Ухвала

від 25.05.2023 по справі 760/11188/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/11188/23

1-кс/760/5061/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про скасування арешту майна та визначення долі речових доказів в рамках кримінального провадження № 22019101110000193, внесеному до ЄРДР 08.11.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що Київською обласною прокуратурою здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22019101110000193, внесеному до ЄРДР 08.11.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

Як вказує у клопотанні прокурор, 23.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мейкер Інвест» (код ЄДРПОУ 41230454), в особі директора, громадянина України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та компанією «Airline Transport Incorporation» (ОАЕ) укладено контракт № 23/6-1 на продаж іноземній компанії авіаційних двигунів Д-30КП-2 із заводськими номерами: 3053018702017, 3053038902050, 3053038502090, 3053018702031, 3053048602041; 3053028602041; 3053048802027. Загальна вартість проданих двигунів складає 112 750 доларів США.

Прокурор у поданому клопотанні вказує, що Держекспортконтролем України вказані авіаційні двигуни ідентифіковано як товар військового призначення, які у встановленому порядку допущені до цивільного використання.

У додатку від 07.06.2018 № 1/5 до вказаного контракту зазначено, що 08.12.2017 ТОВ «Мейкер Інвест» (Продавець) передало зазначені двигуни та формуляри до них компанії «Airline Transport Incorporation» (Покупець) на відповідальне зберігання. Місцем зберігання зазначено склад Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія». Також, пунктом 3.5 цього додатку зазначено, якщо до 19.09.2018 Продавець не отримає від Держекспортнтролю України відповідні документи, що дозволяють експорт товару Покупцю та не передасть товар Покупцю, 20.09.2018 Продавець передає, а Покупець приймає двигун на умовах ЕХW, що означає перехід права власності' від Продавця Покупцеві.

26.04.2019 компанія «Airline Transport Incorporation» уклала з Державним підприємством «Українська авіаційна транспортна компанія» (м. Київ, складські приміщення розташовані у м. Запоріжжя) договір зберігання вищевказаних авіаційних двигунів. У такий спосіб іноземна компанія реалізувала свої права на ці двигуни, що свідчить про здійснення ТОВ «Мейкер Інвест» міжнародної передачі контрольованих товарів без отримання відповідного дозволу Держекспортконтролю України.

Крім цього компанія «Airline Transport Incorporation» отримала доступ до вказаних авіаційних двигунів, що підтверджується листами іноземної компанії, які надіслані на адресу ДП «УАТК», а саме: від 15.04.2019 № 15/04; від 17.04.2019 № 02/04; від 19.04.2019 № 03/04; від 26.07.2019.

Оглядом вказаних двигунів встановлено, що вони зберігаються в складських приміщеннях ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» у м. Запоріжжя (вул. Військбуд, 13) та у відповідності до вимог ст. 98 КПК України визнані речовими доказами.

Як вказує у клопотанні прокурор, 09.09.2022 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва накладено арешт на авіаційні двигуни Д-30КП-2 із заводськими номерами: 3053018702017, 3053038902050, 3053038502090, 3053018702031, 3053048602041; 3053028602041; 3053048802027.

28.04.2023 за №370/3197 Командування Сил логістики Збройних Сил України звернулось до Слідчого управління ГУ про вжиття заходів щодо зняття арешту з вказаних авіаційних двигунів з метою його подальшого примусового відчуження на користь Збройних Сил України, про що Командувачем сил логістики Збройних сил України підписано відповідний наказ №125 від 21.04.2023 згідно з положеннями Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Прокурор у клопотанні вказує, що 12.05.2023 кримінальне провадження закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, тобто у зв`язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення.

Тому прокурор звернувся до слідчого судді із даним клопотання у якому просив скасувати арешт з майна компанії «Airline Transport Incorporation», яке фактично зберігається в складських приміщеннях ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» у м. Запоріжжя (вул. Військбуд, 13), а саме: авіаційних двигунів Д-30КП-2 із заводськими номерами: 3053018702017, 3053038902050, 3053038502090, 3053018702031, 3053048602041; 3053028602041; 3053048802027, та передати авіаційні двигуни Д-30КП-2 із заводськими номерами: 3053018702017, 3053038902050, 3053038502090, 3053018702031, 3053048602041; 3053028602041; 3053048802027 Командуванню Сил логістики Збройних Сил України з метою їх подальшого використання за призначенням.

Прокурор у судове засідання не з`явився, 25.05.2023 прокурором ОСОБА_3 до суду було подано заяву у якій останній частково підтримав подане клопотання, а саме: в частині скасування арешту з майна та просив слідчого суддю провести судове засідання за його відсутності.

Представник власника майна у судове засідання не з`явися, про час та місце розгляду даного клопотання не повідомлявся, оскільки компанія «Airline Transport Incorporation» зареєстрована за межами території України.

Слідчим суддею додатково було повідомлено про розгляд даного клопотання ДП «Українська авіаційна транспортна компанія», у якої на зберіганні знаходилося дане майно, шляхом надсилання повістки засобами електронного зв`язку, проте представник ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» у судове засідання не з`явився та причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд клопотання у відсутності представника володільця майна «Airline Transport Incorporation», представника ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» та прокурора.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання та надані суду документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, які звертаються з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що слідчими слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 22019101110000193, внесеному до ЄРДР 08.11.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

09.09.2022 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/11591/22) накладено арешт на майна компанії «Airline Transport Incorporation», яке фактично зберігається в складських приміщеннях ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» у м. Запоріжжя (вул. Військбуд, 13), а саме: авіаційних двигунів Д-30КП-2 із заводськими номерами: 3053018702017, 3053038902050, 3053038502090, 3053018702031, 3053048602041; 3053028602041; 3053048802027.

12.05.2021 постановою старшого слідчого в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 закрито кримінальне провадження № 22019101110000193 від 08.11.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України).

Згідно із частиною третьою статті 174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України).

Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів клопотання, у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема,під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.

З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, тому Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні (Постанова від 30.06.2020р., справа № 727/2878/19, провадження № 14-516цс19) прийшла до висновку, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Враховуючи вказані обставини та підстави для звернення до слідчого судді із даним клопотанням, а саме: передачі авіаційних двигунів Д-30КП-2 із заводськими номерами: 3053018702017, 3053038902050 , 3053038502090 , 3053018702031 , 3053048602041 ; 3053028602041 ; 3053048802027 Командуванню Сил логістики Збройних Сил України з метою їх подальшого використання за призначенням, слідчий суддя приходь до висновку, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, накладеного на вказане майно, відпала потреба, тому клопотання прокурора у цій частині підлягає задоволенню, а накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.09.2022 арешт - скасуванню.

При цьому, клопотання прокурора у частині визначення долі речових доказів у даному випадку не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не було підтримано клопотання у цій частині

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 94, 98, 131, 132, 170-173, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.09.2022 (справа № 760/11591/22) на майно компанії «Airline Transport Incorporation», яке фактично зберігається в складських приміщеннях ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» у м. Запоріжжя (вул. Військбуд, 13), а саме: авіаційних двигунів Д-30КП-2 із заводськими номерами: 3053018702017, 3053038902050, 3053038502090, 3053018702031, 3053048602041; 3053028602041; 3053048802027.

У задоволенні іншої частини поданого клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1