Ухвала

від 21.07.2023 по справі 757/19271/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19271/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2023 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явилася,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2022 року у справі №757/28856/22-к в рамках кримінального провадження № 42022000000000945 від 14.07.2022 року,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2022 року у справі №757/28856/22-к в рамках кримінального провадження № 42022000000000945 від 14.07.2022 року.

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що вилучені грошові кошти, на які було накладено арешт, не є та не можуть бути речовими доказами, оскільки набуті в межах закону. ОСОБА_4 являється керівником та власником ТОВ «О.Ф.М. Груп», де отримує заробітну плату та сплачує податки. Поряд з тим, ОСОБА_4 здійснює господарську діяльність як фізична особа підприємець 3-ї групи починаючи з 14 лютого 2018 року та відповідно до податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особі отримав задекларований дохід за 2020 рік в сумі 476 495,00 грн., за 2021 рік в сумі 6 951 778,85 грн, за 2022 рік в сумі 335 750,00 грн. Таким чином, ОСОБА_4 отримує дохід в спосіб та межах дозволених чинним законодавством. Відповідно до квитанції Київського відділення АТ «Альфа Банк» від 09 червня 2021 року ФОП ОСОБА_5 здійснено валютно-обмінні операції з власними коштами, які здобув в результаті господарської діяльності як фізичної особи підприємця, зберігання яких відбувалось за адресою фактичного проживання.

ОСОБА_4 являється керівником та засновником ТОВ «О.Ф.М. Груп» (код 36547587), яка в свою чергу має офісне приміщення та юридичну адресу, а саме: м. Київ Бульвар Кольцова, 14-К, офіс 302, де знаходяться первинні та бухгалтерські документи, податкова звітність, ведеться господарська діяльність, працюють працівники. На момент проведення обшуку на підприємстві працювало 30 працівників. Крім того, за період 01.01.2021 по 12.03.2023 року податковим органом жодних документальних перевірок відносно ТОВ «Ю.Ф.М.Груп» (код 36547587) не проводилось, що підтверджується відповіддю Головного управління ДПС у м. Києві, в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа Преміум Груп» (код 35961770). Станом на дату звернення до суду заборгованості по сплаті податків у підприємства відсутня. Додатково варто зазначити наступне ТОВ «Ю.Ф.М. Груп» (код 36547587) створене та здійснює свою діяльність відповідно чинного законодавства України. Вході проведення обшуку слідчим, без перешкод було надано доступ до інформації, яка зберігалась на компютерній техніці та телефонах. За весь період починаючи з 13 жовтня 2022 року не здійснено жодного допиту ані посадових осіб підприємства ані інших працівників компанії.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явивсся, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла заява прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про розгляд клопотання за його відсутності, проти задоволення клопотання заперечував.

Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000945 від 14 липня 2022 року , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 212 КК України, частиною п`ятою ст. 27, частиною третьою ст. 212 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

У рамках вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2022 року у справі №757/28856/22-кнакладено арешт на грошові кошти в сумі 14 700 (чотирнадцять тисяч сімсот) доларів США, вилучені 13.1.2022 року під час проведення обшуку за місцем проживання директора ТОВ «Ю.Ф.М.Груп» ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2022 року у справі №757/28856/22-к слідчий суддя дійшов висновку про накладення арешту на майно із врахуванням того, що вилучені грошові кошти відповідають критеріям ст. 98 КПК України, мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та є достатні підстави вважати, що вказані грошові кошти здобуті внаслідок вчинення злочину.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України, та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до підпункту б пункту 2 статті 5-1 Закону України «Про санкції» підставами застосування санкції є суттєве сприяння вчиненню дій або ухваленню рішень, зазначених у пункті 1 цієї частини, зокрема, але не виключно, шляхом: фінансування або матеріально-технічного забезпечення діяльності держави-агресора, пов`язаної зі збройною агресією проти України чи окупацією/анексією її територій, зокрема шляхом: сплати податків, зборів до державного бюджету держави-агресора, якщо загальна сума таких платежів (окрім митних) за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 40 мільйонів гривень для юридичної та 3 мільйонів гривень для фізичної особи, визначених за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період;

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на майно, яке є предметом розгляду вказаного клопотання, на теперішній час відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, на даній стадії провадження не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, з чим закон пов`язує можливість скасування арешту майна, а відтак в задоволенні клопотання cлід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2022 року у справі №757/28856/22-к в рамках кримінального провадження №42022000000000945 від 14.07.2022 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1