Рішення

від 04.09.2023 по справі 910/8661/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2023Справа № 910/8661/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ЛАЙН»

про стягнення 1 102 236,69 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ЛАЙН» про стягнення 1 102 236,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0180-02024 від 01.01.2019.

Процесуальні дії у справі

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.06.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

21.06.2023 та 28.06.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

22.06.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру основної заборгованості на суму 5 500,00 грн, зменшення розміру пені, що підлягає стягненню за позовом на 99% - до суми 1471,71 грн, зменшення розміру 3% річних що підлягають стягненню за позовом на 99% - до суми 403,10 грн, зменшення розміру інфляційних витрат що підлягають стягненню за позовом на 99% - до суми 2212,94 грн.

06.07.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

11.07.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання відповідача про зменшення пені, 3% річних, інфляційних витрат.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0180-02024 від 01.01.2019 у період з серпня 2019 року по вересень 2022 року надавав відповідачу послуги з передачі електричної енергії, на підтвердження чого надав Акти приймання-передачі послуг та Акти коригування.

За доводами позивача, відповідач всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором, оплату за надані послуги здійснив частково та з порушенням встановлених строків, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 162 472,61 грн за період з січня 2022 року по квітень 2022 року.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховано пеню у сумі 147 170,84 грн, 3% річних у сумі 40 310,03 грн, інфляційні втрати у сумі 221 294,36 грн, штраф у сумі 530 988,85 грн.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідно до положень договору, для розрахунків за договором використовується як плановий, так і фактичний обсяг послуг. Позивач вважає хибним твердження відповідача у відзиві, що вірним є лише розрахунок за фактичний (а не плановий) обсяг надання послуги. Позивач звертає увагу, що у розрахунку пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, терміни прострочення виконання зобов`язань як по плановим платежам, передбаченим п. 5.2 (п. 6.2 в редакції до 08.02.2020) договору, так і по платежам за результатами виставлення фактичних актів (у випадку, якщо сума фактичного акту перевищує суму планових рахунків, виставлених на підставі заздалегідь наданих відповідачем повідомлень про планові обсяги надання послуги).

Також позивач зазначив, що починаючи з 01.07.2019 основний борг відповідача за договором змінювався (збільшувався, зменшувався в різні періоди), проте нарахування штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат здійснюється і по виконаним зобов`язанням, які не були оплачені своєчасно.

Позиція відповідача

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що позивач не вказав у позові дату появи та період безперервного існування заявленої ним суми основної заборгованості в сумі 162 472,61 грн. Так, відповідач вказує, що позивачем додано до позову Акти приймання-передачі послуги та Акти коригування, починаючи з серпня 2019 року і закінчуючи вереснем 2022 року, при цьому у вересні 2022 року відповідач потрапив в стан дефолту і позивач припинив надавати послуги відповідачу. Відповідач зазначає також, що позивач здійснює нарахування штрафних санкцій, починаючи з 01.07.2019, а отже період існування основної суми заборгованості не співпадає з періодом нарахування штрафних санкцій.

Також, відповідач посилався на те, що за 9 місяців Товариство погасило понад 700 тисяч гривень заборгованості, більше 80%, що свідчить про добросовісну поведінку відповідача попри спричинені воєнним станом фінансові труднощі, втрату основних клієнтів та припинення основної діяльності.

Відповідач звернув увагу на неактуальність суми основної заборгованості станом на дату подачі відзиву, відсутність належного розрахунку суми штрафних санкцій, які в сукупності більше, ніж у п`ять разів перевищують заявлену позивачем суму основної заборгованості, їх невиправдану надмірність, у зв`язку із чим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру основної заборгованості на суму 5 500,00 грн., яка була сплачена після 01 травня 2023 року та не врахована при поданні позову, зменшення розміру пені, що підлягає стягненню за позовом на 99% - до суми 1471,71 грн, зменшення розміру 3% річних що підлягають стягненню за позовом на 99% - до суми 403,10 грн, зменшення розміру інфляційних витрат що підлягають стягненню за позовом на 99% - до суми 2212,94 грн, та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 530988,85 грн - у повному обсязі.

В обґрунтування клопотання відповідач посилався на важливість збереження господарської діяльності відповідача, відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0180-02024 від 01.01.2019, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, а також те, що відповідач сумлінно виконав частину зобов`язання з погашення основної заборгованості.

Крім того, відповідач повідомив про сплату 22 червня 2023 року заборгованості у сумі 3000,00 грн згідно платіжної інструкції №2956 від 22.06.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» у приватне акціонерне товариство».

НЕК «УКРЕНЕРГО» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК «УКРЕНЕРГО».

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п.55 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

01.01.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (правонаступник Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО») (ОСП, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ЛАЙН» (користувач, відповідач) був укладений договір №0180-02024 про надання послуг з передачі електричної енергії (надалі - договір).

У пункті 1.1. договору сторони погодили, ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

У відповідності до п. 1.2 договору, сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правила ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

Ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання Послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим Регулятором та оприлюднюється ОСП на своєму веб-сайті в мережі Інтернет (п. 3.1. договору).

За змістом п. 4.1. договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється, зокрема для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальників; для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація. З цією метою застосовується дані обліку Адміністратора комерційного обліку та ЕІС користувача.

Відповідно до пункту 5.1. договору планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги (МВт*год) за розрахунковий період на тариф, встановлений Регулятором (грн/МВт*год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п. 6.1. договору).

Відповідно до умов п. 6.2. договору користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17.00 години другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно, або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 договору, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не менше планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 цього договору, на 5 днів наперед.

Пунктом 10.1. договору визначено, що планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 (двадцять п`ятого) числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. ОСП протягом 5 (п`яти) робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачу. ОСП протягом перших 5 (п`яти) робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги. Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його ОСП, підписаний зі свого боку.

Відповідно до п. 10.4 договору рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунки, будь-які повідомлення зі цим договором повинні направлятись однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.

Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджуються квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронною поштою.

Згідно з п. 6.5 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.

У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей (п. 6.6. договору).

У відповідності до п. 7.1 договору ОСП має право на отримання від користувача своєчасну оплату за послугу.

Пунктом 6.7. договору передбачено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Відповідно до додаткової угоди № 4 від 21.09.2021 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, договір викладено в новій редакції.

Зокрема, п. 5.5. договору викладено в наступній редакції:

Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Адміністратором комерційного обліку.

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних дні в та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Окрім того, 22.12.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0180-02024 від 01.01.2019.

Так, відповідно до додаткової угоди до договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0180-02024 від 01.01.2019, договір викладено в новій редакції.

Зокрема, п. 5.2. договору викладено в такій редакції: користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17.00 години другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму:

2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 13.1. договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021).

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що на виконання умов договору позивач виконав свої зобов`язання та надав відповідачу послуги, що підтверджується Актами приймання-передачі послуг та Актами коригування за період з серпня 2019 року по вересень 2022 року.

На підтвердження надіслання та отримання відповідачем Актів приймання-передачі послуг та Актів коригування позивачем надано до матеріалів справи витяг з Сервісу «Аскод онлайн», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень ПАТ «Укрпошта».

Позивачем у період з серпня 2019 року по вересень 2022 року були виставлені відповідачу рахунки фактури, які направлені на електронну пошту ТОВ «АГРО-НВ» «protsenkova@ulf.com.ua» за допомогою Сервісу, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи роздруківки з Сервісу «АСКОД».

За доводами позивача, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 162 472,61 грн.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивачем нараховані пеня у сумі 147 170,84 грн, 3% річних у сумі 40 310,03 грн, інфляційні втрати у сумі 221 294,36 грн, штраф у сумі 530 988,85 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (надалі - Закон № 2019-VIII).

Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі.

Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

Згідно розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.

Доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії (пункт 1.3. розділу ХІ Кодексу системи передачі).

Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, 01.01.2019 між сторонами укладено договір №0180-02024 від 01.01.2019 про надання послуг з передачі електричної енергії, відповідно до умов якого, з урахуванням додаткових угод, позивач зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії, а відповідач зобов`язався здійснювати її оплату в порядку визначеному договором.

Пунктом 4.1. договору визначено, що для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється, зокрема для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальників; для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація. З цією метою застосовується дані обліку Адміністратора комерційного обліку та ЕІС користувача.

У період з серпня 2019 року по вересень 2022 року позивач поставляв на об`єкти відповідача електричну енергію, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі послуг та Актами коригування.

Водночас, відповідач за надані послуги з передачі електричної енергії розрахувався частково, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунки ПрАТ «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», наданою АТ «Ощадбанк», внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 162 472,61 грн.

У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей (п. 6.6. договору).

Доказів оскарження відповідачем Актів приймання-передачі послуг до матеріалів справи не надано.

Окрім того між сторонами складено Акти звірки розрахунків, зокрема відповідно до Акту звірки розрахунків за IV квартал 2022 року станом на 31.12.2022 заборгованість відповідача за договором №0180-02024 від 01.01.2019 складала 178 972,61 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 6.2 договору користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17.00 години другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно, або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 договору, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не менше планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 цього договору, на 5 днів наперед.

Пунктом. 6.5 договору визначено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач частково оплатив поставлену електричну енергію, а отже у відповідача виникла заборгованість перед ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» в сумі 162 472,61 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, відповідачем в період з 02.05.2023 по 13.06.2023 та 22.06.2023 було погашено частково основну суму заборгованості у розмірі 5500,00 грн, що підтверджується карткою рахунку відповідача 631 та платіжною інструкцією №2956 від 22.06.2023 з призначенням платежу: «погашення заборгованості за послуги передачі ел. ен. згідно договору від 01.01.2019 р. № №0180-02024».

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що сума у розмірі 3 000,00 грн сплачена відповідачем згідно із платіжною інструкцією №2956 від 22.06.2023 після відкриття провадження у справі, суд закриває провадження у справі №910/8661/23 в частині позовних вимог про стягнення 3 000,00 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відсутність предмета спору, а отже, спірного матеріального правовідношення між сторонами, до відкриття провадження у справі тягне за собою відмову в позові.

Оскільки, заборгованість у розмірі 2500,00 грн сплачена відповідачем до відкриття провадження у справі (до 06.06.2023), то позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у загальному розмірі 2500,00 грн задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов`язання з оплати передачі електричної енергії у розмірі 156 972,61 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 156 972,61 грн.

Заперечення відповідача щодо необхідності здійснення позивачем розрахунку боргу за фактичний, а не плановий обсяг наданої послуги судом відхиляється, оскільки умовами п. 4.1. договору визначено, що для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги, при цьому у п. 5.1. договору сторони погодили, що планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги за розрахунковий період на тариф, встановлений Регулятором.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку із простроченням оплати поставленої електричної енергії позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 147 170,84 грн, 3% річні у сумі 40 310,03 грн, інфляційні втрати у сумі 221 294,36 грн, штраф у сумі 530 988,85 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді пені та штрафу за порушення строків оплати передбачена у пункті 6.7. договору, згідно із яким сторони погодили, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши розрахунки пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат, судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягають пеня у сумі 147 170,84 грн, 3% річних у сумі 40 310,03 грн, інфляційні втрати у сумі 221 294,36 грн, штраф у сумі 530 988,85 грн.

Відповідачем заявлено про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню за позовом на 99% - до суми 1471,71 грн, зменшення розміру 3% річних що підлягають стягненню за позовом на 99% - до суми 403,10 грн, зменшення розміру інфляційних витрат що підлягають стягненню за позовом на 99% - до суми 2212,94 грн, а також просив відмовити у задоволенні вимоги про стягнення штрафу у сумі 530 988,85 грн.

У зазначеній заяві відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0180-02024 від 01.01.2019, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, а також те, що відповідач сумлінно виконав частину зобов`язання з погашення основної заборгованості.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, тому він, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе її зменшення.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказала таке: справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України , які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин; закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах; господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань; якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора; відповідно до положень статті 611, частини третьої статті 692, статті 625 Цивільного кодексу України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання; звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України , позивач не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

З огляду на наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, значених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір неустойки, як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Розглядаючи питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, суд виходить із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, і враховує, що неустойка як засіб розумного стимулювання виконання основного грошового зобов`язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Судом встановлено, що відповідач частково виконав свої зобов`язання з оплати боргу.

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених санкцій, що нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань, кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів.

Враховуючи часткову оплату відповідачем боргу, з огляду на відсутність доказів понесення позивачем збитків та розмір штрафу, що значно перевищує розмір заборгованості, встановлені судом обставини щодо причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним заходів до виконання зобов`язання, а також загальні засади, встановлені статтею 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість клопотання відповідача, при цьому суд вважає, що сума штрафу підлягає зменшенню до 50%.

Наведені вище висновки суду щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафу, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, узгоджується із позиціями Верховного Суду, наведеними у постановах від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, від 30.05.2019 у справі №916/2268/18.

На підставі наведеного, суд, оцінивши обставини щодо зменшення штрафу прийшов до висновку, що існують обставини, за яких можливе зменшення стягуваної суми штрафу до 50% на підставі статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню штраф у сумі 265 494,42 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд частково задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ЛАЙН» та закриває провадження у справі №910/8661/23 в частині позовних вимог про стягнення 3 000,00 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Оскільки судом зменшено розмір штрафу, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 16 451,05 грн покладаються на відповідача.

При цьому, суд зазначає позивачу, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, сплачена сума судового збору в частині позовних вимог щодо яких закрито провадження у справі повертається особі, яка його сплатила за її клопотанням.

Оскільки на даний час позивачем не заявлено клопотання про повернення судового збору, то питання про повернення суми судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", наразі не вирішується.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/8661/23 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 3000,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ЛАЙН» (04073, місто Київ, проспект Бандери Степана, будинок 8, корпус 1, офіс 305, ідентифікаційний код 41715372) на користь Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) заборгованість у розмірі 156 972,61 грн, пеню у сумі 147 170,84 грн, 3% річних у сумі 40 310,03 грн, інфляційні втрати у сумі 221 294,36 грн, штраф у сумі 265 494,42 грн та судовий збір у розмірі 16 451,05 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.09.2023.

Суддя О.В. Гулевець