Постанова

від 22.08.2023 по справі 914/1027/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2023 р. Справа №914/1027/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.Б.

за участю представників учасників процесу:

від позивача Лука Т.М.-адвокат;

від відповідача-1 Паращич В.П.-представник

від відповідачів-2 не з`явився

від третьої особи: Рісна Ю.Б.-адвокат

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 18.04.2023 (Вх.№ЗАГС 01-05/1245/23, 01-05/1246/23 від 20.04.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2023 (повний текст складено 27.03.2023)

та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2023 (повний текст складено 03.04.2023)

у справі №914/1027/19

за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів,

до відповідача-1: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача-2: Державного реєстратора Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Небесного А.І., м. Львів,

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю Латориця, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області,

про визнання протиправною та скасування відмови державного реєстратора, викладеної у листі від 18.10.2018 №2902-1009; визнання протиправною та скасування відмови державного реєстратора, викладеної у листі від 19.10.2018 р. №2902-1018; зобов`язання державного реєстратора скасувати запис/реєстраційну дію від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1027/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської рад, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів, Державного реєстратора Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Небесного А.І., Товариства з обмеженою відповідальністю Латориця, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області про визнання протиправною та скасування відмови державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного, щодо неможливості виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, викладеної у листі від 18.10.2018 №2902-1009; визнання протиправною та скасування відмови державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного, щодо неможливості виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, викладеної у листі від 19.10.2018 №2902-1018; зобов`язання державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного, скасувати запис/реєстраційну дію №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу (з врахуванням заяви позивача про зміну предмета позову від 16.01.2020, яка надійшла до суду 29.01.2020 за вхідним № 241/20 та прийнята до розгляду ухвалою суду від 30.01.2020).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.08.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021, позов задоволено частково, скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис/реєстраційну дію №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Латориця (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19140732). В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 02.08.2021 у справі №914/1027/19 постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 04.08.2020 у справі №914/1027/19 скасовано. Справу № 914/1027/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що ОСОБА_1 з лютого 2004 року є учасником ТОВ Латориця. Протоколом №6 Зборів учасників ТОВ Латориця від 15.03.2004 обрано директором товариства ОСОБА_2 та в подальшому на підставі цього документу 15.05.2005 проведено включення відомостей про юридичну особу ТОВ Латориця в ЄДРЮО та ФОП.

Позивачка зазначає, що збори учасників відбулися за її відсутності, а підпис на протоколі №6 від її імені є підробленим, що було встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2011, яким визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ Латориця від 15.03.2004, оформленого протоколом №6.

09.10.2018 Господарським судом Львівської області з метою примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, супровідним листом було надіслано таке рішення до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради для виконання.

Проте, Господарським судом Львівської області 24.10.2018 від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради було отримано листи від 18.10.2018 №2902-1009 та від 19.10.2018 №2902-1018, згідно яких відповідачем відмовлено у виконанні судового рішення, у зв`язку з тим, що у Єдиному державному реєстрі відсутня інформація про проведення державної реєстрації змін до відомостей юридичної особи на підставі протоколу №6 від 15.03.2004.

Відтак позивач вважає, що відмови у виконанні рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188 зі сторони відповідача є протиправними, такими, що порушують права позивача, як учасника товариства, а самі відмови викладені у листах від 18.10.2018 №2902-1018 та від 19.10.2018 №2902-1018 такими, що підлягають скасуванню, а отже наявні підстави для зобов`язання державного реєстратора скасувати запис/реєстраційну дію №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2023 у справі №914/1027/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що предметом спору у справі №13/188 не був спірний запис/реєстраційна дія №14151200000004431 від 15.04.2005, а судом вирішувався спір щодо визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ Латориця від 15.03.2004, оформленого протоколом №6. Матеріалами справи та позивачем не доведено наявності зв`язку між вчиненою реєстраційною дією №14151200000004431 від 15.04.2005 та рішенням загальних зборів учасників ТОВ Латориця №6 від 15.04.2004, скасованим рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188. Відмова (у державній реєстрації) з боку державного виконавця, вичерпний перелік для якої викладено у ч. 1 ст. 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (у редакції станом на жовтень 2018 року), відсутня.

Суд зазначив, що ксерокопія реєстраційної картки, наданої позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог ( оригінал якої відсутній як в матеріалах реєстраційної справи, так і в матеріалах даної судової справи) не може бути належним і допустимим доказом у справі, оскільки не завірена належним чином на предмет її відповідності оригіналу, містить відтиски печатки товариства втраченої ще у 2002 році.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2023 у справі №914/1027/19 заяву ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 2 881,50 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 04.08.2020 та 11 526,00 грн судового збору сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 881,50 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги та 11 526,00 грн судового збору сплаченого за подання касаційної скарги.

Додаткове рішення мотивовано тим, що оскільки на новому розгляді справи №914/1027/19, рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2023 у задоволенні позову відмовлено судовий збір за апеляційне та касаційне оскарження судових рішень слід покласти на позивача у даній справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2023 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити у повному обсязі. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 2881,50 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 11526,00 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги відмовити. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, при прийнятті рішення судом порушено норми процесуального та неправильно застосовано норми матеріального права.

Скаржник зазнаає, що ОСОБА_1 з лютого 2004 року є учасником ТОВ «Латориця», що підтверджується протоколом №5 від 26.02.2004, та Статутом ТОВ «Латориця», затвердженого Зборами учасників товариства на підставі протоколу №5 від 26.02.2004 та зареєстрованого 15.03.2004 за №10498. Протоколом №6 зборів учасників TOB «Латориця» на яких ОСОБА_1 була відсутньою та підпис на якому від її імені є підробленим, обрано директором товариства з 15.03.2004 ОСОБА_2 та в подальшому на підставі цього документу проведено державну реєстрацію.

Скаржник наголошує, що рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі N13/188 (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2011) визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ „Латориця" від 15.03.2004, оформленого протоколом №6. Однак, незважаючи на визнання недійсним рішення загальних зборів TOB «Латориця», ОСОБА_2 як учасник з розміром частки 50% рішення суду не виконує, на збори не з`являється, з метою приведення відомостей про товариство у відповідність до вимог закону, та достеменно знаючи, що керівником даного товариства не є та такий відповідно до вимог закону не обирався, а іншого зі сторони ОСОБА_2 суду не представлено, використовуючи при цьому дані реєстру, вчиняє протиправні дії від імені TOB «Латориця», представляючись її керівником на шкоду такому товариству, всупереч статуту товариства, чим завдає збитків товариству.

Отже, скаржник зазначає, що з метою примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, 09.10.2018 Господарським судом Львівської області супровідним листом надіслано до виконання таке рішення до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради.

Також, скаржник стверджує, що як стало відомо з листа Господарського суду Львівської області №13/188/7/18 від 31.10.2018, 24.10.2018 Господарським судом Львівської області було отримано листи від 18.10.2018 №2902-1009 та 19.10.2018 №2902-1018, згідно яких відповідачем відмовлено у виконанні вищевказаного судового рішення у зв`язку з тим, що у Єдиному державному реєстрі відсутня інформація про проведення державної реєстрації змін до відомостей юридичної особи на підставі протоколу №6 від 15.03.2004.

На думку скаржника, відмови у виконанні рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188 зі сторони відповідача є протиправними та такими, що порушують її корпоративні права, як учасника товариства, а відмови, викладені у листі від 18.10.2018 №2902-1018 та від 19.10.2018 №2902-1018 такими, що підлягають скасуванню.

Скаржник вважає, що зважаючи на той факт, що ОСОБА_1 ніколи не обирала ОСОБА_2 в якості керівника та в матеріалах справи докази іншого відсутні, та самим ОСОБА_2 не представлено будь-яких належних, достатніх, достовірних доказів про те, що такий у відповідності до вимог закону будь-коли обирався керівником товариства, наявні підстави для задоволення позову. Окрім того, як вбачається з матеріалів реєстраційної справи керівником TOB «Латориця» була ОСОБА_3 до березня 2004р., іншого зі сторони ОСОБА_2 суду не представлено.

Скаржник зазначає, що не заслуговує на увагу позиція суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 виконував функції директора товариства ще до прийняття 26.02.2004 зборами учасників ТОВ «Латориця» рішення, оформленого протоколом №5, що підтверджується декларацією про прибуток ТОВ «Латориця» від 09.08.2002.

