Постанова

від 01.09.2023 по справі 904/3594/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2023 року м. Дніпро Справа № 904/3594/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Березкіна О.В.(доповідача),

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Екко-Пак"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 року у справі №904/3594/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт-Полімер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Екко-Пак"

про стягнення заборгованості за договором поставки № ПП-070920 від 07.09.2020 у загальному розмірі 104 702, 41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ-ПОЛІМЕР" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "ЕККО-ПАК" із позовом про стягнення заборгованості за договором поставки № ПП-070920 від 07.09.2020 у загальному розмірі 104 702,41 грн., яка складається з наступних сум: основна заборгованість у сумі 67 500,00 грн., пеня у сумі 19 864,92 грн., 3% річних у сумі 1 835,96 грн. та інфляційні втрати у сумі 15 501,53 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі №904/3594/22 позов задоволено.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "ЕККО-ПАК" (52510, Дніпропетровська область, Синельниковський район, с. Дерезувате, вул. Жовтнева, буд. 11А; код ЄДРПОУ 31467848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ-ПОЛІМЕР" (61157, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 99, корп. 4; код ЄДРПОУ 42927560) основну заборгованість у сумі 67 500,00 грн., пеню у сумі 19 864,92 грн., 3% річних у сумі 1 835,96 грн., інфляційні втрати у сумі 15 501,53 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 481,00 грн., а також витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Екко-Пак", в якій просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3594/22 від 01.05.2023 року та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт-Полімер", а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Екко-Пак" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт-Полімер":

- 61 000,00 грн. (шістдесят одна тисяча грн. 00 коп.) - основна заборгованість за видатковою накладною від 24.12.2021 № 287;

- 7 338,57 грн. - пеня, що нарахована за період з 08.01.2022 по 07.07.2022;

- 13 170,00 грн. - інфляційні втрати, які нараховані за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року;

- 1 732,35 грн. - 3% річних, що нараховані з 08.01.2022 по 11.10.2022;

- 2000,00 грн. - витрат на правову допомогу.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не надання оцінки доказам у справі, судом була неповно перевірена допустимість ї достатність наданих доказів, не повно з`ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Апелянт посилається на те, що відповідно до рішення судом було стягнуто з Відповідача на користь Позивача основну заборгованість у розмірі 67 500,00 грн. за поставлений товар відповідно до Видаткової накладної від 24.12.2021 № 287 на загальну суму поставки 92 000,00 грн., з яких відповідачем було сплачено 31 000 грн., тобто, заборгованість складає 61 000 грн.

Проте, з рішення взагалі не вбачається з яких підстав суд зробив висновки про наявність у Відповідача заборгованості перед Позивачем у розмірі 67 500,00 грн. з огляду на наявність платіжних доручень про сплату 31 000 грн.

Оскільки суд неправильно визначив суму основного боргу, відповідно неправильно зроблені розрахунки пені, 3% річних та інфляційних.

Крім того, апелянт заперечує проти встановленого судом розміру витрат на правничу допомогу у сумі 5000 грн., оскільки цей розмір, на думку апелянта, є завищеним, не співмірним з розміром позовних вимог, складністю справи та кількістю витраченого часу.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 по справі № 904/3594/22 та часткового задоволення позовних вимог, а саме: стягнення 61 000,00 грн. основного боргу, 7 338,57 грн. - пені, що нарахована за період з 08.01.2022 по 07.07.2022; 13 170,00 грн. - інфляційні втрати, які нараховані за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року; 1 732,35 грн. - 3% річних, що нараховані з 08.01.2022 по 11.10.2022; 2000,00 грн. - витрат на правову допомогу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Антонік С.Г., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.06.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Екко-Пак" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 року у справі №904/3594/22, розгляд апеляційної скарги призначено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

23.08.2023 розпорядженням в.о.керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/3594/22 у зв`язку з відпусткою судді Іванова О.Г. та відставкою судді Антоніка С.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023, справу №904/3594/22 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Кощєев І.М.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивачем ТОВ «Лайт-Полімер» подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 року без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Екко-Пак" без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ-ПОЛІМЕР" (надалі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "ЕККО-ПАК" (надалі - Покупець, Відповідач) укладено договір поставки № ПП-070920 (надалі - Договір), згідно умовам договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару, а саме вторинну полімерну, сировину, а Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату поставленого товару.

Відповідно до пункту 2.3. Договору 100% оплата здійснюється Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати постачання Товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № 287 від 24/12/21р. Товар був отриманий представником відповідача, що підтверджується підписом та печаткою на видатковій накладній.

Відповідно до ВН № 287 від 24/12/21р. яка є невід`ємною частиною Договору, вартість відвантажених Постачальником Товарів становить 92 000,00 грн.

Згідно п. 2.3. Договору поставки Покупець зобов`язаний оплатити товар в термін 14 календарних днів після отримання товару. Тобто останнім днем оплати товару за договором поставки є 07.01.2022 р.

Згідно п. 4.7. Договору датою отримання товару вважається дата відвантаження товару, т.б. дата вказана в видатковій накладній.

Відповідачем отримано товар за вищезазначеною накладною без зауважень щодо кількості чи якості останнього, а також без зауважень щодо змісту та комплектності товаросупровідних документів, згідно з п. 3 Договору.

Проте, у порушення умов договору, оплату поставленого товару у повному обсязі відповідач не здійснив.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "ЕККО-ПАК" із позовом про стягнення заборгованості за договором поставки № ПП-070920 від 07.09.2020 у загальному розмірі 104702,41 грн., яка складається з основної заборгованості у сумі 67 500,00 грн., пені у сумі 19 864,92 грн., 3% річних у сумі 1 835,96 грн. та інфляційних втрат у сумі 15501,53 грн., позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт-Полімер» посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № ПП-070920 від 07.09.2020 в частині повної оплати поставленого товару.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача за поставлений товар складає 67 500 грн., що є підставою для стягнення також пені у сумі 19 864,92 грн., 3% річних у сумі 1 835,96 грн. та інфляційних втрат у сумі 15 501,53 грн. за несвоєчасне та неповне виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, проте, вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив надані сторонами докази, внаслідок чого не вірно визначив суму заборгованості за договором, і як наслідок, суми пені, інфляційних та 3% річних, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Відповідач сплатив Позивачу грошові кошти в загальному розмірі 31 000,00 грн. ., а саме:

-10 000,00 грн. - відповідно до платіжного доручення від 08.04.2022 № 90 (а.с. № 45);

-8 000,00 грн. - згідно з платіжним дорученням від 06.05.2022 № 114 (а.с. № 46);

-3 000,00 грн. - відповідно до платіжного доручення від 20.05.2022 № 571 (а.с. № 47);

-3 500,00 грн. - згідно з платіжним дорученням від 27.05.202 № 578 (а.с. № 48);

-1 500,00 грн. - відповідно до платіжного доручення від 27.05.2022 № 128 (а.с. № 49);

-5 000,00 грн. - згідно з платіжним дорученням від 14.09.2022 № 191 (а.с. № 50).

Означені платіжні доручення надані до позовної заяви саме позивачем, а тому колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що ані судом, ані позивачем не надана оцінка означеним доказам сплати заборгованості саме у розмірі 61 000 грн., а не 67 500 грн., як просив позивача, і як визначив суд першої інстанції.

При цьому, ані позовна заява, ані рішення суду не містить аналізу платіжних доручень про сплату заборгованості, які були долучені саме позивачем до позовної заяви і які підтверджують сплату відповідачем коштів у розмірі 31 000 грн.

З огляду на вищезазначене, заборгованість відповідача складає 61 000 грн., а не 67 500 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку часник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова ума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно п. 6.3. Договору поставки за порушення терміну оплати товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого Платежу, на кожен день прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Оскільки суд першої інстанції помилився при визначенні суми основної заборгованості за договором, не врахувавши оплату у сумі 1 500,00 грн. - відповідно до платіжного доручення від 27.05.2022 № 128 (а.с. № 49) та 5 000,00 грн. - згідно з платіжним дорученням від 14.09.2022 № 191 (а.с. № 50), відповідно, ним неправильно визначено розмір пені, 3% річних та інфляційні на суму заборгованості.

Так, з урахуванням зазначених оплат та суми боргу у розмірі 61 000 грн., на користь позивача підлягають стягненню пеня у сумі 18565,14 грн., інфляційні у сумі 15501,53 грн., 3% річних у сумі 1732,35 грн.

Відповідно до розміру стягнутих сум судовий збір підлягає стягненню пропорційно задоволених вимог.

Щодо доводів апелянта про неспівмірність розміру витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає, що в цій частині відсутні підстави для задоволення скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, судові витрати на правничу допомогу згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 10.10.2022 за 16 год. складають 11 500,00 грн.

На підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем надано: копію платіжного доручення № 1756 від 09.10.2022.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У даному спорі, суд першої інстанції, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, дійшов до висновку про те, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 11 500,00 грн. не відповідають критерію розумності та співмірності, а тому, оцінивши вартість наданих послуг з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, витрачений адвокатом час на підготовку розрахунків, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є визначена судом компенсація витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00грн.

На думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а тому доводи апелянта в цій частині не спростовують висновків суду, і скарга в цій частині не підлягає задоволенню.

Таким чином, оскільки господарський суд Дніпропетровської області не дослідив всі обставини справи, дав неналежну правову оцінку доказам щодо розміру заборгованості за договором, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Екко-Пак" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення основної заборгованості та нарахованих на суму заборгованості пені, 3% річних та інфляційних скасуванню із стягненням на користь позивача суми основного боргу у розмірі 61 000 грн., пені у сумі 18565,14 грн., інфляційних у сумі 15501,53 грн., 3% річних у сумі 1732,35 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу рішення суді підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Екко-Пак" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 року у справі № 904/3594/22 в частині стягнення основної заборгованості та нарахованих на суму заборгованості пені, 3% річних та інфляційних скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "ЕККО-ПАК" (52510, Дніпропетровська область, Синельниковський район, с. Дерезувате, вул. Жовтнева, буд. 11А; код ЄДРПОУ 31467848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ-ПОЛІМЕР" (61157, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 99, корп. 4; код ЄДРПОУ 42927560) 61000,00 грн. (шістдесят одна тисяча грн. 00 коп.) - основної заборгованості, пені у сумі 18565,14 грн., інфляційних у сумі 15501,53 грн., 3% річних у сумі 1732,35 грн.

В іншій частині цих вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "ЕККО-ПАК" (52510, Дніпропетровська область, Синельниковський район, с. Дерезувате, вул. Жовтнева, буд. 11А; код ЄДРПОУ 31467848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ-ПОЛІМЕР" (61157, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 99, корп. 4; код ЄДРПОУ 42927560) судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 2293,68 грн., а в апеляційній інстанції судовий збір у сумі 3440,53грн.

Рішення суду в частині витрат на правничу допомогу - залишити без змін.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя І.М.Кощеєв