Рішення

від 29.08.2023 по справі 910/3694/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.08.2023Справа № 910/3694/23

Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали

позовної заяви Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛЕЯ"

про стягнення 29 134,09 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛЕЯ" про стягнення 29 134,09 грн., з яких 22 572,00 грн. - сума основного боргу, 2 348,65 грн. - інфляційних втрат, 404,05 грн. - 3% річних та 3 809,39 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про спільне використання конструкції технологічних мереж зовнішнього освітлення № 406КІО від 09.04.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих послуг з використання конструкцій технологічних мереж.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/3694/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/3694/23 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень з відмітками про їх вручення, а саме позивачу.

Разом з цим, згідно відомостей з офіційного веб-сайту «Укрпошта», поштове відправлення за № 0105494192256 не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку від 01.05.2023: Повернення за зворотною адресою: "За закінченням встановленого терміну зберігання".

Крім того, 02.05.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду повернувся конверт поштового відправлення за № 0105494192256, який не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку: "За закінченням встановленого терміну зберігання".

Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2019 між Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (далі - Балансоутримувач/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІЛЕЯ" (далі - Користувач/Відповідач) укладено Договір № 406КІО про спільне використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення (далі - Договір), відповідно до умов якого Балансоутримувач мереж зобов`язується забезпечувати Користувачеві технологічну можливість розміщення електричного кабелю (далі - Послуги) на конструкціях технологічних мереж зовнішнього освітлення м. Києва, які обліковуються на балансі Балансоутримувача мереж (далі - Конструкції), а Користувач зобов`язується приймати надані Балансоутримувачем мереж Послуги та своєчасно оплачувати їх вартість (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору схема розміщення електричного кабелю на Конструкціях Балансоутримувача мереж узгоджується Сторонами на підставі картограм Користувача, погоджених Балансоутримувачем мереж, які додаються до цього Договору та є його невід`ємною частиною (Додаток № 1).

Згідно з пунктами 2.2.4. та 2.2.5. Договору користувач зобов`язаний своєчасно сплачувати Балансоутримувачу мереж плату за надані Послуги в порядку та на умовах, передбачених розділом 4 Договору, а також повертати Балансоутримувачу мереж підписані Акти наданих послуг не пізніше, ніж через 5-ть (п`ять) робочих днів місяця, що слідує за звітним. У випадку, якщо Замовник в зазначений строк не повернув Виконавцю підписаний з свого боку Акт наданих послуг або відмовляється його підписувати без надання обґрунтованих письмових заперечень щодо підстав відмови від його підписання, з посиланням на норми чинного законодавства, у такому разі Акт наданих послуг, підписаний лише з боку Виконавця, визнається Сторонами достовірним підтвердженням належного виконання Виконавцем своїх зобов`язань за цим Договором та є підставою для бухгалтерського і податкового обліку господарської операції. Повідомити Балансоутримувача мереж за 10 днів у разі припинення використання Конструкцій з ініціативи Користувача та здійснити з Балансоутримувачем мереж всі належні розрахунки протягом 10 днів після припинення використання Конструкцій, факт настання якого оформлюється двостороннім Актом припинення використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення, після чого Договір припиняється.

Пунктом 4.1. Договору перебачено, що вартість послуги з забезпечення технологічної можливості розміщення електричного кабелю на одній конструкції технологічних мереж зовнішнього освітлення Балансоутримувача мереж погоджена Сторонами у Протоколі погодження договірної ціни, який додається до цього Договору та є його невід`ємною частиною (Додаток № 3), та становить 66,00 гривень на місяць, крім того, на зазначену вартість послуг підлягає нарахуванню 20% ПДВ, що складає 13,20 гривень. Загальна вартість послуги з забезпечення технологічної можливості розміщення електричного кабелю на одній конструкції технологічних мереж зовнішнього освітлення Балансоутримувача з ПДВ складає 79,20 гривень. Вартість послуги з забезпечення технологічної можливості розміщення електричного кабелю на одній конструкції технологічних мереж зовнішнього освітлення Балансоутримувача мереж може бути змінена у разі зміни ринкових цін на паливо-мастильні матеріали, зміни розміру мінімальної заробітної плати, а також внесення змін до нормативно-правових актів, які впливають на формування вартості вищезазначеної послуги.