Скаржник вважає, що незважаючи на визнання рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Латориця» від 15.03.2004, оформленого протоколом №6 дані про керівника містяться надалі у Єдиному державному реєстрі, ОСОБА_2 вчиняє в подальшому відповідні дії від імені товариства всупереч закону, поза процедурою прийняття рішень загальними зборами учасників, без згоди ОСОБА_1 .

На думку скаржника, позиція суду щодо неналежності у якості доказу копії реєстраційної картки №6 та заяви ОСОБА_4 є такою, що не базується на нормах чинного законодавства, є безпідставною та не підтверджується жодними доказами у справі. Позиція ОСОБА_2 викладена у процесуальних документах суду щодо не підписання реєстраційної картки №6 останнім, відсутність належної нібито печатки та невідповідність даних у такій, ще раз підтверджує факт проведення дії №14151200000004431 від 15.04.2005 з грубим порушенням норм закону.

Також, скаржник зазначив, що орієнтований розмір судових витрат станом на момент подання апеляційної скарги становлять витрати за послуги адвоката в орієнтовному розмірі 40 000,00 грн з розрахунку 1500,00 грн за одну год роботи адвоката та суму судового збору що підлягає сплаті у зв`язку з поданням апеляційної скарги, докази чого будуть наданні суду в подальшому та підлягатимуть до стягнення з відповідачів у користь скаржника.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду є законними та обґрунтованим, а апеляційна скарга безпідставна.

Відповідач 1 вважає, що враховуючи, що державний реєстратор діяв у межах та спосіб визначений законом, немає правових підстав для визнання його дій протиправними. Ксерокопія реєстраційної картки, наданої позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог (оригінал якої відсутній як в матеріалах реєстраційної справи, так і в матеріалах даної судової справи) не може бути належним і допустимим доказом у справі, оскільки не завірена належним чином на предмет її відповідності оригіналу, містить відтиски печатки товариства втраченої ще у 2002 році.

Відповідач 1 зазначає, що 04.04.2012 у протоколі виїмки документів о/у ЄДЄБЕЗ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, лейтенантом поліції Підгаєцьким Р. В. не зазначено про вилучення такого документу з реєстраційної справи ТОВ «Латориця» як протокол №6 від 15.03.2004. Працівниками ГЮУ у Львівській області не могла досліджуватись реєстраційна справа, оскільки з 04.04.2012 реєстраційна справа була вилучена правоохоронними органами і повернулась до суб`єкта зберігання реєстраційний справ лише у 2019 році. Запис / реєстраційна дія № 14151200000004431 стосовно включення відомостей про ТОВ «Латориця» до ЄДР не вчинявся (-лася) на підставі та/абс на виконання рішення зборів учасників ТОВ «Латориця» від 15.03.2004 оформленого протоколом № 6.

ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення та додаткове рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що апеляційна скарга є безпідставна, судом при прийнятті рішення у справі дотримано норми матеріального та процесуального права, надано вірну оцінку усім доказам та доводам сторін,

Зокрема, третя особа зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Третя особа вважає, що правові підстави для задоволення позовної вимоги позивача про зобов`язання державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного скасувати запис/реєстраційну дію №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу, відсутні.

ОСОБА_2 зазначає, що Закон України «Про державну реєстрацій юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яким було запроваджено Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набув чинності 01.07.2004 (станом на даний час вказаний нормативно-правовий акт називається Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а згаданий реєстр - Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). До 01.07.2004, у відповідності з Положенням про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740, діяв Реєстр суб`єктів підприємницької діяльності.

Третя особа вважає, що вірним є висновок суду першої інстанції про те, що реєстраційна картка є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що підставою для вчинення реєстраційної дії / запису від IS.04.2005 №14151200000004431 було рішення зборів учасників ТОВ «Латориця» від 15.03.2004, оформлене протоколом № 6. Позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що підставою для вчинення реєстраційної дії / запису від IS.04.2005 №14151200000004431 було рішення зборів учасників ТзОВ «Латориця» від 15.03.2004, оформлене протоколом № 6.

Третя особа зазначає, що стороною позивача не спростовано, що третя особа-2 був керівником ТОВ «Латориця» до прийняття рішення зборів учасників від 15.03.2004, оформленого протоколом № 6. Позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що підставою для вчинення реєстраційної дії / запису від IS.04.2005 №14151200000004431 було рішення зборів учасників ТОВ «Латориця» від 15.03.2004, оформлене протоколом № 6.

