Ухвала

від 31.08.2023 по справі 914/1386/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.08.2023 р. справа № 914/1386/23

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Прокопів І.І., розглянувши матеріали справи

за позовом:ОСОБА_1 , смт. Олесько, Львівська область;до відповідача:Буської міської ради Золочівського району Львівської області, м.Буськ, Львівська область; про:визнання поновленими договорів оренди.

Представники сторін:

від позивача: Коченаш Ю.К. - адвокат;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , смт.Олесько, Львівська область звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Буської міської ради Золочівського району Львівської області, м.Буськ, Львівська область про визнання поновленими договорів оренди.

Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

В підготовчому засіданні 20.07.2023 оголошено перерву до 31.08.2023.

24.08.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява б/н від 24.08.2023 (вх. № 3318/23 від 24.08.2023) про зміну предмета позову.

30.08.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява № 1724 від 30.08.2023 (вх.№21082/23 від 30.08.2023) про розгляд справи без участі його представника.

Представник позивача в підготовче засідання 31.08.2023 з`явився, підтримав подану заяву про зміну предмета позову.

Відповідач явку уповноваженого представника в підготовче засідання 31.08.2023 не забезпечив.

Розглянувши заяву позивача б/н від 24.08.2023 (вх. № 3318/23 від 24.08.2023) про зміну предмета позову, суд зазначає наступне.

В обгрунтування поданої заяви позивач зазначив, що звертаючись з позовом до суду, він обрав неналежний спосіб захисту, який не відповідатиме змісту порушеного права, характеру правопорушення та не може ефективно захистити порушене право. У зв`язку з цим, позивач просить суд змінити первісні позовні вимоги про визнання договорів оренди поновленими на вимоги про визнання додаткових угод до договорів оренди, що укладені між Буською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , укладеними в наведеній у заяві редакції, а саме про:

- визнання укладеною додаткової угоди до договору № 2 оренди водного об`єкта загальнодержавного значення від 15 травня 2008 року.

- визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 31 січня 2008 року.

Відповідно до ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові №910/18389/20 від 22.07.2021 зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Звернення до суду із заявою про зміну предмету позову є реалізацією принципу диспозитивності у господарському процесі, закріпленому у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.

Заміна позовних вимог іншими вимогами та / або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення/зменшення розміру позовних вимог. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/18389/20 від 22.07.2021 року)

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що заява про зміну предмета позову подана в порядку та строки, що встановлені ст. 46 ГПК України, суд вирішив прийняти вказану заяву до розгляду та розгляд справи здійснювати з урахуванням зміненого предмета позову.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до закону та зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи неявку відповідача в підготовче засідання, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, принципів рівності та змагальності сторін, суд вирішив відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст. 2, 46, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Прийняти до розгляду заяву позивача б/н від 24.08.2023 (вх. № 3318/23 від 24.08.2023) про зміну предмета позову.

2. Відкласти підготовче засідання на 02.10.23 о 10:30 год.

3. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.

4. Явка повноважних представників сторін в судове засідання обов`язкова.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

6. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

7. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

8. Суд звертається до учасників судового процесу із проханням зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та програмі «Електронний суд», які передбачають можливість обміну процесуальними документами між судом і учасниками процесу та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді по конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суддя Мазовіта А.Б.