Рішення

від 01.09.2023 по справі 211/5128/22

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/5128/22

Провадження № 2/211/1000/23

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

01 вересня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.,

за участю секретарів судового засідання Андрійченко А.Ю., Бірж Д.В.

представник позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи Криворізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Аламахи І.М.,

у відсутність представник служби у справах дітей,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Виконкому Довгинцівської районної в місті ради в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей виконкому Довгинцівської районної в місті ради, Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

встановив:

позивач Виконком Довгинцівської районної в місті ради звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд позбавити відповідачку батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнувши аліменти на його утримання, посилаючись на злісне ухилення відповідачки від виконання покладених на неї законом батьківських обов`язків. В обґрунтування вимог зазначено, що відповідача є матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , відомості про батька дитини внесені відповідно до частини першої статті 135 СК України. 21.11.2021 до відділення поліції звернувся малолітній ОСОБА_3 вказавши, що його мати та її співмешканець, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, влаштували бійку. Зі слів дитини, таке відбувалось постійно, тому він звернувся за допомогою. В ході перевірки інформації з`ясовано відсутність у помешканні дитини продуктів харчування, повну антисанітарію: постільна білизна брудна, у квартирі сморід та стійкий запах перегару. З приводу ситуації відповідачка надала пояснення, що розпивала спиртні напої зі співмешканцем, внаслідок чого між ними виникла сварка. Через деякий час вона помітила відсутність дитини та звернувшись на лінію «102» працівниками поліції було повідомлено про влаштування сина до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» КМР. Відносно відповідачки було складено відповідний протокол за ст. 184 КУпАП. 22.11.2021 ОСОБА_2 надала пояснення про обов`язок навести лад у помешканні, пройти обстеження у лікаря-нарколога та офіційно працевлаштуватися. Згідно акту обстеження умов проживання навчального закладу дитини, родина ОСОБА_5 проживає в однокімнатній квартирі, яка належить матері співмешканця ОСОБА_6 . Санітарно-гігієнічні умови незадовільні, дитина проживає в одному приміщенні з матір`ю та її співмешканцем, має окреме спальне місце, яке не відповідає санітарно-гігієнічним умовам, відсутнє місце для навчання. Родина дитини неповна, має матеріальні труднощі. Мати ОСОБА_2 має шкідливі звички, офіційно не працює. До школи хлопчик приходив не завжди охайним, не забезпечений необхідними речами для навчання. При хворобі дитини відповідну довідку з медичного закладу не надавали, бо декларація із сімейним лікарем не укладена. Домашні завдання мати не контролювала, батьківські збори не відвідує, належної уваги сину не приділяє. Фахівцями соціальної служби 30.11.2021 з`ясовано, що ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи з порушенням органів слуху, не працює, має сезонні заробітки на полях або овочевій базі. Умови проживання незадовільні. У період з 02.12.2021 по 13.12.2021 ОСОБА_2 пройшла обстеження у КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», рекомендовано консультація лікаря-нарколога в динаміці протягом 12 місяців. Однак при виході комісії 17.12.2021 умов проживання у помешканні відповідачки були незадовільні та належних умов для проживання дитини ОСОБА_2 не створено. На засіданні комісії 21.12.2021 вирішено розпочати збір матеріалів для вирішення питання про позбавлення відповідачки батьківських прав. Станом на 22.02.2022 санітарно-гігієнічні умови проживання помешкання ОСОБА_2 не змінилися, за борги відключено газопостачання та електропостачання, у родині часто вживають алкогольні напої, відбуваються сварки, бійки, відповідачка не працює. 29.08.2022 ОСОБА_2 надала службі у справах дітей письмове пояснення про зміну місця свого проживання, однак нову адресу надати відмовилась. На підставі викладеного, виконком просить вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 09 січня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28 березня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Встановлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

У судовому засіданні представник позивача Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради як органу опіки та піклування Безверха О.Г. на вимогах наполягала з підстав, викладених в тексті позовної заяви. Суду пояснила, що дитина у приюті та з початком війни вивезена за кордон.

Відповідач ОСОБА_2 вимоги позову не визнала, суду пояснила, що працює неофіційно на полі отримує 2700,00 пенсії та 3500,00 грн. заробітку. Житла свого вона не має та буде знімати квартиру.

Представник третьої особи Криворізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_7 при вирішенні позову поклалася на розсуд суду.

Вислухавши учасників процесу дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відомості про батька дитини записані в актовому записі про народження на підставі частини першої статті 135 СК України.

У статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Так, згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 164 СК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першоїстатті 164 СК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, ЄСПЛ зауважував, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до повідомлення Відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.11.2021, до відділення поліції 21.11.2021 звернувся малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає по АДРЕСА_1 та повідомив, що його мати ОСОБА_2 та її співмешканець перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, влаштували бійку. Зі слів дитини, таке відбувається постійно, тому хлопчик звернувся за допомогою. У ході перевірки отриманої інформації з`ясовано, що у квартирі антисанітарія, відсутні продукти харчування. Постільна білизна брудна, у квартирі сморід та стійкий запах перегару.