Також, ОСОБА_2 заначив, що при поданні даного відзиву на апеляційну скаргу третя особа очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00грн за підготовку даного відзиву, 2 000,00грн за участь представника (адвоката) у кожному судовому засіданні у справі № 914/1027/19, а також 2 000,00 за кожну годину наданих Пилипціву І.В. послуг професійної правничої допомоги адвоката (за винятком участі в судових засіданнях). Відповідні підтверджуючі витрати (що сплачені або мають бути сплачені) докази будуть подані з урахуванням ч. 8 ст. 129 ПІК України протягом (не пізніше) п`яти днів після ухвалення судового рішення в справі №914/1027/19 за результатами розгляду апеляційної скарги.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2023 справу №914/1029/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2023 та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2023 у справі №914/1027/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2023 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2023, призначено розгляд справи на 06.06.2023.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду відкладено розгляд справи №914/1027/19 на 22.08.2023.

Сторони та третя особа в судовому засіданні виклали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Відповідач 2 в судові засідання не з`явився, хоча належним чином бу повідомлений про розгляд справи в суді.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.08.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи.

Згідно наявного у справі Статуту ТОВ Латориця, затвердженого Зборами учасників товариства на підставі протоколу №5 від 26.02.2004 та зареєстрованого 15.03.2004 за №10498 (п. 3.1, п. 11.5) учасниками товариства є:

ОСОБА_1 з часткою у статутному фонді - 50%;

ОСОБА_2 з часткою у статутному фонді - 50%;

згідно п. 18.1 статуту вищим органом товариства є Збори учасників; згідно п.19.1.4. статуту до компетенції загальних зборів відноситься обрання виконавчого органу (директора). Такий склад учасників ТОВ Латориця підтверджується і отриманим на запит судді №1005387191 від 29.05.2019 Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по юридичній особі .

Протоколом №6 Зборів учасників ТОВ Латориця від 15.03.2004 обрано директором товариства з 15.03.2004 ОСОБА_2 та в подальшому, як стверджує позивачка, на підставі цього документа проведено 15.05.2005 включення відомостей про юридичну особу ТОВ Латориця в ЄДРЮО та ФОП. Позивачка зазначає, що збори учасників відбулися за її відсутності, а підпис на протоколі №6 від її імені є підробленим, що було встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2011, яким визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ Латориця від 15.03.2004, оформленого протоколом №6.

09.10.2018 Господарським судом Львівської області з метою примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, супровідним листом було надіслано таке рішення до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради для виконання.

Проте, 24.10.2018 від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на адресу суду надійшли листи від 18.10.2018 №2902-1009 та від 19.10.2018 №2902-1018, згідно яких, як стверджує позивач, відмовлено у виконанні судового рішення у справі № 13/188 у зв`язку з тим, що у Єдиному державному реєстрі відсутня інформація про проведення державної реєстрації змін до відомостей юридичної особи на підставі протоколу №6 від 15.03.2004.

Відтак позивач вважає, що відмови у виконанні рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188 зі сторони відповідача є протиправними, такими, що порушують права позивача, як учасника товариства, а самі відмови, викладені у листах від 18.10.2018 №2902-1018 та від 19.10.2018 №2902-1018 такими, що підлягають скасуванню.

Вищенаведені обставини, а також, те, що запис/реєстраційна дія №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу - ТОВ Латориця був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань саме на підставі скасованого рішення зборів учасників ТОВ Латориця від 15.03.2004, оформленого протоколом №6, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування відмов державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного, щодо неможливості виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, викладених у листах від 18.10.2018 №2902-1009 та від 19.10.2018р. №2902-1018; зобов`язання державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного, скасувати запис/реєстраційну дію №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Висновки суду апеляційної інстанції.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Статтею 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування відмови державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного, щодо неможливості виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, викладеної у листі від 18.10.2018р. №2902-1009 та визнання протиправною та скасування відмови державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного, щодо неможливості виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011р. у справі №13/188, викладеної у листі від 19.10.2018р. №2902-1018 судова колегія зазначає таке.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ Латориця (що містяться в матеріалах справи), безпосередньо в Єдиному державному реєстрі відсутні будь-які прямо зазначені відомості про проведення реєстраційної дії щодо ТОВ Латориця 15.04.2005 за №14151200000004431 саме на підставі рішення зборів учасників ТОВ Латориця від 15.03.2004, оформленого протоколом №6.