Згідно з пунктом 4.2. Договору загальна кількість Конструкцій, на яких Балансоутримувач мереж забезпечує технологічну можливість розміщення електричного кабелю Користувача, визначається згідно з Картограмами (Додаток 1) та Актами про початок використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 406КІО про спільне використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення від 09.04.2019 визначена кількість конструкцій у кількості 19 шт., що за твердженням позивача складає щомісячну оплату загальною вартістю послуг у розмірі 1 504,80 грн.

У відповідності до пункту 4.3. Договору плата за Послуги за цим Договором починає нараховуватися з дати підписання відповідних Актів про початок використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення (Додаток 2 до Договору), який Сторони підписують в день закінчення виконання робіт з монтажу відповідного електричного кабелю, або в інший узгоджений Сторонами термін.

Пунктами 4.4. та 4.5. Договору визначено, що користувач щомісяця сплачує вартість Послуг, передбачених п. 1.1. Договору, у сумі, яка дорівнює добутку вартості послуг, що зазначена в п. 4.1. Договору на кількість Конструкцій, на яких Балансоутримувач мереж забезпечує технологічну можливість розміщення електричного кабелю Користувача.

Користувач щомісячно здійснює розрахунки з Балансоутримувачем мереж не пізніше останнього числа поточного місяця, в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок Балансоутримувача мереж відповідної суми грошових коштів на підставі рахунку Балансоутримувача мереж, який виставляється ним до 15-го числа поточного місяця. Разом з рахунком Балансоутримувач надає Користувачу оформлені й підписані ним акти наданих послуг в двох примірниках.

Згідно з пунктом 5.4. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків з Балансоутримувачем мереж відповідно до п. 4.5. Договору Користувач сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день прострочення її оплати.

Відповідно до пунктів 8.1. та 8.2. Договору в яких зазначено, що Договір набуває чинності з дати його підписання і діє по 31 грудня 2019 року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо жодна зі Сторін не заявить письмово (рекомендованим листом) про його розірвання за 30 календарних днів до закінчення строку його дії.

01.07.2022 сторони уклали Додаткову угоду № 1/ВС/22 до Договору № 406КІО про спільне використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення від 09.04.2019 (далі - Додаткова угода), відповідно до умов якої сторони домовилися про те, що починаючи з дати підписання цієї Додаткової угоди при виконанні умов Договору будуть здійснювати документообіг в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням сервісу М.Е.Dос. Сторони зобов`язуються отримати доступ до онлайн сервісу М.Е. Dос (пункт 2.2. Додаткової угоди).

Згідно з пунктом 2.6. Додаткової угоди отриманий Користувачем від Балансоутримувача мереж пакет розрахункових документів (рахунок, акт приймання- передачі, тощо) вважається отриманим Користувачем в день його відправлення Балансоутримувачем мереж і набирає чинності в цей самий день у разі, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів від його отримання Користувач не надіслав Балансоутримувачу мереж мотивованої відмови від даного пакету Е-документів. Мотивована відмова від Е-документа надсилається Користувачем через механізм відхилення Е-документа з обов`язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини такого відхилення.

Відповідно до пункту 2.10. Додаткової угоди в якому зазначено, що Е-документи, які відправлені та підписані Балансоутримувачем мереж з використанням ЕП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для Сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документами, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі Е-документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами Сторін і не вимагає додаткового доказування.

Пунктом 14. Додаткової угоди визначено, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цієї Додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами до моменту укладення цієї Додаткової угоди, а саме з 01.03.2022 року.

На виконання вимог Договору протягом грудня 2021 року по лютий 2023 року позивачем були надані відповідачу послуги на загальну 22 572,00 грн., що підтверджується наступними актами надання послуг, а саме:

- акт надання послуг № 406КІО-12 від 31.12.2021 на суму 1 504,80 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-1 від 31.01.2022 на суму 1 504,80 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-2 від 28.02.2022 на суму 1 504,80 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-3 від 31.03.2022 на суму 1 504,40 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-4 від 30.04.2022 на суму 1 504,80 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-5 від 31.05.2022 на суму 1 504,80 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-6 від 30.06.2022 на суму 1 504,80 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-7 від 31.07.2022 на суму 1 504,80 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-8 від 31.08.2022 на суму 1 504,80 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-9 від 30.09.2022 на суму 1 504,80 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-10 від 31.10.2022 на суму 1 504,80 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-11 від 30.11.2022 на суму 1 504,80 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-12 від 31.12.2022 на суму 1 504,80 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-1 від 31.01.2023 на суму 1 504,80 грн.;

- акт надання послуг № 406КІО-2 від 28.02.2023 на суму 1 504,80 грн.

Позивачем за допомогою сервісу М.Е. Dос на виконання вимог Договору були надіслані відповідачу наступні рахунки-фактури, а саме:

- рахунок-фактура № 406КІО-12 від 06.12.2021 за грудень на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406КІО-1 від 14.01.2022 за січень на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406КІО-2 від 09.02.2022 за лютий на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406КІО-3 від 09.03.2022 за березень на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406К1О-4 від 12.04.2022 за квітень на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406КІО-5 від 12.05.2022 за травень на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406КІО-6 від 13.06.2022 за червень на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406КІО-7 від 01.07.2022 за липень на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406КІО-8 від 02.08.2022 за серпень на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406КІО-9 від 07.09.2022 за вересень на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406КЮ-10 від 14.10.2022 за жовтень на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406КЮ-11 від 11.11.2022 за листопад на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406КІО-12 від 05.12.2022 за грудень на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406КІО-1 від 19.01.2023 за січень на суму 1 504,80 грн.;

- рахунок-фактура № 406КІО-2 від 06.02.2023 за лютий на суму 1 504,80 грн.

Спір у справі виник внаслідок того, що відповідач не оплатив надані послуги позивачем, у зв`язку з чим останній просить суд стягнути суму основного боргу у розмірі 22 572,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено Претензію-вимогу № 053/286-3925-28/2022 від 22.11.2022, в якій позивач вимагав у відповідача виконати свої зобов`язання за Договором № 406КІО про спільне використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення від 09.04.2019 та здійснити оплату наданих послуг до 05.12.2022, проте вказана претензія у добровільному порядку задоволена відповідачем не була.

У зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІЛЕЯ" своїх зобов`язань за Договором № 406КІО про спільне використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення від 09.04.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не надано суду доказів виконання своїх грошових зобов`язань у строк, встановлений Договором.

Наявність та розмір заборгованості відповідача за Договором у сумі 22 572,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем спростовані не були, у зв`язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛЕЯ" про стягнення суми основного боргу у розмірі 22 572,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача у зв`язку із неналежним виконанням грошових зобов`язань за Договором № 406КІО про спільне використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення від 09.04.2019 пеню в сумі 3 809,39 грн., 3% річних в сумі 404,05 грн. та інфляційні втрати в сумі 2 348,65 грн.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 5.4. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків з Балансоутримувачем мереж відповідно до п. 4.5. Договору Користувач сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день прострочення її оплати

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов пункту 5.4. Договору.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, 3% річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за Договором № 406КІО про спільне використання конструкцій технологічних мереж зовнішнього освітлення від 09.04.2019, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3 809,39 грн., 3% річних в сумі 404,05 грн. та інфляційних втрат в сумі 2 348,65 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Радою Суддів України затверджено Рішення № 23 від 05.08.2022 "Про затвердження рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану" відповідно до якого, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.

З урахуванням Рішення Ради Суддів України № 23 від 05.08.2022, інтенсивністю повітряних тривог у місті Києві протягом березня - серпня 2023 року та загрозою ракетних ударів, судді та працівники суду змушені припиняти робочий процес та слідкувати у найближче укриття, яке розташоване за адресою: бульвар Тараса Шевченка, станція метро «Університет».

Враховуючи викладене, це значним чином вносить корективи у роботу суду та вищевказане впливає на дотримання строків під час розгляду справ у Господарському суді міста Києва.

Отже, беручи до уваги особливості режиму роботи суду, зважаючи на період перебування судді Приходько І.В. у відпустці та вищезазначені обставини, повний текст судового рішення по справі № 910/3694/23 виготовлено 29.08.2023.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛЕЯ" про стягнення 29 134,09 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛЕЯ" (02089, місто Київ, проспект Броварський, будинок 41-А; ідентифікаційний код: 22942642) на користь Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (03680, місто Київ, вулиця Машинобудівна, будинок 40; ідентифікаційний код: 03360905) основний борг в розмірі 22 572 (двадцять дві тисячі п`ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп., пеню в розмірі 3 809 (три тисячі вісімсот дев`ять) грн. 39 коп., 3% річних в розмірі 404 (чотириста чотири) грн. 05 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 348 (дві тисячі триста сорок вісім) грн. 65 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2023.

Суддя І.В. Приходько