сплачених позивачем витрат становить 4500,00 грн, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №606, посвідчення адвоката №187.

При цьому встановлено, що акт прийму-здачі виконаних робіт (послуг) від 10.11.2021 (а.с.15) містить детальний опис наданих послуг та інформацію про сплату по договору за надані послуги, що спростовує доводи апеляційної скарги щодо відсутності деталізації наданих послуг.

Таким чином, суд першої інстанції, оцінивши надані докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у загальному розмірі 4500,00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 01 вересня 2023 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.