Отже, матеріалами справи не підтверджується твердження скаржника, що проведена реєстраційна дія 15.04.2005 за №14151200000004431 саме на підставі визнаного недійсним в судовому порядку рішення зборів учасників ТОВ Латориця від 15.03.2004, оформленого протоколом №6.

Як вбачається з матеріалів справи. 26.02.2004 зборами учасників ТОВ Латориця прийнято рішення, оформлене протоколом № 5 згідно з яким прийнято в число учасників та визначено розмір частки у статутному капіталі ТзОВ Латориця:

ОСОБА_1 - у розмірі 50%,

ОСОБА_2 - у розмірі 50%.

26.02.2004 зборами учасників товариства затверджено (протокол від 26.02.2004 № 5) у новій редакції статут ТОВ Латориця .

З огляду на рішення, прийняті зборами учасників ТОВ Латориця 26.02.2004 та оформлені протоколом №5, органу державної реєстрації для внесення відомостей до Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності подано реєстраційну картку суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (внесення змін) (т. ІІІ а.с. 21) (за формою згідно з додатком № 1 до Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740 (було чинним до 01.07.2004)), підписану 02.03.2004 директором ТОВ Латориця - ОСОБА_2 . Державну реєстрацію змін до установчих документів за реєстраційною карткою від 02.03.2004 проведено 15.03.2004 (підтверджується змістом самої реєстраційної картки та титульним аркушем Статуту ТОВ Латориця (т.І а.с. 20): запис № 10498).

15.03.2004 зборами учасників ТОВ Латориця прийнято рішення, оформлене протоколом за № 6, яким ОСОБА_2 обрано директором товариства (т. І а.с. 26).

Надалі, 15.04.2005 вчинено запис / реєстраційну дію № 14151200000004431 стосовно включення відомостей про юридичну особу, ТОВ Латориця до ЄДР.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі № 13/188, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ Латориця від 15.03.2004, оформлене протоколом № 6. Виходячи з ухвали Господарського суду Львівської області від 26.07.2019 у справі № 13/188 (залишеної без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019) рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі № 13/188 є виконаним з моменту набрання ним законної сили. Ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2019 позивачеві відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №13/188 (з перегляду ухвали від 26.07.2019 та постанови від 26.09.2019).

Як вбачається з матеріалів справи, отримавши рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі № 13/188, листами від 18.10.2018 № 2902-1009 та від 19.10.2018 № 2902-1018 (т.І а.с. 35-36) державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Небесний A.І. повідомив суд про неможливість виконання вказаного судового рішення у зв`язку з тим, що у ЄДР відсутня інформація про проведення державної реєстрації змін до відомостей юридичної особи на підставі протоколу від 15.03.2004 № 6.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції правомірно встановлено, що ОСОБА_2 виконував функції директора товариства ще до прийняття 26.02.2004 зборами учасників ТОВ Латориця рішення, оформленого протоколом № 5. Наведене, окрім реєстраційної картки від 02.03.2004 суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (т. ІІІ а.с. 21), підтверджується :

- декларацією про прибуток ТзОВ Латориця від 09.08.2002;

- записом у трудовій книжці ОСОБА_5 , датованим 02.09.2002;

- податковою декларацією з податку на додану вартість (скороченою) від 16.09.2002;

- актом від 17.11.2003 № 49 на скриті роботи по вогнезахисній обробці дерев`яних конструкцій;

- податковою декларацією з податку па додану вартість (скороченою) від 13.01.2004;

- заявою №33/3 про видачу свідоцтва про право сплати єдиного внеску (вхідний номер ДПІ: 9147/10 від 16.12.2002;

- заявою від 15.12.2003 №42/6 про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку.

Окрім того, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що конклюдентні дії ОСОБА_1 , що знайшли свій вияв у зверненні останньої до Господарського суду Львівської області з позовом у справі №914/1147/20, де вона просила господарський суд стягнути з ОСОБА_2 2 602 640.00 грн збитків за період з 01.06.2017 в порядку ч. 1 ст. 54 ГПК України, підтверджують, що ОСОБА_2 був керівником ТОВ Латориця ще до рішення зборів учасників товариства від 15.03.2004, оформленого протоколом № 6.

