Рішення

від 30.08.2023 по справі 916/1848/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1848/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

секретар судового засідання Петровій О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Пронюк В.Я. (довіреність №14-109 від 26.12.2022);

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1848/23

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького,6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача - Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)" (65059, м. Одеса, вул. Краснова,2а, код ЄДРПОУ 08680572)

про стягнення 4 450 172,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

03.05.2023 року акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)", в якій просить суд стягнути з відповідача 4 450 172,49 грн., у тому числі: 2 902 849,73 - основного боргу, 211 296,29 грн. - 3% річних, 1 336 026,47 грн. - інфляційних витрат, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 20/21-3221-ТЕ-23 від 21.09.2020 постачання природного газу, в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ з листопада 2020 року по березень 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/1848/23 за правилами загального позовного провадження, із призначенням підготовчого засідання на 31.05.2023.

24.05.2023 до суду від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява (вх.№ 17184/23), згідно якої позивач просив суд забезпечити його участь у судовому засіданні у справі №916/1848/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", яка задоволена ухвалою суду від 25.05.2023.

31.05.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду (вх.№17881/23), до якого додано сканкопію відзиву на позовну заяву.

Також, до суду від відповідача засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву (вх.№18518/23 від 06.06.2023), відповідно до якого останній визнає суму заявленої позивачем основної заборгованості в розмірі 2 905 849,73 грн, однак, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 211 296,29 грн та 1 336 026,47 грн - інфляційних витрат.

Так, в обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що дійсно оплата за природний газ має здійснюватись до 25 числа місяця наступного за місяцем поставки, однак, фактично 80% теплової енергії, яка використовується підприємством йде на опалення громадян - засуджених до позбавлення волі, а також мешканців міста Одеси, які проживають у будинках по Люстдорфській дорозі.

Таким чином, відповідач наголошує, що несвоєчасне виконання зобов`язань перед АТ «НАК «Нафтогаз України» обумовлено лише тим, що у державному бюджеті України не закладено грошових коштів у достатній кількості на опалення засуджених осіб, проте, чітко зазначено, що вони мають право на опалення під час відбування покарання у зимовий період. Щодо мешканців, яких підприємство опалює через КП «Теплопостачання міста Одеси» - уряд Постановою КМУ від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установив, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим відповідач не має змоги припинити опалення мешканців будинків, які не оплачують кошти за отримане тепло, оскільки у КП «Теплопостачання міста Одеси» юридично не має можливостей стягувати кошти за тепло.

Враховуючи введення воєнного стану в України, відповідач просить суд зменшити нараховані штрафні санкції у вигляді 3% річних та інфляційних витрат, винести рішення, яким задовольнити позов АТ «НАК «Нафтогаз України» частково та стягнути суму основного боргу у розмірі 2 902 849,73 грн., при цьому, відмовити у задоволенні позову в частині стягненні 3% річних та інфляційних витрат, оскільки, заявлені до стягнення суми коштів являється непомірно великою сумою відповідальності для підприємства, враховуючи, що отриманий від позивача газ використовувався для виконання соціальної роботи, а саме: опалення мешканців міста Одеси, а також засуджених осіб.

Судове засідання, призначене на 31.05.2023 року, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. з 29.05.2023 на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Враховуючи вихід судді Мостепаненко Ю.І. з лікарняного, ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 призначено підготовче засідання у справі №916/1848/23 на 05.07.2023, про що повідомлено учасників справи, в порядку ст.120 ГПК України.

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (пункт 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Так, згідно Довідок про доставку електронного листа "Документ в електронному вигляді "Ст.234 Ухвала з викликом представників" від 12.06.2023 по справі №916/1848/23 (суддя Мостепаненко Ю.І.) був надіслан одержувачам:

-ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)"в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету: 13.06.2023 18:54.

- АТ «НАК «Нафтогаз України» на його електронну адресу ngu@naftogaz.com, документ доставлено до електронної скриньки: 13.06.2023.

15.06.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№19699/23), відповідно до якої останній вказує, що аргументи відповідача щодо відмови у задоволенні позовних в частині 3% та інфляційних витрат є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, обставини, на які посилається відповідач, не звільняють останнього від обов`язку здійснювати своєчасний розрахунок з позивачем, а також сплатити на користь позивача нарахування, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України, при цьому, виконання умов укладеного між сторонами договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, зокрема, кінцевих споживачів, відсутності коштів на рахунках, або тієї обставини, що він фінансується за рахунок бюджетних коштів.

28.06.2023 до суду від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява (вх.№ 21432/23), згідно якої позивач просив суд забезпечити його участь у судовому засіданні у справі №916/1848/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", яка задоволена ухвалою суду від 29.06.2023 року.

Судове засідання, призначене на 05.07.2023 року, не відбулось, у зв`язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Одеської області та оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 призначено підготовче засідання у справі №916/1848/23, у розумний строк згідно ст.114 ГПК України, на 16.08.2023, про що повідомлено учасників справи, в порядку ст.120 ГПК України.

Так, згідно Довідок про доставку електронного листа "Документ в електронному вигляді "Ст.234 Ухвала з викликом представників" від 05.07.2023 по справі №916/1848/23 (суддя Мостепаненко Ю.І.) був надіслан одержувачам:

- ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)"в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету: 05.07.2023 23:48.

- АТ «НАК «Нафтогаз України» на його електронну адресу ngu@naftogaz.com, документ доставлено до електронної скриньки: 05.07.2023.

10.07.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№2285/23), відповідно до яких останній звертає увагу суду, що відповідач отримав (спожив природний газ) у період листопад 2020 - березень 2021 року, тобто до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та відповідно до початку воєнних (бойових) дій, та посилання відповідача на те, що останній не може нести господарсько-правову відповідальність за порушення господарського зобов`язання внаслідок військової агресії російської федерації проти України є безпідставним, оскільки зобов`язання відповідача зі своєчасної оплати вартості поставленого природного газу виникло до настання вказаних обставин і до вказаних обставин відношення не має.

Більш того, позивач вказує, що постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 передбачає мораторій на нарахування та стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат з населення (фізична особа) за житлово-комунальні послуги, в свою чергу, наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем підтверджується договором постачання природного газу №21.09.2020 №20/21-3221-ТЕ-23, що укладений між юридичними особами, відповідно Постанова №206 не розповсюджується на правовідносини між позивачем та відповідачем.

10.08.2023 року до суду від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява (вх.№ 27288/23), згідно якої позивач просив суд забезпечити його участь у судовому засіданні у справі №916/1848/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", яка задоволена ухвалою суду від 14.08.2023.

В судовому засіданні 16.08.2023:

- оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи №916/1848/23 до розгляду по суті в засіданні суду на 30.08.2023, про що ухвалою суду повідомлено відповідача, в порядку ст.120 ГПК України;

- оголошено протокольну ухвалу про задоволення усного клопотання представника позивача про призначення наступного судове засідання до розгляду поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Згідно Довідки про доставку електронного листа "Документ в електронному вигляді "Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики" від 16.08.2023 по справі №916/1848/23 (суддя Мостепаненко Ю.І.) була надіслана одержувачу: ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету: 16.08.2023 21:38.

В судовому засіданні 30.08.2023 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити;

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, при цьому, про дату та час проведення судових засідань повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 08.05.2023 на його юридичну адресу та ухвал суду від: 12.06.2023, 05.07.2023, 16.08.2023, згідно з ч. 5 ст. 6 ГПК України в електронний кабінет ЄСІТС, користувачем якої є ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)".

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, справа розглянута судом в межах розумного строку.

В судовому засіданні від 30.08.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21.09.2020 між АТ НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України в Одеській області (№14) (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №20/21-3221-ТЕ-23, відповідно п.1.1. якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити на умовах цього договору.

Згідно п.1.2 договору, природний газ, що постачається за цим договором використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Постачальник передає Споживачу у жовтні 2020-квітні 2021 замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 730 тис.куб.метрів (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.8. договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використанні споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений постачальником до реєстру, з урахуванням положень п.3.3 даного договору. В акті приймання-передачі природного газу, ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в прейскуранті на відповідний період (розміщується на офіційному веб-сайті постачальника), також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього договору).

Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта (п.3.10 договору).

Згідно п.4.2 договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно п. 6.2.6 договору, споживач зобов`язаний, зокрема, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Відповідно до п.7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

Також, між АТ НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України в Одеській області (№14) (Споживач) було укладено додаткові угоди до договору постачання природного газу №20/21-3221-ТЕ-23 від 21.09.2020, а саме: №1 від 23.11.2020, № 2 від 22.12.2020, №3 від 29.01.2021, № 4 від 26.02.2021 та №5 від 26.03.2021 - якими сторони, зокрема, доповнювали п. 4.2 договору в частині зміни вартості ціни за 1 000 куб. з 01.12.2020 по 28.02.2021, та з 01.03.2021.

На виконання умов договору №20/21-3221-ТЕ-23, позивач в період з листопада 2020 по березень 2021 поставив відповідачу природний газ на загальну суму 6 012 147,92 грн., на підтвердження чого між сторонами було складено акти приймання-передачі природного газу. При цьому, відповідач за спожитий протягом листопада 2020 - березеня 2021 природний газ розрахувався лише частково та з порушенням строків оплати на загальну суму 3 109 298, 19 грн.

З огляду на зазначене, АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" і звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 2 902 849,73 - основного боргу, 211 296,29 грн. - 3% річних та 1 336 026,47 грн. - інфляційних витрат.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом, 21.09.2020 між АТ НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України в Одеській області (№14) (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №20/21-3221-ТЕ-23, відповідно п.1.1. якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п.5.1 договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно п. 6.2.6 договору, споживач зобов`язаний, зокрема, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, судом встановлено, що АТ "НАК "Нафтогаз України", як постачальником, виконано належним чином взяті на себе зобов`язання за договором №20/21-3221-ТЕ-23 та поставлено відповідачу природний газ в період з листопада 2020 по березень 2021 на загальну суму 6 012 147,92 грн., на підтвердження чого між сторонами було складено акти приймання-передачі природного газу: від 30.11.2020 за листопад 2020 на суму 723 298,19 грн; від 31.12.2020 за грудень 2020 на суму 1 264 681,78 грн; від 31.01.2021 за січень 2021 на суму 1 446 427,10 грн; від 28.02.2021 за лютий 2021 на суму 1 403 746,79 грн; від 31.03.2021 за березень 2021 на суму 1 173 994,06 грн.

Зазначені акти підписано сторонами та скріплено печатками останніх.

При цьому, відповідач за спожитий протягом листопада 2020 - березеня 2021 природний газ розрахувався лише частково та з порушенням строків оплати на загальну суму 3 109 298,19 грн., на підтвердження чого позивачем надано банківські виписки АТ «Ощадбанк».

Отже, заборгованість відповідача за отриманий в зазначений період природний газ склала 2 902 849,73 грн та залишилась несплаченою. При цьому, наявність вказаної заборгованості відповідач повністю визнає.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 2 902 849,73 грн за отриманий природний газ в період з листопада 2020 по березень 2021, підлягає судом задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних нарахувань.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ позивачем нараховано відповідачу:

- 3% річних на загальну суму 211 296,29 грн , за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу отриманого у: січні 2021 - в розмірі 58 448,39 грн (за період з 26.02.2021 по 31.03.2023); лютому 2021 - в розмірі 84 917,07 грн (за період з 26.03.2021 по 31.03.2023); березні 2021 - в розмірі 67 930,83 грн (за період 27.04.2021 по 31.03.2023).

- інфляційні витрат на загальну суму 1 336 026,47 грн, за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу отриманого у: січні 2021 - в розмірі 370 005,90 грн (за період з 01.03.2021 по 31.03.2023); лютому 2021 - в розмірі 532 189,69 грн (за період з 01.04.2021 по 31.03.2023); березні 2021 - в розмірі 433 830,88 грн (за період 01.05.2021 по 31.03.2023).

Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки сум 3% річних в розмірі 211 296,29 грн. (за загальний період з 26.02.2021 по 31.03.2023) та інфляційні витрат в розмірі 1 336 026,47 грн (за загальний період з 01.03.2021 по 31.03.2023), вважає їх вірними, обґрунтованими та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому, суд не приймає до уваги, викладені у відзиві на позовну заяву ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)" доводи щодо зменшення 3% річних та інфляційних витрат, з огляду на те, що зменшення 3% річних та інфляційних втрат, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Більш того, сторонами у договорі №20/21-3221-ТЕ-23 від 21.09.2020 не збільшувався розмір відсотків річних, порівняно з визначеним законом у ст. 625 ЦК України.

Щодо посилань ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)" на постанову КМУ від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, то суд звертає увагу відповідача, що договір постачання природного газу №20/21-3221-ТЕ-23 від 21.09.2020 укладений між АТ «НАК Нафтогаз України» та ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)", натомість, постанова КМУ від 05.03.2022 №206 стосується особливостей оплати житлово-комунальних послуг населенням, проте, не суб`єктів господарської діяльності.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№14)" (65059, м. Одеса, вул. Краснова,2а, код ЄДРПОУ 08680572) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького,6, код ЄДРПОУ 20077720) 2 902 849 (два мільйони дев`ятсот дві тисячі вісімсот сорок дев`ять) грн 73 коп - основного боргу, 211 296 (двісті одинадцять тисяч двісті дев`яносто шість) грн 29 коп. - 3% річних, 1 336 026 (один мільйон триста тридцять шість тисяч двадцять шість) грн. 47 коп. - інфляційних витрат та 66 752 (шістдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн 58 коп - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 01 вересня 2023 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко