Рішення

від 01.09.2023 по справі 910/9058/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2023Справа № 910/9058/23Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ГРУПП»

про стягнення 31 375,70 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ГРУПП» про стягнення 31 375,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції «Універсал».

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 відкрито провадження у справі №910/9058/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

18.07.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

26.07.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

11.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в силу п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії ї» та п. 8 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312, враховуючи факт споживання електричної енергії, між ТОВ «ТРАНС ГРУПП» та ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420016274 вiд 01.01.2019, шляхом приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Позивач зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач здiйснював постачання електричної енергії на об`єкт вiдповiдача. Однак, вiдповiдач, всупереч п.1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а також умовам укладеного мiж сторонами договору, не здiйснює оплату фактично спожитої електричноп енергії.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420016274 від 01.01.2019 в розмірі 31 375,70 грн, яка складається з: 18 729,40 грн - борг за спожиту електричну енергію (активна енергія); 2 390,69 грн - 3 % рiчних; 10 255,61 грн - інфляційних нарахувань.

У відповіді на відзив позивач посилався на пункт 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX, а також на Закон України від 15.03.2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» та п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими строки позовної давності продовжено на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та на строк дії воєнного стану.

Позиція відповідача

У відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив, відповідач проти позову заперечив та посилаючись на те, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, яка утворилась у лютому 2019 року, тобто позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності, у зв`язку з чим відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» є електропостачальником, що отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. №312 (надалі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що у зв`язку з споживанням електричної енергії між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ГРУПП» (надалі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420016274 від 01.01.2019 (надалі - договір), відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).

Договір про постачання електричної енергії споживачу розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» за посиланням: http://koec.com.ua/page?root=18id=19.

У відповідності до п. 2.3. договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та для споживачів, які не є побутовими, підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

Згідно з п. 5.1., 5.2. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №3 до цього Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Відповідно до п. 5.6. договору інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування, але не раніше дати затвердження Регулятором такої ціни/складових такої ціни.

Пунктом 5.7. договору визначено, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатись постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8. договору).

Відповідно до п. 5.9. договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві на здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систем, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно з п. 5.10. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 5.11. договору визначено, що якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, або не допустив уповноважених представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахування особливостей, встановлених для вразливих споживачів).

У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до «Комерційної пропозиції «Універсал», що є додатком №3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, оплата проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Відповідно до п. 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (ПРРЕЕ), дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Звертаючись до суду із вказаним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оператор системи розподілу ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надав довідку від 12.04.2023 № 20-1-241 щодо фактичного обсягу розподіленої електричної енергії споживачем за січень 2019 - березень 2023.

На підставі отриманих даних від ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», позивачем сформовані акт прийняття-передавання електричної енергії № А-6380115474 від 28.02.2019 та рахунок-фактура за спожиту електричну енергію за лютий 2019 року на загальну суму в розмірі 18 729,40 грн. На підтвердження направлення відповідачу акту прийняття-передавання електричної енергії № А-6380115474 від 28.02.2019 та рахунка-фактуру позивач надав опис вкладення в цінний лист та поштову квитанцію та накладну № 0813402044757 від 15.04.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив своєчасно оплату за електричну енергію у повному обсязі за лютий 2019 року, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 18 729,40 грн; 2 390,69 грн - 3 % рiчних; 10 255,61 грн - інфляційних нарахувань.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.18, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

Відповідно до п. 1.2.7 Правил, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Як встановлено судом, у зв`язку з споживанням електричної енергії між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420016274 від 01.01.2019, за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідача оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в підтвердження викладених обставин надав акт прийняття-передавання електричної енергії № А-6380115474 від 28.02.2019 за лютий 2019 року на суму 18 729,40 грн зі сторони відповідача не підписаний.

Судом встановлено, що 12.04.2023 позивачем на адресу відповідача було направлено акт прийняття-передавання електричної енергії № А-6380115474 від 28.02.2019 та рахунок-фактуру на оплату за спожиту електричну енергію, що підтверджується описом вкладення в цінний лист, поштовою квитанцією та накладною № 0813402044757 від 15.04.2023.

Відповідач не надав заперечень щодо отримання акту та рахунка на оплату.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що факт постачання позивачем електричної енергії відповідачем не заперечується.

Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Суд також зазначає, що оператор системи розподілу ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надав інформацію фактичного обсягу розподіленої електричної енергії відповідачем за січень 2019 - березень 2023, на підставі яких позивачем сформований акт прийняття-передавання електричної енергії № А-6380115474 від 28.02.2019 та рахунок-фактура за спожиту електричну енергію за лютий 2019 року на загальну суму в розмірі 18 729,40 грн. Наведене підтверджується довідкою оператора системи ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 12.04.2023 № 20-1-241.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що за лютий 2019 року позивачем поставлено відповідачу електроенергію в кількості 6 719 кВт.

Відповідно до п. 5.10. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Отже, у відповідача виник обов`язок зі сплати позивачу за поставлену електричну енергію на підставі договору № 420016274 від 01.01.2019 за лютий 2019 року у сумі 18 729,40 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання у сумі 18 729,40 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 18 729,40 грн.

Поряд з тим, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення боргу у розмірі 18 729,40 грн.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільногоправа або інтересу.

Як встановлено судом, позивач заявлено вимоги про стягнення боргу за спожиту електричну енергію за лютий 2019 року у сумі 18 729,40 грн.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27 червня 2023 р. № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Отже, у пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX визначено статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, які продовжено на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020, відповідно, на дату подання позовної заяви (08.06.2023) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий 2019 року позовна давність не сплинула.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України запроваджено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року. В подальшому до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 вносились зміни та доповнення.

Законом України від 15.03.2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності, зокрема, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19.

Відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем на момент звернення з позовом до суду не був пропущений встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 390,69 грн - 3 % рiчних; 10 255,61 грн - інфляційних нарахувань.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних, інфляційних втрат.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши розрахунки 3% річних у сумі 2 390,69 грн та інфляційних втрат у сумі 10 255,61 грн, судом встановлено, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач обставин наведених у позові не заперечив, доказів сплати заборгованості не надав.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ГРУПП».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ГРУПП» (03142, місто Київ, вулиця Службова, будинок 5; ідентифікаційний код 3048314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 8 В; ідентифікаційний код 42094646) борг за спожиту електричну енергію у сумі 18 729,40 грн, інфляційні втрати у сумі 10 255,61 грн, 3% річних у сумі 2390,69 грн та судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 01.09.2023.

Суддя О.В. Гулевець