Отже, посилання скаржника, що не заслуговує на увагу позиція суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 виконував функції директора товариства ще до прийняття 26.02.2004 зборами учасників ТОВ «Латориця» рішення, оформленого протоколом №5, що підтверджується декларацією про прибуток ТОВ «Латориця» від 09.08.2002 є помилковим.

Згідно з ч. 1 ст. 54 ГПК України власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.

Як вбачається із матеріалів справи, у Статуті товариства (т.І а.с. 20- 25) відсутні відомості про те, кого належить відносити до посадових осіб ТОВ Латориця, наглядова рада товариства не створена та статутом ТОВ Латориця не передбачена. З огляду на викладене, на думку третьої особи, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у справі № 914/1147/20 заявлявся виключно як до виконавчого органу товариства.

Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, яким було запроваджено Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, набув чинності 01.07.2004 (станом на даний час - Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а згаданий реєстр - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань). До 01.07.2004 у відповідності з Положенням про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 діяв Реєстр суб`єктів підприємницької діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи, з огляду на рішення, прийняті зборами учасників ТОВ Латориця 26.02.2004 та оформлені протоколом №5, 11.03.2004 до Відділу реєстрації та ліцензування Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, як органу державної реєстрації, для внесення відомостей до Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності від імені ТОВ Латориця було подано реєстраційну картку суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (внесення змін) (т. ІІІ а.с. 21) (за формою згідно з додатком № 1 до Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 (було чинним до 01.07.2004)), підписану 02.03.2004 директором ТОВ Латориця - Пилипцівим І.В.

Державну реєстрацію змін до установчих документів за реєстраційною карткою від 02.03.2004 (т. ІІІ а.с. 21) проведено 15.03.2004 (підтверджується змістом самої реєстраційної картки та титульним аркушем статуту товариства (т.І а.с. 20) запис № 10498).

Згідно з ч . 1, 2 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (редакція та назва Закону станом на 15.04.2005), у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов`язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов`язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо вони не передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (редакція та назва Закону станом на 15.04.2005), державний реєстратор протягом 2004 - 2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

Згідно листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 4929 від 21.07.2004 Про порядок включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, для включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру відповідно до вимог ст. 19 та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців, заявник подає заповнену реєстраційну картку (форма № 6 (наказ Держпідприємництва від 09.06.2004 № 67) та свідоцтво про державну реєстрацію старого зразка.

Включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру здійснюється державним реєстратором за допомогою АРМу з меню Прийом документів, - вибирається поле Включення відомостей про юридичну особу до ЄДР. Після отримання підтвердження про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу державний реєстратор роздруковує нове свідоцтво про державну реєстрацію, на старому свідоцтві про державну реєстрацію проставляє відмітку про заміну свідоцтва за допомогою відповідного штампа, яку завіряє підписом та відбитком своєї печатки. Заявнику видаються обидва свідоцтва відповідно до вимог ч. 15 ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців. У разі звернення заявника про здійснення реєстраційних дій (крім проведення державної реєстрації новоствореної юридичної особи) щодо раніше зареєстрованої юридичної особи, але відомостей про яку ще не включено до ЄДР, то спочатку, на підставі заповненої реєстраційної картки (форма № 6) необхідно провести включення відомостей про цю юридичну особу до Єдиного державного реєстру відповідно до викладеного вище, а потім здійснювати інші реєстраційні дії відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004 № 67 (був чинним до 14.05.2007) затверджено реєстраційні картки:

- Форма № 4 Реєстраційна картка на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців;

- Форма № 6 Реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

З огляду на викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції, що внесення до ЄДР відомостей стосовно обрання (зміни) керівника юридичної особи підлягало здійсненню на підставі реєстраційної картки форми № 4. Для того, аби здійснювати державну реєстрацію у ЄДР відомостей стосовно обрання (зміни) керівника юридичної особи, виходячи з положень ст. 19, п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (редакція та назва Закону станом на 15.04.2005) та листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21.07.2004 № 4929 спершу на підставі заповненої реєстраційної картки (форма № 6) необхідно було провести включення відомостей про цю юридичну особу до ЄДР, а потім здійснювати інші реєстраційні дії відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що запис / реєстраційна дія № 14151200000004431 стосовно включення відомостей про ТОВ Латориця до ЄДР не вчинявся (-лася) на підставі та/або на виконання рішення зборів учасників ТОВ Латориця від 15.03.2004 оформленого протоколом № 6.

В матеріалах справи № 914/1027/19 відсутні належні, допустимі та достовірні докази того, що запис / реєстраційна дія № 14151200000004431 вчинявся (-лася) на підставі /чи на виконання рішення зборів учасників ТОВ Латориця від 15.03.2004, оформленого протоколом № 6.

Щодо реєстраційної картки ТзОВ Латориця від 15.04.2005 (т. ІV а.с. 142 - 152), копія якої була надана позивачем, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що копія реєстраційної картки (т. ІV а.с. 142 - 152) не відповідає вимогам ст. 91 ГПК України (оригінал згаданої картки позивачем не представлено).

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (редакція та назва Закону станом на 15.04.2005), у реєстраційній справі юридичної особи зберігаються: документи, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, зокрема один екземпляр оригіналів установчих документів; документи, що подаються для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, зокрема один екземпляр оригіналів змін до установчих документів та/або один екземпляр установчих документів у новій редакції; документи, що подаються для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи; документи, що подаються для заміни свідоцтва про державну реєстрацію; документи, що подаються для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи; документи, що подаються для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи; судові рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; документи, що подаються для внесення до Єдиного державного реєстру судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; копії повідомлень, зокрема про відмову у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів; документи про зміну місцезнаходження реєстраційної справи; копії виписок з Єдиного державного реєстру; судові рішення, що стали підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо припинення юридичної особи; заяви, запити про доступ до документів з реєстраційної справи; постанови про виїмку документів з реєстраційної справи, примірники протоколів виїмки та копії описів документів, які вилучені; судові рішення про витребування документів з реєстраційної справи, супровідні листи або документи, якими суд уповноважив осіб на їх одержання, копії описів документів, які вилучені.

Перелік документів, викладений у ч. 3 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (редакція та назва Закону станом на 15.04.2005) не передбачав зберігання у реєстраційній справі юридичної особи документів про підтвердження відомостей про неї або про включення відомостей про таку особу до ЄДР. Документи, що подавалися для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР почали підлягати зберіганню в реєстраційній справі юридичної особи лише на підставі Закону України від 16.03.2006 № 3575-1V, який набрав чинності аж 19.10.2006.

Крім того, судом першої інстанції правомірно встановлено, що Пеприк А.П. об`єктивно не міг при ознайомленні з матеріалами реєстраційної справи ТОВ Латориця отримати копію реєстраційної картки, що підтверджується довіреністю від 01.09.2008 (т. ІІІ а.с. 22) де зазначено лише: З реєстраційною справою ознайомився ТОВ Латориця.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (назва Закону та редакція правової норми - станом на 2009 рік), право доступу до документів, які знаходяться у відповідній реєстраційній справі, мають засновники (учасники) юридичної особи, фізична особа-підприємець, а також уповноважені ними особи та особи, які згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, на підставі письмової заяви та працівники контролюючих і правоохоронних органів на підставі відповідного письмового запиту, якщо такий запит подається у зв`язку із здійсненням ними повноважень, що визначені законом. Державному реєстратору забороняється видавати копії документів, які знаходяться у відповідній реєстраційній справі.

Окрім того, у відповідь на адвокатський запит від 08.11.2021 (стосовно надання представникові Пеприк О.М., Пеприку А.П., у зв`язку із ознайомленням у 2009 році з матеріалами реєстраційної справи ТОВ Латориця копій будь-яких документів, що знаходилися у вказаній реєстраційній справі), Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради листом від 10.11.2021 № 2902-вих-105246 з покликанням на ч. 6 ст.11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (назва Закону та редакція правової норми - станом на час ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи) повідомило про відсутність інформації щодо надання копій документів Пеприку А.П. з матеріалів реєстраційної справи ТОВ Латориця.

Таким чином, ксерокопія реєстраційної картки, наданої позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог ( оригінал якої відсутній як в матеріалах реєстраційної справи, так і в матеріалах даної судової справи) не може бути належним і допустимим доказом у справі, оскільки не завірена належним чином на предмет її відповідності оригіналу, містить відтиски печатки товариства, втраченої ще у 2002 році, що підтверджується матеріалами справи і оформлення та подання такої реєстраційної картки від 15.04.2005 заперечується самим Пилипцівим І.В.

