Рішення

від 29.08.2023 по справі 908/2225/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/188/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2023 Справа № 908/2225/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., за участю секретаря судового засідання Зеленцова К.Ю., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2225/23

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2001» (вул. Патріотична, буд. 70, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 31346124)

про стягнення 5641,97 грн.

за участю представників:

від позивача: Науменко М.В., довіреність № 617/20-23 від 08.05.2023

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2001» про стягнення основного боргу в сумі 5268,70 грн за договором про постачання та використання теплової енергії № 2777 від 01.12.2005, за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року, інфляційних витрат у сумі 428,46 грн, трьох процентів річних у сумі 151,69 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2023, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання та використання теплової енергії № 2777 від 01.12.2005, за яким позивачем у період з листопада 2020 року по квітень 2021 року відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 5268,70 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період та рахунками на їх оплату. Відповідач не здійснив оплату за спожиту протягом спірного періоду теплову енергію, внаслідок чого сума основного боргу становить 5268,70 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 151,69 грн 3% річних та 428,46 грн. інфляційних втрат. Просить суд, на підставі ст. ст. 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, позов задовольнити.

Ухвалою суду від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2225/23 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/188/23. Судове засідання призначено на 03.08.2023.

Ухвалою суду від 03.08.2023 відкладений розгляд справи на 29.08.2023.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 29.08.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "" http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

В засіданні 29.08.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Концерну «Міські теплові мережі», основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну..

Згідно з пунктом 2.2 Статуту Концерну «МТМ» предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.

Статтею ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (стаття 44 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, Концерном «Міські теплові мережі» (Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Темп-2001» (Споживач) 01.12.2005 укладено договір № 2777 про постачання та використання теплової енергії, за умовами якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію в потрібних обсягах Споживачу, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами(тарифами) в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору визначено, що теплова енергія постачається Споживачу за передбаченим тарифом на об`єкти , потреби, в обсягах, передбачених Додатком № 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Договір про постачання та використання теплової енергії укладено для об`єкту, що зазначені в додатку № 1 до Договору - нежитлового приміщення за адресою: м. Запоріжжя. вул. Патріотична, буд. 70 (об`єкт теплопостачання).

Житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд.70 обладнаний системою централізованого опалення, тож факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону за період 2020-2021 р., відповідно до яких Концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжя, (зазначені рішення є у публічному доступі на сайті ЗМР).

На виконання умов Договору Концерн «Міські теплові мережі» відпустив теплову енергію відповідачу в період з листопада 2020 року по квітень 2021 року на загальну суму 5268,70 грн. За вказаний період відповідач оплату боргу не здійснив.

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що Споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Згідно п. 6.8. договору, факт поставки та використання теплової енергії підтверджується актами виконаних робіт, який щомісячно надається Енергопостачальною організацією Споживачу, який Споживач в разі відсутності зауважень повинен оформити належним чином та один примірник повернути Енергопостачальній організації.

13.03.2023 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 144/05-юр від 13.03.2023 про погашення заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді.

Невиконання з боку відповідача своїх зобов`язань стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 275 та ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України споживач (абонент) зобов`язаний оплачувати прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до умов Договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом між сторонами є календарний місяць, а підставою для розрахунків між Концерном «Міські теплові мережі» та Споживачем є рахунок та акт приймання - передачі теплової енергії (п. 6.5, п. 6.8 Договору).

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Концерну «Міські теплові мережі» не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не повернув.

Таким чином, не повернуті Споживачем акти вважаються погодженими та є підставою для проведення нарахування заборгованості.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (абз. 9 ч. 2 ст. 25 Закону України Про теплопостачання).

Таким чином позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді, а відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів здійснення оплати за спожиту у спірний період теплову енергію в заявленому позивачем розмірі суду не надав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги постачання теплової енергії в розмірі 5268,70 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення 151,69 грн. 3 % річних за загальний період з 25.12.2020 по 23.02.2022 (по кожному акту окремо) та 428,46 грн інфляції за загальний період січень 2021 року січень 2022 року (по кожному акту окремо).

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Надані розрахунки 3 % річних та втрат від інфляції перевірені судом та встановлено, що розрахунки виконано вірно, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов`язання з оплати послуг та сплати заявленої до стягнення суми заборгованості не надав.

Таким чином позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2001» (вул. Патріотична, буд. 70, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 31346124) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у Філії АТ "Укрексімбанк" у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПО 32121458) 5268 (п`ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 70 коп. основного боргу.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2001» (вул. Патріотична, буд. 70, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 31346124) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 46 коп. інфляції, 151 (сто п`ятдесят одна) грн. 69 коп. 3% річних та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.09.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян