Ухвала

від 04.09.2023 по справі 545/1187/23

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2023 року

м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - Харабадзе К. Ш.,

за участю секретаря - Гаврись В.В.,

Справа № 545/1187/23

Номер провадження№ 2-з/545/33/23

позивач ОСОБА_1

відповідач Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8» ,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8» про захист прав споживача та відшкодування збитків без повідомлення учасників справи

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8» про захист прав споживача та відшкодування збитків, в якому просить стягнути з обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8» збитки в розмірі 1 814 000 гривень, здійснити розподіл судових витрат.

31.08.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій останній просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8» (62433, Харківська обл., м. Люботин, вул. Джерелянська, буд. 2, кімната 3, Ідентифікаційний код 39638179), які знаходяться на усіх видах рахунків, що відкриті в будь-яких банківських установах України, в розмірі суми стягнення (позовних вимог) 1814000,00 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі ринкової вартості квартири, яка була відчужена Відповідачем, незважаючи на наявність зобов`язань щодо її передачі па користь спадкодавця позивача, громадянки ОСОБА_2 , в сумі 1814000,00 грн. Беручи до уваги дії відповідача щодо відчуження квартири, яка мала бути передана гр. ОСОБА_2 , була відчужена відповідачем фактично повторно, існують об`єктивні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може Істотно ускладнити виконання рішення суду у справі. Вважає, що накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу та перебувають на рахунках в будь-яких банках України в межах суми, що заявлена до стягнення у справі (1814000,00 грн.), відповідає позовним вимогам та є співмірним з ціною позову у справі. Фактично для компанії, яка фактично виступає оператором та організатором будівництва багатоквартирних житлових будинків, якою є відповідач, накладення арешту на грошові кошти в межах вартості 1 квартири не може істотно вплинути на фінансово-господарську діяльність відповідача, в той же час невжиття заходів забезпечення позову може призвести в подальшому до неможливості виконання судового рішення.

Згідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.1ч.1ст.150ЦПК України,позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст.150ЦПКУкраїнизаходи забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4, 10Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Так, 23 серпня 2017 року між ОК «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8» та ОСОБА_2 було укладено договір № 01-03-01-068 про сплату внесків ОК «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8». Згідно п. 1.1. зазначеного договору ОК «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8» зобов`язувався організувати будівництво будинку по АДРЕСА_1 за рахунок внеску ОСОБА_2 та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати учаснику приміщення в об`єкті будівництва, обумовлене цим Договором та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, учасник зобов`язувався сплатити до ЖБК внески у розмірах та порядку, встановлених Договором та додатками до нього, та мав право отримати об`єкт нерухомості за умови повної сплати внеску, встановленого Договором для учасника. Пунктом 1.5 Договору було визначено, що об`єктом нерухомості є квартира АДРЕСА_2 . Додатком № 1 до Договору сторонами було погоджено, що ОСОБА_2 зобов`язується сплатити на користь ОК «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8» внесок згідно Договором в розмірі 607308,00 гривень у строк до 30.08.2017.

29.08.2017 ОСОБА_2 перерахувала згідно укладеного договору пайовий внесок у вищезазначеному розмірі на користь ОК «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8» згідно платіжного доручення № 19720223 від 29.08.2017.

15.05.2018 відповідачем було видано свідоцтво асоційованого члена ОК «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8», що зареєстроване за № 33, на ім`я ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Житловий будинок на час її смерті не був прийнятий в експлуатацію, що унеможливлювало оформлення права власності на квартиру за життя ОСОБА_2 .

24.09.2020 ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно якого вона заповіла позивачу квартиру АДРЕСА_3 .

У січні 2023 позивач звернувся до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Ївженко Л.В., якою було заведено спадкову справі після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , з метою оформлення спадщини на вищезазначену квартиру. 30.01.2023 нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зважаючи на те, що право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстроване за іншою особою.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо об`єктів нерухомого майна, вищевказана квартира належить ОСОБА_3 .

ОК «ЖБК «Затишок 8» здійснив відчуження квартири АДРЕСА_3 на користь третьої особи ОСОБА_3 , державна реєстрація здійснена державним реєстратором на підставі Договору про сплату внесків, серія та номер: № 01-03-01-108, виданого 01.09.2022, видавник ОК «ЖБК «Затишок 8».

Відповідно до заяви свідка від 30.08.2023, складеної головою ОК «ЖБК «Затишок 8», останнім підтверджено, що в рамках сплати внесків ОСОБА_2 були внесені кошти 607308 грн. , у розмірі та строки, визначені договором № 01-03-01-068 від 23.08.2017, на момент смерті ОСОБА_2 були виконані усі зобов`язання, обумовлені договором № 01-03-01-068 від 23.08.2017, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 прийнятий до експлуатації 17.05.2021(після смерті ОСОБА_2 ), що між ОК «ЖБК «Затишок 8» та ОСОБА_3 було укладено договір № 01-03-01-108 від 13.10.2022, предметом якого є об`єкт нерухомості, що збігається з об`єктом нерухомості, визначеним договором № 01-03-01-068 від 23.08.2017.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити та невиконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.».

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно може бути реалізоване на момент виконання рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

У постанові Верховного Суду у справі №916/10/18 від 14.06.2018 року зазначено, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заявником обраний спосіб забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти.

Згідно інформаційної довідки ТОВ «Фактор-експерт», згідно проведеного аналізу ринку житлової нерухомості, орієнтовна вартість подібного за своїми якостями(технічними характеристиками) об`єкту нерухомого майна - двокімнатної квартири, загальною площею 78,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , становить 1814000 грн.

Суд може накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, проте відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Згідно ч.2ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно ч.3ст.52 Закону України «Про виконавче провадження»не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.

Зобов`язання із сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, а тому на кошти, цільовим призначенням яких є оплата праці, мають спеціальний (особливий) правовий статус і звернення стягнення на них має відбуватись в рамках особливої правової процедури, в порядку і в розмірах, визначених законом. У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.05.2020 в справі № 905/361/19.

Відповідно до ч.1ст. 157 ЦПК Україниухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, виходячи із пов`язаності заходу забезпечення позову з предметом спору, співмірності такого заходу заявленим позовним вимогам, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись нормами ст.ст.48,52 Закону України «Про виконавче провадження»,ст.149,150 -153,157,258,260,353-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8» про захист прав споживача та відшкодування збитків без повідомлення учасників справи задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, в розмірі суми стягнення (позовних вимог) 1814000 /один мільйон вісімсот чотирнадцять тисяч/ гривень 00 копійок, які знаходяться на рахунках в банківських установах і належать або підлягають сплаті ОК «Житлово-будівельний кооператив «Затишок 8» (62433, Харківська обл., м. Люботин, вул. Джерелянська, буд. 2, кімната 3, код ЄДРПОУ 39638179), крім коштів, що містяться на рахунках накладення та /або звернення стягнення, на які заборонено законом.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