Рішення

від 22.08.2023 по справі 904/2539/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2539/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (м. Київ)

до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради (Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, смт Кринички)

про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію

Представники:

від позивача: Рудюк Ю.А.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось з позовною заявою до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію в загальному розмірі 1286354,77грн, з якої: 866775,35грн основного боргу, 15673,20грн пені, 154594,73грн п`ятнадцяти відсотків річних, 249311,49грн інфляційних втрат. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині своєчасного розрахунку за поставлену електричну енергію за грудень 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" залишено без руху на підставі п.п. 2, 5 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

29.05.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява №44/22-616 від 23.05.2023 про усунення недоліків, відповідно до змісту якої позивачем надано уточнену позовну заяву, яка містить вірне повне найменування відповідача, копію комерційної пропозиції від 08.10.2021 №5 з додатками та усунуто недоліки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.06.2023.

28.06.2023 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача. Клопотання обґрунтовано неможливістю забезпечення підприємством участі представника позивача у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 відкладено підготовче засідання на 13.07.2023 у зв`язку з неявкою представників сторін.

05.07.2023 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні заявлених до стягнення інфляційних нарахувань, п`ятнадцяти відсотків річних та пені.

В обґрунтування зазначив, що позивачем не виставлялись рахунки у 2021 році та не надсилались на електронну пошту комунальної установи, а рахунок за грудень 2021 року №000041402738/03/О12/24790 від 13.01.2022, було отримано відповідачем лише поштою 25.01.2022 і сплатити за спожиту електричну енергію у грудні 2021 року не має можливості, оскільки це буде порушенням ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, згідно якого бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

07.07.2023 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від відповідача надійшла заява, в якій просить розглянути справу без участі представника відповідача. Також відповідач у наведеній заяві зазначив, що позовні вимоги визнає частково, лише в частині стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію у грудні 2021 в розмірі 866775,35грн.

11.07.2023 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на відзив. В своїх заперечення позивач зазначає, що нарахування пені, інфляційних втрат та відсотків річних здійснювалось в межах встановлених законодавством України. Також зазначає, що відповідач в направлених листах на адресу позивача, просив вирішити питання в судовому порядку для можливості сплати боргу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в засіданні на 01.08.2023.

31.07.2023 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від відповідача надійшла заява, в якій просить розглянути справу без участі представника відповідача. Також, відповідач у наведеній заяві зазначив, що позовні вимоги визнає частково, лише в частині стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію у грудні 2021 в розмірі 866775,35грн.

У судове засідання 01.08.2023 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 розгляд справи по суті відкладено на 22.08.2023.

У судове засідання 22.08.2023 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні 22.08.2023 проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини віднесення відповідача до споживачів, постачання природного газу яким здійснюється постачальником "останньої наді", віднесення позивача до постачальників "останньої надії", укладання договору, факт споживання електричної енергії, строк оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати, наявність/відсутність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 (із змінами, внесеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1520-р від 02.12.2020, №1692-р від 23.12.2021, №1061-р від 25.11.2022) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01.01.2019 до 31.12.2023. Територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1344 від 06.11.2018 Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго» видана ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Частиною 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до ч. 8 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Пунктом 1.2.9 глави 1.2 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (із змінами та доповненнями) (далі - ПРРЕЕ) передбачено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Відповідно до частин 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На офіційному сайті Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" https://uie.kiev.ua оприлюднений текст договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" разом з додатком №1 до договору - "Комерційна пропозиція №5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

Відповідно до пункту 10 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

В пунктах 5, 9 частини 3 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" вказано, що оператор системи розподілу зобов`язаний при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором; надавати учасникам ринку необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з листом АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" №52091/1001 від 02.12.2021, на яке покладено функції адміністратора комерційного обліку, з 01.12.2021 відповідач віднесений до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" як постачальник "останньої надії".

Відповідно до пункту 3.4.4 глави 3.4 розділу III ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

З огляду на матеріали справи, з 01.12.2021 між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - постачальник, позивач) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради (далі - споживач, відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" (далі - договір) та додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція №5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (далі - комерційна пропозиція №5).

Відповідно до пункту 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання, у разі:

банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

невиконання або неналежного виконання попереднім електропостачальником вимог правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

припинення електропостачальника, не спроможного постачати електричну енергію, про що він повідомив постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу, відповідно до частини сьомої статті 64 Закону.

В пункті 3.4 договору встановлено, що електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.

Відповідно до пунктів 3.6, 3.7 договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником «останньої надії» вважаються прийнятими споживачем.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору (далі - комерційна пропозиція).

Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) визначення ціни за електричну енергію.

Пунктом 5.7 договору визначено, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно з пунктами 5.8, 5.10 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Як зазначено в преамбулі комерційної пропозиції №5 дана комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі - договір).

Предмет комерційної пропозиції: постачання електричної енергії, як товарної продукції (код 09310000-5 за ДК 021:2015).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.5 - 1.7 розділу 1 комерційної пропозиції №5 ціна на електричну енергію формується згідно з Порядком формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП №1179 від 05.10.2018. Розрахунковий період - календарний місяць, на який визначається ціна.

Постачальник оприлюднює ціну на кожний розрахунковий період на власному вебсайті (www.uie.kiev.ua) не пізніше ніж за 1 день до її застосування.

Сторони договору узгодили, що оприлюднені постачальником ціни на його вебсайті є невід`ємним додатком до цієї комерційної пропозиції.

Постачальник оприлюднює порядок формування ціни на електричну енергію на вебсайті ДПЗД "Укрінтеренерго" (www.uie.kiev.ua).

В пунктах 4.1, 4.2 розділу 4 комерційної пропозиції №5 вказано, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

У разі не отримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі.

Пунктом 4.3 розділу 4 комерційної пропозиції №5 встановлено, що рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану оператором системи розподілу або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2. цієї комерційної пропозиції.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Пунктом 16.2 розділу 16 комерційної пропозиції №5 встановлено, що у випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони договору використовують наступні адреси електронної пошти:

постачальника - pon@uie.kiev.ua; pon2@uie.kiev.ua.

споживача - зазначена на вебсайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу постачальника, телефонограмою), та/або надана постачальнику оператором системи розподілу (передачі).

Такі документи вважаються направленими однією стороною та офіційно отриманими іншою стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.

Відповідно до пункту 4.4 розділу 4 комерційної пропозиції №5 акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі - акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем.

Обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається оператором системи розподілу, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затверджений постановою НКРЕКП від 28.12.2018 року №2118.

Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від оператора системи розподілу постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.

Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника.

Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача.

Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника.

У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому споживач або постачальник залучають оператора системи розподілу для врегулювання спірного питання. У разі якщо сторони договору не дійшли згоди у вирішенні суперечки, споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини.

До усунення розбіжностей сторони договору керуються даними, що зазначені в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.

У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача, є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі.

Згідно з пунктом 13.1 договору цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

На підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за грудень 2021 року, наданого оператором системи розподілу АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" разом з листом №696/1001 від 10.01.2022, були сформовані та направлені на електронну пошту відповідача info@krin.otg.dp.gov.ua 14.01.2022 рахунок №000041402738/03/О12/24790 від 13.01.2022 та акт №017348 від 31.12.2021 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2021 року. Згідно з цими документами обсяг споживання електричної енергії за 2 класом напруги дорівнював 130680,00кВт.*год на загальну суму 866775,35грн (з ПДВ).

З огляду на положення пунктів 4.3, 16.2 комерційної пропозиції №5 рахунки та акти направлені позивачем на адресу відповідача належним чином та отримані відповідачем 14.01.2022.

Разом з цим, відповідач зазначає, що отримав рахунок та акт поштою 25.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 146 том 1).

В матеріалах справи відсутній підписаний відповідачем акт №017348 від 31.12.2021 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2021 року.

Водночас пунктом 4.4 розділу 4 комерційної пропозиції №5 передбачено, що у разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

Таким чином, акт №017348 від 31.12.2021 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період - грудень 2021 року є узгодженим.

З огляду на дати отримання відповідачем виставлених позивачем рахунків та строк оплати, визначений в пункті 5.10 договору (5 робочих днів з дати отримання споживачем рахунка), строк оплати є таким, що настав.

При цьому суд не застосовує положення пункту 4.2 розділу 4 комерційної пропозиції, оскільки рахунки були надіслані позивачем на адресу відповідача 14.01.2022.

На адресу відповідача направлялась вимога позивача №44/11-003252 від 27.07.2022 про сплату штрафних санкцій та боргу за спожиту електроенергію.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутностю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 866775,35грн, підтверджені матеріалами справи та відповідачем визнані, тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

Пунктом 6.1 розділу 6 комерційної пропозиції №5 встановлено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника.

Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.

У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим договором починають нараховуватися постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

На підставі пункту 6.1 розділу 6 комерційної пропозиції №5 позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 15673,20грн за періоди з 22.01.2022 по 23.02.2022.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок пені. Розрахунок складений з дотриманням вимог чинного законодавства та є арифметично правильним. Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 15673,20грн є правомірними та обґрунтованими.

Додатково слід зазначити, що згідно з пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Спеціальна позовна давність до вимог про стягнення пені строком в один рік встановлена статтею 258 Цивільного кодексу України.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати в розмірі 249311,49грн за період з лютого 2022 року по березень 2023 року.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок інфляційної складової. Розрахунок складений з дотриманням вимог чинного законодавства та є арифметично правильним. Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 249311,49грн є правомірними та обґрунтованими.

Згідно з пунктом 7.4 розділу 7 комерційної пропозиції №5 споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

На підставі пункту 7.4 розділу 7 комерційної пропозиції №5 позивач нарахував та заявив до стягнення 15% річних в розмірі 154594,73грн за періоди з 22.01.2022 по 31.03.2023.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок 15%річних. Розрахунок складений з дотриманням вимог чинного законодавства та є арифметично правильним.

Однак, у питанні покладення на відповідача відповідальності у вигляді 15% річних судом береться до уваги також таке.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір 15% річних до 15459,47грн (до 10%).

Враховуючи викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1147219,51грн, з яких: 866775,35грн основна заборгованість, 15673,20грн пеня, 15459,47грн 15% річних, 249311,49грн інфляційні втрати.

Стосовно інших доводів позивача і відповідача суд зазначає наступне.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 19295,33грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію в загальному розмірі 1286354,77грн, з якої: 866775,35грн основного боргу, 15673,20грн пені, 154594,73грн 15% річних, 249311,49грн інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради (52204, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. 8 Березня, буд. 42; ідентифікаційний код 23645975) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 40121452) 866775,35грн основного боргу, 15673,20грн пені, 15459,47грн 15% річних, 249311,49грн інфляційних втрат, 19295,33грн - витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 01.09.2023.

Суддя В.О. Татарчук