ОСОБА_2 21 листопада 2021 року було надано пояснення, що вона розпивала спиртні напої зі співмешканцем, у ході чого між ними виникла сварка та бійка і через деякий час вона помітила відсутність удома сина. Звернувшись на лінію 102 їй було повідомлено про влаштування ОСОБА_4 до комунального закладу.

Малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до акту органу внутрішніх справ від 21.11.2021, улаштований до Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради.

22.11.2021 ОСОБА_2 надала пояснення, у якому зобов`язувалась навести лад у квартирі, пройти огляд у лікаря-нарколога, офіційно працевлаштуватись.

Згідно акту обстеження умов проживання Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 108 Криворізької міської ради від 24.11.2021, родина ОСОБА_5 проживає в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить матері її співмешканця ОСОБА_6 1963 р.н. Санітарно-гігієнічні умови незадовільні: брудно, розкидані речі, відчувався запах спиртного та тютюнопаління. Для дитини не створено належних умов для навчання, виховання та розвитку. Малолітній мешкає в одній кімнаті разом з матір`ю та її співмешканцем. У дитини є окреме спальне місце, але не відповідає санітарно-гігієнічним умовам, відсутнє місце для навчання.

Згідно характеристики навчального закладу дитини, родина неповна, має матеріальні труднощі. Мати ОСОБА_2 має шкідливі звички, офіційно не працює. До школи хлопчик приходив не завжди охайним, не забезпечений необхідними речами для навчання. Коли дитина хворіла, довідку про хворобу мати не надавала, оскільки не укладено декларацію із сімейним лікарем. Мати не контролює виконання домашніх завдань, не приділяє належну увагу вихованню сина, батьківські збори не відвідує.

За інформацією Криворізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 30.11.2021, виходом в сім`ю з`ясовано, що ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи з порушенням органів слуху, не працює, має сезонні заробітки на полях або овочевій базі. Умови проживання незадовільні: всюди розкидані речі, стіни та підлога обдерті, вікна брудні, на шафі багато пляшок з-під алкогольних напоїв, в помешканні відчувається сморід та паління від тютюну. Зі слів сусідів, ОСОБА_2 часто зі співмешканцем уживають алкогольні напої, конфліктують, у зв`язку з чим викликалися працівники поліції.

Наказом № 257 від 06.12.2021 малолітнього ОСОБА_3 взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

У період з 02.12.2021 по 13.12.2021 ОСОБА_2 пройшла обстеження у КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», їй рекомендовано консультація лікаря-нарколога в динаміці протягом 12 місяців.

При комісійному виході 17.12.2021 за адресою проживання ОСОБА_2 , умови проживання відповідачки не змінилися: у квартирі антисанітарія, всюди розкидані речі, пляшки від спиртних напоїв, відчувається сморід. Належних умов для дитини не створено.

Аналогічна інформація надійшла від Криворізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді 22.02.2022, а саме: санітарно-гігієнічні умови незадовільні, за борги відключено газопостачання та електропостачання.

Згідно повідомлення Відділення поліції № 1 від 13.04.2022, при неодноразовому відвідування ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , двері ніхто не відчинив. ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності 21.03.2016 за частиною 1 статті 184 КУпАП, 27.06.2021 за частиною 1 статті 178 КУпАП та 21.11.2021 за частиною 1 статті 184 КУпАп.

29.08.2022 ОСОБА_2 надала письмове пояснення про зміну місця проживання, однак адресу проживання відмовилась надати.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Оскільки наведені вище факти, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати, як ухилення відповідачки від належного виховання свого сина, свідомої зневаги своїми обов`язками, враховуючи викладене, суд вважає встановленим, що відповідач не займається вихованням дитини, не забезпечуєйого матеріально, не виявляє щодо нього батьківського піклування, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

Суду відповідачкою не надано жодного доказу, який би спростовував заявлені вимоги, що суд розцінює як її байдужість до долі дитини,оскільки вона не забезпечує сина матеріально, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду і лікування дитини, як складову частину виховання, не піклується про нього, його фізичний, духовний та моральний розвиток, а оскільки цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, диспозитивності та рівності сторін, враховуючи конкретні обставини справи, якнайкращі інтереси дитини, суд дійшов висновку про застосування до відповідачки крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав.

Зазначені обставини підтверджуються висновком виконкому Довгинцівської районної в місті ради від 19.12.2022 № 8/22-1156 де взято до уваги всю зазначену вище інформацію.

Встановлені обставини свідчили про наявність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя.

Згідно частин другої, третьої статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Частинами першою-другою статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином виходячи з обов`язку батьків утримувати дітей, конституційного права особи на прожитковий мінімум, суд вважає, що є підстави для призначення аліментів, починаючи з дати пред`явлення позову згідно вимог частини першої статті 191 СК України.

Пунктом 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Тому з відповідачки відповідно до положень статті 141 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. 150, 164, 166, 180, 182 Сімейного кодексу України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

задовольнити позов Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради повністю.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ) аліменти у розмірі 1 / 4 частини заробітку ( доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, на користь опікуна, або державного закладу, в якому буде перебувати дитина, починаючи стягнення з 21 грудня 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 992 ( дев`ятсот дев`яносто дві ) грн.. 40 коп.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко