Справа № 175/1176/23
Провадження № 2/175/287/23
РІШЕННЯ
Іменем України
14 серпня 2023 року смт.Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бойко О.М.
при секретареві судового засідання Бабко-Малої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся із позовними вимогами до Територіальної громади в особі Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 , є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Просив визнати за ним право власності на незавершений будівництвом будинок, земельну ділянку та транспортний засіб.
Неможливість отримання ним свідоцтва про право на спадщину обґрунтовує розбіжністю у прізвищах із батьком.
Судом встановлено наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 , є сином - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Родинні відносини між ОСОБА_1 та померлим батьком - ОСОБА_5 , підтверджуються свідоцтвом про народження позивача серія НОМЕР_1 , виданим 14 червня 1994 року відділом реєстрації актів цивільного стану виконкому Ленінської райради м. Дніпропетровська.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дніпрі, про що цього ж дня Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) складено відповідний актовий запис № 2238, та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, що складається 3:
-незавершеного будівництвом житлового будинку (готовність 68%), площа забудови 157 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить спадкодавцеві на праві приватної власності на підставі Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу 13952216, дата: 21 березня 2007 року, реєстраційний номер об?єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 18227859. Згідно з Довідкою про оціночну вартість об?єкта нерухомості, унікальний реєстраційний номер 201-20230116-0004982143, від 16 січня 2023 року оціночна вартість об?єкта оцінки становить 282160,78 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі сто шістдесят гривень сімдесят вісім копійок).
-земельної ділянки площею 0.155 га (кадастровий номер 1221486200:05:016:0061), цільове призначення: 02.01 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить спадкодавцеві на праві приватної власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ДП ДН №027970, виданого Новоолександрівською сільською Радою народних депутатів 10 березня 1998 року. Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № HB-9900757402023 від 12 січня 2023 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 1221486200:05:016:0061, становить 328547.65 грн. (триста двадцять вісім тисяч п?ятсот сорок сім гривень шістдесят п?ять копійок);
-транспортний засіб державний номер АЕ5079Е рік випуску 2010, марка GEELY, молель JL7162, ТИП легковий-седан-В, VIN НОМЕР_3 , повна маса 1460, об`єм двигуна 1587, колір сірий, який належить спадкодавцеві на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_4 , виданого Дніпропетровським ВРЕР-1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області. Оціночна вартість автомобіля визначена на підставі Звіту № 15-02.23, складеного 09 лютого 2023 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 6875 від 25 квітня 2009 року, свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 7533 від 10 червня 2009 року, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 671/20 від 03 серпня 2020 року) та складає 108 544, 24 грн. (сто вісім тисяч п?ятсот сорок чотири гривні двадцять чотири копійки).
Відповідно до ч. 1 статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Частиною 1 статті 29 Цивільного кодексу України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно з положеннями ч. 2 статі 1221 Цивільного кодексу України якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна.
На момент своєї смерті спадкодавець - ОСОБА_4 , проживав без задекларованого/зареєстрованого місця проживання та не мав відповідної відмітки про реєстрацію місця проживання у паспорті громадянина України.
Фактично останні 6 (шість) років до своєї смерті спадкодавець ОСОБА_4 , проживав із позивачем однією сім`єю, та вели спільне господарство у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Довідкою № 07-12/22, виданою 07 грудня 2022 року ОСОБА_8 - виконавчим директором Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВОКРИМСЬКА - 3» (код ЄДРПОУ 40550281). Зазначена квартира належить на праві приватної власності матері позивача та дружині спадкодавця - ОСОБА_2 , згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №5277408 від 02 листопада 2004 року.
За життя спадкодавець - ОСОБА_4 , заповіт не склав, відповідно право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 статті 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Статтею 1261 Цивільного кодексу України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Окрім позивача, після смерті спадкодавця, є ще два спадкоємці за законом, які мають права на спадкування у першу чергу, а саме: Дружина спадкодавця - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_6 , виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 25 січня 1999 року, місце проживання: АДРЕСА_3 ; Син спадкодавця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_8 , виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 30 грудня 1998 року, місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідно до ч. 1 статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За приписами ч. 1 статті 1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Водночас, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 , в установлений статтею 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк, заяву про прийняття спадщини не подавали, оскільки на сімейній раді ними було визначено, що успадковувати усе майно та оформляти право на спадщину після смерті спадкодавця - ОСОБА_4 , буде здійснювати одноосібно ОСОБА_1 .
Положеннями ч. 3 статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї.
Позивачем не подавалась нотаріусу заява про прийняття спадщини чи відмову від спадщини оскільки на момент смерті спадкодавця - ОСОБА_4 , позивач проживав з ним однією сім?єю, вів з ним спільне господарство у квартирі, за місцем реєстрації, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Довідкою № 07-12/22, виданою 07 грудня 2022 року ОСОБА_8 - виконавчим директором Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВОКРИМСЬКА - 3» (код ЄДРПОУ 40550281), та в силу положень ч. 3 статті 1268 Цивільного кодексу України вважаюсь таким, що прийняв спадщину.
Факт прийняття позивачем спадщини також підтверджується наявністю у нього оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, отриманим позивачем свідоцтвом про смерть спадкодавця, а також поясненнями третіх осіб у справі.
При цьому ч. 5 статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Таким чином законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням майнових прав різні правові наслідки.
Відповідно до норм ч. 5 статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно з ч. 3 статті 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок спадкоємця звернутись за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як і іншими нормами цивільного законодавства, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.
У січні 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Верховецької Валерії Едуардівни з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , проте позивач отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1/02-31 від 06 січня 2023 року у зв`язку з ненаданням довідки компетентного органу про місце відкриття спадщини та про осіб, які були зареєстровані із спадкодавцем за однією адресою на день його смерті, що, на думку нотаріуса, унеможливлює визначити місце відкриття спадщини та факт прийняття спадщини спадкоємцем, який подав заяву на видачу Свідоцтва про право на спадщину.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини: громадянина захищаються судом.
Згідно з ч. 1 статті 16 Цивільного кодексу України, ч. 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено можливі способи захисту цивільних прав, серед яких може бути визнання права.
Право власності на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою усіх спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством.
За приписами пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, пункту 3.1. Листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року за наявності умов одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 26 січня 2021 кроку у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 22 лютого у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21.) неодноразового наголошувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який с ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений п. 1 ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України, може застосовуватися пише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.
Зважаючи на наявність таких перешкод як неможливість точного визначення місця відкриття спадщини та встановлення факту прийняття позивачем спадщини, через відсутність у спадкодавця зареєстрованого/задекларованого місця проживання та відповідної відмітки про реєстрацію місця проживання в паспорті громадянина України, для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, належним, ефективним та правомірним способом захисту невизнаних прав позивача буде не встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на момент відкриття спадщини, а саме визнання за позивачем права власності на спадкове майно судом, оскільки захист цивільних прав та інтересів не досягається встановленням юридичних фактів. Таке встановлення є елементом оцінки обставин справи й обґрунтованості позовних вимог, тому воно не зумовить попередження порушення або відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного права чи інтересу (пункт 31 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц).
Аналогічна правова позиція шодо можливості визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку особою, яка прийняла фактично спадщину, проте отримала нотаріальну відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, викладена в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19.
Відповідно до статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від ї прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За приписами статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Останнім місцем проживання спадкодавця була територія Дніпровської міської територіальної громади ( АДРЕСА_2 ), що дає підстави визначити відповідачем у даній справі територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514).
Водночас, положеннями ч. 1 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, що також дає підстави визначити відповідачем у даній справі Новоолександрівську сільську територіальну громаду в особі Новоолександрівської сільської Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339764).
Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року передбачено, що правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об?єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.
Крім того, згідно з пунктом 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що до складу спадкового майна входить нерухоме майно - незавершений будівництвом житловий будинок та земельна ділянка, розташовані на території Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, позови з приводу якого мають розглядатись за правилами виключної підсудності (стаття 30 Цивільного процесуального кодексу України), а також рухоме майно - транспортний засіб, який знаходиться за місцем мого проживання на території Чечелівського району міста Дніпра, позов з приводу якого має розглядатись за правилами загальної підсудності (стаття 27 Цивільного процесуального кодексу України), позивач вважає, що справа підсудна Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 2 статті 1255 Цивільного кодексу України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
За приписами статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає моменту державної реєстрації.
Незавершений будівництвом житловий будинок (готовністю 68%), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який входить до складу спадщини, за спадкодавцем було зареєстроване право приватної власності (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу 13952216, дата: 21 березня 2007 року, реєстраційний номер об?екта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 18227859) відповідно до законодавства, чинного на момент здійснення державної реєстрації.
Системний аналіз положень статті 331 Цивільного кодексу України, пункту 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року дає підстави вважати, що законом передбачена можливість визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва у судовому порядку, якщо право власності на таке майно раніше було зареєстроване в установленому законом порядку.
Більш того, чинна редакція абз.2 ч.3 статі 331 Цивільного кодексу України передбачає можливість укладення договорів щодо об?єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.
На виконання п. 6, 7, 8, 10 ч. 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позивач, підтверджує, що: заходи досудового врегулювання спору не проводилися; заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалися; оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви перебувають у позивача, а також в матеріалах спадкової справи (номер у спадковому реєстрі: 70117740, номер у нотаріуса 1/2023, спадкодавець: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу ВЕРХОВЕЦЬКОЇ Валерії Едуардівни; ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як встановлено ст.1218, ч. 3,5ст.1268 ЦК України спадщина, вважається належною позивачу з часу смерті спадкодавця, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного та ст.1216-1218,1222,1223,1258,1261 ЦК України, керуючись ст.5,12,13,141,263,265,268,280-282 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити у повному обсязі.
Визнати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_10 , виданий 03 червня 2003 року Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на:
-незавершений будівництвом житловий будинок (готовність 68%, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить спадкодавцеві на праві приватної власності на підставі Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу 13952216, дата: 21.03.2007 року, реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 18227859;
-земельну ділянку площею 0,155 га (кадастровий номер 1221486200:05:016:0061), цільове призначення: 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить спадкодавцеві на праві приватної власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ДП ДН №027970 виданого Новоолександріївською сільською Радою народних депутатів 10.03.1998 року;
-транспортний засіб державний номер НОМЕР_11 рік випуску 2010, марка GEELY, модель JL7162, тип легковий-седан-В, VIN - НОМЕР_3 , повна маса 1460, об`єм двигуна1587, колір сірий, який належить спадкодавцеві на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_4 , виданого Дніпропетровським ВРЕР-1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області.
Судові витрати по справі залишити за позивачем.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Бойко
Суд | Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2023 |
Оприлюднено | 05.09.2023 |
Номер документу | 113182548 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Бойко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні