Рішення

від 29.08.2023 по справі 902/433/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2023 р. Cправа № 902/433/23

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за позовом: Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (вул.Шовковична, 10, оф. 28, м. Київ, 01021; адреса для листування : вул. Маршала Бажанова, буд. 4/36, м. Харків, 61002; код ЄДРПОУ 43080257)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Кармель" (вул. Данила Галицького, буд. 6-Б, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 39451484)

про зобов`язання виконати умови договору

за участю представників :

від Позивача : Гур`єв А.А. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від Відповідача : Ольштинський С.К., керівник

В С Т А Н О В И В :

28.03.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Карамель" про зобов`язання виконати умови договору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/433/23) від 28.03.2023 року, вказаний позов передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Ухвалою суду від 31.03.2023 року відкрито провадження у справі № 902/433/23 за позовом Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Карамель" про зобов`язання виконати умови договору. Підготовче засідання у справі призначено на 03.05.2023 року.

20.04.2023 року від Відповідача до суду надійшов відзив б/н від 18.04.2023 року на позовну заяву у справі № 902/433/23 (із додатками).

В подальшому, ухвалою суду від 03.05.2023 року відкладено підготовче засідання у справі № 902/433/23 на 28.06.2023 року.

Разом з тим, ухвалою суду від 28.06.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.08.2023 року.

При цьому, ухвалою суду від 26.07.2023 року ухвалено забезпечити участь представника ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" - адвоката Гур`єва А.А. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №902/433/23, яке відбудеться 29.08.2023 року о 14:30 год. та усіх інших судових засіданнях в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явилися представники Позивача та Відповідача.

В ході розгляду справи по суті представник Позивача повністю підтримав позовну заяву та просив суд її задоволити та покласти судові витрати на Відповідача. При цьому, зазначив, що відзив на позовну заяву не отримував. Також, вказав, якщо дійсно наявні докази відправки інформації Спілці та така відправка відбувалась, то в цій частині позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Представник Відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви та покласти судові витрати на Позивача, а також повідомив, що жодних змін щодо абонентського складу не було, ТОВ "Телерадіокомпанія "Кармель" господарської діяльності не вело, вже втретє після отримання позовної заяви відправляли інформацію про кількість абонентів за всі квартали.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали позовної заяви, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, встановив наступне.

За змістом поданої позовної заяви та наданих доказів, Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (далі - Позивач та/або ГС "КАМП") є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України.

Відповідно до вимог ст.ст. 1, 47 Законом України "Про авторське право і суміжні права" та ст.ст. 1, 12, 16 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" ГС "КАМП" отримала статус єдиної в Україні акредитованої організації у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Зазначений факт підтверджується наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 14 від 10.09.2019 року.

Строк акредитації становить три роки, а саме: з 10.09.2019 року по 10.09.2022 року.

Відповідний Реєстр організацій колективного управління розміщений на офіційному сайті Мінекономіки https://me.gov.ua/ за посиланням: Головна" Діяльність" Інтелектуальна власність " Колективне управління у сфері авторського права і суміжних прав.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Кармель" (далі - Відповідач та/або ТОВ "ТРК "Кармель") є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України.

Відповідно до вимог ст. ст. 1, 23, 28, 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ТОВ "ТРК "Кармель" є провайдером програмної послуги на підставі ліцензій Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення НР № 00023-п від 19.03.2015 та здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав.

Водночас, рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.06.2021 у справі №902/855/20 в силу ст. 187 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" між Позивачем і Відповідачем укладений договір № 05-03/08/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення (далі - договір).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 902/855/20 апеляційну скаргу Відповідача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На підставі ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України договір набрав чинності 22.09.2021 року.

Пунктом 5.1. Договору Сторони домовились, що цей Договір є укладеним та набуває чинності в дату його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками, разом із тим Сторони домовились, що умови цього Договору застосовуються до правовідносин, що виникли між Сторонами з 10 квітня 2020 року.

Відповідно до п. 5.2. договору, сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 31 грудня 2025 року за умови, що Спілка буде мати статус акредитованої організації колективного управління для сфери використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 5.5. договору встановлено, що цей Договір вважається автоматично припиненим у разі втрати Спілкою статусу акредитованої організації у сфері "кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення" з моменту втрати Спілкою такого статусу без необхідності укладання Сторонами будь-яких додаткових правочинів до цього Договору.

