Рішення

від 31.08.2023 по справі 910/7592/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2023Справа № 910/7592/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/7592/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ» (20250, м. Ватутіне, Черкаська область, вул. Транспортна, 33)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ» (02002, м. Київ, вулиця Андрія Шептицького Митрополита, буд. 4, офіс 13/4)

про стягнення 522 416, 31 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ» (відповідач) про стягнення 522 416, 31 грн заборгованості за Договором поставки №П21-23 від 25.05.2017.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

22.05.2023 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 22.05.2023 для усунення недоліків позовної заяви.

01.06.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 22.05.2023.

30.06.2023 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/7592/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

25.05.2017 між ТОВ «КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ» (позивач, постачальник) та ТОВ «ЛАРЄВ» (відповідач, покупець) укладено Договір поставки №П21-23 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупця кондитерську продукцію в асортименті, кількості та в терміни, погоджені сторонами в Специфікації (-ях), які є Додатками до даного Договору та його невід`ємними частинами, а покупець зобов`язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного Договору.

Згідно п. 6.4. Договору - якщо інакше не погоджено сторонами у Специфікації, оплата вартості партії продукції за цим договором здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу терміном 21 (двадцять один) календарний день з дати поставки відповідної партії продукції, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або внесення грошових коштів готівкою до каси постачальника.

Позивач стверджує, що на виконання вказаного договору, ним у період з листопада 2021 по лютий 2022 передано у власність відповідача продукцію на суму 522 416, 31 грн за видатковими накладними №6390 від 29.11.2021, №6530 від 06.12.2021, №6653 від 13.12.2021, №6809 від 19.12.2021, №6916 від 27.12.2021, №15 від 03.01.2022, №160 від 13.01.2022, №355 від 24.01.2022, №КБВ00000496 від 31.01.2022, №КБВ00000643 від 06.02.2022, №КБВ00000944 від 22.02.2022.

Проте, відповідач поставлений товар згідно умов п. 6.4. Договору не оплатив.

2. Предмет позову.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 522 416, 31 грн.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зобов`язання щодо повної оплати вартості поставленого товару за спірними видатковими накладними відповідачем не виконано, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 522 416, 31 грн. Крім того, позивач зазначає, що по факту відвантаження товару сторонами задекларовано податки та зареєстровані відповідні податкові накладні

4. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.06.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 02002, м. Київ, вулиця Андрія Шептицького Митрополита, буд. 4, офіс 13/4.

Як вбачається з поштового повернення ухвала суду за поштовою накладною 0105494403621 не вручена відповідачу під час доставки із зазначенням «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, Суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2023 у справі № 910/7592/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/7592/23, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи підтверджено факт поставки товару позивачем відповідачеві на суму 522 416, 31 грн?

- чи настав обов`язок відповідача здійснити оплату вартості поставленого товару, а відтак чи були порушені відповідачем договірні зобов`язання?

- а відтак чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В частині 1 статті 265 Господарського кодексу України зазначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України внормовано, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2, 3 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - зі ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно пункту 6.4. Договору - якщо інакше не погоджено сторонами у Специфікації, оплата вартості партії продукції за цим договором здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу терміном 21 (двадцять один) календарний день з дати поставки відповідної партії продукції, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або внесення грошових коштів готівкою до каси постачальника.

Специфікація до Договору не містить жодних інших домовленостей сторін щодо строку оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки відповідачеві товару у період з листопада 2021 по лютий 2022 на суму 522 416, 31 грн, а саме:

- за видатковою накладною №6390 від 29.11.2021 на суму 37 841, 70 грн;

- за видатковою накладною №6530 від 06.12.2021 на суму 25 989, 60 грн;

- за видатковою накладною №6653 від 13.12.2021 на суму 46 158, 66 грн;

- за видатковою накладною №6809 від 19.12.2021 на суму 44 355, 66 грн;

- за видатковою накладною №6916 від 27.12.2021 на суму 56 777, 73 грн;

- за видатковою накладною №15 від 03.01.2022 на суму 38 955, 96 грн;

- за видатковою накладною №160 від 13.01.2022 на суму 51 247, 02 грн;

- за видатковою накладною №355 від 24.01.2022 на суму 54 264, 00 грн;

- за видатковою накладною №КБВ00000496 від 31.01.2022 на суму 37 432, 62 грн;

- за видатковою накладною № КБВ00000643 від 06.02.2022 на суму 52 131, 60 грн;

- за видатковою накладною № КБВ00000944 від 22.02.2022 на суму 77 261, 76 грн;

Крім того, згідно відміток на податкових накладних, що сформовані позивачем за спірний період, податкові зобов`язання сторін за вище переліченими господарськими операціями зареєстровано в податкових органах.

Суд зазначає, що спірні видаткові накладні підписані з обох сторін без зауважень, проте з боку відповідача такі накладні не містить відомостей щодо особи, яка прийняла товар.

Разом з тим, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 20.12.2018 у справі 910/19702/17 дійшов наступного правового висновку: «Відсутність у видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видатковій накладній є свідченням участі суб`єкта господарювання, як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цією накладною. Відсутність реквізитів довіреності (на підставі якої діяли уповноважені особи відповідача при прийнятті товару) в накладній також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, їх відсутність за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію».

Отже, надані суду видаткові накладні є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарської операції з поставки та прийняття товару, оскільки, вище зазначені видаткові накладні містять: 1) відомості про дату складання документа; 2) назви підприємств; 3) зміст та обсяг господарської операції; 4) підписи сторін, а отже не перешкоджають можливості ідентифікувати особу відповідача, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо факту та обсягу поставки товару на суму 522 416, 31 грн.

При цьому, згідно умов п. 6.4. Договору, строки оплати вартості поставленого товару на момент винесення даного рішення по всім спірним видатковим накладним настав.

Доказів оплати вартості поставленого товару на суму 522 416, 31 грн в матеріали справи не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості є такими, що підлягають задоволенню.

6. Розподіл судових витрат.

В попередньому (орієнтовному) розрахунку, що зазначений в письмовій заяві на виконання ухвали про залишення позову без руху від 22.05.2023 позивач зазначив, що ним понесені судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 7 845, 00 грн.

Проте, суд констатує, що згідно ціни позову 522 416, 31 грн, розмір судового збору має становити 7 836, 24 грн згідно ставки, що визначена приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» (522 416, 31 грн*1,5 %). Отже, переплата становить 8, 76 грн, що в силу пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» може бути повернута позивачеві з державного бюджету за його клопотанням.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 7 836, 24 грн за подання позову покладається на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ» про стягнення 522 416, 31 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ» (02002, м. Київ, вулиця Андрія Шептицького Митрополита, буд. 4, офіс 13/4; ідентифікаційний код: 19479382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ» (20250, м. Ватутіне, Черкаська область, вул. Транспортна, 33; ідентифікаційний код: 39398625) 522 416 (п`ятсот двадцять дві тисячі чотириста шістнадцять) грн 31 коп. - основного боргу, а також 7 836 (сім тисяч вісімсот тридцять шість) грн 24 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких