Ухвала

від 01.09.2023 по справі 220/1074/23

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №220/1074/23

Провадження № 2/220/142/23

У Х В А Л А

Іменем України

01 вересня 2023 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно,

BСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Біцулову А.А. звернулась до Великоновосілківського районного суду Донецької області через систему «Електронний суд» із позовом до Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно.

Позивачем до позовної заяви не додано документів на підтвердження вартості спадкового майна, а саме:

- 48/100 частини будівля корівника №1 за реєстровим №37916062 від 18.10.2012р., за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянка площею 0,4226 га., цільове призначення - для обслуговування житлового будинку 0,2500 га. і ведення особистого підсобного господарства - 0,1726 га, яка розташована на території с. Старомайорське Старомайорської сільської ради;

- земельної ділянка кадастровий номер №1421284800:01:001:0817, площею 50,00 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старомайорської сільської ради;

- земельна ділянка площею 20,4669 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка розташована на території: п.39-40-41-42 на території Старомайорської сільської Ради Великоновосілківського району Донецької області, кадастровий №1421284800:01:002:0116, №1421284800:01:002:0117;

- земельна ділянка площею 4,9847 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка розташована на території Старомайорської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, кадастровий №1421284800:01:001:0031.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання за нею в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка майнові права засновника селянського (фермерського) господарства «БоМіС», у визначеному Статутом господарства обсязі.

Позивачем в позовній заяві зазначена ціна позову в розмірі 858,88 грн. та до заяви додано квитанцію про сплату судового збору в мінімальному розмірі на суму 858,88 грн., що очевидно не відповідає дійсній вартості майна.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю її такою, що підлягає залишенню без руху, для усунення її недоліків, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно ст.19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

У разі успадкування майна фермерського господарства одним спадкоємцем, він стає правонаступником успадкованого майна фермерського господарства з перспективою подальшого ведення фермерського господарства.

Тобто питання переходу (у позові спадкування) права засновника Фермерського господарства має вирішуватись разом із спадкуванням фермерського господарства відповідно до викладеної вище норми закону.

Статтею 190 ЦК України визначено, що майном, як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є не споживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Поняття майнового права визначено ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до нього майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Отже, моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності на певну річ чи сукупність речей, укладення правочину.

Разом з тим, позовна заява не містить посилань на те, яке майно входить у цілісний майновий комплекс селянського (фермерського) господарства «БоМіС», у зв`язку з чим суд позбавлений можливості визначити ціну позову.

Згідно ст.191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пред`являючи позов майнового характеру (про визнання прав засновника селянського (фермерського) господарства в порядку спадкування за законом) позивач не зазначила вартість селянського (фермерського) господарства «БоМіС», як цілісного майнового комплексу.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, мінімальна сума судового збору за позовні вимоги майнового характеру складає 1073,60 грн., максимальна 13420,00 грн.

Згідно інформації, яка міститься на офіційному сайті Держгеокадастру, нормативна грошова оцінка 1 гектару землі сільськогосподарського призначення у Донецькій області складає 31111 грн.

Позивач, окрім іншого майна, просить визнати за нею право власності на три земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 50,00 га, 20,4669 га та 4,9847 га.. Загальна площа земельних ділянок складає 75,4516 га. Виходячи із офіційної нормативної грошової оцінки, вартість зазначених земельних ділянок складає 2347374, 73 грн.

Один відсоток вартості зазначених земельних ділянок становить 23 473,75 грн.

Оскільки позивачем не зазначена дійсна вартість спірного майна станом на момент пред`явлення позову, суд самостійно визначає розмір судового збору у максимально передбаченому законом розмірі 13 420,00 грн., виходячи із проведених судом розрахунків.

Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано через систему «Електронний суд», то до сплати судового збору необхідно застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи викладене, позивачу ОСОБА_1 належить доплатити судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 9877,12 грн. (13 420,00 грн. х 0,8 858,88 грн.) та надати суду відповідну квитанцію.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись ст.175, 185 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Суддя О.М. Якішина