Згідно п. 5.6. договору, у випадку припинення діяльності Провайдера в сфері кабельної ретрансляції цей Договір припиняється з дати припинення такої діяльності або дати анулювання відповідної ліцензії Провайдера, про що Провайдер письмово повідомляє Спілку. Припинення дії Договору з цих підстав не звільняє Провайдера від виплати винагороди (відрахування) за період фактичного здійснення ним такої діяльності.

10.09.2022 строк акредитації Позивача у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення закінчився.

Разом з тим, Відповідач діяльність в сфері кабельної ретрансляції не припиняв, ліцензію провайдера програмної послуги не анулював та жодних письмових повідомлень з цього приводу на адресу Позивача не надсилав.

Станом на день подання цієї позовної заяви договір в односторонньому порядку не розривався, зміни до нього не вносилися з підстав та у порядку, встановлених законодавством України або умовами Договору.

Таким чином, строком дії договору є період з 10.04.2020 року по 10.09.2022 року.

Разом з цим, відповідно до п. 2.1. договору, на умовах, визначених цим Договором, Спілка надає Провайдеру дозвіл на використання Об`єктів прав шляхом кабельної ретрансляції на Територію, а Провайдер зобов`язується виплачувати Спілці щоквартальну винагороду (відрахування) відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено обов`язки Відповідача за Договором, а саме:

- сплачувати за надання дозволу щоквартально за кожен звітний період (квартал) не пізніше 30-ти календарних днів після закінчення кожного звітного кварталу на поточний рахунок Спілки суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до цього Договору;

- в день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, станом на 10.04.2020 року та інформацію про Кількість абонентів за перший квартал 2020 року;

- щоквартально надавати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів, якщо у звітному кварталі відбулися зміни;

Інформація надається Спілці у письмовій та/або електронній формі за формами, що є відповідними додатками до цього Договору.

Додатками № 1 та 2, які є невід`ємними частинами Договору, сторони погодили зразок інформації щодо кількості абонентів Відповідача та зразок звіту про кабельну ретрансляцію Відповідача відповідно.

Станом на день подання цієї позовної заяви Відповідач повністю проігнорував вимоги укладеного Договору та не виконав жодного з вище перелічених договірних зобов`язань.

Відтак, враховуючи викладене, Позивач просить суд : зобов`язати ТОВ "Телерадіокомпанія "Кармель" (код ЄДРПОУ 39451484) виконати вимоги пункту 3.1. Договору № 05-03/08/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення від 22.09.2021, укладеного з Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (код ЄДРПОУ 43080257), в частині наступного :

- надати Позивачу інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем, станом на 10.04.2020 та інформацію про Кількість абонентів за перший квартал 2020 року за формою, встановленою Додатком № 1 та 2 до Договору;

- надати Позивачу інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем, та інформацію про Кількість абонентів за другий квартал 2020 року, третій квартал 2020 року, четвертий квартал 2020 року, перший квартал 2021 року, другий квартал 2021 року, третій квартал 2021 року, четвертий квартал 2021 року, перший квартал 2022 року, другий квартал 2022 року, третій квартал 2022 року, якщо у звітному кварталі відбулися зміни за формою, встановленою Додатком № 1 та 2 до Договору;

- сплатити за надання дозволу за другий квартал 2020 року, третій квартал 2020 року, четвертий квартал 2020 року, перший квартал 2021 року, другий квартал 2021 року, третій квартал 2021 року, четвертий квартал 2021 року, перший квартал 2022 року, другий квартал 2022 року, третій квартал 2022 року на поточний рахунок Позивача суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до Додатку № 3 до Договору.

Відповідно до відзиву Відповідача б/н від 18.04.2023 року на позовну заяву у справі №902/433/23, викладені такі заперечення.

Листами, що надіслані Позивачу 28 грудня 2022 року та 28 березня 2023 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Кармель" виконані всі вимоги, які містяться в договорі № 05-03/08/20, про які пише Позивач.

Враховуючи вказане, Відповідач просить суд відмовити Громадській спілці "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" в повному обсязі.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2020 року у справі № 910/8264/18, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Предметом позову у цій справі є зобов`язання Відповідача вчинити дії, а саме виконати вимоги пункту 3.1. договору № 05-03/08/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення від 22.09.2021, укладеного з Позивачем.

Підставами позовних вимог, серед іншого, зазначено те, що Відповідач повністю проігнорував вимоги укладеного договору та не виконав жодного з перелічених у позові договірних зобов`язань.

Отже, з огляду на предмет поданого позову та аргументів Позивача, на переконання суду, необхідним є встановлення факту чи дійсно Відповідачем не були виконанні, покладені на нього зобов`язання за вказаним вище договором.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами цієї справи, рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.06.2021 у справі № 902/855/20, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 року, зокрема, ухвалено :

- задоволити позов Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "КАРМЕЛЬ" про укладення договору у справі № 902/855/20, повністю;

- з 10 квітня 2020 року вважати укладеним Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (ідентифікаційний код 43080257) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "КАРМЕЛЬ" (ідентифікаційний код 39451484) договір № 05-03/08/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на наступних умовах : ДОГОВІР № 05-03/08/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення (перелік умов цього договору та Додатків № 1, № 2, № 3 до відповідного договору наведені далі по тексту резолютивної частини цього рішення).

Слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Так, за змістом вказаного договору, Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (далі - Спілка), що здійснює обов`язкове колективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 14 від 10.09.2019, в особі Генерального директора Калениченка Павла Анатолійовича, який діє на підставі Статуту з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "КАРМЕЛЬ" (далі - Провайдер), з іншої сторони, разом надалі - Сторони, керуючись положеннями Закону України "Про авторське право і суміжні права" та Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", домовились, зокрема, про наступне:

Абонент - унікальний споживач (фізична чи юридична особа, фізична особа-підприємець) послуг Провайдера з надання доступу до пакетів телепрограм (передач) організацій мовлення, які містять у собі об`єкти авторського права і суміжних прав, незалежно від технології надання послуг.

Кількість абонентів - середня кількість Абонентів у звітному кварталі, яка визначається як середній показник Абонентів на перший та останній день звітного кварталу.

Пунктом 3.1 згаданого вище договору передбачено, що Провайдер зобов`язаний:

- сплачувати за надання дозволу щоквартально за кожен звітний період (квартал) не пізніше 30-ти календарних днів після закінчення кожного звітного кварталу на поточний рахунок Спілки суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до цього Договору;

- в день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, станом на 10.04.2020 року та інформацію про Кількість абонентів за перший квартал 2020 року;

- щоквартально надавати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів, якщо у звітному кварталі відбулися зміни;

- інформація надається Спілці у письмовій та/або електронній формі за формами, що є відповідними додатками до цього Договору.

У Додатку № 1 до договору № 05-03/08/20, Сторони погодили зразок інформації щодо кількості абонентів Провайдера.

У Додатку № 2 до договору № 05-03/08/20, Сторони погодили зразок звіту про кабельну ретрансляцію Провайдера.

У Додатку № 3 до договору № 05-03/08/20, Сторони узгодили щомісячні тарифи за одного абонента Провайдера.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ст. 610 ЦК України визначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

В силу ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України, передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ч. 3, ч. 4 ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (в редакції Закону № 692-IX від 16.06.2020), користувачі зобов`язані до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права", укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

На вимогу організації колективного управління та у разі, якщо це передбачено умовами договору, користувачі зобов`язані подавати до організації перелік використаних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. Перелік відомостей та порядок подання звітів користувачами визначаються договором про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, який може містити обов`язок користувачів надавати документально підтверджені відомості, у тому числі статистичну звітність, про одержані прибутки з того виду діяльності, у процесі якої здійснювалося пряме чи опосередковане використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Користувачі подають до організації колективного управління звіти за формою, погодженою у відповідному договорі.

Звільнення користувача від обов`язку подання до організації колективного управління звітів про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав допускається у разі, якщо користувач не має змоги подати відповідний звіт та досяг відповідних домовленостей з цією організацією, за умови що організація візьме на себе відповідальність за здійснення справедливого розподілу зібраної винагороди без звіту користувача та за умови відшкодування користувачем обґрунтованих витрат, здійснених організацією на отримання такої інформації.

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №910/237/18).

У позовній заяві Позивачем стверджується про необхідність ефективного судового захисту прав Позивача, який вправі вимагати від Відповідача належного виконання умов договору № 05-03/08/20 від 22.09.2021 року, які останнім не виконані, а саме п. 3.1. відповідного договору щодо надання Позивачу інформації стосовно найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем, та інформації про кількість абонентів за період : перший квартал 2020 - третій квартал 2022 року, і сплати на поточний рахунок Позивача суму винагороди (відрахування) за надання дозволу за другий квартал 2020 року - третій квартал 2022 року, розрахованої у відповідності до Додатку № 3 до цього договору.

Разом з цим, судом встановлено, що у поданому відзиві, Відповідачем повідомлено, що листами, які надіслані Позивачу 28 грудня 2022 року та 28 березня 2023 року, ТОВ "Телерадіокомпанія "Кармель" виконало всі вимоги, які містяться в договорі № 05-03/08/20, про які пише Позивач.

Так, на підтвердження цих обставин, Відповідачем додані до відзиву завірені копії таких документів : описи вкладення щодо направлення інформації про кількість абонентів ТОВ "Телерадіокомпанія "Кармель" із додатками на адресу Позивача - Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"; фіскальні чеки від 28.01.2022 та від 28.03.2023; поштові накладні від 28.01.2022 та від 28.03.2023; супровідні листи, які адресовані Позивачу та до яких долучена інформація про кількість абонентів Провайдера до договору №05-03/08/20 за ІІ-IV квартал 2020 року, за І-IV квартал 2021 року, за І-ІІІ квартал 2022 року, а також звіти про кабельну ретрансляцію (т. 1, а.с. 61-84).

Водночас, суд зважає на те, що згідно п. 5.2 договору Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 31 грудня 2025 року за умови, що Спілка буде мати статус акредитованої організації колективного управління для сфери використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.09.2022 строк акредитації Позивача - Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організації мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення закінчився.

Отже, строком дії договору № 05-03/08/20 є період з 22.09.2021 (дата набрання рішенням суду від 02.06.2021 у справі № 902/855/20 законної сили про визнання договору укладеним) до 10.09.2022 (закінчення строку акредитації Позивача).

Разом з тим, у вказаних вище супровідних листах Відповідача вказано, що на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду по справі №902/855/20 від 22 вересня 2021 року, у відповідь на Ваш лист від 21 січня 2022 року №17-21/01/22, та у відповідь на позовну заяву від 22 березня 2023 року надсилається інформація про кількість абонентів ТОВ "ТРК "КАРМЕЛЬ" за II-IV квартал 2020 року, за І-IV квартал 2021 року, за І-ІІІ квартал 2022 року.

Крім того, у інформації про кількість абонентів, яка надсилалася Позивачу відповідними супровідними листами, повідомлено, що за період : II-IV квартал 2020 року, за І-IV квартал 2021 року, за І-ІІІ квартал 2022 року, кількість абонентів Провайдера за звітний період становить - 0 Абонентів, та у звітах про кабельну ретрансляцію повідомлено про відсутність переліку програм організацій мовлення.

Отже, Відповідачем у повній мірі були виконані умови п. 3.1 договору № 05-03/08/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення від 22.09.2021 року стосовно надавання Позивачу інформації щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформації про кількість абонентів станом на момент укладення договору - 22.09.2021 та упродовж дії договору.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що твердження Позивача щодо повного ігнорування Відповідачем виконання зобов`язань, обумовлених п. 3.1 вказаного вище договору є не обґрунтованим та спростовується наданими Відповідачем доказами.

Відтак, заявлені позовні вимоги в частині зобов`язання Відповідача виконати вимоги пункту 3.1. договору № 05-03/08/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення від 22.09.2021, укладеного з Позивачем, стосовно надання останньому інформації щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем, станом на 10.04.2020 та інформацію про Кількість абонентів за перший квартал 2020 року - третій квартал 2022 року, за формою, встановленою Додатком № 1 та 2 до договору, задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Відповідача сплатити на поточний рахунок Позивача суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до Додатку № 3 до договору, суд зважає на наступне.

Згідно ч. 5 ст. 180 ГК України, ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

За змістом ч. 2, ч. 4 ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", тарифи, узгоджені на переговорах про встановлення тарифів чи визначені судом, є обов`язковими для всіх користувачів за відповідною категорією та застосовуються з дати завершення переговорів про встановлення тарифів на підставі відповідного договору.

Користувачі зобов`язані виплачувати організаціям колективного управління, з якими вони уклали договір, винагороду в розмірі та строки, передбачені цим договором.

В судовому засіданні, представник Позивача вказав, що не може знати суму винагороди, оскільки, ціноутворення має формульний характер відповідно до кількості абонентів та обрахування цієї суми і сплата її є прерогативою Відповідача.

Розділом 1 договору № 05-03/08/20 передбачено, що тариф - розмір щомісячної винагороди (відрахування на користь правовласників) за використання Об`єктів прав за кожного абонента, затверджений у відповідності до процедури переговорів, передбаченої Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", за якою рішення оформлене Протоколом переговорів щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення від 09 квітня 2020 року.

Щоквартальна винагорода (відрахування) за цим Договором розраховується як добуток Кількості абонентів за звітний період на Тарифи, зазначені у Додатку № 3 до цього Договору, та на три місяці звітного кварталу (розділ 1 договору).

Як вказувалося вище, пунктом 3.1 договору визначено, що Провайдер, зокрема, зобов`язаний сплачувати за надання дозволу щоквартально за кожен звітний період (квартал) не пізніше 30-ти календарних днів після закінчення кожного звітного кварталу на поточний рахунок Спілки суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до цього Договору.

Згідно Додатку № 3 до договору № 05-03/08/20 від 22.09.2021, Сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера, зокрема, у наступному розмірі : з 10 квітня 2020 року по 31 грудня 2020 року - 0,40 грн; з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - 0,90 грн; з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - 1,50 грн.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги надані Відповідачем інформації про кількість абонентів, за періоди : II-IV квартал 2020 року, І-IV квартал 2021 року, І-ІІІ квартал 2022 року, в яких повідомлено про нуль, тобто відсутність абонентів Провайдера, суд дійшов висновку, що зобов`язання Відповідача сплачувати Позивачу обумовлену п. 3.1 винагороду (відрахування) відсутнє, оскільки, розрахунок відповідної винагороди, з огляду на наведені вище умови договору, можливий за наявності у Відповідача абонентів у добутку останніх до тарифів, зазначених у Додатку № 3 до договору № 05-03/08/20 від 22.09.2021 року.

Отже, враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання Відповідача сплатити на поточний рахунок Позивача суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до Додатку № 3 до договору, також задоволенню не підлягає.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 01.07.2021 року у справі № 917/549/20, змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Оскільки, Позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявності обставин, з якими закон пов`язує зобов`язання Відповідача виконати умови договору, суд приходить до висновку про необґрунтованість і недоведеність заявлених позовних вимог, а тому відсутні правові підстави для задоволення таких вимог у цій справі.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з мотивів наведених вище.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн, підлягають віднесенню на Позивача згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що у позовній заяві, Позивачем заявлені вимоги про зобов`язання Відповідача виконати вимоги договору в частині : надання Позивачу інформації та в частині сплати Відповідачем на поточний рахунок Позивача суми винагороди.

Отже, Позивачем у поданому позові заявлені дві вимоги немайнового характеру.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Однак, як свідчать матеріали справи, Позивачем за подання позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №340 від 25.02.2023 року.

Водночас, матеріали справи не містять доказів щодо сплати Позивачем судового збору за немайнову позовну вимогу про зобов`язання Відповідача сплатити на поточний рахунок Позивача суму винагороди.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 684 гривні.

Враховуючи наведені норми законодавства, Позивачу при подані до суду позову, слід було також сплатити судовий збір за немайнову позовну вимогу про зобов`язання Відповідача сплатити на поточний рахунок Позивача суму винагороди, в розмірі 2 684,00 грн.

За змістом п. 2.23. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, якщо факт недоплати судового збору з`ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема, у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про стягнення з Позивача недоплаченої суми судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 684,00 грн в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 12, 13, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Відмовити у задоволенні позову Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Кармель" про зобов`язання виконати умови договору у справі № 902/433/23, повністю.

2. Cтягнути з Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (вул.Шовковична, 10, оф. 28, м. Київ, 01021; адреса для листування : вул. Маршала Бажанова, буд. 4/36, м. Харків, 61002; код ЄДРПОУ 43080257) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) 2 684,00 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати на електронні поштові адреси : представнику Позивача - адвокату Гур`єву А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 04 вересня 2023 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.