З огляду на викладене, помилковим є твердження скаржника, що позиція суду щодо неналежності у якості доказу копії реєстраційної картки №6 та заяви Пеприка А.П. є такою, що не базується на нормах чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав - у разі неможливості виконання судового рішення.

Як зазначено в листах від 18.10.2018 №2902-1018 та від 19.10.2018р. №2902-1018 державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А.Небесний, отримавши рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, повідомив суд про неможливість виконання вказаного судового рішення у зв`язку з тим, що у Єдиному державному реєстрі відсутня інформація про проведення державної реєстрації змін до відомостей юридичної особи саме на підставі протоколу №6 від 15.03.2004.

За даних конкретних умов, відмова (у державній реєстрації) з боку державного виконавця, вичерпний перелік для якої викладено у ч. 1 ст. 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (у редакції станом на жовтень 2018 року), відсутня.

З огляду на наведене, судова колегія прийшла до висновку, що державний реєстратор, за наведених вище обставин, не порушив вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань.

Щодо твердження скаржника, що останньою правомірно у відповідності до вимог закону заявлено позов, зважаючи на те, що відмови відповідачів у виконанні рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188 є протиправними та такими, що порушують її корпоративні права, як учасника товариства, а самі відмови викладені у листах від 18.10.2018р. №2902-1018 та від 19.10.2018 №2902-1018 такими, що підлягають скасуванню судом, судова колегія зазначає таке.

Як зазначалось вище, предметом заявлених позовних вимог Пеприк О.М. є визнання протиправними та скасування відмов державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного, щодо неможливості виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, викладених у листах від 18.10.2018 №2902-1009 та від 19.10.2018р. №2902-1018 та зобов`язання державного реєстратора скасувати запис/реєстраційну дію №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу.

Відповідно д ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Принцип обов`язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до частини другої якої, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

За ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.1.2019 у справі № 686/23317/13-а).

Щодо вимоги про зобов`язання державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного, скасувати запис/реєстраційну дію №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Виходячи з наведеного положення Закону, у разі прийняття відповідного рішення судом, державний реєстратор здійснює таку дію відповідно до вимог закону, а тому у господарського суду відсутні правові підстави додатково зобов`язувати державного реєстратора виконувати свої повноваження. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 905/1076/16.

Предметом спору у справі №13/188 не був спірний запис/реєстраційна дія №14151200000004431 від 15.04.2005, а судом вирішувався спір щодо визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ Латориця від 15.03.2004, оформленого протоколом №6. Матеріалами справи та позивачем не доведено наявності зв`язку між вчиненою реєстраційною дією №14151200000004431 від 15.04.2005 та рішенням загальних зборів учасників ТОВ Латориця №6 від 15.04.2004, скасованим рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188.

З огляду на вкладене, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування відмов державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради А. Небесного щодо неможливості виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, викладених у листах вих.№2902-1009 від 18.10.2018 та вих.№2902-1018 від 19.10.2018 та зобов`язання державного реєстратора скасувати запис/реєстраційну дію №14151200000004431 від 15.04.2005 щодо включення відомостей про юридичну особу.

З огляду на викладене, судова колегія, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, погоджується із судом першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо скасування додаткового рішення суду судова колегія зазначає таке.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ст.123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Верховний суд у своїй постанові від 02.08.2021 у справі №914/1027/19 зазначив, що з огляду на висновок Верховного Суду про часткове задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат не здійснювався.

Враховуючи те, що судові рішення судів попередніх інстанцій скасовані, а справа передана на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат та висновком, викладеним у постанові Верховного Суду, а саме зазначення, що судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

У даному випадку, на новому розгляді справи №914/1027/19, рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Відтак, правомірним є висновок суду першої інстанції про покладення судового збору за апеляційне та касаційне оскарження судових рішень на позивача у даній справі.

Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.

Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини прийшла до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2023 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2023 у справі №914/1027/19 прийнято з вірним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права при вирішенні спору по суті заявлених позовних вимог, підстав для їх скасування не вбачає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275,276, 282- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 18.04.2023 (Вх.№ЗАГС 01-05/1245/23, 01-05/1246/23 від 20.04.2023) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2023 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2023 у справі №914/1027/19 залишити без змін.

3.Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, встановлені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.09.2023.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

СуддяЖелік М.Б.

СуддяОрищин Г.В.